Ухвала

від 16.01.2024 по справі 357/1241/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши, на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення по клопотанню від 25.12.2023 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою та такою, що винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального Закону, внаслідок чого його безпідставно позбавлено права на справедливий суд, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Крім того, апелянт вважає, що постановлене рішення підлягає перегляду в апеляційному порядку, обґрунтовуючи таке право на оскарження аналізом норм Конституції України, Кримінального процесуального закону, практики Європейського суду з прав людини, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 22.11.2023 р. у справі № 10-р(ІІ)/2023, та у рішеннях Верховного Суду.

Перевіривши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Справа №11-сс/824/1459/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_3

Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.

Отже, згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.

Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, це ухвали слідчого судді про:

- відмову у наданні дозволу на затримання;

- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;

- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

- продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

- арешт майна або відмову у ньому;

- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

- відсторонення від посади або відмову у ньому;

- продовження відсторонення від посади;

- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

- закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу;

- про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Водночас, частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 , він просить скасувати ухвалу слідчого судді, якою за результатами розгляду його скарги, постановлено рішення про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення по клопотанню від 25.12.2023 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, про що зазначено й в ухвалі слідчого судді.

Таким чином, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги про постановлення слідчим суддею ухвали, яка суперечить чинним кримінальним процесуальним нормам, що надає право на її оскарження в апеляційному порядку, є безпідставними, оскільки у даному випадку ухвала слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 рокупостановлена в порядку, передбаченому статями 303-307 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 399 КПК України, суддя

у х в а л и л а:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення по клопотанню від 25.12.2023 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.

Копію ухвали з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі ч. 6 ст. 399 КПК України.

Суддя

Київського апеляційного суду ОСОБА_1