УХВАЛА
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 260/39/24
адміністративне провадження № К/990/17104/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №260/39/24 за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради до Відділу освіти, охорони здоров`я, культури, сім`ї, молоді та спорту Тересвянської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Тересвянської селищної ради, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо ненарахування та невиплати дитині-сироті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у 2023 році закінчила Тересвянський ліцей Тересвянської селищної ради та дітям, позбавленим батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у 2021 році закінчив Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у 2022 році закінчила Тересвянський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Тересвянської селищної ради, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;
- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Тересвянської селищної ради нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку 3 випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:
- з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 14 370 грн;
- з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 15 708 грн;
- з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дитині-сироті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 16 998, 00 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у повернуто позовну заяву.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 залишено без змін.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, Закарпатська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву прокуратури виходив з того, що Служба у справах дітей Тересвянської селищної ради є органом, який формально набуває статус позивача у даному спорі, а отже, заявлені у цій справі позовні вимоги першочергово мають бути спрямовані на захист прав та інтересів такого органу (який уособлює інтереси держави). Відтак, невиплата одноразової грошової допомоги порушує інтереси саме осіб - випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не відповідної Служби у справах дітей.
В цьому випадку інтереси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не збігаються з інтересами держави, оскільки саме держава не виплатила через свої уповноважені органи їм одноразову грошову допомогу після закінчення навчального закладу.
Отже, суди дійшли висновку, що в межах цієї справи прокурор фактично звернувся не в інтересах держави в особі Служби у справах дітей, а в інтересах конкретних фізичних осіб, що не можна вважати зверненням до суду з вимогами в інтересах держави.
Оскільки суди дійшли до висновку, що звертаючись з даним адміністративним позовом до суду прокурор не навів переконливих аргументів та не надав доказів порушення інтересів держави або загрози їх порушення у спірних взаємовідносинах, позов підлягав поверненню позивачу.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, що розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що обраний прокурором спосіб звернення до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Петрівської селищної ради з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що поданий прокурором позов направлений на захист прав конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляду за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).
Водночас, Верховний Суд в зазначеній постанові зазначив, що прокурор у справі №340/11/23 не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду та вказав на відсутність підстав для відступу від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 18.11.2021 у справі №140/4953/20, від 07.08.2023 у справі №120/2940/23, від 11.10.2023 у справі №120/6160/23 та від 31.10.2023 у справі №480/1729/23, у яких зазначено про те, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.
За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу, оскільки
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав уважати, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами без додержання норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №260/39/24 за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Служба у справах дітей Тересвянської селищної ради до Відділу освіти, охорони здоров`я, культури, сім`ї, молоді та спорту Тересвянської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук А.Ю. Бучик
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118962251 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них сімей із дітьми |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні