Постанова

від 09.04.2024 по справі 120/10005/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10005/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

09 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021, яке набрало законної сили 27.12.2021, позовну заяву задоволено та, зокрема, зобов`язано Якушинецьку сільську раду Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Виконавчий лист в адміністративній справі виданий 10.01.2022.

08.01.2024 Якушинецька сільська рада подала заяву про відстрочення виконання рішення суду від 24.11.2021 до закінчення воєнного стану.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2024 заяву Якушинецької сільської ради про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №120/10005/21-а у його зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вказаної заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованої ухвали.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наведені відповідачем обставини не є підставою невиконання рішення суду у справі № 120/10005/21-а або відстрочення його виконання.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, щозв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Починаючи з 24.02.2022 і по даний час на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII.

До припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації окрім передбачених п.п. 5 п. 27 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України випадків. В той же час доказів того, що положення цього підпункту не поширюються на позивача матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва є за своєю суттю і рішенням про розроблення відповідної документації, щодо прийняття яких наразі існує встановлена законом заборона, тому суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 в його зобов`язальній частині.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Разом з цим, підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом №2698-IX від 19.10.2022, викладено в такій редакції: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак, оскільки рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є за своєю суттю рішенням про безоплатну передачу земель комунальної власності у приватну власність щодо прийняття яких наразі існує встановлена законом заборона, тому суд дійшов висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині.

Наведені обставини, на думку суду першої інстанції, дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що із заявою про відстрочення виконання рішення, яке ухвалене 24.11.2021 та набрало законної сили 27.12.2021, відповідач звернувся 08.01.2024, тобто в термін понад один рік з моменту прийняття рішення по суті спору, що є процесуальною підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, та як наслідок і підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Крім того, згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Колегія суддів зауважує, відстрочення виконання судового рішення це процесуальний засіб, який адміністративні суди застосовують у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

Наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Апеляційний суд зазначає, що підставами для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, такими підставами є явища, події, факти, сукупність умов, які виникли у боржника та ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з цим, законодавча заборона надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, передбачена пп.5 п.27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, за своїм змістом є загальнообов`язковим нормативним правилом, а не обставиною, яка виникла у боржника та ускладнює виконання рішення суду або робить його неможливим.

Крім того, положення пп.5 п.27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачають заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, однак не свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення на час дії такої заборони.

Таким чином, вказана законодавча заборона не може розглядатись як обставина, у тому числі й така, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, й, відповідно, не може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення. Одночасно з цим, законодавчий припис на заборону вчинення певних дій не наділяє відповідача правом і повноваженнями виконати дане рішення всупереч прямій забороні Закону.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 та задоволення відповідної заяви Якушинецької сільської ради.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, що призвело до безпідставного відстрочення виконання рішення суду, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання рішення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання рішення суду від 24 листопада 2021 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.