Рішення

від 15.01.2024 по справі 462/1693/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1693/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Ліуша А.І.

секретаря Березюка Д.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

позивачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Вимоги позову мотивовано тим, що 27 грудня 2022 року, близько 13 год. 30 хв., квартиру, що належить позивачам на праві власності було затоплено квартирою, що знаходиться на поверх вище та належить на праві власності відповідачу. В результаті чого, позивачі зазнали матеріальних збитків, які відповідач в добровільному порядку відшкодовувати відмовилась. Відтак, просять суд стягнути на їх користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 33174,50 грн., на кожного, а також витрати за моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., на користь ОСОБА_3 , та 10 000 грн., на користь ОСОБА_2 , та процесуальні витрати.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 березня 2023 року, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,- відмовлено.

Ухвалою суду від 21 квітня 2023 року, судом прийнято зустрічну позовну заяву та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_2 , було подано до суду зустрічну позовну заяву, яка мотивована тим, що про залиття квартири сусідів її не було повідомлено позивачами, оскільки про це повідомив її внук, коли прийшов до квартири та застав її відкриту з розбитими дверями. Повідомила, що дії позивачів щодо знищення майна, а саме дверей її квартири, є умисними, в той час як залиття квартири позивачів не залежало від дій відповідача. Обстеження її квартири шляхом розтрощення вхідних дверей та незаконне проникнення на територію приватної власності є порушенням чинного законодавства, що тягне за собою визнання акту обстеження та висновку експерта недійсними. Зазначає, що всі труби та радіатори нею не замінялися і не ремонтувалися, тому вона не втручалася в систему постачання. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 6300 грн., з кожного та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., з кожного, а також судові витрати та витрати за проведення експертизи.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовільнити. Щодо зустрічної позовної заяви вказав, що акт про залиття квартири, складений за відсутності позивача, оскільки вона не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , та її дійсна адреса і контактні телефоні не відомі позивачам. В подальшому після отримання її контактного телефону ОСОБА_2 , була запрошена для складання і підписання акту, однак вона відмовилась від даної пропозиції. Необхідність проникнення в квартиру відповідача була зумовлена тим, що до квартири позивачів надходив потік гарячої води з квартири відповідачів. Крім того, вказав, що позивачі проникли до квартири ОСОБА_2 , виключно внаслідок невідкладної ситуації, а саме - аварії, що виникла в квартирі відповідача. Крім того, повідомили, що під місцем розриву труби в квартирі №34 , було виявлено банку для збору води, що свідчить про наявність попередніх ушкоджень труби центрального опалення та з`єднанні з батареєю. Вказав, що позивачі не пошкоджували дверей відповідача, а самою ОСОБА_2 , не надано суду жодних доказів, які б стверджували про зворотнє. Відтак, в задоволенні вимог позивача за зустрічним позовом просив відмовити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, та просила відмовити в їх задоволенні за безпідставністю. Додатково зазначила, що представник позивачів за первісним позовом дзвонив до неї в лютому 2023 року і вела розмову про відшкодування нею наслідків аварії, а в іншому випадку буде змушена звертатися до суду. На що ОСОБА_2 , повідомила про те що аварія сталася не з її вини, а двері знищені з вини позивачів, тому вона також буде звертатися з позовом. Крім того, вона не відмовлялася від участі в складанні акту, оскільки їй ніхто не пропонував його підписувати. Вважає, що акт від 29 грудня 2022 року є недопустимим доказом, оскільки складений не в день аварії і огляду місця аварії, без присутності виконавця комунальної послуги теплопостачання, та підписаний особами, які не були присутні на місці аварії. В той же час, вимоги за зустрічним позовом підтримала, з мотивів, що викладені в ньому.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали позову, приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» власник квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання , не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Згідно з пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України від 08.10.1992 № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Відповідно до статті 151 ЖК громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушенні, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом було встановлено, що згідно акту про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення від 29 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року, близько 13 год. 30 хв., в будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , на праві приватної власності та розташована на першому поверсі будинку трапилось залиття з квартири №34 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , та розташована на 2 поверсі будинку над квартирою №31 . Залиттям квартири завдана матеріальна шкода, яка визначається вартістю пошкоджених речей та вартістю ремонтних робіт і матеріалу, необхідних для приведення квартири до попереднього стану і ремонту та заміни речей які не підлягають ремонту. Квартиру №31 заливало гарячою водою з квартири №34 . При обстеженні квартири було виявлено розрив батареї центрального опалення в кухні від труби, що з`єднує систему опалення по стояку. В місці розриву виявлено витік гарячої води під сильним тиском. Напір гарячої води був спрямований у стелю і стіни кухні, після чого вода стікала на підлогу по стінам і зі стелі. На момент потрапляння комісії в квартиру №34 , рівень води в квартирі на підлозі складав близько 5 см. В місці розриву, помітно, що труба повністю заіржавіла. Під місцем розриву труби стоїть банка для збору води, що робить очевидним наявність попередніх ушкоджень труби центрального опалення на з`єднання з батареєю, що стались перед залиттям квартири №31 . Таким чином, залиття квартири №31 сталось з вини власника квартири АДРЕСА_1 . Причиною залиття квартири №31 є нехтування власником квартири №34 , технічним обслуговуванням внутріквартирних мереж, що забезпечують опалення його квартири, відсутність своєчасного проведення ремонтних робіт внутріквартриних мереж, що проходять в його квартирі і знаходяться в зоні його відповідальності /а.с.21-22/.

Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02 лютого 2023 року №03/23, розмір майнової шкоди в результаті пошкоджень приміщення квартири АДРЕСА_3 , становить 66,349 грн. /а.с.23-31/.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, стверджується, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 /а.с.41/. Вказане також стверджується наданим відповідачем витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.94/.

Реєстраційним посвідченням від 27 лютого 1996 року, стверджується, що квартира за адресою АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 /а.с.42/. Вказане також стверджується копією технічного паспорта від 27 лютого 1996 року, довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку /а.с.44-46/. Так, 29 січня 1994 року, між ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 , укладено шлюб, після чого ОСОБА_4 , отримала прізвище ОСОБА_4 /а.с.43/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами було направлено на адресу відповідача ОСОБА_2 , лист з проханням досудового врегулювання спору та відшкодування завданих збитків /а.с.47/.

Суду було також надано витяг з історії хвороби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.48-54/, а також медичні виписки відповідача /а.с.98-101/, фотографії пошкоджених дверей /а.с.106-109/, квитанцію на сталеві двері АМ-466 086П на суму 10816 грн. /а.с.110/. Крім того, суду було надано Акт припис №22/П абоненту ЖБАК-55 на підготовку систем опалення і гарячого водопостачання, що знаходяться в зоні експлуатаційної відповідальності абонента до опалювального сезону 2022-2023 року /а.с.155/.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , на адресу голови ЖБК 55 ОСОБА_9, в якому відповідач звинуватила голову ЖБК 55, в тому, що він без рішення суду проник на приватну територію без присутності власника чи представників, та знищив її вхідні двері. Відтак, просила голову ЖБК 55 відшкодувати їй вартість дверей /а.с.111/.

Як вбачається з п 6.4 статуту ЖБК-55, затвердженого протоколом №9 загальних зборів членів кооператив від 11.12.2016 року, у зони експлуатаційної відповідальності власників квартир входять труби холодного та гарячого водопостачання, каналізації і центрального опалення від площини підлоги квартири до площини підлоги квартири вищого поверху.

Згідно п. 7.2.4 член ЖБК зобов`язаний утримувати квартиру, що знаходиться в його власності, у належному технічному стану за власний рахунок.

Відповідно до п. 7.2.5, член ЖБК зобов`язаний забезпечувати в межах зони експлуатаційної відповідальності технічне обслуговування і поточний ремонт загальних систем водо, - теплопостачання і водовідведення, що проходить через його квартиру самотужки, з власний рахунок /а.с.126-136/.

Згідно відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 27.06.2023 року №08/615, відповідно до наказу №219 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 15.08.2018 року «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води: Розділ І п.4 Обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем (ЖБК-55) та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації; Розділ І п. 5 Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками) /а.с.191/.

В матеріалах справи також міститься копія зафіксованого звернення мешканців за період №105525 від 27.12.2022 року о 14 год. 27 хв., з питання витоку води зі стояка, а саме: 3 квартири №34 витікає кип`яток та заливає квартиру в АДРЕСА_3 /а.с.193/.

Судом було також допитано в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що коли він виходив з квартири, побачив що весь під`їзд в парі, а на зовнішній стіні будинку текла вода. Всередину квартири він не заходив, та хто вибивав двері він не бачив.

Судом також було допитано свідка ОСОБА_9 , який є головою ЖБК 55, та повідомив, що під час того, як вибивали двері він присутнім не був, та хто вибивав двері йому не відомо. В той же час, він був присутнім в квартирі №34 , та бачив виток води з розриву батареї центрального опалення в кухні від труби, що з`єднує систему опалення по стояку.

Згідно ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до вимог статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відтак, щодо первісного позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Під час розгляду справи, судом було однозначно встановлено той факт, що 27 грудня 2022 року, близько 13 год. 30 хв., в будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , трапилось залиття з квартири №34 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , та розташована на 2 поверсі будинку над квартирою №31 . В квартирі №34 було виявлено розрив батареї центрального опалення в кухні від труби, що з`єднує систему опалення по стояку. Причиною залиття квартири №31 є нехтування власником квартири №34 , а саме, відповідачем ОСОБА_2 , технічним обслуговуванням внутріквартирних мереж, що забезпечують опалення її квартири, відсутність своєчасного проведення ремонтних робіт внутріквартриних мереж, що проходять в його квартирі і знаходяться в зоні її відповідальності. Внаслідок нехтуванням відповідачем ОСОБА_2 , технічним обслуговуванням мереж позивачам ОСОБА_3 ,та ОСОБА_4 , було завдано матеріальну шкоду в розмірі 66 349 грн., яка стверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а саме, висновком експерта №03/23 від 02 лютого 2023 року /а.с.23/.

Крім того, вина саме ОСОБА_2 , в залитті квартири позивачів також стверджується п 6.4 статуту ЖБК-55, затвердженого протоколом №9 загальних зборів членів кооператив від 11.12.2016 року, згідно якого, у зону експлуатаційної відповідальності власників квартир входять труби холодного та гарячого водопостачання, каналізації і центрального опалення від площини підлоги квартири до площини підлоги квартири вищого поверху. Згідно п. 7.2.4 член ЖБК зобов`язаний утримувати квартиру, що знаходиться в його власності, у належному технічному стану за власний рахунок. Відповідно до п. 7.2.5, член ЖБК зобов`язаний забезпечувати в межах зони експлуатаційної відповідальності технічне обслуговування і поточний ремонт загальних систем водо, - теплопостачання і водовідведення, що проходить через його квартиру самотужки, з власний рахунок /а.с.126-136/.

Щодо відшкодування позивачам моральної шкоди завданої затопленням квартири, суд зазначає наступне. Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На переконання суду, позивачам, внаслідок залиття їх квартири, завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях через порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення установленого способу життя, нормальних умов життя пов`язаних з погіршенням стану їх житла. Проте, витрати в розмірі 20 000 грн., та 10 000 грн., є неспівмірними з завданою моральною шкодою, а тому, в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в розмірі 3 000 грн.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне. На переконання суду, ОСОБА_2 , не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, оскільки саме вона як власник квартири, зобов`язана забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію, а також при появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

В той же час, суд наголошує на тому, що відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 року справа № 643/19078/15-ц, провадження № 61-17962св18).

Щодо наданого суду висновку експерта по результатах проведення будівельно-технічної експертизи за зверненням ОСОБА_2 №20/23 від 21 червня 2023 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. З вказаного висновку вбачається, що причиною залиття квартири АДРЕСА_3 , є несправність загально-будинкової системи опалення в приміщенні кухні квартири №34 , виникла несвоєчасним виявленням дефекту неякісним проведенням гідравлічних випробувань перед запуском системи опалення та неналежним проведенням обстеження системи опалення внаслідок довготривалої експлуатації опалювання загально-будинкової системи. Власники квартири АДРЕСА_1 , не зобов`язаний самостійно проводити технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартирних мереж, що забезпечують централізоване теплопостачання й опалення його квартири. Вартість ремонту в квартирі АДРЕСА_1 становить 12 600 грн. /а.с.163-180/.

Крім того, в судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_10 , який надав пояснення аналогічні, викладеним в висновку експерта, про те, що власники квартири АДРЕСА_1 , не зобов`язаний самостійно проводити технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартирних мереж, що забезпечують централізоване теплопостачання й опалення його квартири. Більше того, вказав, що безпосередньо не виїжджав на місце витоку та не оглядав його, оскільки пошкоджені елементи були відсутні, тому конкретно причину несправності він повідомити суду не може.

Проте, судом не може бути прийнятий вказаний висновок експерта як підстава для задоволення вимог за зустрічним позовом, оскільки частиною 2 ст. 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 ст. 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відтак, на переконання суду, складаючи вказаний висновок, експерт вийшов за межі своїх повноважень та надав відповідь, що стосується питань права, та не входить в межі його компетенції, оскільки встановлення обов`язку по проведенню технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартирних мереж, що забезпечують централізоване теплоплопостачання й опалення квартири встановлюється нормативно-правовими актами, а також чинним законодавством, а не висновком експерта. А відтак, вказаний висновок не приймається судом до уваги.

Щодо компенсації ОСОБА_2 , витрат пов`язаних з пошкодженням її майна, - а саме: вхідних дверей позивачами ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , то суду не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував вказане. Натомість, сама відповідач ОСОБА_2 , надала до суду свою заяву до голови ЖБК 55 ОСОБА_9, в якій звинуватила голову ЖБК 55, в тому, що він без рішення суду проник на приватну територію без присутності власника чи представників, та знищив її вхідні двері, а також, просила голову ЖБК 55 відшкодувати їй вартість дверей /а.с.111/. Крім того, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не підтвердив, що двері були пошкоджені ОСОБА_3 , або ОСОБА_4 .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд, встановивши факт залиття квартири позивачів, причину та розмір завданої шкоди їх майну та враховуючи, що відповідач як власник квартири на час виникнення спірних правовідносин не довела відсутність її вини у заподіянні шкоди, а також не довела наявність вини ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , в пошкодженні її вхідних дверей, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача за зустрічним позовом, за їх безпідставністю.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачів витрати на проведення експертизи, а також витрати на судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 133, 137, 139, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 33 174 /тридцять три тисячі сто сімдесят чотири/ гривнi 50 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 33 174 /тридцять три тисячі сто сімдесят чотири/ гривнi 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в розмірі 1500 /одна тисяча п`ятсот/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на проведення експертизи 1500 /одна тисяча п`ятсот/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ гривнi 60 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ гривнi 60 копійок

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Повний текст рішення складено 25 січня 2024 року.

Позивачі:

ОСОБА_3 /РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 /

ОСОБА_4 /РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 /

Відповідач: ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , НОМЕР_4/

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.І. Ліуш