Ухвала

від 29.01.2024 по справі 463/7231/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/7231/22

Провадження №1-кс/463/902/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

29 січня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000619 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

прокурор у кримінальному провадженні прокурор третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза №62022000000000619, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Клопотання мотивуєтим,що слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуальним керівництвомпрокурорів ОфісуГенерального прокурора здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000619, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Державної прикордонної служби України та її структурних і територіальних підрозділів, використовуючи своє службове становище, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою та в інтересах громадян України колишніх та діючих працівників правоохоронних і судових органів України та органів державної влади і місцевого самоврядування, українських бізнесменів, а також родичів та довірених осіб вказаних громадян України, після введення Указом Президента України від 24.02.2022 воєнного стану в Україні та оголошення Указом Президента України від24.02.2022 загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, організовували та сприяли незаконному переправленню вказаних громадян України через державний кордон України.

Крім того, колишні та діючі працівники правоохоронних і судових органів України та органів державної влади і місцевого самоврядування, українські бізнесмени, а також родичі та довірені особи вказаних громадян України, під час виїзду/вильоту з території України перед початком повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 та після такого вторгнення особисто, а також з допомогою родичів, близьких

та довірених осіб, в порушення вимог Закону України «Про валюту та валютні операції», Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 3 від 02.01.2019, без здійснення належного митного оформлення (декларування) та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), за попередньою змовою та сприяння працівників Державної митної служби України та її структурних і територіальних підрозділів, незаконно перемістили через державний кордон України готівкові кошти в особливо великих розмірах, а також інші матеріальні та коштовні цінності, які в подальшому легалізують (відмивають) на території інших держав, шляхом придбання за них рухомого та нерухомого майна.

На предмет незаконного перетину державного кордону та виїзду з території України, окрім інших, перевірявся також заступник голови Полтавської обласної ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 , починаючи із 2020 року і по теперішній час, є діючим депутатом Полтавської обласної ради та перебуває на посаді заступника голови Полтавської обласної ради, тобто є депутатом місцевої ради та керівником органу місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_5 має обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні.

Однак, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про вищевказані обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні, організував внесення недостовірних відомостей до офіційних документів щодо необхідності його виїзду нібито у службове відрядження до міста Бидгощ Республіки Польща з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини, що не відповідало дійсності, оскільки насправді він попрямував до Республіки Португалія в особистих цілях, які не пов`язані із його службовим відрядженням та виконанням службових обов`язків.

Під час досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Полтавської обласної ради № 21-в від 20.03.2023 заступника голови Полтавської обласної ради ОСОБА_5 відряджено до міста Бидгощ Республіки Польща терміном на 21 день з 21.03.2023 по 10.04.2023 з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини.

Розпорядження № 21-в від 20.03.2023 про відрядження ОСОБА_5 до міста Бидгощ Республіки Польща було підготовлене на підставі листа (запрошення) компанії PARTNER LEASING PRACOWNICZY SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Республіка Польща), що зареєстрований у Полтавській обласній раді за вхідним № 25/1174 від 17.03.2023, а також заяви компанії PARTNER LEASING PRACOWNICZY SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA від 23.02.2023, які надійшли на електронну адресу Полтавської обласної ради та надходження яких на адресу Полтавської обласної ради забезпечив ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 22.03.2023 о 11:30 год. виїхав з території України в напрямку Республіки Польща потягом сполученням «Київ-Перемишль» та 09.04.2023 о 12:20 год. в`їхав в Україну з Республіки Польща потягом сполученням «Київ-Перемишль».

ОСОБА_5 виїхав з території України спільно із своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також під час розслідування встановлено, що ОСОБА_5 після виїзду з території України до Республіки Польща, 23.03.2023 о 06:40 год. авіарейсом FR 4023 сполученням «Краків-Лісабон» спільно із дружиною ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_7 полетів в особистих цілях до Республіки Португалія, де перебував до 08.04.2023 включно.

08.04.2023 о 17:30 год. ОСОБА_5 авіарейсом FR 4024 сполученням «Лісабон-Краків» спільно із дружиною ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_7 із Республіки Португалія полетів до Республіки Польща, куди прибув 08.04.2023.

Таким чином, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вищевказані обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні, організував внесення недостовірних відомостей до офіційних документів про його нібито службове відрядження до міста Бидгощ Республіки Польща на 21 день з 21.03.2023 по 10.04.2023 з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини, що не відповідало дійсності, оскільки насправді він із своєю сім`єю полетів до Португальської Республіки в особистих цілях, які не пов`язані із його службовим відрядженням та виконанням службових обов`язків.

Також під час розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 володіють нерухомістю у Республіці Португалія, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , де можливо і перебували зазначені особи у вищевказаний період часу.

Також встановлено, що ОСОБА_5 зупинявся у готелях у місті Лісабон Республіки Португалія у період з 06.04.2023 по 08.04.2023 (можливо у готелі Altis Suites Apartamentos Turisticos).

Крім того, встановлено, що 29.03.2023 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в офісі, розташованому за адресою: Rua da Quinta do Bispo, n.?31, 8500-729 Portimao, видано довіреність на ім`я громадянки Республіки Португалія ОСОБА_8 , картка громадянина № 33053366 5 ZZ1, видана Республікою Португалія та чинна до 03.08.2031, податковий номер платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .? АДРЕСА_3 .

Під час розслідування кримінального провадження 21.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2023 проведено обшук в житлі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено речі, предмети і документи, дозвіл на відшукання і вилучення яких було надано вказаною ухвалою слідчого судді.

Приймаючи до уваги, що вказанні у клопотанні речі мають значення для досудового розслідування, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій, та підпадають під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, 29.12.2023 у вказаному кримінальному провадженні визнано речовими доказами, про що винесена відповідна постанова, яка на даний час не скасована.

На даний час, в ході досудового розслідування з метою застосування заходів кримінального провадження, що передбачені ст. 131 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані у клопотанні речі та майно. Зокрема, з метою забезпеченням його схоронності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підримав, просив таке задовольнити.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , проти поданого клопотання заперечив, просив у такому відмовити.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягуз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від 17.08.2022,підтверджується фактвнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань укримінальному провадженніза №62022000000000619 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

29 грудня 2023 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 вказані у клопотанні предмети та речі, визнані речовим доказом в даному кримінальному провадженні, та підпадають під критерії, визначені вст. 98 КПК України, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, у тому числі містять відомості про перебування ОСОБА_5 в Португальській Республіці у період з 23.03.2023 по 08.04.2023.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

У випадку ненакладення арешту на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість приховування майна шляхом його відчуження або поділу (перетворення).

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, нерухоме майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могло бути одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, зважаючи на правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу у виді арешту майна створить ризики приховування, перетворення або відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене майно, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогамист.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні №62022000000000619 арешт на майно, вилучене 21.09.2023 під час проведення обшуку в житлі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме:

-документ іноземною мовою, у правому куті якого наявний напис «Millennium», з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Autorizacao de consulta de dados do(s) clients (s)» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Contrato de prestacao de Servicos» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою № НОМЕР_2 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Comprovativo do pedido de registo» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 06.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-план-схема приміщення на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 03.04.2023 №5857732 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 03.04.2023 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 31.05.2022 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 31.05.2022 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 13.06.2022 на 1 арк.;

-копія довіреності іноземною мовою від 29.03.2023 на 3 арк.;

-документ іноземною мовою від 28.02.2023 №2023/002 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою з банківськими реквізитами від 27.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.03.2023 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою декларація про доходи на 1 арк.;

-документ іноземною мовою декларація від 23.02.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою сертифікат №2 від 11.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою сертифікат № НОМЕР_3 від 07.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою виписка по рахунку від 11.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою виписка по рахунку від 06.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.05.2022 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.03.2023 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 24.05.2022 з перекладом, всього на 4 арк.;

-копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 24.05.2022 з перекладом, всього на 2 арк.;

-документ іноземною мовою з перекладом на українську мову, всього на 4 арк.;

-документ іноземною мовою від 06.04.2022 на 2 арк., на звороті яких рукописні заяви ОСОБА_10 від 23.05.2022 про надання відпустки;

-копія виписки по рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_6 (картка № НОМЕР_7 ) за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 на 3 арк.;

-пластикова картка у паперовому чохлі з написом «Garden Square hotel»;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 № НОМЕР_8 від 10.11.2008;

-мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Iphone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 із сім-карткою з номером НОМЕР_11 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2024.

Виконання ухвалипокласти на прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1