Рішення

від 24.01.2024 по справі 913/410/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м.Харків Справа № 913/410/23

Провадження № 30/913/410/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви № 50-2691вих-23 від 14.11.2023

заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

та Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків

до першого відповідача - Гришенкова Костянтина Васильовича , смт Воронове Сєвєродонецького району Луганської області

до другого відповідача - Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності

Секретар судового засіданні Андрій БАГАЦЬКИЙ

У засіданні брали участь:

від прокуратури:прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Полякова С.О., посвідчення № 072827 від 01.03.2023;

від першого позивача: представник не прибув;

від другого позивача: представник не прибув;

від першого відповідача: представник не прибув;

від другого відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівникаЛисичанської окружної прокуратури Луганської області звернулася через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Гришенкова Костянтина Васильовича та Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання недійсним договору про закупівлю товару за бюджетні кошти № 87 від 23.05.2019, укладений між Відділом освіти Лисичанської міської ради Луганськоїобласті та фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем; про стягнення з громадянина України Гришенкова Костянтина Васильовича на користьУправління освіти Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецькогорайону Луганської області 87464 грн 00 коп., а з Управління освіти Лисичанськоїміської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду 87464 грн 00 коп. стягнути в дохід держави.

Заявник обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відділом освіти Лисичанської міської ради Луганської області(правонаступником якого є Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області) проведено процедуру закупівлі товару. За результатами проведення відкритих торгів тендерний комітет Відділу освіти Лисичанської міської ради рішенням визначив переможця фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича, з яким було укладено договір № 87 від 23.05.2019. Сторони виконали спірний договір належним чином.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням № 70/165-р/к від 22.12.2020 у справі № 6/01-115-20 визнала, що фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильовичта фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти Лисичанської міської ради на закупівлі товарів за ДК 021:2015:03220000-9- ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-04-19-000463-c).

Прокурор зазначає, що дії фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладання договорупро закупівлю продуктів харчування № 87 від 23.05.2019 не на конкурентних засадах, не узгоджуються із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, нівелюють ефективність результатів публічних закупівель та завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

Оскільки поведінка фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, то договір № 87 від 23.05.2019, укладений за підсумками тендеру в рамках процедури закупівлі UA-2019-04-19-000463-c, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовичана підставі ст.ст. 203, 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України із застосуванням особливих правових наслідків.

Крім того, прокурор у позові зазначає про те, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності почав свій перебіг з 22.12.2020 (дата прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про факт вчинення Гришенковим К.В.антиконкурентних узгоджених дій), а тому не є пропущеним.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 20.11.2023 підтвердив підстави представництва заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби за заявленими позовними вимогами. Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 913/410/23, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначив на 13.12.2023 об 11 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 13.12.2023 відклав підготовче засідання на 10.01.2024 об 11 год. 15 хв.

Суд ухвалою від 10.01.2024 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 5 (п`ять) днів - до 24.01.2024 включно, закрив підготовче провадження у справі № 913/410/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024 об 11 год. 15 хв.

У судовому засіданні 24.01.2024 взяла участь прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Полякова С.О.

Позивачі - Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-східний офіс Держаудитслужби участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 10.01.2024 до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», які були отримані ними 12.01.2024 о 18 год. 19 хв., що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Перший відповідач ( Гришенков К.В. ) своєї участі або представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надсилання ухвали суду від 10.01.2024 рекомендованою кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_1 , що є останнім відомим місцем проживання внутрішньо переміщеної особи згідно довідки № 15-25/7597 від 06.10.2023 Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвали суду від 20.11.2023, 13.12.2023, які надсилалися першому відповідачу на вищезазначену адресу, поштою були повернуті до суду із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, суд надсилав першому відповідачу ухвалу суду від 10.01.2024 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та намагався повідомити шляхом передачі телефонограми від 20.11.2023 за номерами телефону: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , проте передати телефонограму не вдалося, оскільки номери знаходяться поза зоною досяжності.

Суд також розміщував для першого відповідача відповідні повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Таким чином, суд вжив всі можливі заходи для повідомлення першого відповідача про розгляд цієї справи.

Другий відповідач (Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області) участі свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 10.01.2024 до його електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка була отримана ним 12.01.2024 о 18 год. 19 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

19.04.2019 Відділ освіти Лисичанської міської ради Луганської області (далі - другий відповідач, замовник) на вебпорталі публічних закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-19-000463-c розмістив оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товарів ДК 021:2015 - 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня) у кількості 8800 кг очікуваною вартістю 252000 грн 00 коп. з ПДВ, ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-04-19-000463-c, та розмістив тендерну документацію з вимогами до учасників предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 4 учасники, які надали наступні тендерні пропозиції:1)фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна з остаточною ціновою пропозицією 192800 грн 00 коп. з ПДВ; 2)фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович з остаточною ціновою пропозицією 193500 грн 00 коп. з ПДВ; 3)фізична особа-підприємець Івченко М.М. з остаточною ціновою пропозицією 213400 грн 00 коп. з ПДВ; 4)фізична особа-підприємець Третяков Олександр Олександрович з остаточною ціновою пропозицією 248600 грн 00 коп. з ПДВ.

Протоколом № 61 від 11.05.2019 засідання тендерного комітету відділу освіти Лисичанської міської ради про намір укласти договір у процедурі відкритих торгів на закупівлю тендерна пропозиція фізичної особи-підприємця Агафонової Валентини Павлівни, як найбільш економічно вигідна, розкрита першою, але була відхилена у зв`язку з невідповідністю пропозиції учасника вимогам тендерної документації.

Наступною електронна система автоматично запропонована до розгляду пропозицію фізичної особи-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича на відповідність вимогам тендерної документації.

Протоколом № 61 від 11.05.2019 засідання тендерного комітету відділу освіти щодо визначення переможця у відкритих торгах на закупівлю згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 по коду 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня) переможцем визначено фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича та прийнято рішення про намір укласти договір з фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем на закупівлю вищезазначеного товару.

11.05.2019 Відділ освіти Лисичанської міської ради на вебпорталі публічних закупівель Prozorro опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем (далі - перший відповідач, виконавець).

23.05.2019 Відділ освіти Лисичанської міської ради та фізична особа-підприємець Гришенков Костянтин Васильович уклали договір № 87, за умовами якого виконавець зобов`язується у 2019 році поставити замовнику товар згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 код - 03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня), а замовник - прийняти і оплатити цей товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару: абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня.

Згідно із п. 1.3 договору кількість товару і ціна за одиницю, технічні вимоги визначаються у специфікації (додаток 1 до цього договору), яка є невід`ємною частиною договору.

У п. 1.4 договору передбачено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Ціна цього договору без ПДВ становить 193500 грн 00 коп. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки замовником проводяться протягом 30 календарних днів після пред`явлення виконавцем накладних на товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору строк поставки товару: з моменту укладення договору до 31.10.2019. Місце поставки товару: м. Лисичанськ, заклади дошкільної освіти Лисичанської міської ради та дошкільний підрозділ КЗ Лисичанський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №3 - ДНЗ «Барвінок» Лисичанської міської ради.

У п. 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.10.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами. В частині розрахунків договір діє до повного виконання.

Сторони підписали та скріпили своїми печатками договір № 87 від 23.05.2019.

Водночас, сторони до цього договору підписали Специфікацію, згідно із якою поставляється товар (абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня) вартістю 193500 грн 00 коп. у загальній кількості 8800 кг.

16.09.2019 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 87 від 23.05.2019, якою зменшили суму договору. Нова ціна договору становить 190028 грн 00 коп. без ПДВ.

Додаткова угода № 1 від 16.09.2019 має Додаток 1 «Специфікація», згідно якої вартість поставленого товару становить 190028 грн 00 коп. без ПДВ.

31.10.2019 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 87 від 23.05.2019, якою зменшили суму договору. Нова ціна договору становить 87464 грн 00 коп. без ПДВ.

Згідно з інформацією на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів за посиланням https://spending.gov.ua/new/transactions/search сума сплачених замовником коштів за отриманий товар за договором № 87 від 23.05.2019 складає 87464 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 580 від 21.06.2019 на суму 1100 грн 00 коп., № 594 від 25.06.2019 на суму 1325 грн 00 коп.,№ 622 від 26.06.2019 на суму 3062 грн 50 коп.,№ 709 від 18.07.2019 на суму 810 грн 00 коп.,№ 754 від 25.07.2019 на суму 230 грн 00 коп., № 755 від 25.07.2019 на суму 100 грн 00 коп.,№ 608 від 30.07.2019 на суму 180 грн 00 коп.,№ 609 від 30.07.2019 на суму 90 грн 00 коп.,№ 790 від 30.07.2019 на суму 1800 грн 00 коп.,№ 791 від 30.07.2019 на суму 2427 грн 00 коп.,№ 850 від 14.08.2019 на суму 7293 грн 50 коп.,№ 655 від 15.08.2019 на суму 990 грн 00 коп.,№ 851 від 15.08.2019 на суму 9994 грн 50 коп.,№ 871 від 21.08.2019 на суму 7321 грн 00 коп.,№ 674 від 22.08.2019 на суму 555 грн 00 коп.,№ 715 від 30.08.2019 на суму 225 грн 00 коп.,№ 917 від 30.08.2019 на суму 6650 грн 00 коп.,№ 924 від 30.08.2019 на суму 5218 грн 50 коп.,№ 973 від 13.09.2019 на суму 8736 грн 50 коп.,№ 802 від 19.09.2019 на суму 100 грн 00 коп.,№ 1005 від 19.09.2019 на суму 4372 грн 50 коп.,№ 1021 від 26.09.2019 на суму 7304 грн 50 коп.,№ 1050 від 30.09.2019 на суму 5440 грн 50 коп.,№ 1113 від 18.10.2019 на суму 3438 грн 00 коп.,№ 1138 від 25.10.2019 на суму 3796 грн 00 коп.,№ 1077 від 31.10.2019 на суму 60 грн 00 коп.,№ 1191 від 31.10.2019 на суму 4844 грн 00 коп.

04.11.2019 Відділ освіти Лисичанської міської ради в електронній системі закупівель Prozorro опублікував звіт про виконання договору № 87 від 23.05.2019, відповідно до якого сума оплати за договором становить 87464 грн 00 коп.

22.12.2020 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням № 70/165-р/к у справі№ 6/01-115-20 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренціїта накладення штрафу» визнала, що фізична особа-підприємецьГришенков Костянтин Васильович (РНОКПП НОМЕР_3 ) і фізична особа-підприємець Агафонова Валентина Павлівна (РНОКПП НОМЕР_4 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах, проведених Відділом освіти Лисичанської міської ради на закупівлю: «ДК 021:2015 код 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (абрикос, персик, нектарин, смородина чорна, виноград, груша, черешня, кавун, диня)», ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2019-04-19-000463-c.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України наклала за зазначене порушення на фізичну особу-підприємця Гришенкова Костянтина Васильовича (РНОКПП НОМЕР_3 ) штраф у сумі 34000 грн 00 коп.

Рішення обґрунтоване встановленням наявності сукупності фактів при поданні тендерних пропозицій фізичною особою-підприємцем Гришенковим Костянтином Васильовичем і фізичною особою-підприємцем Агафоновою Валентиною Павлівною, а саме: 1)використання одного електронного майданчика та спільне використання точокдоступу до мережі Інтернет; 2)Гришенков К.В. є уповноваженою особою Агафонової В.П. у період проведення торгів; 3) Гришенков К.В. та Агафонова В.П. сплачували зобов`язання один одного з власних банківських рахунків; 4)відсутність конкурентної боротьби між Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. підчас участі у вказаних аукціонах; 5)телефонні з`єднання між Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. в період проведення торгів; 6)метадані свідчить, що сканування файлів Гришенковим К.В. та Агафоновою В.П. відбувалося з використанням одного й того ж обладнання та технічних засобів, а деяких з них і в один день; 7) Агафонова В.П. для участі у торгах не подала жодного документа, крім тендерної пропозиції.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.2022 фізична особа-підприємець Гришенков К.В. припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що внесений запис № 2003830060004003585.

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом № 70-02/1181е від 29.09.2023 повідомило Лисичанську окружну прокуратуру, що фізична особа-підприємець Гришенков К.В. рішення № 70/165-р/к не оскаржував, сплатив штрафу повному обсязі, накладений рішенням № 70/165-р/к, що підтверджується квитанціями про сплату штрафу.

Прокурор уважає, що у діях фізичної особи-підприємця Гришенкова К.В. наявний умисел на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки договір про закупівлю № 87 від 23.05.2019 укладений не на конкурентних засадах за результатами процедури закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, тому він підлягає визнанню недійсним.Заявник позовуз посиланням на приписи ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України просить застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.

За таких обставинпрокурор звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вислухавши прокурора, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на час укладання спірного договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За своєю правовою природою договір про закупівлю № 87 від 23.05.2019 є договорами поставки, до якого слід застосовувати положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт укладання між Відділом освіти Лисичанської міської ради (другим відповідачем) та фізичною особою-підприємцем Гришенковим К.В. (першим відповідачем) договору про закупівлю № 87 від 23.05.2019, а також факт виконання договірних відносин в частині поставки першим відповідачем товару на загальну суму 87464 грн 00 коп. Другий відповідач здійснив оплату товару у повному обсязі відповідно до наявних у справі платіжних доручень.

У зв`язку з чим спірний договір про закупівлю виконаний сторонами належним чином, про що другий відповідач опублікував в електронній системі закупівель Prozorro звіт від 04.11.2019.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, оспорюванні правочини можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи або прокурора, та лише після встановлення недійсності правочину застосовуються правові наслідки недійсного правочину, які передбаченіст. 228 ЦК Українита ст. 208 ГК України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

У ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Звертаючись до суду з позовом з вимогою про визнання недійсним договору про закупівлю, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачену ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні приписи містяться в ч.1 ст. 208 ГК України, згідно з якою, у разі якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За приписами ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що відповідно до частини першої статті 208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені частиною першою статті 208 ГК України санкції є конфіскаційними.

Так, наслідками недійсності правочину, передбаченими статтею 208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.

Так, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання встановлена у Розділі V ГК України, який містить п`ять глав, що регулюють: загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (глава 24); відшкодування збитків у сфері господарювання (глава 25); штрафні та оперативно-господарські санкції (глава 26); адміністративно-господарські санкції (глава 27); відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (глава 28).

У ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у ч. 2 цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 238 ГК України регулює порядок застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання. Так, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначає ст. 239 ГК України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, та стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, не є цивільно-правовими, є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 ГК України, а тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (частина перша). Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи (частина друга). Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких має право ініціюватися перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк - строк давності). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 160/14095/21.

Суд встановив, що 31.10.2019 відповідачами у справі виконано договір про закупівлю № 87 від 23.05.2019.

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області подав до суду позов через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 15.11.2023, а тому на момент звернення прокурора до суду з цим позовом строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, закінчився.

Прокурор у позові зазначає про те, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності почав свій перебіг з 22.12.2020 (дата прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про факт вчинення Гришенковим К.В. антиконкурентних узгоджених дій), а тому не є пропущеним.

Суд звертає увагу заявника позову на те, що ч. 2 ст. 223 та ст. 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Ці строки не є позовною давністю, оскільки відносини, у яких вони застосовуються, за своїм характером є публічно-правовими, і застосування строків здійснюється господарським судом незалежно від наявності відповідної заяви сторони у справі.

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, та стягнення коштів, а також з огляду на те, що визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю без застосування наслідків його недійсності не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраного прокурором способу захисту.

Тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю № 87 від 23.05.2019 й застосування наслідків недійсності правочину слід відмовити.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Луганську обласну прокуратуру.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.01.2024.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО