Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6844/22
Номер провадження2/711/350/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючогосуддіКондрацької Н.М.
при секретаріМелещенко О.В.
представника позивача адвоката Манзар Т.В.
представника відповідача адвоката Топор І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкасицивільну справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
встановив:
До Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заяву до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Манзар Т.В., про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Так, у позовній заяві зазначає, що є власником земельної ділянки площею 0,0476 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0024, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 140312 від 19.09.2007 та свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-2439 від 25.11.2014 та житлового будинку за цією адресою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 05.02.2022 та довідки № 261/01-16 від 02.02.2022, виданою Другою черкаською державною нотаріальною конторою про те, що спадкоємцем після ОСОБА_3 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0266 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:056, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 на підставі відомостей ДЗК , серія та номер 1859751, виданий 03.04.2018, видавник Державний земельний кадастр, рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 2-3173, виданий 22.03.2018, видавник Черкаська міська рада, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.02.2022.
Відповідач навмисно, самовільно поставив паркан між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , таким чином самовільно прихопила собі земельну ділянку площею 0,0014 га, порушивши права позивача на право користування земельною ділянкою площею 0,0476 га. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження № 2801/22 від 28.01.2022: конфігурація, лінійні проміри, площа земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 описані у дослідницькій частині Висновку та схематично зображені в додатку. Площа земельної ділянки по фактичному користуванні складає 462 кв.м. (0,0462га). Земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 по фактичному користуванню частково накладається на земельну ділянку площею 0,0476 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 відповідно до координат поворотних точок, що містяться у документації із землеустрою. Площа накладення становить 0,0014 га. Площа фактичного землекористування земельною ділянкою, що перебуває у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 становить 0,0462 га. Каталог координат, лінійні проміри, конфігурація частини земельної ділянки , де має місце накладення земельних ділянок описані у додатку до висновку.
З метою захисту свого права просить усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0476 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0024, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести (демонтаж) за власний рахунок паркан між їх земельними ділянками та звільнити належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0014 га відповідно до плану меж земельної ділянки, зазначеною у висновку дослідження від 28.01.2022 та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 26.12.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у відзиві заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав незгоди з дослідженням експерта. Повідомила, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.03.2016 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особо Черкаська міська рада про відновлення межі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволений. ОСОБА_1 зобов`язано відновити за власний рахунок межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у попередній стан,шляхом переміщення паркану на межу, визначену Державним актом серії ЯЕ 3140312 від 19.09.2007. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 17 кв.м. по АДРЕСА_2 та не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області рішення залишено без змін.
Згідно висновку експерта № 30/16 , 936/15-23 від 19.02.2016 розмір та конфігурація належної земельної ділянки не відповідала розмірам і конфігурації належної ОСОБА_2 земельної ділянки розмірам та конфігурації визначеним правовстановлюючим документом. Зміщенням меж між земельними ділянками відбулось в результаті переміщення паркану Олійником в бік ділянки ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_1 самостійно не виконував рішення суду, то ОСОБА_2 самостійно його виконала і встановила паркан у відповідності до рішення суду та правовстановлюючих документів.
Позивач, скориставшись своїм правом, подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає, що відповідач ОСОБА_2 навмисно вводить суд в оману, посилаючись у відзиві про наявність рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2016 року по справі № 711/3609/15-ц, адже відповідачу достовірно відомо, що позивачем виконане рішення в повному обсязі, тому в силу статті 82 ЦПК України дане рішення не має преюдиційного значення для даною справи, адже різні правовідносини.
Дане твердження позивача підтверджується і листом за № 66717 від 20.12.2022 року від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) де зазначено, що на виконанні в Центральному відділі ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 по справі № 711/3609/15-ц, а саме: виконавче провадження № 51595862 з примусового виконання виконавчого листа № 711/3609/15-ц від 21.06.2016 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 3546.00 грн. 18.05.2018 року виконавче провадження завершено згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; виконавче провадження № 51606238 з примусового виконання виконавчого листа № 711/3609/15-ц від 21.06.2016 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 17.0 кв.м. по АДРЕСА_2 і не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою. 10.04.2018 року виконавче провадження завершено згідно п.11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 51606321 з примусового виконання виконавчого листа № 711/3609/15-ц від 20.06.2016 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про зобов`язання ОСОБА_1 відновити за власний рахунок межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в попередній стан шляхом переміщення паркану на межу, визначену в Державному акті серії ЯЕ № 140312 від 19 вересня 2007 року. 10.04.2018 року виконавче провадження завершено згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»
Виконавчі провадження, які завершені до 31.12.2018 року та виконавчі провадження відкритті за постановами про накладення адміністративного стягнення, що завершені до 31.12.2020 станом на 20.12.2022 включені до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення та знищені.
Відповідачка навмисно, самовільно, після виконання позивачем рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 711/3609/15-ц, поставила паркан між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 таким чином, що самовільно прихопила собі земельну ділянку площею 0,0014 га, чим порушує законні права позивача на право користуватися своєю власністю - земельною ділянкою площею 0,0476 га.
Даний факт підтверджується висновком експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження № 2801/22 від 28.01.2022 року:
1 .Конфігурація , лінійні проміри, площа земельної ділянки, що перебуває в фактичному користуванні гр.. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_1 описані в дослідницькій частині висновку та схематично зображені в Додатку № 1, до висновку. Площа земельної ділянки по фактичному користуванню складає 462 кв.м. (0,0462 га)
2.Земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 по фактичному користуванню частково накладається на земельну ділянку площею 0.0476 га, що перебуває у власності гр.. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 відповідно до координат поворотних точок, що містяться в документації із землеустрою. Площа накладення становить 0,0014 га. Площа фактичного землекористування земельною ділянкою, що перебуває у власності гр.. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_1 з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 становить 0,0462 га. Каталог координат, лінійні проміри, конфігурація частини земельної ділянки, де має місце накладення земельних ділянок описані в дослідницькій частині висновку та схематичному зображені в Додатку № 1 до висновку.
Ухвалою суду від 27.01.2023 задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову земельну- технічну експертизу.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21.03.2023 указано ухвала суду змінена у частині визначення експертної установи.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.06.2023 поновлено провадження у справі у зв`язку надходженням клопотання експерта.
Ухвалою суду від 13.06.2023 клопотання експертів задоволено, а провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою від 21.09.2023 провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням висновку за результатами проведеної експертизи.
У заяві від 26.12.2023 позивач уточнив вимоги з врахуванням проведеної судової експертизи та просив усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0476 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0024, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , шляхом зобо`язання ОСОБА_2 перенести (демонтаж) за власний рахунок паркан між їх земельними ділянками на межу визначеною від точки 1 (координати Х 5467863.24 м Y 4269766.42 м) до точки 2 (координати X 5467845. 37 м Y 4269786. 74 м) та звільнити належну ОСОБА_1 земельну ділянку площеню 0,0746 га, відновивши межу точки 1 до точки 2, згідно ДЗК, відповідно до Додатку № 4 висновку експертів від 11.09.2023 № 13617/23-41 за результатами проведеної судової земельно- технічної експертизи у цивільній справі № 711/6844/22 та стягнути судові витрати за правничу допомогу, судовий збір та витрати за проведення експертизи.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з врахуванням висновків проведеної судової експертизи. Позивач додатково повідомив, що його земельна ділянка зменшилась за рахунок того, що паркан відповідача стоїть на його ділянці. Повідомив, що попереднім власником ділянки за адресою АДРЕСА_2 була незаконно побудована будівля сараю на межі з його ділянкою. У результаті незаконного переміщення паркану, позивач позбавлений можливості користуватися інженерними комунікаціями, що призвело до неможливості усунення аварійних ситуацій.
Відповідач та її представник заперечували щодо задоволення вимог та просили відмовити у повному обсязі. Пояснили, що було рішення суду та ОСОБА_2 виконала його, перенесла паркан і набула права власності після рішення суду. Були внесені відомості до Державного земельного кадастру. Колодязь був поставлений ОСОБА_1 на земельній ділянці ОСОБА_2 у 2007 році, яку ще тоді захватив позивач.
Експерти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що як вбачається з висновку експертизи, існує накладання та розвернення земельних ділянок сторін, тому і виникла невідповідність Державним актам. Вбачається невідповідність у межах фактичного користування та юридичного щодо земельної ділянки ОСОБА_2 . Так, у Додатку 4 до проведеної експертизи можна побачити, що з точки n5 та до точки n9 - це паркан ОСОБА_2 , який стоїть на земельній ділянці ОСОБА_1 та якою користується ОСОБА_2 . За рахунок цього ділянка позивача є меншою. У висновку зазначені межі фактичного користування ділянками сторін та межі ділянок відповідно до правовстановлюючих документів. ОСОБА_2 користується земельною ділянкою з площею більшою, аніж це визначено у акті (0,0267 га проти 0,0266 га). ОСОБА_1 користується земельною ділянкою меншою, аніж це визначено у акті ( 0,0465 га проти 0,0476 га). Зменшення земельної ділянки позивача відбулось за рахунок збільшення земельної ділянки відповідача, на Додатку №4 можна це побачити, якщо провести лінію по точкам n4, n5, n6, n7, n8. Земельна ділянка ОСОБА_1 повинна відповідати площі позначеній у Додатку № 4 координатам від цифри 1 до цифри 2. Повідомили, що якщо переставити паркан, який стоїть на земельній ділянці ОСОБА_1 по указаним координатам точок 1-2, то такий розмір земельної ділянки ОСОБА_1 буде відповідати розмірам указаним у Державному акті.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.
Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Предметом позову є захист порушеного права користування належної позивачу земельної ділянки, шляхом усунення будь-яких порушень його прав та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення їх прав, яке в силу вимог п.б ч.3 ст.152 ЗК України підлягає захисту в судовому порядку.
Встановлені обставини свідчать про те, що між суміжними власниками (землекористувачами) земельних ділянок виник спір щодо розташування межі та правомірності встановлення паркану, який може бути вирішений судом на підставі дослідження та оцінки правовстановлюючих документів на землю та встановлення фактичної межі (паркану). Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).
Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Вирішення спору щодо суміжного землекористування, потребує доведеності позивачем не тільки факту захоплення частини ділянки відповідачем та встановлення на цьому місці паркану, а і дійсних розмірів та конфігурації спірної частини ділянки, її розташування на місцевості (з прив`язкою до конкретних точок), що потребує проведення технічних досліджень та висновків експерта. Водночас, відновлення дійсних меж ділянок (у разі її порушення) може відбуватись шляхом перенесення паркану на встановлену відстань, що також потребує технічних досліджень.
Вимоги позивача про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження майном ґрунтуються на положеннях ст.391 ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Порядок відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначений в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376. Розділом ІУ зазначеної Інструкції передбачено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється виконавцем, яким є юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою, у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів суміжних земельних ділянок або уповноваженої ним (ними) особою.
Так, відповідно до наданих копій Державного акту від 19.09.2007 серії ЯЕ № 140312, Договору дарування від 08.07.2004, свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1-2439 від 25.11.2014 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0476 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0024, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спроруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 05.02.2022 та довідки № 261/01-16 від 02.02.2022, виданою Другою черкаською державною нотаріальною конторою про те, що спадкоємцем після ОСОБА_3 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.02.2022 відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0266 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:056, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 на підставі відомостей ДЗК, серія та номер 1859751, виданий 03.04.2018, видавник Державний земельний кадастр, рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 2-3173, виданий 22.03.2018, видавник Черкаська міська рада.
З метою встановлення відповідності площ та конфігурацій фактичних земельних ділянок земельним ділянкам, зазначеним у державних актах, за клопотанням відповідача у справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза.
Так, у висновку за результатами проведеної судової земельно технічної експертизи у цивільній справі зазначається наступне.
Відповідно до кадастрового плану з витягу Державного земельного кадастру № НВ -7106174752017 від 19.10.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:056, площею 0,0266 га межує у точках від А до Б межує ділянкою ОСОБА_1 .
Каталог координат земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:056 (згідно даних ДЗК), що належить ОСОБА_2 в частині точки 1 є координата Х, м 5467863.24 та координата Y,м 4269766.42 та в частині точки 2 є координата Х, м 5467845.37 та координата Y,м 4269786.74.
Згідно плану розподілу земельної ділянки та експлікації на земельній ділянці ОСОБА_2 зокрема знаходиться літня кухня, сараї літ. Б,б,Б,б. Зазначається, що від будівель до межі ділянки існує певна відстань.
Співставляючи вищевикладене з даними Державного земельного кадастру встановлено, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 розділено на чотири земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056 площею 0.0266 га належить ОСОБА_2 . Зазначається, що відстань від господарських будівель літ. Б, б, б до сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 варіює від 0.35 м до 0.91 м; земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0030 площею 0.0295 га належить ОСОБА_6 , земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0031 площею 0.0003 га (3 кв.м.) належить ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ; земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0032 площею 0.0015 га (З кв.м.) належить ОСОБА_6 .
Під час проведеного візуального та інструментального обстеження в натурі (на місцевості) зафіксовані фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Крім того для повного та всебічного дослідження визначені фактичне розташування будівель та споруд на ділянці ОСОБА_2 та фактичні межі (встановлені паркани) сусідньої ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0030 та фасадна частина житлового будинку літ. А та гаражу літ. Е, сараю, що належить ОСОБА_6 .
У висновку експертами зазначається, що фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_2 проходять:
- із північно східної сторони (зі сторони ділянки ОСОБА_1 ): від точки н1 до точки нЗ по цегляній стіні, від точки нЗ до точки н4 по умовній межі між господарськими спорудами, від дочки н4 до точки н5 по умовній межі та стіні будівлі, від точки н5 до точки н9 по паркану з металопрофілю;
- із південно східної межі (із сторони міських земель): від точки н9 до точки н10 по паркану з металопрофілю; від точки н10 до точки н12 по паркану дерев`яному;
- із південно західної межі (із сторони ділянки ОСОБА_8 ): від точки нІ2 до н13 по металевому паркану-сітці; від точки н1З до точки н15 по паркану дерев`яному;
- із південно західної межі (із сторони ділянки спільного користування): від точки н15 до н 16 по умовній межі;
- із південно західної межі (із сторони ділянки ОСОБА_8 сараю літ Б): від точки н16 до н20 по стіні сараю літ Б;
- із південно західної межі (із сторони ділянки спільного користування): від точки н20 до н21 по умовній межі;
- із південно західної межі (із сторони ділянки ОСОБА_8 ): від точки н21 до н22 по металевому паркану-сітці; від точки н22 до точки н24 по внутрішніх стінах житлового -будинку літ. А; від точки н24 до точки н 25 пo умовній межі;
- із північно західної сторони (зі сторони АДРЕСА_1 ): від точки н25 до точки н27 по дерев`яному паркану та воротах, від точки н27 до точки н1 по стіні господарської будівлі.
Крім того в фактичних межах земельної ділянки ОСОБА_9 частково розташована інженерна комунікація, якою користується ОСОБА_1 .
На Додатку №2 до висновку відображені: числами та лініями синього кольору конфігурація та фактичні межі земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , числами та лініями червоного кольору конфігурація та межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 згідно даних ДЗК.
Також у висновку експертизи зазначено, що за результатами камеральної обробки результатів топографо-геодезичних робіт та співставлення отриманих даних з даними ДЗК встановлено:
1. Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056, що належить ОСОБА_2 , становить Sфакт = 0.0267 га (267 кв.м.) на Додатку №2 до висновку заштрихована жовтим кольором, що на 0,0001 га (1 кв.м.) більше від площі S = 0.0266 га (266 га), яка зазначена у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106174752017 від 19.10.2017.
2. Фактичні розміри земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056, що належить ОСОБА_2 загалом відповідають розмірам, які зазначені у Витязі Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106174752017 від 19.10.2017. Проте існують невідповідності, а саме: загальний розмір фактичної північно-східної межі становить 27.70 м (між точками н1 - н9) більше розміру північно-східної межі згідно даних ДЗК 27.06 м (між точками 1-2) на 0.64 м, загальний розмір фактичної південно-східної межі становить 9.91 м (між точками н9 - н12) більше розміру південно-східної межі згідно даних ДЗК 9.80 м (між точками 2-4) на 0.1 м.
3. Фактичні відстані від господарських будівель літ Б, б, б', Д, що належить ОСОБА_2 до фактичної межі сусідньої земельної ділянки ОСОБА_10 варіює від 0.24 м до 0.97 м (відображено на фото 5 та на додатку №2 до висновку розмірними лініями зеленого кольору). Відстані від господарських будівель літ. Б, б, б' до межі земельної ділянки ОСОБА_1 згідно витягу ДЗК варіює від 0.35 м до 0.91 м. Таким чином, фактичні відстані від господарських будівель літ. Б, б, б', що належить ОСОБА_2 до фактичної межі між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (між точками н4 - н7) загалом відповідають Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106174752017 від 19.10.2017, невідповідність незначна і варіює від 0.06 м до 0.11 м в бік збільшення площі.
4. Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0030, яка належить ОСОБА_6 становить 0.0295 га, що відповідає даним ДЗК (Додатку №2 до висновку заштрихована зеленим кольором).
5. Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0031, яка належить ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 становить 0.0003 га (3 кв.м.), що відповідає даним ДЗК (Додатку №2 до висновку заштрихована рожевим кольором).
6. Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0033, яка належить ОСОБА_6 становить 0.0015 га(15 кв.м.), що відповідає даним ДЗК (Додатку №2 до висновку заштрихована блакитним кольором).
На Додатку 4 до висновку відображено співставлення фактичних меж земельних ділянок (відображені лініями синього кольору), фактична розташованих будівель в межах ділянок (відображені лініями чорного кольору) з межами земельних ділянок (відображені лініями червоного кольору) та розташованих на них будівлях (відображені пунктирними лініями червоно кольору) згідно даних ДЗК в одній площині.
За результатами співставлення встановлено, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами: 7110136400:02:040:0056, 7110136400:02:040:0030, 7110136400:02:040:0031, 7110136400:02:040:0032 та розміщення будівель в межах цих ділянок згідно даних ДЗК зміщені відносно фактичних меж цих земельних ділянок та будівель за адресою: АДРЕСА_2 в західному напрямку відносно точки 1, лінійна величина зміщення відображена в Додатку №4 до висновку розмірними лініями зеленого кольору і варіює до 1.08 м.
При цьому зазначається, що фактичні площі земельних ділянок, фактичне розташування будівель відносно фактичних меж загалом відповідають площам земельних ділянок та розташуванню будівель відносно меж земельних ділянок згідно даних ДЗК.
Відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯЕ №140312 від 19.09.2007 земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 межує від Б до В - земельна ділянка гр. ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 ) та від Г до Д - земельна ділянка гр. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4 ).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2014 №1-2139 ОСОБА_1 успадкував 51/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056 площею 0.0266 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала його матері ОСОБА_3 .
Згідно з відомостями ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 площею 0.0476 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дата реєстрації права (в державному земельному кадастрі) 25.11.2014 №7810279.
Каталог координат земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 (згідно даних ДЗК), що належить ОСОБА_1 в частині точки 1 є координата Х, м 5467863.24 та координата Y,м 4269766.42 та в частині точки 2 є координата Х, м 5467845.37 та координата Y,м 4269786.74.
Під час проведеного візуального та інструментального обстеження під час проведеня експертизи експертами в натурі (на місцевості), зафіксовані фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 та фактичне розташування будівель по АДРЕСА_1 .
Також, у висновку експертизи зазначено фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , які проходять: - із північно західної сторони (зі сторони АДРЕСА_1 ): від точки н1 до точки 36 по дерев`яному паркану та воротах, від точки н36 до точки н28 по хвіртці, від точки н28 до точки н29 по паркану сітці, від точки н29 до точки н30 по хвіртці та паркану, дерев`яному паркану, - із північно східної сторони (зі сторони ділянки ОСОБА_13 ): від точки н30 до точки нЗ1 по бетонному паркану; - із південно східної межі (із сторони ділянки ОСОБА_11 та міських земель): від точки н31 до н9 по металевому паркану; - із південно східної сторони (зі сторони ділянки ОСОБА_2 ): від точки н9 до точки н5 по паркану з металопрофілю, від точки н5 до точки н4 по стіні та будівлі умовній межі, від точки н4 до точки нЗ по умовній межі між господарськими споруда, від точки нЗ до точки н1 по цегляній стіні.
Окрім цього,висновком встановлено,що зарезультатами камеральноїобробки зтопографо-геодезичнихробіт таспівставлення отриманихданих зданими ДЗКвстановлено: 1.Фактична площаземельної ділянкиз кадастровимномером 7110136400:02:040:0024,що належить ОСОБА_1 ,становить Sфакт.=0.0465га (465кв.м.)на Додатку№3до висновку,що на0.0011га (11кв.м.)меншевід площіSакт=0.0476га(476га),яка зазначенау Державномуакті тавідповідно данихДержавного земельногокадастру.2.Фактичні розміримеж земельноїділянки,що належить ОСОБА_1 з кадастровимномером 7110136400:02:040:0024,з північно-західної(н1-н30)та північно-східної(н30-н31)сторін загаломвідповідають розмірам,які зазначеніу Державномуакті тавідповідно доданих Державногоземельного Кадастру(невідповідністьнезначна 2-4см). 3. Загальний промір фактичної північно-східної межі становить 16.48 м (між точками н31 н9) менше розміру північно-східної межі згідно даних ДЗК 17.62 м (між точками 21-2) на 1.14 м, загальний промір фактичної південно- західної межі становить 27.70 м (між точками н1 - н9) на 0.65 м більше проміру цівденно-західної межі 27.06 м, які зазначені у Державному акті та відповідно до даних Державного земельного кадастру. 4. Фактичне розташування будівель ОСОБА_1 відповідає розташуванню цих будівель, що відображені в Даних ДЗК, проте конфігурація господарських будівель літ Б, В, не відповідають конфігурації цих будівель, що відображені в даних ДЗК.
За результатами співставлення фактичних меж земельної ділянки ОСОБА_1 , фактично розташованих будівель з межами земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 та розташованих на ній будівлях згідно даних ДЗК в одній площині ( Додаток 4 до висновку) встановлено: фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 (північно -західна, північно-східна, південно-східна, частково південно-західна від точки н1 до точки н4) загалом відповідають межам земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 згідно даних ДЗК (невідповідність до 0.14 м), існує невідповідність фактичної південно-західної межі (від точки н5 до точки н9) земельної ділянки ОСОБА_1 межам земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 згідно даних ДЗК, невідповідність меж варіює від 0.32 м до 1.08 м в бік зменшення площі і графічно відображена в Додатку №4 до висновку розмірними лініями зеленого кольору.
Враховуючи викладене експерти прийшли до наступного висновку, а саме фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056, що належить ОСОБА_2 , становить Sфакт = 0.0267 га (267 кв.м.), що на 0.0001 га (1 кв.м.) більше від площі Sакт = 0.0266 га (266 га), яка зазначена у Витязі Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106174752017 від 19.10.2017. Фактичні розміри земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0056, що належить ОСОБА_2 загалом відповідають розмірам, які зазначені у Витязі Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106174752017 від 19.10.2017. Проте існують невідповідності, а саме: загальний розмір фактичної північно-східної межі становить 27.70 м (між точками н1 - н9) більше розміру північно-східної межі згідно даних ДЗК 27.06 м (між точками 1-2) на 0.64 м, загальний розмір фактичної південно-східної межі становить 9.91 м (між точками н9 - н12) більше розміру південно-східної межі згідно даних ДЗК 9.80 м (між точками 2-4) на 0.11 м.
Крім того, встановлено, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами: 7110136400:02:040:0056, 7110136400:02:040:0030, 7110136400:02:040:0031, 7110136400:02:040:0032 та розміщення будівель у межах цих ділянок згідно даних ДЗК зміщені відносно фактичних меж цих земельних ділянок та фактично розташованих будівель за адресою: АДРЕСА_2 в західному напрямку відносно точки 1, величина зміщення відображена в Додатку №4 до висновку розмірними лініями зеленого кольору і варіює до 1.08 м.
При цьому слід зазначити, фактичні площі земельних ділянок, фактичне розташування будівель за адресою: АДРЕСА_2 відносно фактичних меж загалом відповідають площам земельних ділянок з кадастровими номерами: 7110136400:02:040:0056, 7110136400:02:040:0030, 7110136400:02:040:0031, 7110136400:02:040:0032 та розташуванню будівель відносно меж земельних ділянок згідно даних ДЗК,що графічно відображено на Додатку № 2 до висновку.
Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024, що належить ОСОБА_1 , становить Sфакт = 0, 0465 га (465 кв.м.), що на 0.0011 га (11 кв.м.) менше від площі Sфакт = 0.0476га (476 га), яка зазначена у Державного земельного кадастру та відповідно даних ДЗК.
Фактичні розміри меж земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 . З кадастровим номером 7110136400:02:040:0024, з північно-західної (н1-н30) та північно-східної (н30-н31) сторін загалом відповідають розмірам меж, які зазначені у Державному акті та відповідно даних Державного земельного кадастру (невідповідність незначна 2-4 см).
Загальний промір фактичної північно-східної межі становить 16.48м (між точками н31- н9) і є меншим від розміру північно-східної межі згідно даних ДЗК 17.62 м (між точками 21-2) на 1.14 м, загальний промір фактичної південно-західної межі становить 27.70 м (між точками н1 - н9) і є більшим від проміру південно-західної межі, які зазначені у Державному акті та відповідно даних Державного земельного кадастру.
Фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_1 (північно західна, північно-східна, південно-східна, частково південно-західна від точки н1 до точки н4) загалом відповідають межам земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 згідно даних ДЗК (невідповідність до 0.14 м).
Проте існує невідповідність фактичної південно-західної межі (від точки н5 до точки н9) земельної ділянки ОСОБА_1 межам земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:040:0024 згідно даних ДЗК, невідповідність меж варіює від 0.32м до 1.08 м в бік зменшення площі і графічно відображено у Додатку № 4 до висновку розмірними лініями зеленого кольору.
Отже, при проведенні експертизи були зіставлені фактичні межі на місцевості з межами земельної ділянки відповідно до правових документів. За результатами порівняння було встановлено, що частина земельної ділянки позивача перебуває у користуванні відповідача.
Таким чином, стороною відповідача жодними допустимими та належними доказами не спростовано поданих стороною позивача доказів на підтвердження обставин, що стали підставою для звернення до суду із позовом.
Згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статей 321, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбачених ст. 346 ЦК України.
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).
У відповідності до ст. 5 ЗК України, земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до пункту «г» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Як зазначалось вище, частиною 3 ст.103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки і ч.2 цієї передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Так, права позивача порушено саме відповідачем, так як нею самовільно зайнято частину земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача.
Отже, встановивши у судовому засіданні, що паркан (огорожа) відповідача виходить за межі її земельної ділянки на земельну ділянку позивача, суд приходить до висновку про необхідність звільнення земельної ділянки у вказаній частині по довжині, як це визначено у висновку експерта судової земельно-технічної експертизи.
За змістом ч. 1, 2 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищенаведеного, оцінюючи представлені суду докази у їх сукупності, суд вважає, що у судовому засіданні доведено той факт що позивач є власником частини земельної ділянки, яка шляхом одгородження, захоплена відповідачем у справі, а відповідачем безпідставно чиняться дії, які порушують право позивача на здійснення ним свого права власності на належну йому земельну ділянку у тих розмірах, яка ним набута у власність, тому, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Щодо відшкодування позивачу понесених ним судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19 сформувала правову позицію відповідно до якої розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Встановлено, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн., які, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.
Так, факт сплати судового збору підтверджується наданою квитанцією від 22.12.2022.
Відповідно до Договору №7 про надання правової допомоги від 10.02.2022 та додаткового договору від 11.12.2023 укладених між адвокатом Манзар Т.В. та ОСОБА_1 оплата послуг адвоката за надання правничої допомоги у справі № 711/6844/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, є фіксованою та складає 10000 грн. На підтвердження виконання умов договору та надання правничої допомоги позивачем надано суду Акт № 40 від 11.12.2023 прийому наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 7 від 01.02.2022 з переліком наданих послуг адвокатом. Відповідно до квитанції № 40 ОСОБА_1 сплачено адвокату Манзар Т.В. за надання юридичних послуг 10000 грн.
Окрім того із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті земельно-технічного дослідження від 28.01.2022, яке проведене відповідно до Договору № 2610/21 від 26.10.2021 на здійснення судової земельно-технічної експертизи, у розмірі 7379 грн. 23 коп.
Керуючись вищевикладеним та ст.ст.10,12,77,76, 81,141, 258, 265 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволити
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користування земельною ділянкою площею 0,0476 га кадастровий номер 7110136400:02:040:0024, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести (демонтувати) за власний рахунок паркан між земельними ділянками на межу визначеною від точки 1 (координати Х 5467863.24 м Y 4269766.42 м) до точки 2 (координати X 5467845. 37 м Y 4269786. 74 м) та звільнити належну ОСОБА_1 земельну ділянку площеню 0,0746 га, відновивши межу точки 1 до точки 2, згідно ДЗК, відповідно до Додатку № 4 висновку експертів від 11.09.2023 № 13617/23-41 за результатами проведеної судової земельно- технічної експертизи у цивільній справі № 711/6844/22.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 прож. АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_5 ) понесені витрати за надання правничої допомоги у сумі 10000 (десять тисяч) грн., судовий збір 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 та 7379 (сім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 23 грн. за проведення експертизи, а всього 18371 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят одна) грн 63 грн.
Висновок експертів № 13617/23-41 від 11.09.2023 у цивільній справі за позовноюзаявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є невідємною частиною данного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якомуповнерішення суду не було вручено у день йогопроголошенняабоскладення, має право на поновленняпропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлений 29.01.2024.
Головуючий: Н. М. Кондрацька
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116607225 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні