Постанова

від 25.01.2024 по справі 201/9053/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 201/9053/19

провадження № 61-9653св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, Чумаківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство юстиції України, компанія Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року у складі судді Остапенко Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 30 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство юстиції України, компанія Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED), ТОВ «Інтегро-В», в якому зокрема просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В., запис №4232032 від 31 липня 2018 року про скасування запису про право власності, що було зареєстровано за ОСОБА_1 20 жовтня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42468610 від 09 серпня 2018 року про реєстрацію права власності за Страдіваріум ЛімітедКомпанія та № 27482826 від 14 серпня 2018 року про право користування (оренди) вказаним вище нерухомим майном, орендодавцем якого є компанія нерезидент України Страдіваріум ЛімітедКомпанія.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

20 травня 2021 року до суду надійшло клопотання адвоката Шевченка Т. М. про зупинення провадження по справі до визначення правонаступника після смерті позивача ОСОБА_1 .

Від представника третьої особи ТОВ «Інтегро-В» надійшло клопотання про закриття провадження у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня

2021 року у задоволенні заяви представника третьої особи ТОВ «Інтегро-В» Шпорта О. О. про закриття провадження - відмовлено.

Клопотання адвоката Шевченко Т. М. про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2021 року поновлено провадження у справі та залучено до участі у цій справі правонаступника позивача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу представника компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) залишено без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, зупинення провадження по даній справі у зв`язку зі смертю позивача до залучення до участі у справі правонаступника є доцільним.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яким скасовано реєстрацію його права власності на спірне нерухоме майно. Спірні правовідносини допускають правонаступництво, вони не пов`язані лише з особою позивача, оскільки вирішується спір щодо нерухомого майна, яке в подальшому може перейти в спадкову масу.

Також суди врахували довідку приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби О. А., відповідно до якої спадкоємцями ОСОБА_1 , які прийняли спадщину є його дружина ОСОБА_3 та його донька

ОСОБА_2 , а тому, враховуючи клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі та залучення її в якості правонаступника позивача, допустили до участі у справі його правонаступника ОСОБА_2 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) - адвоката Погрібної С. О. на ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, від 25 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) - адвоката Погрібної С. О. на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2021 року в частині поновлення провадження та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині, якою переглянуто ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2021 року в частині поновлення провадження у справі № 201/9053/19.

Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) - адвокат Погрібна С. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у заміні сторони у справі на правонаступника та закрити провадження у справі.

Підставою касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд помилково залучив правонаступника у справі за відсутності доказів універсального правонаступництва.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залучив до участі в даній справі ОСОБА_2 без підтвердження переходу права власності від ОСОБА_1 до його правонаступника ОСОБА_4 , оскільки не були досліджені та правильно встановлені наступні факти: 1) чи був дійсним власником вказаного спірного майна ОСОБА_1 ; 2) як наслідок, чи входило спірне майно до спадкової маси; 3) чи прийняла спадщину ОСОБА_2 від померлого ОСОБА_1 ; 4) чи є достатнім доказом незавірена належним чином копія договору про поділ спадщини від 08 листопада 2021 року № 733 для підтвердження переходу права власності на спірне майно від ОСОБА_1 до ОСОБА_5 .

Суди не врахували, що надані ОСОБА_2 копії документів належним чином не завірені, проте відповідно до вимог статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Вважає, що суди попередніх інстанцій зробили неправильні висновки щодо наявності у ОСОБА_2 права на процесуальне правонаступництво після померлого ОСОБА_1 в умовах надання останньою в обґрунтування своїх доводів доказів, які є недопустимими.

Також зазначає, що в цій справі позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визначив відповідачами саме державних реєстраторів, проте право власності на спірне майно зареєстроване не за відповідачами і між сторонами щодо спірного нерухомого майна немає договірного характеру.

Отже, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки у справі недоведено універсальне правонаступництво; перехід між фізичними особами прав саме на спірне майно не відбувся, оскільки спірне майно належить іншій особі, яка не є відповідачем у цій справі та з якою у первісного позивача відсутні договірні відносини.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у серпні 2019 року звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса, державного реєстратора прав на нерухоме майно Чумаківської сільської ради, треті особи: Міністерство юстиції, «Компанія Страдіваріум Лімітед», ТОВ «Інтегро-В», про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яким скасовано реєстрацію його права власності на спірне майно, та скасування рішення державного реєстратора, яким зареєстровано право власності на спірне майно за «Компанією Страдіваріум Лімітед».

В обґрунтування посилався на те, що з 20 жовтня 2016 року він був власником нежилої будівлі площею 2547,1 кв. м. З 2008 року по 18 жовтня 2016 року він був засновником ТОВ «Енергокредо», яке 22 листопада 2016 року було перейменовано на ТОВ «Інтегро-В».

При його виході із складу учасників товариства рішенням загальних зборів ТОВ «Енергокредо» йому було передано належну йому частку у статутному капіталі товариства - нежитлову будівлю, гуртожиток, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 . На підставі рішення та передавального акту він зареєстрував за собою право власності на зазначене майно.

У вересні 2018 року йому стало відомо, що 31 липня 2018 року державним реєстратором було скасовано запис про його право власності на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 березня 2014 року, яким визнано право власності на зазначене майно за ТОВ «Енергокредо». Однак зазначене рішення товариством було реалізоване ще в 2014 році. 09 серпня

2018 року приватним нотаріусом було внесено запис про реєстрацію права власності на зазначене майно за «Компанією Страдіваріум Лімітед». Його скарга до Міністерства юстиції на дії нотаріуса була відхилена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

У травні 2021 року до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до визначення правонаступника після смерті позивача ОСОБА_1 .

Від представника третьої особи ТОВ «Інтегро-В» надійшло клопотання про закриття провадження у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня

2021 року у задоволенні заяви представника третьої особи ТОВ «Інтегро-В» Шпорта О. О. про закриття провадження - відмовлено.

Клопотання адвоката Шевченко Т. М. про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у цивільній у цій справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня

2021 року зупинено провадження по справі у зв`язку зі смертю позивача

ОСОБА_1 до залучення до участі у справі правонаступника.

У листопаді 2021 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі, залучення її в якості правонаступника позивача.

До клопотання додано довідку приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби О. А. від 08 листопада 2021 року № 185/02-14, відповідно до якої спадкоємцями ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_3 та його донька ОСОБА_2 .

Також додано копію договору про поділ спадщини, укладеного 08 листопада

2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Якубою О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 733, за умовами якого у спадщину ОСОБА_2 переходить: автомобіль марки Субару Форестер, 2004 року випуску, держномер НОМЕР_2 ; автомобіль марки DAEWOO LANOS TF696, 2008 року випуску, держномер НОМЕР_3 ; нежитлова будівля гуртожитку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2021 року поновлено провадження по справі із залученням правонаступника ОСОБА_2 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині заміни сторони правонаступником є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування в цій частині немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У пункті 1 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Провадження у справі зупиняється у такому випадку до залучення до участі у справі правонаступника (пункті 1 частини першої статті 253 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі

№ 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належить до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи в суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У справі, що переглядається, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 30 вересня 2019 року відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду в загальному позовному провадженні. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач ОСОБА_1 , тобто після відкриття провадження у справі.

Згідно із довідкою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби О. А. від 08 листопада 2021 року № 185/02-14 спадкоємцями ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_3 та його донька ОСОБА_2 .

З копії договору про поділ спадщини від 08 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Якубою О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 733, вбачається, що в рамках спадкової справи № 24/2021 спадкоємці дійшли згоди щодо поділу спадщини, за результатами якої у спадщину ОСОБА_2 перейшла, зокрема, нежитлова будівля гуртожитку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, вони не пов`язані лише з особою позивача, оскільки вирішується спір щодо нерухомого майна, яке в подальшому може перейти в спадкову масу, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для залучення правонаступника померлого позивача

ОСОБА_1 - його доньки ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій зробили неправильні висновки щодо наявності у ОСОБА_2 права на процесуальне правонаступництво після померлого ОСОБА_1 в умовах надання останньою недопустимих доказів, а саме належним чином не завірених копій документів, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 95 ЦПК України).

Матеріали справи не містять клопотань відповідача про витребування у

ОСОБА_2 або приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби О. А.оригіналів наданих письмових доказів.

Також з матеріалів справи не вбачається, що відповідач ставив під сумнів відповідність поданих ОСОБА_2 копій оригіналу.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Тож, можна зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Отже доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині заміни сторони правонаступником - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника компанії Страдіваріум Лімітед (STRADIVARIUM LIMITED) - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада

2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в частині заміни сторони правонаступником залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян