Постанова

від 22.01.2024 по справі 164/2093/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 164/2093/19 Головуючий у 1 інстанції: Токарська І. С. Провадження № 22-ц/802/37/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Власюк О. С.

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними та скасування рішення за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 09 жовтня 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсними:

- договору про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року;

- договору про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором іпотеки № LF0002-І.

Також просив скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 прав та їх обтяжень, індексний номер 44733154 від 20 грудня 2018 року, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний договір про відступлення права вимоги з кредитним договором, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором укладені з порушенням чинного законодавства України, оскільки кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа. Відповідач ОСОБА_3 є фізичною особою і тому не має права надавати фінансові послуги, не може бути кредитодавцем за кредитним договором.

Реєстрація речового права на підставі недійсних договорів тягне за собою скасування рішення державного реєстратора.

Рішенням Маневицького районного суду від 09 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правову допомогу у сумі 5 100 гривень.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Покликається на те, що суд першої інстанції не врахував вимог статей 512 та 1054 ЦК України, положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

14 вересня 2017 року між ТОВ «Інвест Фінанс Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № LF0002, відповідно до якого позивачу надано кредит в сумі 80 000,00 гривень. Загальні витрати за кредитом становлять 90,90 процентів від суми кредиту. Загальна вартість кредиту (тобто загальна сума виданого кредиту та загальні витрати за кредитом) становить 152 715,64 гривень. Кредит використовується позичальником на споживчі цілі. У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, пені, а також інших зобов`язань за цим договори виступає іпотека квартири АДРЕСА_1 , що розташована на 3 (третьому) поверсі 5 (п`яти) поверхового будинку, кількість житлових кімнат - 1 (одна), розмір житлової площі - 11,4 (одинадцять цілих і чотири десятих) кв. м., розмір загальної площі - 24,0 (двадцять чотири цілих і нуль десятих) кв. м. Вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 9-11).

14 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест Фінанс Україна» було укладено договір іпотеки № LF0002-І. Цим договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у позичальника ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі договору про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року, укладеного ним із іпотекодержателем у простій письмовій формі на суму 80 000,00 гривень на строк до 14 вересня 2019 року. Умовами договору визначено, що повернення суми грошових коштів (суми кредиту) буде відбуватися частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначених згідно графіка платежів, що є додатком до Договору. В забезпечення виконання зобов`язань за договором іпотекодержатель передає в іпотеку предмет іпотеки, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , що розташована на 3 поверсі 5 поверхового будинку, кількість житлових кімнат - 1, розмір житлової площі - 11,4 кв. м., розмір загальної площі - 24,0 кв. м. Вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до п. 4.1.7. вказаного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором, що обумовлює основне зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з п 5.1. даного договору звернення стягнення здійснюється іпотеко держателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України:

-у разі порушення будь-якого основного зобов`язання , що забезпечене іпотекою за цим договором, та/або зобов`язання іпотекодавця за цим договором;

-у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця та/або позичальника або визнання його банкрутом (у разі, якщо іпотекодавець та/або позичальник є юридичною особою);

-у разі ліквідації іпотекодавця та/або позичальника (у разі, якщо іпотекодавець та/або позичальник є юридичною особою);

-в інших випадках відповідно до законодавства України.

Також сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Апеляційним судом встановлено, що 26 червня 2018 року між ТОВ «Інвест Фінанс Україна» (Цедент) та ОСОБА_3 (Цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14.09.2017 (Основним договором), за яким Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за основним договором, загальна сума заборгованості за яким становить 125 638.28 грн.

26 червня 2018 року між ТОВ «Інвест Фінанс Україна» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким первісний кредитор - ТОВ «Інвест Фінанс Україна» передає, а новий кредитор - ОСОБА_3 приймає всі права вимоги за договором іпотеки № LF0002-І., що укладений між первісним кредитором (як іпотекодержателем), і ОСОБА_1 (як іпотекодавцем), посвідчений 14 вересня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. та зареєстрований в реєстрі № 1577, з урахуванням всіх додатків, договорів про внесення змін або доповнень, які виступають в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з договору про надання споживчого кредиту. Відступлення права вимоги за договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки.

Державним реєстратором Гейзером С.А. 17.12.2018 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення права власності зазначено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № LF0002-І, серія та номер:702, виданий 26.06.2018 року, видавник приватний нотаріус Киселюк О.В., договір іпотеки № LF0002-І від 14.09.2017.

Підставою внесення запису стало рішення державного реєстратора Гейзера С.А. Волинського обласного бюро технічної інвентаризації, Волинська область про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44733154 від 20.12.2018 року.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення місцевого суду не відповідає.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, у тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань.

У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду також висловилась щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває у процедурі ліквідації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено порушень його прав унаслідок укладених договорів.

У справі, яка переглядається, внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, іпотечним договором, укладених з ОСОБА_1 , право вимагати виконання зобов`язань перейшло від ТзОВ «Інвест Україна» до фізичної особи ОСОБА_3 .

Отже, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

При цьому судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, щоб ТзОВ «Інвест Україна» перебувало у процедурі ліквідації.

Оскільки відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України,відсутні правові підстави для укладення між ТзОВ «Інвест Україна» до фізичної особи ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги (цесії).

Наведеного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Ураховуючи те, що відступлення прав за іпотечним договором могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (кредитним договором), а, як зазначено вище, таке відступлення на користь ОСОБА_3 було неможливим, тому й відступати право за договором іпотеки ТзОВ «Інвест Україна» не мало права.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Як встановлено вище, до ОСОБА_3 не могло перейти право вимоги ні за кредитним договором, ні за договором іпотеки, тому підстав для державної реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки також не було.

Такий висновок апеляційного суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у Постанові від 20 грудня 2023 рок,справа № 372/2376/20, у якій правовідносини, предмет спору аналогічні тим, що і у даній справі.

При розгляді справи суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, не визначив правовідносин, які виникли між сторонами, не застосував норм матеріального права, якими ці правовідносини врегульовані, тому на підставі статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними договори: про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 , про відступлення права вимоги від 26 червня 2018 року за договором іпотеки № LF0002-І від 14 вересня 2017 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 , скасувати рішення Державного реєстратора Гейзера С.А. Волинського обласного бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 17.12.2018.

У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у суді апеляційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Апеляційним судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2305,20 грн. (768,40 грн х 3 вимоги немайнового характеру). При подані апеляційної скарги позивач спалив 1610,40 грн судового збору, проте сплаті підлягав судовий збір в розмірі 3457,80 грн.

На підставі викладене, беручи до уваги задоволення вимог позовної заяви і апеляційної скарги, з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача по 1957,80 грн ((2305,20+1610,40):2) судового збору та по 923,70 грн ((3457,80грн - 1610,40):2)в дохід держави.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 09 жовтня 2023 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати договір про відступлення права вимоги від 26.06.2018 за договором про споживчий кредит № LF0002 від 14 вересня 2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 недійсним.

Визнати договір про відступлення права вимоги від 26.06.2018 за договором іпотеки № LF0002-І від 14 вересня 2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 недійсним.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, вчинене державним реєстратором Гейзером Сергієм Анатолійовичем Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», індексний номер 44733154 від 20 грудня 2018 року за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1350269107101.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ФІНАНС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 1957,80 грн. судового збору з кожного, та в дохід держави по 923,70 грн. судового збору з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду.

Головуючий

Судді