Ухвала

від 19.01.2024 по справі 120/10005/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

19 січня 2024 р. Справа № 120/10005/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль О.В.

представників відповідача: Степанюк Т.О.

без участі представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Якушинецької сільської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Якушинецької сільської ради

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 24.11.2021 позовну заяву задоволено та, зокрема, зобов`язано Якушинецьку сільську раду Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Судове рішення набрало законної сили 27.12.2021.

Виконавчий лист в адміністративній справі виданий 10.01.2022.

08.01.2024 Якушинецька сільська рада подала заяву про відстрочення виконання рішення суду від 24.11.2021 до закінчення воєнного стану.

Заява обґрунтовується тим, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-ІX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Заявник зазначає, що норми Закону від 24 березня 2022 року № 2145-ІX унеможливлюють розгляд клопотання позивача під час дії воєнного стану, а тому просить відстрочити виконання рішення суду до його завершення.

Ухвалою від 09.01.2024 заяву Якушинецької сільської ради про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 в адміністративній справі № 120/10005/21-а призначено до розгляду на 19.01.2024.

18.01.2024 представник позивача подав заперечення на заяву, в якій просить відмовити у її задоволенні. Вважає, що наведені відповідачем обставини не є підставою невиконання рішення суду у справі № 120/10005/21-а або відстрочення його виконання. В своїх доводах представник покликається на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформовані у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 392/856/22.

Верховний Суд у вказаній постанові дійшов до висновку, що тлумачення положень Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Разом з цим, просив заяву відповідача розглядати у його відсутність.

У судовому засідання представник відповідача підтримала подану заяву та просила відстрочити виконання рішення суду до закінчення дії воєнного стану в Україні.

Вирішуючи заяву про відстрочення рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що вона не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати не лише майнові чи інші інтереси сторін, їхню ступінь вини у виникненні спору, а й наявність інших надзвичайних непереборних подій, які існують у державі та можуть впливати на виконання судового рішення та належне відновлення порушених прав позивача.

При цьому вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Так, в контексті обставин цієї справи суд враховує те, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на сьогодні

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і по даний час на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Разом з цим, підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом №2698-IX від 19.10.2022, викладено в такій редакції: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак, оскільки рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є за своєю суттю рішенням про безоплатну передача земель комунальної власності у приватну власність щодо прийняття яких наразі існує встановлена законом заборона, тому суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині.

Наведені обставини відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Покликання представника позивача на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформованого у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 392/856/22, суд відхиляє, оскільки у цій постанові окреслено питання щодо виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) в умовних кадастрових одиницях.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

З аналізу цих норм слід дійти висновку, що невитребувана земельна частка (пай) не є комунальною власністю ради.

На відмінну, у даній справі позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, яка є комунальною власністю ради, безоплатна приватизація якої заборонена в силу приписів Закону України від 24.03.2022 № 2145-XI.

До того ж постанова Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 392/856/22, на яку покликається представник позивачів, постановлена в порядку цивільного судочинства, у якому для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Натомість дана справа розглядалась за правилами адміністративного судочинства, порядок здійснення якого встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

На противагу цьому, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Щодо тверджень представника позивача, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, то суд враховує, що заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації діє на весь час воєнного стану за приписами підпункту 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Таким чином з огляду на вищевикладене заява Якушинецької сільської ради підлягає задоволенню, а виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №120/10005/21-а відстроченню до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Якушинецької сільської ради про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №120/10005/21-а у його зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна