Рішення

від 24.01.2024 по справі 917/1880/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.24 Справа № 917/1880/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз", вул. Старо-Київська, 10 - И , офіс 101, м. Київ, 04116,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний", вул. Європейська, 108, м. Полтава, 36021

про стягнення 898 474, 66 грн заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Сільченко Т.І.

від відповідача: Кучеров І.А.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр " Сімейний" про стягнення 898 474,66 грн. заборгованості за договором №2/62п про надання медичних послуг від 03.06.2020 року, з яких: 658 440,00 грн - сума основного боргу, 159 148,60 грн - інфляційні втрати, 32 724,62 грн - 3 % річних, 48 161,44 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 11.01.2024 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" 319 100 грн основного боргу, 109 431,46 грн інфляційних нарахувань, 20 632,29 грн 3% річних, 3459,38 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" з Державного бюджету України 3278,07 грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 6945 від 03.10.2023 року.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовна сума витрат, яку він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що орієнтовна сума витрат, яку він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Представниками сторін в засіданні 11.01.2024 року було зроблено заяви про подачу ним доказів про понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

15.01.2024 року до суду від представника відповідача - Кучерова І. А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. № 465, а. с. 179 - 189).

Ухвалою від 16.01.2024 року судом прийнято заяву представника відповідача - Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. № 465 від 15.01.2024 року) до розгляду. Розгляд заяви призначено на 24.01.2024 року на 09:00 год. Запропоновано позивачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та завчасно до судового засідання надати їх суду та відповідачу. Також було забезпечено проведення судового засідання у справі № 917/1880/23, призначеного на 24.01.24 року на 09:00 год., зал № 6 (ВКЗ), для представників сторін: від позивача - Сільченко Т. І., від відповідача - Кучеров І. А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

16.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Сільченко Т. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. №569, а. с. 191 - 207).

Також, 16.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №587, а. с. 209, 210).

Ухвалою від 18.01.2024 року судом прийнято заяву представника позивача - Сільченко Т. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. № 569 від 16.01.2024 року) до розгляду. Розгляд заяви призначено на 24.01.2024 року на 09:00 год. Запропоновано відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу та завчасно до судового засідання надати їх суду та позивачу.

Відносно заяви відповідача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду суд зазначає, що ухвалою суду від 16.01.2024 року ухвалено забезпечити проведення судового засідання у справі № 917/1880/23, призначеного на 24.01.24 року на 09:00 год., для представників сторін: від позивача - Сільченко Т. І., від відповідача - Кучеров І. А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

23.01.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат (вх. №860), де зазначено, що заявлені до розподілу витрати відповідача на правничу (правову) допомогу є необґрунтованими - їх розмір не спів мірний із виконаним обсягом робіт, не є дійсним та таким, що має відношення до розгляду справи та обсягу наданої правничої (правової) допомоги відповідачу. Позивач звертає увагу, що підставою надання правничої допомоги представник відповідача зазначає договір про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року, тоді як з 03.08.2023 року адвокатом може надаватися правнича, а не правова допомога. Тобто, укладений між відповідачем та його адвокатом договір не є підставою для здійснення адвокатської діяльності та не підтверджує повноваження адвокатів АО «Адвінтел» на надання відповідачеві правничої допомоги, а будь який інший вид не передбачається статтею 126 ГПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, часткове задоволення позовних вимог відбулося завдяки визнанню відповідачем частини позовних вимог, що не потребувало застосування правничої допомоги.

Тому позивач вважає, що відсутні підстави для застосування ч. 11 ст. 129 ГПКУ України.

Також, на думку позивача, відповідачем не надано доказів, що містять опис та / або розрахунки витрат, вартості послуг тощо.

Крім того, позивач стверджує, що наданий відповідачем договір про надання правової допомоги на момент розгляду справи судом закінчив свою дію (такою датою є 31.12.2023 року).

До того ж справа не є складною за своїм змістом, оскільки мова ведеться про стягнення заборгованості за надані послуги на підставі договору, актів тощо. Складність становить первісна оцінка наданого обсягу документів та підготовка самого позову. Представником відповідача було розподілено одну й ту ж саму дію на декілька складових штучно, мабуть, для завищення вартості наданих послуг. А така послуга, як «складено та надіслано заяву про приєднання адвоката Кучерова І. А. до підсистеми Електронний суд ЄСІТС» не є правовою послугою, а є невиконанням норм ГПК України стосовно обов`язку мати електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

На думку позивача, представником відповідача завищено час, витрачений ним на здійснення звичних процесуальних дій в справі: 4 дні на ознайомлення із позовними вимогами; 2 дні витрачені на заяву про приєднання адвоката до ЄСІТС; клопотання про долучення доказів направлення відзиву - це прорахунок самого адвоката; 2 дні на ознайомлення із відповіддю на відзив. Крім того, складання актів (проектів актів) до договорів про надання правничої допомоги не є правничою допомогою.

Виходячи з викладеного, позивач просив суд залишити без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 24.01.2024 року представник позивача підтримував свою заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (вх. № 569 від 16.01.2024 року), а також просив залишити без задоволення заяву представника ТОВ "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, тоді як, представник відповідача відповідно підтримував свою заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465), та заперечував проти заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 24.01.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено про дату підписання повного тексту судового рішення.

При вирішенні заяв представника позивача - Сільченко Т. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (вх. №569) та представника відповідача - Кучерова І. А про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (вх. № 465) суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія АХ №1140987 від 21.07.2023 року, платіжної інструкції №7119 від 10.11.2023 року на суму 12 500,00 грн, рахунків на оплату №50 від 03.07.2023 року, № 100 від 27.10.2023 року, акту № 2 про надання правничої допомоги за договором № 2023/06/09 від 28.06.2023 року від 11.01.2024 року, договору №2023/06/09 про надання правничої (правової) допомоги від 28.06.2023 року.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано суду копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія АР №1150672 від 24.11.2023 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.07.2017 року, договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року, додатку до договору №22/08/23 від 22.08.2023 року доручення №2 від 20.11.2023 року, платіжних інструкцій №53 від 12.01.2024 року на суму 20 000,00 грн та № 2317 від 22.12.2023 року на суму 15 000,00 грн, акту приймання передачі послуг № 2 від 12.01.2024 року до договору №22/08/23 від 22.08.2023 року та доручення №2 від 20.11.2023 року, звіту від 12.01.2024 року до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Як вбачається із матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем стали підставою для звернення до суду із позовною заявою і понесення позивачами судових витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено судом, умовами договору №2023/06/09 про надання правничої (правової) допомоги від 28.06.2023 року (далі - договір №2023/06/09, а. с. 201 - 205) позивач та Адвокатське об`єднання «Роланд», в особі керуючого партнера Сільченкка С. О., погодили фіксований розмір гонорару у розмірі 55 000,00 грн.

Умовами договору №2023/06/09 сторони узгодили наступне:

-Адвокатське об`єднання надає правничу (правову) допомогу і здійснює захист інтересів клієнта у відносинах з контрагентом за договором про надання медичних послуг №2/62п від 03.06.2020 року, а саме із товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний", у тому числі в Господарському суді Полтавської області, Східному апеляційному господарському суді та в органах примусового виконання рішень (п. 1.2 договору №2023/06/09);

-Правнича (правова) допомога за цим договором включає в себе: опрацювання документації, наявної у клієнта, щодо взаємовідносин із контрагентом за договором про надання медичних послуг №2/62п від 03.06.2020 року, а саме із товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний", для формування стратегії та дій щодо забезпечення виконання договірних зобов`язань з боку ТОВ "Медичний центр "Сімейний", в тому числі формування підстав для позову, а також вчинення дій щодо примусового виконання відповідного рішення (п. 1.3.1 договору №2023/06/09);

-Підготовка та направлення на адресу ТОВ "Медичний центр "Сімейний" вимоги та / або претензії про оплату заборгованості за договором про надання медичних послуг №2/62п від 03.06.2020 року (п. 1.3.2 договору №2023/06/09);

-Підготовку і подання до Господарського суду Полтавської області позовної заяви про стягнення коштів (заборгованості) за договором про надання медичних послуг №2/62п від 03.06.2020 року (п. 1.3.3 договору №2023/06/09);

-Відправлення процесуальних документів сторонам у справі та до суду (п. 1.3.5 договору №2023/06/09);

-Представництво інтересів клієнта у судових засіданнях і справі, в тому числі в режимі відео конференції (п. 1.3.6 договору №2023/06/09);

- Підготовка та подання інших необхідних процесуальних документів: клопотань; заяв; звернень; скарг; письмових пояснень; заперечень, тощо (п. 1.3.7 договору №2023/06/09);

-факт надання правничої (правової) допомоги за цим договором підтверджується наданням Адвокатським об`єднанням звіту або підписанням уповноваженими представниками сторін акту на підтвердження факту надання правової допомоги (п. 1.7 договору №2023/06/09);

-винагорода (гонорар) адвокатського об`єднання згідно з цим договором складає 55 000,00 грн, ПДВ не передбачено (п. 3.1 договору №2023/06/09);

-за наслідками надання правничої (правової) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої правничої (правової) допомоги та її вартість (п. 3.3 договору №2023/06/09).

Відповідно до акту № 2 від 11.01.2024 року про надання правничої допомоги за договором № 2023/06/09 від 28.06.2023 року (а. с. 200) адвокатським об`єднанням «Роланд», в особі керуючого партнера Сільченкка С. О., надано та належним чином оформлено, а клієнтом прийнято послуги з надання правничої допомоги протягом червня 2023 року січня 2024 року. Загальна вартість послуг з надання правничої допомоги за цим актом складає 35 000,00 грн, ПДВ не передбачено.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Сільченко С. О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія АХ №1140987 від 21.07.2023 року, договору №2023/06/09 про надання правничої (правової) допомоги від 28.06.2023 року та акту № 2 про надання правничої допомоги за договором № 2023/06/09 від 28.06.2023 року від 11.01.2024 року.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутнє клопотання представника відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем.

При розгляді заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465) судом встановлено, що умовами договору №22/08/23 про надання правової допомоги від 22.08.2023 року (далі - договір №22/08/23, а. с. 183 - 186) та додатку до договору №22/08/23 доручення № 2 від 20.11.2023 року (а. с. 186) позивач та Адвокатське об`єднання «Адвінтел», погодили фіксований розмір гонорару у розмірі 35 000,00 грн.

Умовами договору №22/08/23 сторони узгодили наступне:

-виконавець зобов`язується надати юридичні послуги по представництву інтересів замовника з питань, що визначаються у відповідних дорученнях, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором та відповідним дорученням (п. 2.1 договору №22/08/23);

-для надання юридичної допомоги замовнику, виконавець самостійно обирає та призначає адвокатів, що входять до складу виконавця. Виконавець також має право залучати до надання послуг інших співробітників виконавця, а також сторонніх адвокатів, яких він вважатиме за доцільне за конкретних обставин, з метою надання замовнику найбільш ефективних і кваліфікованих послуг (п. 2.4 договору №22/08/23);

-сторони погоджуються, що строк дії договору починається з дати підписання цього договору та закінчується до повного виконання зобов`язань сторонами, але не раніше « 31» грудня 2023 року, або у дату його дострокового припинення згідно з цим договором (далі «дата припинення договору») (п. 3.2 договору №22/08/23);

-гонорар за надані послуги та порядок його оплати визначаються у відповідному дорученні (п. 4.3 договору №22/08/23);

-факт надання послуг за цим договором оформлюється актом приймання-передачі послуг (п. 4.6 договору №22/08/23).

Дорученням № 2 від 20.11.2023 року передбачено, що:

- предмет послуг представництво інтересів замовника в Господарському суді Полтавської області в межах справи №917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз"до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" з усіма без обмежень правами, які надані замовнику як відповідачу;

- строк надання послуг послуги надаються до моменту отримання повного тексту судового рішення Господарського суду Полтавської області, яким завершений судовий розгляд справи №917/1880/23 в першій інстанції;

- розмір гонорару розмір гонорару складає 35 000,00 грн.

Актом приймання передачі послуг № 2 від 12.01.2024 року до договору №22/08/23 від 22.08.2023 року та доручення №2 від 20.11.2023 року (далі акт № 2, а. с. 188) передбачено наступне:

- керуючись положеннями договору №22/08/23 від 22.08.2023 року та дорученням № 2 від 20.11.2023 року виконавець надав замовнику, а замовник прийняв наступні послуги: представництво інтересів замовника в Господарському суді Полтавської області в межах справи №917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз"до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" з усіма без обмежень правами, які надані замовнику як відповідачу (п. 1 акту № 2);

- загальна вартість фактично наданих виконавцем на користь замовника послуг, що вказані в п. 1 цього акту за домовленістю сторін складає 35 000,00 грн, без ПДВ (п. 2 акту № 2);

- додатком до даного акту є звіт про обсяг здійснених заходів та складених процесуальних документів відповідно мети та умов договору №22/08/23 від 22.08.2023 року та доручення №2 від 20.11.2023 року (п. 5 акту № 2).

Відповідно до звіту від 12.01.2024 року до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23 (далі звіт до акту, а. с. 188), обсяг здійснених заходів та складених процесуальних документів відповідає меті та умовам договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року та доручення №2 від 11.11.2023 року. Клієнт перевірив та згоден з обсягом наданої правової допомоги, зауважень не має.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надав адвокат Кучеров І. А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія АР №1150672 від 24.11.2023 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.07.2017 року, договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року, додатку до договору №22/08/23 від 22.08.2023 року доручення №2 від 20.11.2023 року, акту приймання передачі послуг № 2 від 12.01.2024 року до договору №22/08/23 від 22.08.2023 року та доручення №2 від 20.11.2023 року,а також звіту від 12.01.2024 року до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд звертає увагу, що позивач, зазначивши заголовок процесуального документу - "клопотання про зменшення судових витрат", у прохальній частині клопотання просив залишити без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а не зменшити розмір стягуваної суми.

Заперечуючи проти стягнення таких витрат позивач не заявляв клопотання про їх зменшення судом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалося вище, як позивач, так і відповідач у договорах про надання правничої (правової) допомоги погодили фіксовані розміри гонорарів.

Отже, у даних випадках встановлення сторонами в умовах договорів про надання правничої (правової) допомоги вартості послуг (гонорару) з надання відповідної допомоги клієнтам у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Тому суд критично відноситься до посилання представника позивача відносно необхідності надання відповідачем доказів, що містять опис та/або розрахунки витрат, вартості послуг тощо.

Стосовно посилання представника позивача на те, що укладений між відповідачем та його адвокатом договір не є підставою для здійснення адвокатської діяльності та не підтверджує повноваження адвокатів АО «Адвінтел» на надання правничої допомоги, оскільки з 03.08.2023 року адвокатом може надаватися правнича, а не правова допомога, суд зазначає наступне.

Відповідно до позиції висвітленої у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 року по справі № 917/11222/22), суд звертає увагу сторін на заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності, який зобов`язує суди не допускати декларативного підходу в оцінці доказів.

Суд вважає, що зазначений позивачем недолік договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року не є суттєвими та такими, що є підставою для відмови в задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх. № 465). А тому в силу необхідності дотримання принципів розумності, добросовісності і задля уникнення проявів надмірного формалізму, формальні недоліки вказаного договору не повинні бути визначальним для суду при вирішенні заяви, не можуть свідчить про не понесення судових витрат на правничу допомогу.

Крім того, позивач вказує, що часткове задоволення позовних вимог відбулося лише завдяки визнанню відповідачем частини позовних вимог, а наданий відповідачем контррозразхунок штрафних санкцій щодо визнаної частини позовних вимог не був прийнятий судом. А тому відсутні підстави для застосування ч. 11 ст. 129 ГПКУ України.

Однак, суд не погоджується з даним твердженням, оскільки відповідач окрім того, що у відзиві та під час розгляду справи визнавав позовні вимоги частково, при цьому заперечував проти заборгованості в сумі 146 165,00грн. (акт № 5423 від 31.12.2021) та в сумі 193 175,00грн. (акт № 766 від 10.02.2022), а також не погоджувався з нарахованими пенею, 3% річних та інфляційних втрат, які є похідними вимогами від основної заборгованості за актом № 5423 від 31.12.2021 року та акт № 766 від 10.02.2022 року, та наводив власні доводи на обґрунтування своєї позиції.

Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішенні суду від 11.01.2024 року зазначено: «Отже в частині стягнення суми основного боргу в сумі 339 340 грн. за Актами №766 та 5423 не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають. З огляду на наведене відсутні підстави і для стягнення річних, інфляційних та пені, нараховані за прострочення по вказаним Актам».

Відносно посилання позивача на незастосування судом контрозрахунку відповідача при ухваленні рішення, а визнання арифметично вірним саме розрахунку річних та інфляційних втрат, зробленого позивачем, не є доказом того, що представником відповідачем не було наданих відповідних послуг, пов`язаний з розглядом справи № 917/1880/23, адже як зазначалося вище, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. (рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2009).

Стосовно твердження позивача, що наданий відповідачем договір про надання правової допомоги на момент розгляду справи судом закінчив свою дію (31.12.2023 року) суд зазначає наступне.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору №22/08/23 сторони погодили, строк надання послуг встановлюється у відповідному дорученні. Строк дії договору починається з дати підписання цього договору та закінчується до повного виконання зобов`язань сторонами,але не раніше « 31» грудня 2023 року, або у дату його дострокового припинення згідно з цим договором (далі «дата припинення договору»).

Дорученням № 2 від 20.11.2023 року передбачено, що строк надання послуг послуги надаються до моменту отримання повного тексту судового рішення Господарського суду Полтавської області, яким завершений судовий розгляд справи №917/1880/23 в першій інстанції.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а. с. 177), документу вигляді «Рішення» від 11.01.2024 року по справі №917/1880/23 (суддя Тимощенко О. М.) було надіслано одержувачу Кучеров Ігор Анатолійович в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 16.01.2024 року 21:31.

Розгляд заяв сторін про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених ними на професійну правничу допомогу було призначено на 24.01.2024 року на 09:00 год.

Отже, станом на 24.01.2024 року строк дії наданого відповідачем договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 року не закінчився.

Правомірне очікування сторонами відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи часткове задоволення позову, суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їхні розміри є обґрунтованим та співмірними зі складністю даної справи. Отже, заява представника позивача - Сільченко Т. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (вх. №569 від 16.01.2024 року) підлягає частковому задоволенню в розмірі 17 497,13 грн, а заява представника відповідача - Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465 від 15.01.2024 року) також підлягає частковому задоволенню в розмірі 17 502,87 грн.

Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - Сільченко Т. І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. №569 від 16.01.2024 року) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" (вул. Європейська, 108, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43037400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" (вул. Старо-Київська, 10 - И , офіс 101, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41771751) 17 497,13 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Заяву представника відповідача - Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1880/23 (вх. № 465 від 15.01.2024 року) задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" (вул. Старо-Київська, 10 - И , офіс 101, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41771751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" (вул. Європейська, 108, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43037400) 17 502,87 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

6. В інших частинах заяв відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.01.2024 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко