Вирок

від 30.01.2024 по справі 638/2398/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2398/21

Провадження № 1-кп/638/463/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду кримінальне провадження №12020220480003760 від 27.11.2020 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

встановив:

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисний злочин за наступних обставин.

В листопаді 2020 року, точний час в ході судового розгляду встановлено не було, ОСОБА_4 , маючи умисел на вчинення тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, діючи з корисливих мотивів, користуючись власним мобільним телефоном через програму системи миттєвих повідомлень «Telegram» замовив у невстановленої судом особи заборонену в обігу особливо небезпечну, психотропну речовину - PVP.

ОСОБА_4 за допомогою доставки «Нова Пошта» повинен був отримувати наркотичні засоби, розфасувати їх у визначених дозах й кількості та у подальшому залишати в різних місцях на території міста Харкова.

Після чого, ОСОБА_4 за допомогою власного мобільного терміналу, через невстановлену під час судового розгляду особу, повинен був повідомляти покупців про зазначені місця розташування наркотичних засобів у вигляді фотознімків із зазначенням на них адрес, за що отримував прибуток від збуту наркотичних засобів у вигляді попередньо обумовленої оплати.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , користуючись власним мобільним телефоном, через програму системи миттєвих повідомлень «Telegram» отримав від оператору інтернет магазину повідомлення з номером накладної «Нової Пошти».

Далі 27.11.2020 року у денний час, ОСОБА_4 прослідував до відділення «Нової пошти» №81, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 346А та забрав посилку, яка знаходилась в пакеті, після чого, одразу біля виходу з «Нової Пошти», а саме о 11 годині 36 хвилин був виявлений співробітниками поліції, та в подальшому затриманий в порядку ст. 208 КПК України. У подальшому, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_4 було вилучено пакет, в якому знаходилось 2 пакета з фіксатором, в середині яких містилась кристалічна речовина масою по 27,7390 грам та 24,5314 грам, яка відповідно до висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №13/1/3553СЕ-20 від 28.11.2020 року, містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса в перерахунку на масу речовини, становить: 17,9627 грам та 14,5304 грам. Вказану речовину ОСОБА_4 придбав та зберігав з метою подальшого збуту.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, та зазначив, що в листопаді 2020 року йому прийшло СМС повідомлення від «Нової пошти» про отримання відправлення на його ім`я. На пошті винесли коробку, однак він не встиг її отримати, як його розпочали заламувати працівники поліції, запхнувши до кишені пакети. Зазначає, що раніше психотропні речовини він не вживав, але ще давно був засуджений за таке правопорушення, а такі речовини замовляв собі через Телеграм. Також повідомив, що в день затримання прийшов отримувати на пошті футболку, яку замовив в магазині. Футболка була запакована у коробку, а у задню кишеню при затриманні запхнули пакети, заламали до стіни обличчям. Також підкреслив, що психотропні речовини він не вживає. При затриманні на нього одразу надягли кайданки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що в день затримання ОСОБА_4 його зупинили працівники поліції та запропонували бути понятим. Число, місяць він не пам`ятає. Зазначає, що у ОСОБА_4 працівники поліції провели обшук та знайшли 2 пакети із написом у правій кишені чорних джинсів. Події відбувались близько 15 години дня. На питання затриманий відповідав, не заперечував та взагалі не був проти того, що відбувалось. Які саме питання поліцейські задавали, він не чув. Вказує, що події відбувались давно, а його не часто запрошували бути понятим. Оскільки мешкає неподалік від місця події та проходив повз, йому запропонували бути понятим.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що події відбувались у 2020 році. Було доручення слідчого щодо перевірки інформації про збут наркотичних речовин, яке виконувалось. За оперативною інформацією ОСОБА_4 приймав участь у збуті наркотичних речовин та при відпрацюванні території по вул. Клочківській був помічений обвинувачений. Працівники поліції підійшли до нього та представились, після чого ОСОБА_4 намагався втекти, поводив себе неадекватно, схопив колегу ОСОБА_7 за руку та почалась боротьба. Після приїзду патрульного автомобіля був проведений огляд в ході якого були вилучені психотропні речовини. Підкреслив, що ОСОБА_4 точно вийшов із відділення «Нової пошти».

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 повідомив, що в той день він йшов по пр. Перемоги і до нього підійшла людина, яка попросила стати понятим. В його присутності було вилучено пакет з речовиною голубого кольору. Зазначає, що ніяких правопорушень стосовно ОСОБА_4 не було допущено. Події відбувались восени 2020 року. Також в ході огляду був вилучений мобільний телефон біля відділення «Нової пошти». Та повідомив, що в момент вилучення наркотичних речовин, ОСОБА_4 зазначав, що це було йому підкинуто.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що він є працівником поліції і в листопаді 2020 році він з колегами виконував доручення слідчого. Його мета полягала у відпрацюванні оперативної інформації відносно ОСОБА_4 .. Зазначає, що вони поїхали в сторону опрацювання та біля відділення «Нової Пошти» зустріли ОСОБА_4 , який почав нервувати та тікати від працівників поліції

За клопотанням прокурора та зі згоди учасників судового провадження інші свідки не викликались для допиту в судове засідання.

Окрім показів свідків, наданих в судовому засіданні, винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, а саме:

- даними протоколу огляду предмету від 18.12.2020 року, згідно якого 18.12.2020 року в період з 13 години 45 хвилин по 14 години 20 хвилин слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП України в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , розглянувши матеріали кримінального провадження №12020220480003760 внесеного до ЄРДР 27.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України провів огляд предмету, а саме: один спеціальний пакет експертної служби МВС України №7221432, перев?язаний ниткою та опечатаний биркою з відбитком печатки Харківського НДЕКЦ МВС України «№10», з написом «Висновок 13/1/3553ce-20 від 28.11.2020» з об?єктом дослідження. Під час огляду предмету виявлено спеціальний пакет експертної служби МВС України №7221432, перев?язаний ниткою та опечатаний биркою з відбитком печатки Харківського

НДЕКЦ МВС України «№10», з написом «Висновок 13/1/3553ce-20 від

28.11.2020; №КП (справи) 12020220480003760; вид експ. (досл.) 8,6; Вміст упаковки 2 пакети з речовиною; П.І.Б., підпис експерта ОСОБА_11 ; (QF.19/121-5.8-01.00.1 (редакція 05) від 29.01.2019)».28.11.2020року, полімерного матеріалу із фіксаторами та пакет виготовлений з безбарвного полімерного матеріалу із фіксатором, всередині якого знаходиться пакет, виготовлений з безбарвного полімерного матеріалу із фіксатором, всередині якого знаходиться кристалічна речовина, сірого кольору масою: 27,7390 грам; також, пакет виготовлений з безбарвного полімерного матеріалу із фіксатором, всередині якого знаходиться пакет, виготовлений з безбарвного полімерного матеріалу із фіксатором, всередині якого знаходиться кристалічна речовина, фіолетового кольору, масою: 24,5314 грам. Вказана речовина в пакетах, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої

заборонено - PVP. Маса PVP, в перерахунку на масу речовини, становить 17,9627 грам та 14,5304 грам. Огляд проводився: в приміщенні службового кабінету № 410 Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області при комбінованому освітленні;

- протоколом огляду предмету від 07.12.2020 року, згідно якого в період з 16 год. 30 хв. по 17 год. 00 хв. слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП України в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 в приміщенні службового кабінету №410 Шевченківського ВП, за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, 103 по кримінальному провадженню №12020220480003760 від 27.11.2020 року провів огляд предмету: картонна упаковка ТОВ «Нова пошта» з номером ТТН

20450308437517, вилученої в ході огляду місця події від 27.11.2020 року, поблизу буд. 346А по вул. Клочківській у м. Харкові, яка знаходиться у сейф-пакеті №1597782, із підписами учасників слідчої дії. Під час огляду предмету виявлено: предметом огляду є картонна упаковка ТОВ «Нова пошта», яка являє собою упаковку до чайнику ТМ «UP!», об?ємом 2,5 л., біло-синього кольору на якій мається опис з інформацією про виробника та харектиристики товару, знаходиться у розварному стані та обмотана скотчем по вертикалі. Також, на верхній кришці вказаної упаковки мається поштова наклейка з позначеннями: Харків посилковий від Д2/С81 від 24.11/19:40 приватна особа ОСОБА_12 м. Київ, відділення №38, НОМЕР_1 ; кому: приватна особа Петрушко Константин м. Харків, Відділення №81, НОМЕР_5 вартість доставки 46 грн., над штрих кодом позначено його номер 20450308437517. На цьому огляд завершено, Оглянута картонна упаковка разом із первинним пакунком поміщена до сейф-пакету №SUD4021820 для передачі до камери зберігання Шевченківського ВП.

- висновком експерта №13/1/3553СЕ-20 від 28.11.2020 року з фототаблицями за результатами дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» згідно якого надана на дослідження речовина у двох пакетах «яку 27.11.2020 року було вилучено у ОСОБА_4 в ході особистого обшуку за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 346А, самою 27,7390 грам, 24,5314 грам, міститься у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Речовина у двох пакетах, масою: 27,7390 грам, 24,5314 грам містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP. Маса PVPв перерахунку на масу речовини становить: 17,9627 грам, 14,5304 грам.

- даними протоколу огляду місця події від 27.11.2020 року, згідно якого в період з 14 год. 10 хв по 14 год. 20 хв. слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенант ОСОБА_13 в присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_14 проведено огляд місця події ділянки на місцевості за адресою: м. Харків, вул. Клочківська 346А біля входу до відділення «Нова пошта», де в ході огляду у ОСОБА_4 виявлено коробку на яку скотчем приклеєно товарну накладну №20450308437517 та вилучено та поміщено в експертний пакет;

- даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.11.2021 року, згідно якого оперуповноваженим ВКП Харківського районного урпавління поліції №3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 за дорученням слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області від 15.01.2020 року №60/152т, проведено НС(Р)Д №8 - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме з мобільного телефону Meizu, imei: НОМЕР_2 ; imei2: НОМЕР_3 в результаті чого була отримана інформація, що у мобільному телефоні Meizu, imei: НОМЕР_2 ; imei2: НОМЕР_3 були виявлені фотографії через додаток CelebriteReader, файлові данні (системи), файлова система Meizu - M5S Meilan.zip, sdcard, telegram, telegram images; 200092000674-253531.jpg, 200123400653-144982.jpg, 200099400701-185915.jpg, із вказаною адресою місцезнаходження «закладки», також в яку ізоленту запакована та який наркотик і його вага;

- оглянутого у судовому засіданні флеш накопичувача до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.11.2021 року, який містить фото матеріали на підтвердження вказаних відомостей в зазначеному протоколі.

Також судом досліджено:

- ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2021 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно;

- постанову слідчого Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_10 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18.12.2020 року;

- квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №14498 від 23.12.2020 року;

- квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №1408 від 29.01.2021 року;

- постанову слідчого Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_13 про визнання речовим доказом від 18.12.2020 року;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.11.2020 року із диском DVD-R доданого до нього;

- квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №1438 від 18.02.2021 року;

- ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом встановлено, що в матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження, а також протокол їх огляду. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 24 жовтня 2018 року в справі № 733/249/16-к указав, що після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.

В судовому засіданні судом також було здійснено перегляд інформації, що міститься на флеш-картах пам`яті та оглянуто наявні в матеріалах справи речові докази, зокрема, оглянуто відеозаписи, що містяться на дисках та флеш-носіях, долучених до матеріалів провадження.

Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.

Суд дослідив у порядку ст.358 КПК України надані стороною обвинувачення зазначені документи, як то, протоколи слідчих (розшукових) дій і процесуальні рішення, що містять у собі зафіксовані відомості, які, у свою чергу, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також підтверджують порядок збирання доказів на стадії досудового розслідування.

Оцінюючи безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні протоколи за результатами проведення НСРД, а також отримані за результатами їх проведення фото-, відеоматеріали, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Відповідно до ст.104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Статтею 105 КПК України передбачено, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, крім іншого, аудіо-, відеозапис процесуальної дії, носії комп`ютерної інформації. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Згідно зі ст.106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Здійснюючи перевірку зазначених вище письмових доказів (протоколи, постанови, висновки та інші), як джерел доказів, на предмет можливості їх використання у кримінальному провадженні, суд встановив, що вони були отримані із дотриманням норм КПК України. Вказані документи підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.

В даній справі порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), тобто певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій дотриманий, про що власне свідчать надані стороною обвинувачення копії постанов слідчого, протоколів, копії судових рішень про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді - дотримані.

Отже, вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом.

Будь-яких даних, передбачених ч.2 ст.96 КПК України щодо свідків у даному провадженні, як то, показання, документи, які підтверджують їх репутацію, засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, суд у своєму розпорядженні не мав, і, відповідно, у нього відсутні підстави сумніватись у достовірності їх показів.

При цьому захисник зазначав, що встановлені докази у кримінальному провадженні взагалі не свідчать про те, що в діях обвинуваченого є умисел на збут цих речовин.

Так, судом втановлено, що мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК України є однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів. Так, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.

Якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку мають бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, у тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться в її володінні, та розфасування речовини.

Відповідна правова позиція міститься в Постанові ККС ВС у справі № 203/337/19 (провадження № 51-4688км20)

Зокрема, судом встановлено, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, що свідчать про дійсні мотиви придбання наркотичних засобів ОСОБА_4 у відповідних розмірах.

Так, наркотична речовина опинилась у ОСОБА_4 за попереднім замовленням її засобами поштового зв`язку та отримання їх у відділенні «Нова Пошта», тобто особа заздалегідь планувала та прогнозувала, що така кількість наркотичних речовин невдовзі опиниться у її володінні.

З протоколу НС(Р)Д від 29.11.2021 року, дослідженого у судовому засіданні вбачається, що була отримана інформація, про те що у мобільному телефоні Meizu, imei: НОМЕР_2 ; imei2: НОМЕР_3 були виявлені фотографії через додаток CelebriteReader, файлові данні (системи), файлова система Meizu - M5S Meilan.zip, sdcard, telegram, telegram images; 200092000674-253531.jpg, 200123400653-144982.jpg, 200099400701-185915.jpg, із вказаною адресою місцезнаходження «закладки», також в яку ізоленту запакована та який наркотик і його вага.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги заперечення захисника обвинуваченого, та вважає, що органом досудового розслідування в повній мірі доведена мета злочину, який інкримінується ОСОБА_4 .

За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

З огляду на наведене, у ракурсі установлених фактичних обставин справи шляхом встановлення кримінально-правових, юридично значущих ознак та визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України - є особливо тяжким злочином (ч.3 ст.307 КК України), відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

При цьому, слід зазначити, що частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена «поза розумним сумнівом». Стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом» полягає у тому, що за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, які були досліджені в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд також приходить висновку, що до показань обвинуваченого необхідно відноситися критично та розцінює їх винятково, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім цього, вказані показання спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів, які є належними і допустимими відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, так як підстави недопустимості доказів вказані в ст.87 КПК України суду не надані і не доведені.

Таким чином, у судовому засіданні були досліджені всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які мали значення для правильного вирішення справи, всім їм надана оцінка, при цьому доводи, обвинуваченого про його невинуватість свого підтвердження не знайшли.

Обставин, що у відповідності до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, малолітніх дітей на утриманні не має; наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчинених злочинів, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного ОСОБА_4 дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише при ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити остаточне покарання у межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

Оскільки судом призначається покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, які підтверджують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на переконання суду до набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.01.2021 на мобільний телефон SAMSUNG НОМЕР_6 ; мобільний телефон Meizu IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , скасуванню не підлягає, у зв`язку з конфіскацією мобільних телефонів.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалила:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та призначити йому покарання:

- у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання - з 27.11.2020 року.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 27.11.2020 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення: експертизи №13/1/3553СЕ-20 від 28.11.2020 року у розмірі 1144,15 гривень.

Речові докази - пакунок із речовиною блакитного кольору; картонну упаковку "Нова пошта" з номером ТТН 20450308437517 - знищити.

Речові докази - мобільний телефон SAMSUNG НОМЕР_6 ; мобільний телефон Meizu IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - конфіскувати.

Речові докази - DVD-R диск з відеозаписом протоколу затримання за ст. 208 КПК за ЄРДР №12020220480003760; флеш накопичувач до протоколу НСРД №12020220480003760, які приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя: