Рішення

від 24.01.2024 по справі 913/373/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м.Харків Справа № 913/373/23

Провадження № 30/913/373/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви № 52/2-528вих-23 від 23.10.2023

заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

та Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків

до першого відповідача - Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до другого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича , смт Воронове Сєвєродонецького району Луганської області

про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю та застосування наслідків відповідної недійсності

Секретар судового засіданні Андрій БАГАЦЬКИЙ

У засіданні брали участь:

від прокуратури: прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Хряк О.О., посвідчення № 072721;

від першого позивача: представник не прибув;

від другого позивача: представник не прибув;

від першого відповідача: представник не прибув;

від другого відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури звернувся через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Гришенкова Костянтина Васильовича про:

-визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформленого протоколом його засідання №267 від 04.10.2018, про визначення фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича переможцем відкритих торгів на закупівлю товарів ДК 021:2015:03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (картопля, морква столова, цибуля ріпчаста, буряк столовий, капуста, часник) на вересень - грудень 2018 року;

-визнання недійсним договору № 370 від 17.10.2018, укладеного між Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради та фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем;

-визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформленого протоколом його засідання №194 від 10.06.2019, про визначення фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича переможцем відкритих торгів на закупівлю товарів ДК 021:2015:03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) на червень - жовтень 2019 року;

-визнання недійсним договору № 307 від 26.06.2019, укладеного між Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради та фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем;

-стягнення з Гришенкова Костянтина Васильовича на користь Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області 200546 грн 13 коп., а з Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду кошти - 200546 грн 13 коп. стягнути в дохід держави (з урахуванням заяви прокурора про виправлення описки у позовній заяві від 07.11.2023).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради (правонаступником якого є Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області) проведено процедуру закупівлі товару. За результатами проведення відкритих торгів рішеннями тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради переможцем визначено фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича, з яким було укладено договори № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019. Сторони виконали спірні договори належним чином.

Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/165-р/к від 22.12.2020 у справі № 6/01-115-20 визнано, що фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович та фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради на закупівлі товарів за ДК 021:2015:03220000-9- ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-09-17-000160-с та UA-2019-05-23-000869-а.

Прокурор зазначає, що дії фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладання договорів № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019 не на конкурентних засадах, не узгоджуються із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, нівелюють ефективність результатів публічних закупівель та завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

У зв`язку із цим рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформлені протоколами засідань № 267 від 04.10.2018 та № 194 від 10.06.2019, завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича і підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Оскільки поведінка фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича під час участі в тендерах явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, то договори № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019, укладені за підсумками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича, на підставі ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Крім того, прокурор у позові зазначає про те, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів та застосування наслідків недійсності почав свій перебіг з 22.12.2020 (дата прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про факт вчинення Гришенковим К.В. антиконкурентних узгоджених дій), а тому не є пропущеним.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 31.10.2023 підтвердив підстави представництва заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби за заявленими позовними вимогами. Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 913/373/23, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначив на 21.11.2023 о 12 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 21.11.2023 відклав підготовче засідання на 13.12.2023 об 11 год. 15 хв.

Суд ухвалою від 13.12.2023 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів - до 29.01.2024 включно та відклав підготовче засідання на 10.01.2024 об 11 год. 30 хв.

Суд ухвалою від 10.01.2024 закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 24.01.2024 об 11 год. 35 хв.

У судовому засіданні 24.01.2024 був присутній прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Хряк О.О.

Позивачі - Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східний офіс Держаудитслужби участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 10.01.2024 до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», які були отримані ними 12.01.2024 о 18 год. 19 хв., що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Перший відповідач (Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області) участі свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений шляхом надсилання ухвали суду від 10.01.2024 на електронну пошту osvita.upravlinnya@ukr.net, оскільки електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» не має.

Другий відповідач ( Гришенков К.В. ) своєї участі або представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надсилання ухвали суду від 10.01.2024 рекомендованою кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_1 , що є останнім відомим місцем проживання внутрішньо переміщеної особи згідно довідки № 15-25/7597 від 06.10.2023 Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвали суду від 30.10.2023, 21.11.2023, 13.12.2023 які надсилалися другому відповідачу на вищезазначену адресу, поштою були повернуті до суду із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, суд надсилав другому відповідачу ухвалу суду від 10.01.2024 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд намагався повідомити другого відповідача про розгляд справи шляхом надання телефонограми від 24.11.2023 за номерами телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , проте передати телефонограму не вдалося, оскільки вказані номери знаходяться поза зоною досяжності.

Для другого відповідача суд також розміщував 15.12.2023, 12.01.2024 відповідне повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Таким чином, суд вжив всі можливі заходи для повідомлення другого відповідача про розгляд цієї справи.

17.11.2023 суд отримав від першого відповідача відзив № 980 від 08.11.2023 на позовну заяву, яким проти позову заперечує та зазначає, що договір № 370 від 17.10.2018 та договір № 307 від 26.06.2019 є виконаними, строки їх дії сплили, претензії з приводу їх неналежного виконання/не виконання за період їх дії у першого відповідача відсутні. Вказане свідчить про припинення існування предмета спору між сторонами договору, а тому провадження у справі має бути закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Заявлена прокурором позовна вимога про визнання недійсними рішень тендерного комітету не забезпечуватиме поновлення порушених, на думку прокурора, прав з огляду на те, що кінцева стадія процедур закупівлі настала шляхом укладання договорів. Тому, рішення тендерного комітету першого відповідача є такими, що вичерпали свої дії фактом їх виконання (укладення договорів про закупівлю). Підстави для визнання недійсними договорів № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019 також відсутні, оскільки на момент їх укладання відповідачами були дотримані вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).

15.11.2023 прокурор через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав відповідь на відзив першого відповідача, у якій зазначає, що виконання оскаржуваних у справі правочинів та закінчення строку їх дії не перешкоджає поданню та розгляду позовних вимог про визнання їх недійсними. В силу положень ст. 202 ЦК України рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформлені протоколами засідань від 04.10.2018 № 267 та № 194 від 10.06.2019, якими ФОП Гришенкова К.В. вирішено визнати переможцем та укласти з ним угоди, є правочинами, вчиненими Відділом та спрямованими на набуття у нього, а також у вказаного ФОП цивільних прав та обов`язків щодо укладання договорів про закупівлю за державні кошти. Крім цього, безпідставними та необґрунтованими є доводи першого відповідача щодо вичерпних підстав недійсності договору про закупівлю, які передбачені ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі». У ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) наведено саме випадки нікчемності договорів про закупівлю. Водночас, правочини у справі, що розглядаються, є оспорюваними з підстав, наведених у позові. Тендери відбулися за участі ФОП Гришенкова К.В. та ФОП Агафонової В.П., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендеру. Поведінка ФОП Гришенкова К.В. під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

22.11.2023 суд отримав від першого відповідача заперечення № 1010 від 16.11.2023 на відповідь на відзив, у якому зазначає, що суд під час розгляду позову про визнання недійсним оспорюваного правочину перш за все має встановити чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення, а не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним. Інші доводи першого відповідача є аналогічними тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Другий відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши матеріали справи,вислухавши прокурора, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

17.09.2018 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради (далі - перший відповідач, покупець) на вебпорталі публічних закупівель Prozorroза посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-17-000160-cрозмістив оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товарів ДК 021:2015 - 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (Картопля, морква столова, цибуля ріпчата, буряк столовий, капуста, часник) на вересень - грудень 2018 року у кількості 56510 кг очікуваною вартістю 525600 грн 00 коп. з ПДВ,ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-09-17-000160-с, та розмістив тендерну документацію з вимогами до учасників предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 4 учасники, які надали наступні тендерні пропозиції: 1)фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович з остаточною ціновою пропозицією 283900 грн 00 коп. з ПДВ; 2)фізична особа-підприємець Фоменко Ірина Григорівна з остаточною ціновою пропозицією 284000 грн 00 коп. з ПДВ; 3)фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна з остаточною ціновою пропозицією 466780 грн 00 коп. з ПДВ; 4)фізична особа-підприємець Вєдєрнікова Катерина Віталіївна з остаточною ціновою пропозицією 525400 грн 00 коп. з ПДВ.

Протоколом № 267 від 04.10.2018 засідання тендерного комітету відділу освіти щодо визначення переможця у відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015:03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи: картопля, морква столова, цибуля ріпчаста,буряк столовий, капуста, часник на вересень - грудень 2018 року переможцем визначено фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича.

05.10.2018 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради на вебпорталі публічних закупівель Prozorro опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем (далі - другий відповідач, продавець).

17.10.2018 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради та фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович уклали договір № 370, за умовами якого продавець зобов`язується у жовтні-грудні 2018 року поставити покупцю товар, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару: код CPVзгідно ДК 021:2015: 03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи: картопля, морква столова, цибуля ріпчаста, буряк столовий, капуста, часник на вересень - грудень 2018 року. Кількість товару зазначена в специфікації № 1 до договору. Опис товару зазначений в специфікації № 2 до договору.

У п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що ціна договору становить 283900 грн 00 коп. у т.ч. без ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін в залежності від виділених асигнувань та потреб покупця.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після виконання сторонами п. 5.6 договору, наданням продавцем накладної на оплату товару та виконаної заявки покупця (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору завантаження і розвантаження, супровід товару здійснюється силами, засобами та за рахунок продавця.

Договір набирає чинності з 17.10.2018 і діє до 31.12.2018 включно (п. 10.1 договору).

Сторони підписали та скріпили своїми печатками договір № 370 від 17.10.2018.

Водночас, сторони до цього договору підписали специфікацію № 1, згідно із якою поставляється товар (картопля, морква столова, цибуля ріпчаста, буряк столовий, капуста, часник) у загальній кількості 56510 кг та специфікацію № 2 з описом товару.

28.12.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 370 від 17.10.2018, якою зменшили суму договору на 140916 грн 35 коп., без ПДВ. Ціна договору становить 142983 грн 65 коп. у т.ч. без ПДВ.

Згідно із інформацією на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів за посиланням https://spending.gov.ua/new/transactions/search сума сплачених покупцем коштів за отриманий товар за договором № 370 від 17.10.2018 складає 142983 грн 65 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 190 від 26.10.2018 на суму 1384 грн 40 коп., № 492 від 29.10.2018 на суму 28907 грн 05 коп., № 1077 від 12.11.2018 на суму 3760 грн 30 коп., № 1067 від 14.11.2018 на суму 141 грн 00 коп., № 1106 від 14.11.2018 на суму 9031 грн 24 коп., № 1102 від 22.11.2018 на суму 1837 грн 36 коп., № 1150 від 23.11.2018 на суму 14933 грн 51 коп., № 1166 від 27.11.2018 на суму 13795 грн 25 коп., № 571 від 28.11.2018 на суму 11246 грн 50 коп., № 1213 від 12.12.2018 на суму 20931 грн 64 коп., № 260 від 18.12.2018 на суму 1527 грн 04 коп., № 609 від 19.12.2018 на суму 35488 грн 36 коп.

28.12.2018 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради на вебпорталі публічних закупівель Prozorro опублікував звіт про виконання договору про закупівлю № 370 від 17.10.2018, сума оплати за яким становить 142983 грн 65 коп.

23.05.2019 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради на вебпорталі публічних закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-05-23-000869-a розмістив оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товарів ДК 021: 2015 - 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) на червень-жовтень 2019 року у кількості 6800 кг очікуваною вартістю 178000 грн 00 коп. з ПДВ, ідентифікатор публічної закупівліUA-2019-05-23-000869-a, та розмістив тендерну документацію з вимогами до учасників предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 3 учасники, які надали наступні тендерні пропозиції:1)фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович з остаточною ціновою пропозицією 171200 грн 00 коп. з ПДВ; 2)фізична особа-підприємець Фоменко Ірина Григорівна з остаточною ціновою пропозицією 171800 грн 00 коп. з ПДВ; 3)фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна з остаточною ціновою пропозицією 173680 грн 00 коп. з ПДВ.

Протоколом № 194 від 10.06.2019 засідання тендерного комітету відділу освіти щодо визначення переможця у відкритих торгах на закупівлю ДК 021: 2015 - 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) на червень-жовтень 2019 року переможцем визначено фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича.

11.06.2019 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради на вебпорталі публічних закупівель Prozorro опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем.

26.06.2019 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради та фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович уклали договір № 307, за умовами якого продавець зобов`язується у червні-жовтні 2019 року поставити покупцю товар, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару: код CPV згідно ДК 021: 2015 - 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) на червень-жовтень 2019 року. Кількість товару зазначена в специфікації № 1 до договору. Опис товару зазначений в специфікації № 2 до договору.

У п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що ціна договору становить 171200 грн 00 коп. у т.ч. без ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін в залежності від виділених асигнувань та потреб покупця.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після виконання сторонами п. 5.6 договору, наданням продавцем накладної на оплату товару та виконаної заявки покупця (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору перехід права власності на товар відбувається в момент оформлення товаро-транспортної накладної і підтверджується підписом про одержання товару комірником навчально-виховного закладу, підпорядкованого відділу освіти.

Договір набирає чинності з 26.06.2019 і діє до 31.10.2019 включно (п. 10.1 договору).

Сторони підписали та скріпили своїми печатками договір № 307 від 26.06.2019.

Сторони до цього договору підписали специфікацію № 1, згідно якої поставляється товар (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) у загальній кількості 6800 кг та специфікацію № 2 з описом товару.

26.06.2019 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 307 від 26.06.2019, якою відкоригували ціну на товар - кабачки.

31.10.2019 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 307 від 26.06.2019, якою зменшили суму договору на 113637 грн 50 коп., без ПДВ. Ціна договору становить 57562 грн 50 коп. у т.ч. без ПДВ.

Згідно з інформацією на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів за посиланням https://spending.gov.ua/new/transactions/search сума сплачених покупцем коштів за отриманий товар за договором № 307 від 26.06.2019 складає 57562 грн 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 622 від 10.07.2019 на суму 284 грн 00 коп., № 655 від 10.07.2019 на суму 4029 грн 50 коп., № 695 від 16.07.2019 на суму 4701 грн 00 коп., № 273 від 19.07.2019 на суму 1014 грн 00 коп., № 310 від 29.07.2019 на суму 6153 грн 00 коп., № 328 від 12.08.2019 на суму7542 грн 00 коп., № 847 від 27.08.2019 на суму 5036 грн 50 коп., № 344 від 27.08.2019 на суму 3412 грн 00 коп., № 401 від 25.09.2019 на суму 5512 грн 00 коп., № 444 від 25.09.2019 на суму 1275 грн 00 коп., № 443 від 25.09.2019 на суму 2805 грн 00 коп., № 959 від 19.09.2019 на суму 6543 грн 50 коп., № 907 від 12.09.2019 на суму 6251 грн 00 коп., № 780 від 13.09.2019 на суму 256 грн 50 коп., № 197 від 24.08.2019 на суму 250 грн 00 коп., № 1064 від 17.10.2019 на суму 1630 грн 00 коп., № 518 від 25.10.2019 на суму 125 грн 00 коп., № 908 від 16.10.2019 на суму 347 грн 50 коп., № 1027 від 11.10.2019 на суму 395 грн 00 коп.

01.11.2019 Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради в електронній системі закупівель Prozorro опублікував звіт про виконання договору № 307 від 26.06.2019, відповідно до якого сума оплати за договором становить 57562 грн 50 коп.

Всього за спірними договорами перший відповідач перерахував другому відповідачу на підставі платіжних доручень 200546 грн 15 коп.

22.12.2020 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням № 70/165-р/к у справі № 6/01-115-20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнала, що фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович (РНОКПП НОМЕР_3 ) і фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна (РНОКПП НОМЕР_4 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах, проведених Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради на закупівлю: «ДК 021:2015 код 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (картопля, морква столова, цибуля ріпчата, буряк столовий, капуста, часник) на вересень - грудень 2018 року», ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2018-09-17-000160-c; «ДК 021: 2015 код 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) на червень-жовтень 2019 року», ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2019-05-23-000869-a.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України наклала за зазначені порушення на фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича (РНОКПП НОМЕР_3 ) два штрафи у загальній сумі 68000 грн 00 коп.

Рішення обґрунтоване встановленням наявності сукупності фактів при поданні тендерних пропозицій фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем і фізичною особою-підприємцем Агафоновою Валентиною Павлівною, а саме: 1)використання одного електронного майданчика та спільне використання точок доступу до мережі Інтернет; 2)Гришенков К.В. є уповноваженою особою Агафонової В.П. у період проведення торгів; 3)Гришенков К.В. та Агафонова В.П. сплачували зобов`язання один одного з власних банківських рахунків; 4)відсутність конкурентної боротьби між Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. підчас участі у вказаних аукціонах; 5)телефонні з`єднання між Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. в період проведення торгів; 6)метадані свідчать, що сканування файлів Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. відбувалося з використанням одного й того ж обладнання та технічних засобів, а деяких з них і в один день; 7)Агафонова В.П. для участі у торгах не подала жодного документа, окрім тендерної пропозиції.

12.05.2022 фізична особа-підприємець Гришенков К.В. припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що внесений запис № 2003830060004003585 згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом № 70-02/1130е від 19.09.2023 повідомило Сєвєродонецьку окружну прокуратуру, що фізична особа-підприємець Гришенков К.В. рішення № 70/165-р/к не оскаржував, сплатив штрафу повному обсязі, накладений рішенням № 70/165-р/к, що підтверджується квитанціями про сплату штрафу.

Прокурор уважає, що рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформлені протоколами його засідань№267 від 04.10.2018, № 194 від 10.06.2019, завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - фізичної особи-підприємця Гришенкова К.В., який полягав в усуненні конкуренції під час проведення Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради зазначених тендерів та недобросовісному отриманні права на укладання спірних договорів, а тому зазначені рішення тендерного комітету підлягають визнанню недійсними. Оскільки поведінка фізичної особи-підприємця Гришенкова К.В. під час участі в тендерах явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, то договори № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019, укладені за підсумками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, також підлягають визнанню недійсними. Прокурор з посиланням на приписи ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України також просить застосувати наслідки недійсності вказаних правочинів.

За таких обставин прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вислухавши прокурора, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд, розглянувши вимоги про визнання недійсними рішення тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформлені протоколами його засідань № 267 від 04.10.2018, № 194 від 10.06.2019,зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на дату оформлення спірних протоколів) цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно із п.п. 15, 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

У ч. 1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Суд встановив, що Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради в електронній системі закупівель «Prozorro» опублікував 17.09.2018 оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товарів (картопля, морква столова, цибуля ріпчата, буряк столовий, капуста, часник)ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-09-17-000160-с та 23.05.2019 оголошенняпро проведення відкритих торгів із закупівлі товарів (помідори, кабачки, огірки, перець солодкий) ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-05-23-000869-a.

Згідно із рішеннями засідання тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович є переможцем відкритих торгів учасника, що оформлено протоколами № 267 від 04.10.2018 та № 194 від 10.06.2019.

В електронній системі закупівель опубліковані повідомлення про намір укласти договори.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради та фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович уклали договори № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019.

Зі змісту ст. 15Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16.

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom), заява № 22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст. 13 Конвенції.

Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, держава несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Суд зауважує, що за наслідками задоволення позову має відбуватися поновлення (захист) майнових прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав.

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). Позовна вимога про визнання недійсною закупівлі є неефективним способом захисту, який не забезпечить поновлення порушених прав держави, за захистом яких прокурор звернуся до суду. Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

Суд, розглядаючи цей спір, враховує зазначені висновки суду касаційної інстанції в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено та учасниками справи не спростовано факти укладання між відповідачами за результатами проведення відкритих торгів договорів № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019.

Тому, визнання недійсними рішень тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, які вже були реалізовані та вичерпали свої дії фактом укладання зазначених вище договорів, не призведе до ефективного правового захисту інтересів держави і повернення отриманих на виконання договору коштів.

Отже, суд дійшов висновку, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права в частині вимог про визнання недійсними рішень закупівлі.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог прокурора про визнання недійсними рішень тендерного комітету Відділу освіти Сєвєродонецької міської ради, оформлені протоколами засідань № 267 від 04.10.2018, № 194 від 10.06.2019, про визначення фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича переможцем відкритих торгів.

Суд, розглядаючи вимоги прокурора про визнання договорів № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019 недійсними та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Гришенкова Костянтина Васильовича на користь Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області 200546 грн 13 коп., а з Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду кошти - 200546 грн 13 коп. стягнути в дохід держави, зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на час укладання спірних договорів) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За своєю правовою природою договори про закупівлю № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019 є договорами поставки, до яких слід застосовувати положення ЦК України та ГК України.

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт укладання між Відділом освіти Сєвєродонецької міської ради (першим відповідачем) та фізичною особою-підприємцем Гришенковим К.В. (другим відповідачем) договорів про закупівлю № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019, а також факт виконання договірних відносин в частині поставки другим відповідачем товару на загальну суму 200546 грн 15 коп. Перший відповідач здійснив оплату товару у повному обсязі відповідно до наявних у справі платіжних доручень.

У зв`язку з чим спірні договори про закупівлю виконані сторонами належним чином, про що перший відповідач опублікував в електронній системі закупівель Prozorro звіти від 28.12.2018 та 01.11.2019.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, оспорюванні правочини можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи або прокурора, та лише після встановлення недійсності правочину застосовуються правові наслідки недійсного правочину, які передбачені ст. 228 ЦК України та ст. 208 ГК України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

У ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Звертаючись до суду з позовом з вимогами про визнання недійсними договорів про закупівлю, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочинів, передбачену ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 208 ГК України, згідно з якою, у разі якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За приписами ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що відповідно до частини першої статті 208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені частиною першою статті 208 ГК України санкції є конфіскаційними.

Так, наслідками недійсності правочину, передбаченими статтею 208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.

Так, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання встановлена у Розділі V ГК України, який містить п`ять глав, що регулюють: загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (глава 24); відшкодування збитків у сфері господарювання (глава 25); штрафні та оперативно-господарські санкції (глава 26); адміністративно-господарські санкції (глава 27); відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (глава 28).

У ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у ч. 2 цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 238 ГК України регулює порядок застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання. Так, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначає ст. 239 ГК України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, та стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, не є цивільно-правовими, є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 ГК України, а тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (частина перша). Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи (частина друга). Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких має право ініціюватися перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк - строк давності). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 160/14095/21.

Суд встановив, що 19.12.2018 відповідачами у справі виконано договір про закупівлю № 370 від 17.10.2018, а 25.10.2019 виконано договір про закупівлю № 307 від 26.06.2019.

Заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури подав до суду позов через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 25.10.2023, а тому на момент звернення прокурора до суду з цим позовом строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, закінчився.

Прокурор у позові зазначає про те, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності почав свій перебіг з 22.12.2020 (дата прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про факт вчинення Гришенковим К.В. антиконкурентних узгоджених дій), а тому не є пропущеним.

Суд звертає увагу заявника позову на те, що ч. 2 ст. 223 та ст. 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Ці строки не є позовною давністю, оскільки відносини, у яких вони застосовуються, за своїм характером є публічно-правовими, і застосування строків здійснюється господарським судом незалежно від наявності відповідної заяви сторони у справі.

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Доводи першого відповідача щодо закриття провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, тому що спірні договори виконані належним чином, строки їх дій сплили, претензій щодо виконання договору немає, суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 236 ЦК України наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення, тому факти виконання договору, закінчення строку його дій не можуть розцінюватися як підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та, відповідно, не позбавляє зацікавлену особу права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, та стягнення коштів, а також з огляду на те, що визнання недійсними укладених за наслідками торгів договорів про закупівлю без застосування наслідків його недійсності не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраного прокурором способу захисту.

Тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів про закупівлю № 370 від 17.10.2018 та № 307 від 26.06.2019 й застосування наслідків недійсності правочину слід відмовити.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Луганську обласну прокуратуру.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.01.2024.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО