Ухвала

від 29.01.2024 по справі 260/39/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/39/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради, яким просить:

1) Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо ненарахування та невиплати дитині-сироті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у 2023 році закінчила Тересвянський ліцей Тересвянської селищної ради та дітям, позбавленим батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у 2021 році закінчив Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у 2022 році закінчила Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

2) Зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку 3 випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:

-з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 14370 грн.;

-з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 15708 грн.;

-з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дитині-сироті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16998 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено, тим що Служба у справах дітей не вжила заходів, спрямованих на виплату одноразової допомоги дітям, позбавлених батьківського піклування, в тому числі, в судовому порядку. Вказана обставина свідчить про неналежне виконання позивачем повноважень щодо захисту майнових прав дітей.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що прокурор, визначаючи позивачем Службу у справах дітей, фактично звернувся до суду з позовом на захист прав та інтересів конкретних фізичних осіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у 2023 році закінчила Тересвянський ліцей Тересвянської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у 2021 році закінчив Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у 2022 році закінчила Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради.

У цьому випадку, з урахуванням положень статті 53 КАС України, Служба у справах дітей є органом, який формально набув статус позивача у означеному спорі, а отже, заявлені у цій справі позовні вимоги першочергово мають бути спрямовані на захист прав та інтересів такого органу (які уособлюють інтереси держави).

У той же час, у позовній заяві фактично викладені факти порушення або загрози порушення не інтересів держави, захист яких має здійснювати Служба у справах дітей, а порушення інтересів дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким при закінченні навчального закладу не виплачено одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону № 2342-IV.

Відтак, невиплата одноразової грошової допомоги порушує інтереси саме осіб - випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не відповідної Служби у справах дітей.

В цьому випадку інтереси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не збігаються з інтересами держави, оскільки саме держава не виплатила через свої уповноважені органи їм одноразову грошову допомогу після закінчення навчального закладу.

Отже, в межах цієї справи прокурор фактично звернувся не в інтересах держави в особі Служби у справах дітей, а в інтересах конкретних фізичних осіб, що не можна вважати зверненням до суду з вимогами в інтересах держави.

Ухвалою судді від 08.01.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з метою належного обгрунтування підстав звернення прокурора із даним позовом до суду в інтересах держави.

На виконання ухвали суду від 08.01.2024 року в.о. керівника Тячівської окружної прокуратури надіслав пояснення, в яких вказує, що пред`явлення даного позову прокуратурою до суду обумовлено бездіяльністю органу, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вирішуючи питання щодо наявності у керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області адміністративної процесуальної дієздатності щодо звернення до суду з даним позовом, суддя зазначає таке.

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України врегульовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналогічна правова норма викладена у пункті 2 частини першої статті 2 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), згідно з яким на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

В свою чергу, частиною 3 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Слід також зазначити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказане узгоджується з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 року №826/13768/16, від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор послався на порушення інтересів держави, зокрема, Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради Закарпатської області внаслідок неналежного виконання Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради вимог статті 8 Закону №2342-IV в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мають статус дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Згідно Положення про Службу у справах дітей Тересвянської селищної ради, затвердженого рішенням 6 сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради від 09.04.2021 року № 256, до основних завдань та повноважень служби віднесено, зокрема, забезпечення реалізації на території територіальної громади державної політики з питань соціального захисту дітей, в тому числі дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

При цьому в розумінні положень п. 8 ч. 1 ст. 4, ст. 46 КАС України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Тобто, Служба у справах дітей Тересвянської селищної ради є органом, який формально набуває статус позивача у даному спорі, а отже, заявлені у цій справі позовні вимоги першочергово мають бути спрямовані на захист прав та інтересів такого органу (який уособлює інтереси держави).

В той же час, в позовній заяві фактично викладені факти порушення не інтересів держави, захист яких має здійснювати Служба у справах дітей Тересвянської селищної ради, а порушення інтересів конкретних фізичних осіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як осіб, які мають статус дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, та яким при закінченні навчальних закладів Тересвянської селищної ради, не було виплачено одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону №2342-IV.

Частиною 7 статті 8 вказаного Закону №2342-IV передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином невиплата одноразової грошової допомоги у спірному випадку порушує інтереси саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради. В цьому разі інтереси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування не збігаються з інтересами держави, оскільки саме держава не виплатила через свої уповноважені органи їм одноразову грошову допомогу після закінчення навчального закладу.

Отже, в рамках даної справи прокурор фактично звернувся не в інтересах Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради, а в інтересах третіх осіб - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою захисту їх права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 вказаного Закону №2342-IV, що не можна вважати зверненням до суду з вимогами в інтересах держави.

Прокурор має право звернутись до суду в інтересах дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які відносяться до соціально-незахищеної категорії населення та не можуть самостійно захистити свої порушені соціальні та майнові права у зв`язку з недосягненням повноліття, відсутністю спеціальної юридичної освіти, а Служба у справах дітей чи інші законні представники не здійснюють такий захист. Однак, в заявленому позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не зазначена в якості позивачів.

Крім того, суд зазначає, що на момент подачі даного позову до суду, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 є повнолітньою особою, а тому може самостійно звернутися до суду з метою захисту свого права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 вказаного Закону №2342-IV.

Як свідчать матеріали позовної заяви, прокурор до звернення до суду взагалі не звертався до зазначеної особи, не встановлював її неспроможності захистити свої права самостійно, зокрема з урахуванням того, що остання на момент звернення з адміністративним позовом до суду досягнула повноліття та має адміністративну правосуб`єктність.

За визначенням, що міститься в статті 1 Закону №2342-IV, особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування, відносяться до категорії осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тобто, станом на момент подання цього позову ОСОБА_3 , у зв`язку з досягненням повноліття втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та набула іншого статусу - статусу особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що вказані треті особи, маючи повну адміністративну процесуальну дієздатність, мають бажання ініціювати такий спір на захист власних прав чи інтересів, чи висловлювали свою неспроможність захистити свої права самостійно, у зв`язку з чим є потреба захисту її інтересів органами прокуратури.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що звертаючись з даним адміністративним позовом до суду прокурор не навів переконливих аргументів та не надав доказів порушення інтересів держави або загрози їх порушення у спірних взаємовідносинах.

В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом для захисту приватних інтересів конкретних фізичних осіб - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не в інтересах держави, що суперечить нормам статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 року у справі №140/4953/20, та у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року у справі № 560/8972/21, від 02.08.2023 року у справі №120/6139/23.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки прокурором не доведено наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави з цим адміністративним позовом, а з матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся в інтересах конкретних фізичних осіб, і прокурором не встановлено неспроможність здійснення захисту своїх прав цими особами самостійно, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 43, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 27) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Народна, 83 код ЄДРПОУ 44207763) до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради (Закарпатська область, Тячівський район, с. Грушево, вул. Головна, 93 код ЄДРПОУ 44043698) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті