Постанова

від 02.04.2024 по справі 300/5207/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5207/22 пров. № А/857/4010/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Левицький А.О.;

від відповідача - Довган О.В., Цимбаліста О.І.;

від третьої особи - Бабій Т.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024р. про залишення без розгляду позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (суддя суду І інстанції: Скільський І.І., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 11 год. 07 хв. 25.01.2024р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 26.01.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024р. (помилково датована 26.01.2024р.) залишено в порядку п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України без розгляду позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (Т.3, а.с.50-53).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство», який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного залишення позову без розгляду (Т.3, а.с.58-60).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що правові підстави для залишення позовної заяви через повторну неявку позивача до суду були відсутніми, оскільки судом не досліджено питання про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача, а також позицію відповідача щодо можливості розгляду справи на підставі наявних доказів. Твердження суду про те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, є необґрунтованим, оскільки будь-яких обґрунтування чи мотивації суд не навів.

Вважає, що в справі є достатньо доказів для вирішення спору, позиція позивача є відомою для суду; суд не позбавлений можливості оцінити правові позиції сторін, виходячи з тих доказів, які надали сторони. Також суд не визнавав обов`язковою явку представника позивача в судові засідання.

Відповідач ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.3, а.с.87-93).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача і третьої особи, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст.240 КАС України визначено ті обставини, що представник позивача не з`явився в судові засідання від 11.01.2024р. та 25.01.2025р., при цьому був належним чином та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавали.

Доказів або заяв щодо неможливості участі у вказаних засіданнях представник позивача не подавав.

За таких обставин є відсутніми поважні причини неявки представника позивача в судові засідання; повторна неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою для дотримання принципу рівності всіх учасників справи перед законом і судом.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції обґрунтованими і такими, що в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що ухвалою суду від 20.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження (Т.1. а.с.206-207).

Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 17.01.2023р.

Розгляд справи супроводжувався проведення декількох судових засідань.

В призначене судове засідання від 11.01.2024р. представник позивача не з`явився, по причині чого розгляд справи було відкладено на 10 год. 00 хв. 25.01.2024р. (а.с.40).

В наступне судове засідання від 25.01.2024р. представник позивача повторно не прибув, причини неявки не повідомив, при цьому представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.48).

Про вказані судові засідання позивач був завчасно повідомлений шляхом скерування повісток суду рекомендованою кореспонденцією, що стверджується долученими до справи рекомендованими повідомленнями від 02.01.2024р, 15.01.2024р., 17.01.2024р. (Т.3, а.с.39, 46, 47).

Також суд за допомогою засобів електронної пошти скеровував судові повістки з викликом в судові засідання на електронну адресу представника позивача ОСОБА_1 (Т.3, а.с.31, 32, 37-38, 44).

Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Із змісту ч.1 ст.60 КАС України слідує, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні обов`язки та права.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС, можливе за наявності сукупності таких умов:

а) належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутності вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Загальнообов`язкові процесуальні правила ст.205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019р. по справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19)

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

В розглядуваному випадку вказані обставини з`ясовані судом першої інстанції, а обґрунтування висновків суду викладено в спірній ухвалі.

Зокрема, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, від нього не надходила заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, неявка позивача не зумовлена поважними причинами, розгляд справи неможливий за відсутності представник позивача, відповідач не висував вимоги щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.

У відповідності до положень ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В розрізі наведеного колегія суддів підкреслює, що позивач та його представники мали би проявити більшу ретельність щодо участі в судових засіданнях, зваживши на визначені процесуальним законом наслідки неявки до суду без поважних причин.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що за таких умов є наявними правові підстави кваліфікувати неявку представника позивача в судові засідання від 11.01.2024р. і 25.01.2024р. як повторну неявку позивача (його представників) до суду без поважних причин, що покладена в основу ухвали суду про залишення позову без розгляду.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для залишення позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Колегія суддів погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишення позову без розгляду є правомірним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Допущені описки в судовому рішенні можуть бути усунуті судом першої інстанції в порядку ст.253 КАС України і в розрізі ст.317 КАС України не вважаються порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство».

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 300/5207/22 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Калуське лісове господарство».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 04.04.2024р.