Рішення

від 17.01.2024 по справі 922/4260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024м. ХарківСправа № 922/4260/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Лозівської окружної прокуратури (64601, Харківська обл., Лозівський р-н, м. Лозова, вул. Богданівська, 17; код ЄДРПОУ: 0291010831) в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська обл., Лозівський р-н, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1; код ЄДРПОУ: 06716633) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фермерського господарства «Кегичівське» (62405, Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6; код ЄДРПОУ: 30142232) про повернення земельної ділянки за участю представників:

прокуратури - Клейн Л.В., службове посвідчення №072868;

позивача - не з`явився;

третьої особи - Соколик І.В., ордер ВІ №1188282 від 10.01.2024;

відповідача - Щеглова Д.С., ордер ВВ №1034544 від 16.10.2023.

ВСТАНОВИВ:

03.10.2023 Лозівська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Кегичівське", в якій просить суд:

- зобов`язати Фермерське господарство "Кегичівське" повернути Лозівській міській раді Харківської області земельну ділянку з кадастровим номером: 6311000000:15:036:0036 площею 30 кв.м. не пізніше, ніж за 10 днів, звільнити її від будівлі, фундаменту та ін., а також при необхідності здійснити рекультивацію земельної ділянки;

- стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на неповернення Лозівській міській раді Харківської області та незаконне використання Фермерським господарством "Кегичівське" земельної ділянки по вулиці Соборній, 7-а у місті Лозова Харківської області загальною площею 0,0030 га з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036 після закінчення строку дії договору оренди землі від 28.12.2002.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2023 позовну заяву (вх.№4260/23 від 03.10.2023) Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

11.10.2023 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 05.10.2023 представник позивача надав заяву (вх.№27681 від 11.10.2023) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 прийнято позовну заяву (вх.№4260/23 від 03.10.2023) Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області до Фермерського господарства "Кегичівське" про повернення земельної ділянки до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4260/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08.11.2023. Відкладено вирішення питання про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.

01.11.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№29801 від 01.11.2023).

У відзиві представник відповідача зазначив, що згідно ч.2 ст.33 Закону "Про оренду землі" підставами для поновлення договору оренди землі є надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди. На виконання зазначеної норми відповідач надіслав Лозівській міській раді відповідний лист. Відповідач не може надати суду докази надіслання листа про поновлення договору оренду у зв`язку із тим, що в результаті бойових дій було пошкоджено його офіс, а документи, які там зберігались, були знищені. До відзиву додаються докази надіслання адвокатського запиту до Лозівської міської ради про надання листа ФГ "Кегичівське" (дата надіслання приблизно січень 2020 р.) про поновлення договору оренди землі від 28.12.2002. Позивач не надав суду доказів надіслання відповідачу листа-повідомлення про відмову у поновленні договору оренди. Таким чином, на переконання представника відповідача, договір оренди був поновлений автоматично, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з цим, за твердженнями представника відповідача, прокурор не обґрунтував належним чином наявність у нього повноважень для звернення із цим позовом до суду замість Лозівської міської ради. Лозівська міська рада зазначена другим позивачем, але її уповноважена особа не підписувала позов. Відсутність у Лозівської міської ради коштів на судовий збір не свідчить про неналежне виконання нею повноважень та не може бути підставою для передачі її повноважень прокурору.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання на 22.11.2023.

08.11.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№30535 від 08.11.2023), в якому просив суд долучити до матеріалів справи відповідь Лозівської міської ради на адвокатський запит. Разом із клопотанням представник відповідача надав зазначену відповідь на адвокатський запит.

15.11.2023 через канцелярію суду від керівника Лозівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№31328 від 15.11.2023).

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що дану позовну заяву подано до суду на підставі документів, зібраних в ході досудового розслідування кримінально провадження №42022222120000007 від 20.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття ФГ "Кегичівське" земельної ділянки із кадастровим номером 6311000000:15:036:0036. В ході досудового розслідування отримано рішення Лозівської міської ради Харківської області від 21.02.2020 №1938, яким відмовлено ФГ "Кегичівське" у поновленні договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6311000000:15:036:0036, а також отримано лист Лозівської міської ради від 03.03.2020 №02-13-10/284, яким поінформовано ФГ "Кегичівське" про відмову у поновленні вказаного договору оренди. Зазначені документи додано до позовної заяви. Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження в якості свідка допитано заступника Лозівського міського голови ОСОБА_2., який крім іншого, пояснив, що рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 21.02.2020 №1938 ФГ "Кегичівське" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а. Таким чином, посадовим особам ФГ "Кегичівське" було достовірно відомо про факт відмови в продовженні вказаного договору оренди, однак, не дивлячись на це, ФГ "Кегичівське" самовільно встановило торговий павільйон на зазначеній земельні ділянці.

Також прокурор зазначив, що жодних дій, направлених на примусове звільнення ФГ "Кегичівське" зазначеної земельної ділянки Лозівською міською радою до цього часу не вжито. Вказане свідчить про те, що орган місцевого самоврядування не здійснює захист своїх порушених інтересів, а надання відповіді на лист Лозівської окружної прокуратури про вирішення питання щодо представництва інтересів Лозівської міської ради у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору підтверджує той факт, що в подальшому заходи, спрямовані на відновлення порушених інтересів Лозівською міською радою також вживатися не будуть.

В той же день, через канцелярію суду від керівника Лозівської окружної прокуратури надійшла заява (вх.№31333 від 15.11.2023) про зміну предмета позову, в якій просив суд пункт 3 прохальної частини позовної заяви Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області до Фермерського господарства "Кегичівське" про повернення земельної ділянки вважати викладеним в наступній редакції:

" 3. Зобов`язати Фермерське господарство "Кегичівське" повернути Лозівській міській раді Харківської області земельну ділянку з кадастровим номером: 6311000000:15:036:0036 площею 30 кв.м. у стані, який був на момент передачі її в оренду, з дотриманням вимог п.3.4.6 Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002".

20.11.2023 через канцелярію суду керівник Лозівської окружної прокуратури у додаток до відповіді на відзив додатково надав докази направлення зазначеної відповіді на відзив сторонам по справі (вх.№31773 від 20.11.2023).

22.11.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№31974 від 22.11.2023).

У запереченнях представник відповідача зазначив, що прокурор дійшов передчасного висновку про незаконність володіння ФГ Кегичіське спірною земельною ділянкою. У позовній заяві невірно визначено строк закінчення договору оренди. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ст.639 ЦКУ). До 01.01.2013 така "дія" полягала у державній реєстрації договору і була обов`язковою, з моменту вчинення якої договір набирав чинності. З 01.01.2013 законодавство змінилось і для реєстрації права оренди необхідно подавати вже діючий договір, по якому певні права та обов`язки виникають з моменту його підписання. Спірний договір оренди було укладено строком на 10 років. Перебіг зазначеного строку з моменту державної реєстрації договору, тобто з 06.02.2002. Строк дії договору до 06.02.2012. Додатковою угодою від 25.12.2014 договір поновлено на 5 років. Ця додаткова угода набула чинності з моменту її підписання. Таким чином, строк закінчення спірного договору оренди 25.12.2019 р., а не 21.02.2020. Відповідно Лозівська міська рада надіслала лист-повідомлення від 03.03.2020 про відмову поновити договір оренди після спливу місячного строку встановленого ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", в редакції яка діяла на момент підписання додаткової угоди. З огляду на зазначене представник відповідача вважає, що договір оренди було поновлено автоматично, а позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 клопотання керівника Лозівської окружної прокуратури Колесника С. (вх.№4260 від 03.10.2023) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, задоволено. Залучено до участі у справі №922/4260/23 ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 встановлено строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для подання своїх пояснень щодо позову відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 клопотання керівника Лозівської окружної прокуратури Колесника С. (вх.№31333 від 15.11.2023) про зміну предмета позову задоволено. Вирішено пункт 3 прохальної частини позовної заяви Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області до Фермерського господарства "Кегичівське" про повернення земельної ділянки вважати викладеним в наступний редакції: " 3. Зобов`язати Фермерське господарство "Кегичівське" повернути Лозівській міській раді Харківської області земельну ділянку з кадастровим номером: 6311000000:15:036:0036 площею 30 кв.м у стані, який був на момент передачі її в оренду, з дотриманням вимог п.3.4.6 Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002".

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 відкладено підготовче засідання на 13.12.2023.

12.12.2023 через кабінет Електронного Суду від керівника Лозівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення (вх.№34169 від 12.12.2023).

У поясненнях прокурор зазначив, що 30.01.2020 орендар - ФГ "Кегичівське" звернувся до Лозівської міської ради з листом-повідомленням про продовження дії договору оренди земельної ділянки, тобто з порушенням строків, передбачених п.3.1. Угоди від 25.12.2014 та ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, законним рішенням Лозівської міської ради від 21.02.2020 відмовлено ФГ "Кегичівське" у поновленні договору оренди земельної ділянки у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки та невикористанням переважного права на його поновлення в порядку визначеному ст.33 Закону України "Про оренду землі".

13.12.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№34301 від 13.12.2023), в яких повідомив, що спірна земельна ділянка вільна від забудови. Таким чином, як зазначив представник відповідача, відсутні підстави позову.

На підтвердження зазначеного представник відповідача жодного доказу не надав.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.12.2023.

19.12.2023 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№34981 від 19.12.2023), в якому просив суд долучити в якості письмових доказів копію рішення Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627 про надання згоди на розміщення відповідачем тимчасових споруд на спірній ділянці. Таким чином, на переконання представника відповідача, спір вирішено мирним шляхом, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом із клопотанням представник відповідача надав копію рішення Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627.

20.12.2023 секретарем Господарського суду Харківської області було складено Акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку, згідно якого при розгляді 20.12.2023 справи №922/4260/23 було виявлено непрацездатність (несправність) системи. Встановлено технічну несправність системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою-повідомленням Господарського суду Харківської області від 20.12.2023 повідомлено сторін про те, що у зв`язку технічною неможливістю провести підготовче засідання, призначене на 20.12.2023, суд відкладає підготовче засідання у справі на 27.12.2023.

27.12.2023 через кабінет Електронного Суду від представника Лозівської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх.№35777 від 27.12.2023), в яких повідомлено суду про те, що 07.12.2023 до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області надійшло звернення від Фермерського господарства "Кегичівське" з проханням надати згоду на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, 7а. За результатом поданої заяви 12.12.2023 виконавчим комітетом міської ради було прийнято відповідне рішення №1627, відповідно до якого заява ФГ "Кегичівське" була задоволена.

Всі вищезазначені документи судом були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 27.12.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

Присутня в судовому засіданні 17.01.2024 прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання 17.01.2024 не з`явилась. Разом з цим, 27.12.2023 від представника Лозівської міської ради Харківської області надійшла заява (вх.№35753 від 27.12.2023), в якій просить суд дану справу слухати без участі представника Лозівської міської ради Харківської області, справу вирішити на розсуд суду.

Представник 3-ї особи, яка приймала участь у судовому засіданні 17.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримала позицію прокуратури та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні 17.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просив відмовити у задоволенні позову. Також після переходу судом до судових дебатів заявив усне клопотання про надання йому часу для підготовки до дебатів.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що "для підготовки до дебатів потрібен час. З приводу дебатів представник відповідача не був готовий, що суд зараз призначить дебати прямо в судовому засіданні" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 53:09).

Також представник відповідача зазначив, що "там є письмові докази, з якими ми сьогодні ознайомились та тепер потрібен час щоб їх прокоментувати" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 55:34).

Щодо усного клопотання представника відповідача про надання йому часу для підготовки до судових дебатів:

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Слід зазначити, що суд повинен дотримуватися принципу змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені статями 7, 13 ГПК України, а отже повинен вживати всіх заходів щодо забезпечення учасникам судового процесу рівних процесуальних прав, не позбавляючи їх можливості взяти участь у судовому засіданні.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Водночас, частиною 2 статті 216 ГПК України визначено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відтак, статтями 202, 216 ГПК України визначено вичерпний перелік випадків відкладення судового засідання або оголошення перерви в судовому засіданні, проте відкладення судового розгляду з метою підготовки учасників провадження до судових дебатів до них не відноситься.

За приписами частини 1 статті 207 ГПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Частиною 1 статті 208 ГПК України передбачено, що суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи.

У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них (ч.2 ст.208 ГПК України).

Статтею 209 ГПК України визначено порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються (ч.1 ст.209 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам (ч.3 ст.210 ГПК України).

Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам (ч.4 ст.210 ГПК України).

Стаття 217 ГПК України визначено, що про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

Стаття 218 ГПК України передбачено, що у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (ч.3 ст.218 ГПК України).

Суд зазначає, що після відкриття 17.01.2024 судового засідання судом було роз`яснено сторонам (їх представникам) порядок розгляду справи по суті. Після чого, судом було поставлено питання сторонам: "Чи їм зрозуміло роз`яснений порядок?". На що представники сторін, в тому числі представник відповідача, відповіли: "Так" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 12:12).

Разом з цим, наприкінці стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд поставив питання сторонам: "Чи все було викладено?". На що сторонами, в тому числі представником відповідача, було надано відповідь: "Так" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 52:16).

Представник відповідача мав можливість заявити клопотання про відкладення чи перерву в судовому засіданні під час стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів до завершення цієї стадії, однак такою можливістю з дотриманням процедури розгляду справи жодна із сторін не скористалась.

Із системного аналізу глави 6 ГПК України (Розгляд справи по суті) слідує, що судові дебати - це обов`язкова частина стадії судового розгляду справи по суті, в якій виступають його учасники з промовами (заключним словом) з аналізом доказів та обставин, які були досліджені під час розгляду справи.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом було оголошено про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, тобто справа знаходиться на стадії судових дебатів та ухвалення рішення.

Однак, представник відповідача зазначив, що "зараз він не готовий якісь коментарі надати у зв`язку із тим, що у нього немає часу на підготовку до дебатів". Також представник відповідача зазначив, що "зазвичай суд надає час для підготовки до дебатів" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 57:00).

Відповідно до статті 198 Господарського процесуального кодексу при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

За приписами частин 2 та 3 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, вкладеною у постанові від 13.03.2019 року у справі № 199/6713/14-ц.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Учасникам справи та їх представниками необхідно дотримуватися етичних норм та добросовісно користуватися процесуальними правами під час судового засідання, подання заяв, клопотань та ін.

Одним з основних принципів адвокатської етики є принцип законності, врегульований статтею 7 Правил адвокатської етики, відповідно до якого у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Стаття 44 Правил адвокатської етики вимагає дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді. Зокрема адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

За приписами статті 205 ГПК України за клопотанням учасника справи головуючий роз`яснює йому права та обов`язки, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом всього судового розгляду (більш ніж три місяці) відповідачу надавалась кваліфікована правова допомога адвоката Щеглова Д.С., тобто відповідач та його представник мали достатньо часу і можливостей належним чином сформувати свою правову позицію й підготуватись до судових дебатів.

При цьому, як відповідач, так і його представник адвокат Щеглов Д.С. мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, а відтак як відповідач, так і його представник мають цілодобовий доступ до документів, розміщених в електронній справі №922/4260/23.

Інші докази, аніж ті, що були подані сторонами по справі впродовж підготовчого провадження, судом в судовому засіданні 17.01.2024 не досліджувались. З жодним новим доказом ані суд, ані сторони в судовому засіданні 17.01.2024 не ознайомлювались. А відтак, у представника відповідача було достатньо часу ознайомитися з письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а також підготувати свої коментарі щодо них.

З огляду на зазначене, посилання представника відповідача на те, що "там є письмові докази, з якими ми сьогодні ознайомились та тепер потрібен час щоб їх прокоментувати" є безпідставними.

Відтак, враховуючи значний час, що пройшов з часу відкриття провадження у цій справі, суд розцінює доводи представника відповідача як суб`єктивні причини, а не об`єктивні перешкоди.

Водночас подальше відкладення розгляду справи в даному випадку призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи. При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Суд наголошує, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Згідно ч.3 ст.43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на зазначене, суд на підставі статті 43 ГПК України визнає клопотання представника відповідача про надання йому часу для підготовки до судових дебатів зловживанням процесуальними правами та, відповідно, залишає вказане клопотання без розгляду.

Під час судових дебатів представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Виконкомом Лозівської міської ради Харківської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кегичівське" (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Руденко Т.В. 28.12.2002 та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.02.2002 в Лозівському міському відділі земельних ресурсів під №24.

Відповідно до п.1 Договору виконком Лозівської міської ради на підставі рішення № 1401 від 18 грудня 2002 року надала, а Фермерське господарство "Кегичівське" прийняло в оренду земельну ділянку, загальною площею 30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Володарського, автобусна зупинка "Будинок побуту", (кадастровий номер 6311000000:15:036:0036), згідно з планом земельної ділянки, що додається та є невід`ємною частиною договору.

Земельна ділянка надана в оренду строком на 10 років для здійснення роздрібної торгівлі продуктами харчування.

Згідно п.2.1. Договору, за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі 15 ставок земельного податку, обчисленого відповідно до грошової оцінки земельної ділянки, на поточний рахунок в Лозівському ВДК Харківської області.

Орендар не звільняється повністю або частково від плати за землю (п.2.2.Договору).

Орендар щорічно, не пізніше 01 березня поточного року, а в рік укладення цього договору не пізніше дня нотаріального посвідчення договору, отримує в Лозівському міському відділі земельних ресурсів довідку про розрахунок орендної плати на підставі грошової оцінки земельної ділянки (п.2.3.Договору).

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами (п.2.4.Договору).

Відповідно до п.3.4.6. Договору, після закінчення строку оренди або розірвання з будь-яких підстав цього договору, орендар зобов`язується повернути орендодавцю земельну ділянку не пізніше, ніж за 10 днів, звільнити її від будівлі, фундаменту та ін., а також при необхідності здійснити рекультивацію земельної ділянки.

Згідно п.5.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до п.5.2. Договору, Договір вважається укладеним на 10 років.

Згідно п.5.3 Договору, Договір припиняє свою дію у разі: закінчення терміну на який його було укладено; дострокового розірвання договору згідно умов цього договору; примусового викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законами України; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Зміна умов Договору можлива за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод до Договору та їх нотаріального посвідчення (п.6.4.Договору).

04.07.2014 до Державного земельного кадастру про земельну ділянку внесено відомості з присвоєнням кадастрового номеру 6311000000:15:036:0036, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.07.2014 № НВ-301163502014. Відповідно до цього витягу цільове призначення земельної ділянки: 03.07; категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для здійснення роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг. Право власності зареєстровано за Лозівською міською радою Харківської області, право оренди зареєстроване за орендарем - Фермерським господарством "Кегичівське".

25.12.2014 між Лозівською міською радою Харківської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кегичівське" (орендар) було укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2002 року (державна реєстрація від 06.02.2003 р. №24) та внесення змін до нього (надалі - Угода).

Відповідно до п.1.1. Угоди, орендодавець на підставі рішення XLVII сесії VI скликання Лозівської міської ради від 15 лютого 2013 року №855 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Володарського, 7-а у м. Лозова Харківської області, надалі "земельна ділянка", для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, (кадастровий номер 6311000000:15:036:0036), згідно з планом земельної ділянки, що додається та є невід`ємною частиною договору.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 30 кв.м., утому числі інші землі 30 кв.м. (п.2.1.Угоди).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2014 році становить 17100,00 гривень (п.2.2.Угоди).

Згідно п.3.1. Угоди, Договір оренди землі від 28 грудня 2002 року (державна реєстрація від 06.02.2003 р. №24) подовжено терміном на 5 (п`ять) років.

Право користування земельною ділянкою на правах оренди виникає з моменту державної реєстрації речового права у відповідності до чинного законодавства України. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 12% грошової оцінки земельної ділянки, яка індексується відповідно до чинного законодавства України, на поточний рахунок (п.4.1.Угоди).

Орендар не звільняється повністю або частково від плати за землю (п.4.2.Угоди).

Орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа за місяць, що передує звітному, рівними частинами (п.4.4.Угоди).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (п.5.1.Угоди).

Код цільового використання земельної ділянки відповідно В.03.07 (п.5.2.Угоди).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою по відновленню меж земельної ділянки, підставою для розроблення якої є рішення міської ради (п.5.3.Угоди).

Передача земельної ділянки здійснюється протягом трьох днів з моменту державної реєстрації речового права у відповідності до чинного законодавства України, шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі земельної ділянки (п.5.4.Угоди).

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.5.5.Угоди).

Згідно п.7.4.9 Угоди орендар земельної ділянки зобов`язується після закінчення строку оренди, або розірвання з будь-яких підстав цього Договору, повернути орендодавцю земельну ділянку не пізніше ніж за 10 (десять) днів.

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання в додаткових угод до Договору (п.9.1.Угоди).

Договір припиняє свою дію у разі, зокрема, закінчення терміну на який його було укладено (п.9.2.Угоди).

Угоду зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2015, номер запису про інше речове право 8802683.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 30.05.2018 №345 ФГ "Кегичівське" надано згоду на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - торгівельного павільйону з реалізації продовольчих товарів за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а, до 20.01.2020.

07.11.2018 ФГ "Кегичівське" видано паспорт прив`язки тимчасової споруди, із терміном дії до 20.01.2020.

Рішенням Лозівської міської ради від 21.02.2020 відмовлено ФГ "Кегичівське" у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002 (державна реєстрація від 06.02.2002), зі змінами від 25.12.2014 по вулиці Соборній, 7- а у місті Лозова Харківської області, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 6311000000:15:036:0036 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ В.03.07) в зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки та невикористанням переважного права на його поновлення в порядку визначеному ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Листом Лозівської міської ради від 03.03.2020 №02-13-10/284 повідомлено голову ФГ "Кегичівське" Мисика І.А. про те, що відповідно до рішення міської ради від 21.02.2020 року №1938 ФГ "Кегичівське" було відмовлено в поновлені договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, зокрема, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002, зі змінами від 25.12.2014, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 6311000000:15:036:0036, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ В.03.07).

Крім того, як вбачається з листа, депутатами було наголошено, що ФГ "Кегичівське" не виконані умови паспортів прив`язок тимчасових споруд за жодним з вказаних в листі об`єктів, термін дії яких також сплив.

Враховуючи вищевикладене, Лозівською міською радою повідомлено голову ФГ "Кегичівське" Мисика І.А. про необхідність негайно звільнити земельні ділянки та передати їх до комунальної власності Лозівської міської об`єднаної територіальної громади. Попереджено, що перевірка факту звільнення земельних ділянок буде здійснена наприкінці березня поточного року.

Як стверджує прокурор, після закінчення строку дії договору земельна ділянка з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036 ФГ "Кегичівське" не передавалась, акт приймання-передачі не складався. Про не звільнення земельної ділянки свідчать те, що у провадженні СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №42022222120000007 від 20.01.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного будівництва споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Згідно Акту виявлення самовільно розміщеного об`єкту від 28.01.2022, складеного інспекторами відділу благоустрою житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради, на підставі отриманої інформації від відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради, щодо самовільно розміщених на території міста тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з порушенням вимог чинного законодавства була обстежена земельна ділянка з розташованою на ній тимчасовою спорудою. Споруда - металевий кіоск, з вікнами та скляними дверима, розміри 5*7*3 м.п. темно-сірого кольору. Земельна ділянка розташована за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, 7а. Під час обстеження на зазначеній земельній ділянці здійснювались монтажні роботи тимчасової споруди. Відповідно до листа від 28.01.2022 №84, відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради повідомляє: паспорт прив`язки тимчасової споруди не видавався.

02.02.2022 в ході досудового розслідування в межах наданих повноважень слідчим проведено огляд місцевості за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, б. 7, в ході якого виявлено одноповерхову тимчасову споруду, яка розміщена на спірній земельній ділянці.

Також, в ході досудового розслідування в межах наданих повноважень слідчим із залученням представника Лозівської міської ради Гуляєва О.А. 07.04.2023 проведено огляд місцевості за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а, в ході якого виявлено одноповерхову тимчасову споруду, розмірами: ширина - 5 м, довжина - 7,45 м, висота 3,6 м, виготовлену із збірних полегшених конструкцій без улаштування фундаменту. На фронтальній стороні споруди мається табличка: "Кулиничі" ФГ "Кегичівське". Залученим спеціалістом інженером-землевпорядником проведено кадастрову зйомку та встановлено, що тимчасова споруда займає всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036.

Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження в якості свідка було допитано заступника Лозівського міського голови ОСОБА_2., який крім іншого, пояснив, що рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 21.02.2020 №1938 ФГ "Ксгичівськс" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а .Після чого, виконавчим комітетом Лозівської міської ради листом від 03.03.2020 голову ФГ "Кегичівське" Мисика І.А. повідомлено про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок, зокрема, договору оренди від 28.12.2002, зі змінами від 25.12.2014, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а , а також, про зобов`язання негайно звільнити вказані у листі земельні ділянки. Разом із тим, рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 08.02.2022 №133, вказану земельну ділянку надано ОСОБА_1 для розміщення тимчасової споруди з метою провадження підприємницької діяльності. Однак, 26.01.2022 ОСОБА_2 перебував біля вказаної земельної ділянки та безпосередньо був очевидцем того, як невідомі йому особи почали встановлювати торговий павільйон "Кулиничі". З метою припинення порушення Закону, ОСОБА_2 , особисто повідомив вказаним особам про відсутність у них повноважень для встановлення павільйону. В подальшому, ОСОБА_2 зателефонувала невідома особа за номером: НОМЕР_1 , яка представилась ОСОБА_3 . На прохання ОСОБА_2 припинити незаконні дії, оскільки будь-які дозвільні документи відсутні, ОСОБА_3 відповідав йому агресивно та погрожував фізичною розправою. Після чого, до ОСОБА_2 підійшло 4 невідомих йому чоловіка та почали відштовхувати його від місця встановлення павільйону, не допускали ОСОБА_2 до даної земельної ділянки, погрожуючи фізичною розправою. 27.01.2022 даний павільйон було підключено до мережі електропостачання. Вказаний торговий павільйон перебуває на зазначеній земельній ділянці і до сьогоднішнього дня із назвою "Кулиничі".

Водночас, Рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 08.02.2022 №133 Про надання згоди ОСОБА_1 на розмiщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності торговельного павiльйону з реалізації промислових тoвapiв за адресою: Xapкiвcькa область, місто Лозова, вулиця Соборна бiля будинку №7 надано згоду ОСОБА_1 на розмiщення тимчасової споруди для провадження пiдприємницької дiяльностi - торговельного павiльйону з реалiзацiї промислових тoвapiв тepмiнoм на 5 poкiв, за адресою Xapкiвcькa область, місто Лозова, вулиця Соборна бiля будинку №7 .

Як стверджує прокурор, вищевказаним рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 08.02.2022 №133 спірну земельну ділянку надано ОСОБА_1 для розміщення тимчасової споруди з метою провадження підприємницької діяльності.

03.10.2022 на підставі Рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради від 08 лютого 2022 року №133, видано ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності торговельного павільйону з реалізації промислових товарів, за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, біля будинку №7 , строком до 03.10.2027.

Водночас, згідно відповіді Лозівської міської ради Харківської області від 06.11.2023 №5989/02-23-10 на адвокатський запит вiд 31.10.2023 Лозівська міська рада Харківської області надала представнику відповідача завiрену копiю листа-повідомлення про поновлення договору оренди вiд 30.01.2020, що надiйшов до виконавчого комiтету міської ради через вiддiл "Центр надання адміністративних послуг міської ради.

Згідно вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди, Фермерське господарство "Кегичівське" звернулось до Лозівської міської ради з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладання договору, на умовах визначених у додатковій угоді.

Рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627 Про надання згоди ФГ "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А , надано згоду Фермерському господарству "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів, терміном на 10 років, за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А .

Цим же рішенням зобов`язано Фермерське господарство "Кегичівське": протягом 6 місяців з дати прийняття цього рішення звернутись до відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради Харківської області із заявою про оформлення паспорта прив`язки тимчасових споруд, з наданням погоджень відповідних утримувачів інженерних мереж щодо місця розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (ТС). Протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки встановити тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, виконати оздоблення фасадів та благоустрій прилеглої території, встановити урни, обладнати освітлення прилеглої території в темний період доби, встановити ІР-камеру відеоспостереження на фасаді тимчасових споруд з підключенням до загальної системи міста для передачі зображення на міський сервер, встановити огорожу проїзної частини вул. Соборної (в межах колишнього посадкового майданчик), у відповідності до схеми розміщення ТС, врахувавши всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №348697609 від 02.10.2023 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036, розташованою за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вулиця Володарського, земельна ділянка 7-а, зареєстровано за Лозівською міською об`єднаною територіальною громадою. Відомості про реєстрацію іншого речового права, зокрема, права оренди відсутні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, вимоги даного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

В даному ж випадку, як зазначив прокурор у позовній заяві, необхідність захисту інтересів держави в цій справі полягає в необхідності захисту інтересів територіальної громади міста Лозова, яка відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі, та відповідно до ст. 83 ЗК України - суб`єктом права комунальної власності на спірну земельну ділянку, адже самовільне, за відсутності законних підстав, використання ФГ "Кегичівське" спірної земельної ділянки обмежує мешканців територіальної громади міста Лозова у вільному використання належної їй земельної ділянки.

Також, як зазначив прокурор, враховуючи бездіяльність Лозівської міської рад, за наявності в неї реальної можливості та визначених законом підстав як уповноваженого розпорядника земель комунальної власності, право якого порушено, для звернення до суду з даною позовною заявою, прокурор не замінює Лозівську міську раду, а звертається з даним позовом на законних підстава, оскільки без такого звернення інтереси держави залишаються незахищеними.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 23.05.2023 №61-1857вих-23 Лозівська окружна прокуратура повідомлено Лозівську міську раду Харківської області про наявні підстави вважати, що після закінчення строку дії договору ФГ "Кегичівське" не виконало свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки, унаслідок чого подальше її використання для потреб суспільства та держави є неможливим, а тому вбачаються правові підстави для повернення земельної ділянки у судовому порядку. У зв`язку з викладеним, Лозівською окружною прокуратурою запропоновано Лозівській міській раді Харківської області самостійно здійснити захист інтересів держави шляхом подання до суду позовної заяви в порядку ст.4 ГПК України про зобов`язання ФГ "Кегичівське" повернути земельну ділянку, про що повідомити Лозівську окружну прокуратуру.

У відповідь на зазначений лист Лозівською міською радою Харківської області листом від 26.06.2023 № 2603/02-13-7 повідомлено прокуратуру про не вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, із посиланням на відсутність коштів на сплату судового збору. При цьому, запропоновано окружній прокуратурі самостійно пред`явити до суду позов в інтересах Лозівської міської ради Харківської області.

Враховуючи наявну бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель комунальної власності у спірних правовідносинах, Лозівською окружною прокуратурою листом від 25.09.2023 №61-84-22 повідомлено Лозівську міську раду Харківської області про те, що у зв`язку із наявністю підстав для представництва інтересів держави, Лозівською окружною прокуратурою буде подана відповіна позовна заява до суду в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до Фермерського господарства "Кегичівське".

З викладеного вбачається, що Лозівська міська рада Харківської області була обізнана про факт порушення зі сторони відповідача державних інтересів в частині повернення спірної земельної ділянки, однак інтереси держави протягом тривалого часу після закінчення договору оренди так і залишилися незахищеними. Тобто Лозівська міська рада усвідомлювала порушення інтересів держави, мала повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам протягом розумного строку за захистом до суду не зверталась.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Разом з цим, матеріали справи не містять документів на підтвердження вчинення позивачем дієвих заходів спрямованих на відновлення порушених державних інтересів в частині повернення спірної земельної ділянки, зокрема, доказів звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Суд також приймає до уваги висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу місцевого самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у даному випадку - місцевої громади) й орендаря.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах територіальної громади, в особі Лозівської міської ради Харківської області до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення прокурора до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади не створює додаткових процесуальних привілеїв позивачу, порівняно з іншими учасниками судового процесу. Відсутні будь-які особливі процесуальні права чи обов`язки і у прокурора, як учасника судового процесу. Зокрема, прокурор не звільнений від сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання до суду позовної заяви.

З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі позивача.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із положеннями ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 9 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 12 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Згідно з вимогами частини 2 статті 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: 1) об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Згідно п.5.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відтак, за умовами укладеного між сторонами Договору оренди та ст.16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спірний Договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Лозівському міському відділі земельних ресурсів.

В силу вимог статті 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписами частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У статті 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. ст. 17, 25 ЗУ "Про оренду землі").

З наведеного вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Саме з цього моменту починають діяти права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення (підписання) договору, та, відповідно, набирає чинності договір, як підстава виникнення таких правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору.

Системний аналіз статті 792 ЦК України, статей 124, 125 Земельного кодексу України, статей 2, 6, 18 та 20 Закону "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що, оскільки договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, то саме з моменту її проведення такий договір набирає чинності, а в сторін виникають відповідні права та обов`язки з оренди земельної ділянки. Отже, строк дії договору оренди земельної ділянки починається після його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 18.01.2017 по справі №532/129/16-ц, від 27.04.2017 у справі № 6-422цс17, та постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 15.08.2018 по справі №532/384/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір посвідчено приватним нотаріусом Руденко Т.В. 28.12.2002 та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.02.2002 в Лозівському міському відділі земельних ресурсів під №24.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Право оренди у відповідача виникло 06.02.2002, а враховуючи, що відповідно до умов спірного Договору оренди земельна ділянка була надана в користування на 10 років, то суд приходить до висновку, що строк дії Договору сплинув 06.02.2012.

В п.6.4. Договору сторони погодили, що зміна умов Договору можлива за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод до Договору та їх нотаріального посвідчення.

25.12.2014 між Лозівською міською радою Харківської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кегичівське" (орендар) було укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2002 року (державна реєстрація від 06.02.2003 р. №24) та внесення змін до нього.

Згідно п.3.1. Угоди, Договір оренди землі від 28 грудня 2002 року (державна реєстрація від 06.02.2003 р. №24) подовжено терміном на 5 (п`ять) років.

Право користування земельною ділянкою на правах оренди виникає з моменту державної реєстрації речового права у відповідності до чинного законодавства України. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно частини 1 статті 651 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент укладення Угоди) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент укладення Угоди) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак, в порушення вимог статті 654 ЦК України та п.6.4. Договору укладена між Лозівською міською радою Харківської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кегичівське" (орендар) угода про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2002 року та внесення змін до нього не містить нотаріального посвідчення. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Водночас підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації.

За приписами ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як уже було встановлено судом, право оренди за Договором оренди у відповідача виникло 06.02.2002, а враховуючи, що відповідно до умов спірного Договору оренди земельна ділянка була надана в користування на 10 років, то строк дії Договору сплинув 06.02.2012.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою по відновленню меж земельної ділянки, підставою для розроблення якої є рішення міської ради (п.5.3.Угоди).

Передача земельної ділянки здійснюється протягом трьох днів з моменту державної реєстрації речового права у відповідності до чинного законодавства України, шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі земельної ділянки (п.5.4.Угоди).

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 904/5126/19 Верховний Суд дійшов висновку про помилкове ототожнення відповідачем правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини 2 статті 17 Закону N 2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина 3 статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення. Вказані правові інститути є взаємовиключними, оскільки реалізація орендарем переважного права можлива тільки у разі припинення дії попереднього договору оренди, а суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди.

За висновками суду матеріали справи не свідчать про пролонгацію Договору.

Угоду зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2015, номер запису про інше речове право 8802683.

Як уже було зазначено судом, оскільки договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, то саме з моменту її проведення такий договір набирає чинності, а в сторін виникають відповідні права та обов`язки з оренди земельної ділянки. Отже, строк дії договору оренди земельної ділянки починається після його державної реєстрації.

З огляду на зазначене, оскільки право оренди за Угодою було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2015, то строк дії Договору сплинув 20.02.2020.

З урахуванням вищезазначеного, суд відхиляє доводи представника відповідача про закінчення строку спірного договору оренди 25.12.2019, а не 21.02.2020.

В подальшому, як стверджує представник відповідача, відповідач надіслав Лозівській міській раді лист про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі. Однак, відповідач не може надати суду докази надіслання листа про поновлення договору оренду у зв`язку із тим, що в результаті бойових дій було пошкоджено його офіс, а документи які там зберігались були знищені.

Доказів надіслання листа про намір скористатися правом на поновлення Договору або доказів пошкоджено офісу відповідача, в результаті якого документи, які там зберігались були знищені, відповідач суду не надав.

Водночас, відповідач надав відповідь Лозівської міської ради Харківської області від 06.11.2023 №5989/02-23-10 на адвокатський запит вiд 31.10.2023, згідно якої Лозівська міська рада Харківської області надала представнику відповідача завiрену копiю листа-повідомлення про поновлення договору оренди вiд 30.01.2020, що надiйшов до виконавчого комiтету міської ради через вiддiл "Центр надання адміністративних послуг міської ради.

Згідно вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди, Фермерське господарство "Кегичівське" звернулось до Лозівської міської ради з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладання договору, на умовах визначених у додатковій угоді.

При цьому, наданий листа-повідомлення не містить доказів реєстрації вхідної кореспонденції Лозівською міською радою, в тому числі відсутня дата такої реєстрації. Відтак, з наданого листа неможливо встановити, коли саме Лозівською міською радою було отримано відповідний лист.

Згідно з частинами 1-6, 8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на момент закінчення дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Лозівської міської ради від 21.02.2020 відмовлено ФГ "Кегичівське" у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002 (державна реєстрація від 06.02.2002), зі змінами від 25.12.2014 по вулиці Соборній, 7- а у місті Лозова Харківської області, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 6311000000:15:036:0036 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ В.03.07) в зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки та невикористанням переважного права на його поновлення в порядку визначеному ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Листом Лозівської міської ради від 03.03.2020 №02-13-10/284 повідомлено голову ФГ "Кегичівське" Мисика І.А. про те, що відповідно до рішення міської ради від 21.02.2020 року №1938 ФГ "Кегичівське" було відмовлено в поновлені договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, зокрема, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002, зі змінами від 25.12.2014, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 6311000000:15:036:0036, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ В.03.07).

Крім того, як вбачається з листа, депутатами було наголошено, що ФГ "Кегичівське" не виконані умови паспортів прив`язок тимчасових споруд за жодним з вказаних в листі об`єктів, термін дії яких також сплив.

Також, Лозівською міською радою повідомлено голову ФГ "Кегичівське" Мисика І.А. про необхідність негайно звільнити земельні ділянки та передати їх до комунальної власності Лозівської міської об`єднаної територіальної громади. Попереджено, що перевірка факту звільнення земельних ділянок буде здійснена наприкінці березня поточного року.

За приписами ст.33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Доказів звернення відповідача до суду щодо відмови Лозівської міської ради в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі матеріали справи не містять.

Докази укладення договору оренди землі на новий строк матеріали справи також не містять.

Разом з цим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №348697609 від 02.10.2023 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036, розташованою за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вулиця Володарського, земельна ділянка 7-а, зареєстровано за Лозівською міською об`єднаною територіальною громадою. Відомості про реєстрацію іншого речового права, зокрема, права оренди відсутні.

Відтак, у зв`язку з відсутністю доказів поновлення строку дії спірного Договору оренди, строк дії Договору є припиненим з 21.02.2020 у зв`язку з закінченням строку його дії.

Згідно Акту виявлення самовільно розміщеного об`єкту від 28.01.2022, складеного інспекторами відділу благоустрою житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради, на підставі отриманої інформації від відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради, щодо самовільно розміщених на території міста тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з порушенням вимог чинного законодавства була обстежена земельна ділянка з розташованою на ній тимчасовою спорудою. Споруда - металевий кіоск, з вікнами та скляними дверима, розміри 5*7*3 м.п. темно-сірого кольору. Земельна ділянка розташована за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, 7а. Під час обстеження на зазначеній земельній ділянці здійснювались монтажні роботи тимчасової споруди. Відповідно до листа від 28.01.2022 №84, відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради повідомляє: паспорт прив`язки тимчасової споруди не видавався.

02.02.2022 в ході досудового розслідування в межах наданих повноважень слідчим проведено огляд місцевості за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, б. 7, в ході якого виявлено одноповерхову тимчасову споруду, яка розміщена на спірній земельній ділянці.

Також, в ході досудового розслідування в межах наданих повноважень слідчим із залученням представника Лозівської міської ради Гуляєва О.А. 07.04.2023 проведено огляд місцевості за адресою: м. Лозова, вул. Соборна, б. 7-а, в ході якого виявлено одноповерхову тимчасову споруду, розмірами: ширина - 5 м, довжина - 7,45 м, висота 3,6 м, виготовлену із збірних полегшених конструкцій без улаштування фундаменту. На фронтальній стороні споруди мається табличка: "Кулиничі" ФГ "Кегичівське". Залученим спеціалістом інженером-землевпорядником проведено кадастрову зйомку та встановлено, що тимчасова споруда займає всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036.

Відповідно до положень ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно вимог статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до п.3.4.6. Договору, після закінчення строку оренди або розірвання з будь-яких підстав цього договору, орендар зобов`язується повернути орендодавцю земельну ділянку не пізніше, ніж за 10 днів, звільнити її від будівлі, фундаменту та ін., а також при необхідності здійснити рекультивацію земельної ділянки.

Пунктом 5.5. Угоди сторони погодили, що після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п.7.4.9 Угоди орендар земельної ділянки зобов`язується після закінчення строку оренди, або розірвання з будь-яких підстав цього Договору, повернути орендодавцю земельну ділянку не пізніше ніж за 10 (десять) днів.

Акту прийому-передачі (повернення) відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,0030 га з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036 Лозівській міській раді Харківської області матеріали справи не містять.

В поясненнях (вх.№34301 від 13.12.2023) представник відповідача повідомив, що спірна земельна ділянка вільна від забудови. При цьому жодного доказу на підтвердження вказаної обставини представник відповідача не надав.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що Акт прийому-передачі (повернення) спірної земельної ділянки він надати не може, оскільки про повернення відповідної земельної ділянки йому відомо зі слів (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 28:17).

За таких обставин, твердження представника відповідача про звільнення спірної земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами, а відтак суд не приймає дане твердження до уваги.

За приписом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що надана в користування Фермерському господарству "Кегичівське" земельна ділянка по вулиці Соборній, 7-а у місті Лозова Харківської області загальною площею 0,0030 га з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036 після закінчення строку дії Договору оренди була повернута Лозівської міської ради Харківської області.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню Лозівської міської ради Харківської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду у відповідності до умов Договору.

Що стосується Рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627 Про надання згоди ФГ "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А, суд зазначає наступне.

Вказаним рішенням 12.12.2023 Виконавчим комітетом Лозівської міської ради надано згоду Фермерському господарству "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів, терміном на 10 років, за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А.

Цим же рішенням зобов`язано Фермерське господарство "Кегичівське":

1) протягом 6 місяців з дати прийняття цього рішення звернутись до відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради Харківської області із заявою про оформлення паспорта прив`язки тимчасових споруд, з наданням погоджень відповідних утримувачів інженерних мереж щодо місця розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (ТС) (п.2.1.);

2) протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки встановити тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, виконати оздоблення фасадів та благоустрій прилеглої території, встановити урни, обладнати освітлення прилеглої території в темний період доби, встановити ІР-камеру відеоспостереження на фасаді тимчасових споруд з підключенням до загальної системи міста для передачі зображення на міський сервер, встановити огорожу проїзної частини вул. Соборної (в межах колишнього посадкового майданчик), у відповідності до схеми розміщення ТС, врахувавши всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами (п.2.2.).

З огляду на зазначене суд дійшов наступних висновків.

Рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627 Про надання згоди ФГ "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А, жодним чином не доводить ані наявності діючого договору оренди земельної ділянки по вулиці Соборній, 7-а у місті Лозова Харківської області загальною площею 0,0030 га з кадастровим номером 6311000000:15:036:0036, ані поновлення чи продовження строку Договору оренди землі від 28.12.2002.

У судовому засіданні 17.01.2024 представник відповідача зазначив: "Щодо співвідношення рішення міської ради щодо надання дозволу ОСОБА_1 та рішення міськради щодо надання дозволу на розміщення мафу відповідачу. На мою думку, рішення про надання дозволу відповідачу на розміщення мафу прийнято пізніше, тому воно скасовує рішення міськради ради щодо надання дозволу ОСОБА_1" (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 46:45).

На запитання суду: "Якою нормою керується представник відповідача?", він відповів: "По-перше, суд знає право, принцип такий діє. Тобто я не маю суду наводити норми, трактувати норми. По-друге, це не норма закону, це загальні правила застосування норм, які навчають на першому курсі університету юридичного. Акти, які прийняті пізніше, скасовують акти, які прийняті раніше. Це загальне правило застосування норм." (протокол судового засідання від 17.01.2024, час відеозапису 47:28).

На запитання суду: "Чи було оскаржено рішення міської ради щодо надання згоди ОСОБА_1 на розмiщення тимчасової споруди (якщо воно прийнято з порушенням вимог Закону)?" представник відповідача відповів, що рішення не оскаржувалось.

Суд зазначає, що вказані рішення не є предметом даного спору та жодним чином не спростовують встановлений факт використання відповідачем спірної земельної ділянки після закінчення дії Договору оренди землі від 28.12.2002 без достатніх на те правових підстав.

Водночас, якщо врахувати, що рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 12.12.2023 №1627 надано згоду ФГ "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А , то таке розміщення можливе лише за умови виконання відповідачем п.2.1. вказаного рішення, а саме за умови отримання паспорта прив`язки.

В матеріалах справи наявний паспорт прив`язки, виданий ФГ "Кегичівське" 07.11.2018 із терміном дії до 20.01.2020. Чинного станом на день прийняття цього рішення паспорту прив`язки тимчасових споруд, виданого відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради Харківської області Фермерському господарству "Кегичівське" з наданням погоджень відповідних утримувачів інженерних мереж щодо місця розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, матеріали справи не містять.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про недобросовісність дій представника відповідача та зловживання правом, оскільки представником відповідача - адвокатом Щеголовим Д.С. під час судового засідання неодноразово порушувались вимоги п.5 ч.2 ст.42 ГПК України, посилаючись, зокрема, на те, що "суд знає право" та на питання суду: "Якими нормами Ви керуєтесь?", представник відповідача зазначив, що він "не має суду наводити норми".

Окремо суд зазначає про суперечливу поведінку Лозівської міської ради Харківської області, зокрема:

По-перше, Лозівська міська рада Харківської області відмовляючи Фермерському господарству "Кегичівське" в поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002 (Рішення Лозівської міської ради від 21.02.2020) як на підставу відмови в поновленні посилається на закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки та невикористання відповідачем переважного права на його поновлення в порядку визначеному ст.33 Закону України "Про оренду землі". Під час же розгляду цієї справи, Лозівська міська рада надає відповідачу відповідь від 06.11.2023 №5989/02-23-10 на адвокатський запит вiд 31.10.2023 разом із завiреною копiю листа-повідомлення про поновлення договору оренди вiд 30.01.2020, що надiйшов до виконавчого комiтету міської ради через вiддiл "Центр надання адміністративних послуг міської ради". При цьому, вказаний лист не містить доказів його реєстрації.

Суд звертає увагу Лозівської міської ради, як позивача у цій справі, що у відповідності до імперативних вимог ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Однак Лозівська міська рада, знаючи про існування вказаного листа та відкриття провадження у цій справі, суду відповідний лист не надала та про існування такого листа не повідомила.

По-друге, стверджуючи про порушення відповідачем Закону та факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки після закінчення дії Договору оренди землі від 28.12.2002 (про що свідчить, зокрема, Акт виявлення самовільно розміщеного об`єкту від 28.01.2022, протокол допиту свідка від 10.03.2023 в межах кримінального провадження №42022222120000007 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття ФГ "Кегичівське" земельної ділянки та відповідь на лист Лозівською міською радою Харківської області від 26.06.2023 №2603/02-13-7), Виконавчий комітет Лозівської міської ради приймає рішення від 12.12.2023 №1627 про надання згоди ФГ "Кегичівське" на розміщення двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - торговельних павільйонів з реалізації продовольчих товарів на спірній земельній ділянці за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, 7-А, без доказів належного оформлення права користування відповідачем відповідною земельною ділянкою.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року по справі № 390/34/17 зазначено наступне: «Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивача суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Зазначена поведінка позивача свідчить про порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Лозівської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кегичівське» про повернення земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати Фермерське господарство «Кегичівське» (62405, Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6; код ЄДРПОУ: 30142232) повернути Лозівській міській раді Харківської області (64602, Харківська обл., Лозівський р-н, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1; код ЄДРПОУ: 06716633) земельну ділянку з кадастровим номером: 6311000000:15:036:0036 площею 30 кв.м. у стані, який був на момент передачі її в оренду, з дотриманням вимог п.3.4.6 Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2002.

Стягнути з Фермерського господарства «Кегичівське» (62405, Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6; код ЄДРПОУ: 30142232) на користь Харківської обласної прокуратури (код: 02910108, банк одержувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "26" січня 2024 р.

Суддя Т.О. Пономаренко