Справа № 344/16135/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики,
В С Т А Н ОВ И В:
Позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 365700 грн, що в еквіваленті становить 10000 доларів США згідно курсу Національного банку України; 3 % річний в сумі 63631,80 грн та 3592,27 грн суми судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 18 травня 2017 року до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням позичити йому 10000 доларів США. Враховуючи, що він знав відповідача і на той час в нього була така сума грошей, погодився позичити відповідачу 10000 доларів США за умови повернення вказаної суми до 18 серпня 2017 року. Саме на таких умовах вони і уклали письмовий договір позики, який було підписано ним та відповідачем. Позика надавалася в готівковій формі безпосередньо позичальнику. Підписання сторонами договору та передача грошей відбувалися в присутності свідка ОСОБА_5 . Однак відповідач свої зобов`язання не виконав. Неодноразово звертався до нього з вимогою повернути гроші, але відповідач гроші йому не повертає. Відповідач визнає, що отримав гроші за договором позики, визнає, що має їх повернути, однак не повертає. Станом на 05 червня 2023 року згідно даних на офіційному сайті Національного банку України курс гривні до долара США становить 36,57 грн за 1 долар США. Таким чином, сума заборгованості відповідача в розмірі 10000 доларів США станом на 05 червня 2023 року становить 365700 грн. Сума 3 % річних за ч.2 ст.625 ЦК України за період з 19 серпня 2017 року по 05 червня 2023 року становить 63631,80 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Ярема С.В. просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що договір процентної грошової позики від 18 травня 2017 року відповідачем не укладався та не підписувався, названі у ньому кошти в розмірі 10000 доларів США ним не позичалися і від позивача не отримувалися. Підпис у договорі ним не проставлявся. Із свідком ОСОБА_5 відповідач не знайомий і не знає, хто це такий. Твердження позивача про те, що він неодноразово звертався до ОСОБА_4 з вимогою повернути кошти, що ОСОБА_4 визнає, що отримав кошти за договором позики і має їх повернути, не відповідають дійсності та є голослівними, оскільки не підтверджені будь-якими доказами. Із ОСОБА_3 відповідач познайомився в м.Рівному на початку 2017 року. Зі слів позивача, він у 2016-2017 роках займався будівництвом у Рівненській області, зокрема в містах Рівному та Вараші. Тоді ОСОБА_3 підшуковував в м.Рівне земельну ділянку для ведення будівництва і ОСОБА_4 показував йому деякі об`єкти, оскільки також працював у будівельній сфері. При цій зустрічі ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 створити спільне підприємство, на що він погодився. 30 травня 2017 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнопарк», яке зареєстроване за місцем реєстрації ОСОБА_3 . Засновниками товариства стали: ОСОБА_6 (син позивача), ОСОБА_7 (дочка позивача) та ОСОБА_4 . ОСОБА_8 організаційними питаннями по створенню товариства займався безпосередньо ОСОБА_3 ОСОБА_4 лише один раз приїжджав у м.Івано-Франківськ для надання особистих документів та підписання установчих документів товариства. Саме при створенні ТОВ «Укртехнопарк» ОСОБА_3 стали відомі персональні дані ОСОБА_4 . При створенні товариства, крім установчих документів, ОСОБА_4 будь-яких інших договорів, у тому числі договору позики, який є предметом спору, не підписував, будь-які кошти не позичав та не отримував. Новостворене товариство так і не запрацювало, оскільки не вдалося взяти в оренду земельну ділянку, як раніше планувалося. А тому через 8 місяців - у лютому 2018 року ОСОБА_4 та діти ОСОБА_3 офіційно вийшли зі складу засновників ТОВ «Укртехнопарк». З того часу ОСОБА_3 із будь-якими вимогами чи претензіями до ОСОБА_4 не звертався. Крім того, як стало відомо із сайту Судової влади України, позивач звернувся із цим позовом до суду відразу після отримання позитивного рішення суду із аналогічного спору у справі № 344/15741/18. Можна припустити, що, маючи персональні дані ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вирішив і з нього стягнути кошти по договору позики, які він у нього не позичав. ОСОБА_3 жодними доказами не підтверджено факт передачі ОСОБА_4 грошових коштів.
У відповіді на відзив представник позивача адвокат Пахар О.А. зазначив, що позивачу відомо, що ОСОБА_4 у червні 2017 року став одним із засновників ТОВ «Укртехнопарк». Однак ОСОБА_3 не був ні засновником, ні учасником вказаного товариства, ніколи не займав жодних посад в ньому та не займався його створенням. Відповідач сам підтвердив, що ТОВ «Укртехнопарк» не запрацювало, тобто жодної господарської діяльності не вело і жодних договорів не укладало, тим більше таких, де б стороною виступав ОСОБА_3 . Створення ТОВ «Укртехнопарк» не має жодного відношення до укладення договору позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , який укладався 18 травня 2017 року. Саме при укладенні договору позики ОСОБА_4 надав свої персональні дані ОСОБА_3 . Інформація, надана відповідачем, про існування аналогічного спору у справі № 344/15741/18 абсолютно не стосується предмета спору у справі № 344/16135/19. Оскільки в договорі позики було вказано про фактично завершене передання грошей позичальнику, розписка в даному випадку позичальником не складалася.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року ухвалу Івано-Франківського міського суду від 09 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі скасовано та направлено справу на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області. До Рівненського міського суду Рівненської області справа надійшла 22 січня 2020 року.
Ухвалою від 28 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
На виконання ухвали Верховного Суду від 28 січня 2020 року про витребування цивільної справи № 344/16135/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики справу направлено до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишено без змін.
Ухвалою від 20 квітня 2021 року суд призначив підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 18 червня 2021 року суд призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.
Ухвалою від 22 жовтня 2021 року суд поновив провадження у справі з метою розгляду клопотання експерта Волинського НДЕКЦ МВС України про надання додаткових документів для проведення експертизи.
Ухвалою від 11 листопада 2021 року суд направив справу до Волинського НДЕКЦ МВС України для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 18 червня 2021 року, провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.
Ухвалою від 06 січня 2022 року суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 21 червня 2022 року суд призначив у справі судово-технічну експертизу та повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення яких доручив експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинив на час їх проведення.
Ухвалою від 19 вересня 2022 року суд поновив провадження у справі в зв`язку з отриманням повідомлення Тернопільського НДЕКЦ МВС України про неможливість проведення судової експертизи.
Ухвалою від 27 жовтня 2022 року суд доручив проведення експертиз експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинив на час проведення експертиз.
Ухвалою від 16 січня 2023 року суд поновив провадження у справі в зв`язку з отриманням повідомлення Житомирського НДЕКЦ МВС України про неможливість проведення судової експертизи.
Ухвалою від 30 січня 2023 року суд доручив проведення експертиз експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинив на час їх проведення.
Ухвалою від 03 травня 2023 року суд поновив провадження у справі в зв`язку з отриманням повідомлення Київського НДЕКЦ МВС України про неможливість проведення судової експертизи.
Ухвалою від 20 червня 2023 року суд повторно направив до Київського НДЕКЦ МВС України для виконання ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області про призначення експертиз, провадження у справі зупинив на час їх проведення.
Ухвалою від 11 вересня 2023 року суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 20 жовтня 2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підставі, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що позивач та відповідач не були партнерами у бізнесових справах та разом не працювали. ОСОБА_4 звернувся з проханням позичити 10000 доларів США, бо вони були знайомі і у позивача на той час були такі кошти. Договір укладався в м.Івано-Франківськ, куди відповідач приїхав, тому що був зацікавлений в отриманні коштів. Протокол установчих зборів ТОВ «Укртехнопарк» підписаний відповідачем 24 травня 2017 року в м.Івано-Франківськ, що спростовує показання свідка. Крім того, свідок давав показання щодо подій, які відбувалися шість років тому, а тому його свідчення є неналежними. Про повернення боргу позивач спілкувався з відповідачем в телефонному режимі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 познайомилися коли починали здійснювати господарську діяльність, хоча засновниками товариства були син та дочка позивача і відповідач. Надалі між сторонами стали виникати розбіжності, а тому вони розійшлися. Спірного договору позики відповідач ніколи не бачив і не підписував. Експертом не було встановлено періоду часу проставлення підпису відповідачем, дата укладення договору і дата повернення позики не досліджена, тому існують сумніви ким і коли проставлені дати у спірному договорі. Крім того, дата повернення позики зазначена рукописним способом, а не друкарським шрифтом. В період укладення спірного договору відповідач не перебував у м.Івано-Франківськ. Відповідач не пам`ятає, коли він був у м.Івано-Франківськ, але це був лише один раз для підписання установчих документів. З квітня по липень 2017 року він не був у м.Івано-Франківськ. Чи підписував договір позики відповідач не пам`ятає, але жодних коштів від позивача не отримував і факт їх отримання не доведено.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 18 травня 2017 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем, та ОСОБА_4 , як позичальником, укладений договір процентної грошової позики (далі - договір позики).
Відповідно до п.1.1 договору позики, позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати позичальнику предмет позики (грошові кошти) в розмірі, визначеному цим договором, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений цим договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього договору. Предметом позики по договору є: грошові кошти у розмірі 10000 доларів США (п.1.2 договору позики).
В п.3.1 договору позики сторони погодили строк надання позики позичальнику, який становить 3 (три) місяці з моменту, що вказаний у п.4.4 цього договору. Остаточною датою повернення позики є 18 серпня 2017 року (п.3.2 договору позики).
Згідно з п.4.1, 4.2, 4.3 договору позики, позикодавець зобов`язаний надати позику в момент підписання цього договору. Позика надається у готівковій формі безпосередньо позичальнику. Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту власноручного підписання позичальником даного договору.
Пунктом 4.4 договору позики встановлений обов`язок позичальника протягом одного дня повернути суму позики по настанні дати, вказаної в п.3.2 цього договору. Позика повертається у готівковій формі безпосередньо позикодавцю.
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/111-23/36404 від 18 серпня 2023 року, підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Позичальник» на першому аркуші договору процентної грошової позики від 18 травня 2017 року, виконаний ОСОБА_4 . Підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Позичальник» на другому аркуші договору процентної грошової позики від 18 травня 2017 року, виконаний ОСОБА_4 . Запитання: «Чи відповідає період часу проставлення підписів в графі «Позичальник» на першому та другому аркушах договору процентної грошової позики від 18 травня 2017 року періоду часу його укладення ?» не вирішувалося через відсутність науково-обгрунтованої методики визначення конкретної дати та абсолютної давності виконання почергових об`єктів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Івано-Франківськ присутні засновники (учасники) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вирішили створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнопарк»; затвердити склад учасників товариства: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ; створити статутний капітал товариства у розмірі 5000 грн та розподілити внески та частки учасників в статутному капіталі: ОСОБА_6 - 2250 грн (45 %), ОСОБА_7 - 2250 грн (45 %), ОСОБА_4 - 500 грн (10 %); затвердити статут ТОВ «Уртехнопарк»; призначити на посаду директора ТОВ «Укртехнопарк» ОСОБА_6 , про що свідчить протокол № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопарк» від 24 травня 2017 року, підписаний засновниками товариства.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату 07 серпня 2020 року, державна реєстрація юридичної особи - ТОВ Укртехнопарк», код ЄДРПОУ 41362980, здійснена 30 травня 2017 року.
Свідок ОСОБА_10 показав, що з 2014 року проживає в м.Київ. Влітку 2015 року познайомився з ОСОБА_4 , який мешкав в одному під`їзді з ним. В кінці 2016 року вирішив відбудувати свій будинок в с.Нетайлове, який був зруйнований під час проведення бойових дій в Донецькій області. Звернувся за допомогою з питань будівництва до ОСОБА_4 . Оскільки будинок розташований в прифронтовій зоні, уклали договір підряду, щоб до нього не було питань на блокпостах та у патрулів. Домовилися, що ОСОБА_4 постійно перебуватиме на будівництві. На земельній ділянці розташовані два житлові будинки - його та його батьків. Відповідач жив у будинку батьків. З весни по осінь 2017 року ОСОБА_4 був з ним на будівництві будинку, допомагав особисто і як бригадир. Акт виконаних робіт не підписували, він сплатив відповідачу кошти за договором, але документально цього не оформляли. Він також весь час поки тривало будівництво жив в с.Нетайлове, але інколи їздив за будівельними матеріалами в Покровськ, Селідове та Курахове. Міг десь залишитися ночувати, але не більше ніж на добу з будинку не відлучався. Відповідач додому жодного разу не їздив після того як приїхав до нього на початку травня 2017 року після травневих свят. Про ОСОБА_11 відповідач розповів йому в 2023 році.
03 квітня 2017 року ОСОБА_4 , як виконавець, та ОСОБА_10 , як замовник, уклали договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції садового будинку, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника на умовах договору виконати відновлювальні будівельно-монтажні та ремонтні роботи щодо садового будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться в садовому товаристві «Волна-2» в с.Нетайлове в Ясинуватському районі Донецької області. Виконавець зобов`язується виконати роботи у строк до 31 серпня 2017 року.
В підготовчому засіданні суд задовольнив клопотання представників сторін про допит позивача та відповідача як свідків. В судове засідання ні позивач, ні відповідач не з`явилися. Представники сторін на допиті сторін як свідків не наполягали.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки його виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особі, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківських рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
За нормами ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним нормам закону та умовам договору позики відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та грошові кошти в сумі 10000 доларів США у визначений договором строк позивачу не повернув.
Доказів на спростування вказаної обставини відповідач суду не надав і матеріали справи не містять підтвердження повернення відповідачем коштів в сумі 10000 доларів США за договором позики у визначений ним строк.
Посилання представника відповідача на відсутність підтвердження отримання відповідачем грошових коштів у позику за спірним договором позики не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.4.3 договору позики позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту власноручного підписання позичальником даного договору. Факт підписання ОСОБА_4 першого та другого аркушів договору процентної грошової позики від 18 травня 2017 року підтверджується висновком повторної судової почеркознавчої експертизи № КСЕ-19/111-23/36404 від 18 серпня 2023 року. Отже, власноручно підписавши договір позики відповідач підтвердив надання йому позикодавцем (позивачем) позики в сумі 10000 доларів США.
Розписка позичальника може бути доказом укладення договору позики, якщо такий договір між позикодавцем та позичальником оформлений розпискою. Видача позичальником розписки про отримання позики не є обов`язковою за умови укладення між сторонами договору позики у письмовій формі, якщо умовами такого договору не передбачено необхідність підтвердження факту надання грошових коштів у борг розпискою позичальника про їх отримання. Спірний договір позики не містить умови щодо видачі позичальником ОСОБА_4 розписки про отримання грошових коштів, а тому її відсутність не може бути доказом неотримання таких коштів відповідачем.
Відсутність висновку експерта щодо відповідності періоду часу проставлення підписів в графі «позичальник» в договорі процентної грошової позики від 18 травня 2017 року періоду часу його укладення не спростовує факту підписання відповідачем спірного договору позики.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Висновок експерта є лише одним із засобів доказування. Будь-яких доказів, які спростовували б факт укладення саме 18 травня 2017 року спірного договору позики, чи доказів підписання його ОСОБА_4 в іншу дату відповідач, заперечуючи при цьому взагалі факт його підписання, не надав. Не надано суду також доказів, що під час підписання відповідачем спірного договору позики в його тексті було відсутнє проставлення дати повернення позики.
Суд звертає увагу, що хоча договір позики і містить умови щодо розміру процентів за договором, такий розмір в договорі не проставлений, а тому доводи представника відповідача про заповнення пустографок після підписання відповідачем договору ґрунтуються на припущеннях.
Показання свідка ОСОБА_10 суд до уваги не приймає, оскільки вони не узгоджуються як між собою, так і з іншими матеріалами справи.
В заяві від 17 жовтня 2023 року, справжність підпису ОСОБА_10 на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_10 вказував, що ОСОБА_4 постійно перебував в с.Нетайлове Ясинуватського району Донецької області у період з квітня по липень 2017 року. Договір підряду між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 укладений 03 квітня 2017 року в с.Нетайлове, хоча в судовому засіданні свідок показав, що відповідач приїхав і оселився в с.Нетайлове після травневих свят в травні 2017 року.
Також свідок в судовому засіданні показав, що відповідач з травня по вересень 2017 року жодного разу не відлучався з с.Нетайлове, однак 24 травня 2017 року в м.Івано-Франківськ ОСОБА_4 підписав протокол № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнопарк». Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_4 був у м.Івано-Франківськ з метою підписання установчих документів, при цьому заперечують, що відповідач був у м.Івано-Франківськ у період з квітня по липень 2017 року. Доказів того, що протокол № 1 установчих зборів засновників ТОВ «Укртехнопарк» від 24 травня 2017 року підписаний відповідачем в іншому місті і в інший день, суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач на факт його відсутності в м.Івано-Франківськ у період з квітня по липень 2017 року не посилався. Вказана обставина була заявлена представником відповідача після отримання судом висновку повторної судової почеркознавчої експертизи.
У справі відсутні достовірні докази на підтвердження відсутності відповідача в м.Івано-Франківськ 18 травня 2017 року в день укладення спірного договору позики.
Не містять матеріали справи також доказів спільного ведення сторонами господарської діяльності та наявності між ними інших, ніж передбачені спірним договором позики, правовідносин. Позивач не є ні засновником, ні працівником ТОВ «Укртехнопарк», яке зареєстроване 30 травня 2017 року. Спірний договір позики укладений між сторонами 18 травня 2017 року і доказів, що вказаний договір укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, чи для приховання іншого правочину, який насправді вчинили сторони, судом не здобуто.
Покликання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що персональні дані ОСОБА_4 стали відомі позивачу саме при створенні ТОВ «Укртехнопарк» і позивач, маючи персональні дані відповідача, звернувся із позовом до суду відразу після отримання позитивного рішення суду із аналогічного спору у справі № 344/15741/18, суд до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.
Враховуючи, що відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором позики, доказів своєчасного та належного виконання умов договору не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів в сумі 365700 грн, що відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національний банком України станом на 05 червня 2023 року, становить 10000 доларів США.
За розрахунком позивача, який не оспорювався відповідачем та перевірений судом, три проценти річних від простроченої суми за період з 19 серпня 2017 року до 05 червня 2023 року становлять 1740 доларів США, що за курсом гривні до долара США станом на 05 червня 2023 року дорівнює 63631,80 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Три проценти річних від простроченої суми 10000 доларів США за період з 19 серпня 2017 року до 23 лютого 2022 року становлять 1355 доларів США ((10000 доларів США х 0,03 х 1650) / 365), що за курсом гривні до долара США станом на 05 червня2023 рокудорівнює 49564,87 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин позов належить задовольнити частково.
За правилами ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 2684,27 грн з урахуванням ціни позову 268427,30 грн. Станом на дату подання заяви про збільшення позовних вимог позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,27 грн та підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1468,37 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 365700 (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот) грн та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 49564 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 87 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 27 коп у відшкодування судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1468 (одну тисячу чотириста шістдесят вісім) грн 37 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене 26 січня 2024 року.
Суддя
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116606626 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Бучко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні