Ухвала

від 26.01.2024 по справі 300/5207/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"26" січня 2024 р. справа №300/5207/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гевак Л.І.,

представників відповідача та третьої особи Бабій Т.С., Токара В.І., Шиян І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання щодо залишення без розгляду позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2022,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Калуське лісове господарство» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, у якій просило визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкові повідомлення-рішення від 16.09.2022 №003664/0701, №003667/0701, №003668/0701, №003670/2407, №003665/0701, №003671/2407.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилам загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 залучено до участі у справі №300/5207/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), змінивши її процесуальний статус з відповідача на третю особу.

Враховуючи те, що усі необхідні процесуальні дії в підготовчому провадженні виконані, та беручи до уваги висловлену учасниками справи згоду на призначення справи до розгляду по суті, судом 01.06.2023 постановлено ухвалу, про закриття підготовчого провадження та призначення справи №300/5207/22 до судового розгляду по суті, що відображено у протоколі судового засідання.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2023 клопотання представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про заміну сторони у справі задовольнив та допустив заміну позивача у справі Державного підприємства «Калуське лісове господарство» місцезнаходження: 77351, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, село Вістова, вул.Стрільців Січових, будинок 84 його правонаступником Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» код ЄДРПОУ 44768034 (адреса:01601, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 9А) в особі філії «Калуське лісове господарство» ДП «Ліси України» код ЄДРПОУ 45013512, місцезнаходження: 77351, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, село Вістова, вул. Стрільців Січових, будинок 84. У задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи спочатку відмовив.

У судові засідання, призначені на 11.01.2024 та 25.01.2024 представник позивача не з`явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.3 а.с.39 та а.с.46,47). Заяв про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 25.01.2024 представники відповідача та третьої особи, не наполягали на розгляді даної справи по суті, просили залишити позов без розгляду з огляду на повторну неявку в судове засідання без поважних причин представника позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду.

Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Суд зазначає, що представником позивача не наведено обставин та не подано заяви разом з доказами про неможливість його безпосередньої участі в судових засіданнях, призначених на 11.01.2024 та 25.01.2024, у силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника позивача в судові засідання по справі, призначені на 11.01.2024 та 25.01.2024.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.

Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи повторну неявку представника позивача в судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, суд доходить висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.

Керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2022 - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Ухвала складена в повному обсязі 26.01.2024.