Ухвала

від 19.02.2024 по справі 463/7231/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/7231/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/224/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря: ОСОБА_5 ,

представника власника майна: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2024 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор у кримінальному провадженні - прокурор третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62022000000000619, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000619, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Державної прикордонної служби України та її структурних і територіальних підрозділів, використовуючи своє службове становище, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою та в інтересах громадян України - колишніх та діючих працівників правоохоронних і судових органів України та органів державної влади і місцевого самоврядування, українських бізнесменів, а також родичів та довірених осіб вказаних громадян України, після введення Указом Президента України від 24.02.2022 воєнного стану в Україні та оголошення Указом Президента України від 24.02.2022 загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, організовували та сприяли незаконному переправленню вказаних громадян України через державний кордон України.

Крім того, колишні та діючі працівники правоохоронних і судових органів України та органів державної влади і місцевого самоврядування, українські бізнесмени, а також родичі та довірені особи вказаних громадян України, під час виїзду/вильоту з території України перед початком повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 та після такого вторгнення особисто, а також з допомогою родичів, близьких

та довірених осіб, в порушення вимог Закону України «Про валюту та валютні операції», Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 3 від 02.01.2019, без здійснення належного митного оформлення (декларування) та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), за попередньою змовою та сприяння працівників Державної митної служби України та її структурних і територіальних підрозділів, незаконно перемістили через державний кордон України готівкові кошти в особливо великих розмірах, а також інші матеріальні та коштовні цінності, які в подальшому легалізують (відмивають) на території інших держав, шляхом придбання за них рухомого та нерухомого майна.

На предмет незаконного перетину державного кордону та виїзду з території України, окрім інших, перевірявся також заступник голови Полтавської обласної ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_7 , починаючи із 2020 року і по теперішній час, є діючим депутатом Полтавської обласної ради та перебуває на посаді заступника голови Полтавської обласної ради, тобто є депутатом місцевої ради та керівником органу місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_7 має обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні.

Однак, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про вищевказані обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні, організував внесення недостовірних відомостей до офіційних документів щодо необхідності його виїзду нібито у службове відрядження до міста Бидгощ Республіки Польща з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини, що не відповідало дійсності, оскільки насправді він попрямував до Республіки Португалія в особистих цілях, які не пов`язані із його службовим відрядженням та виконанням службових обов`язків.

Під час досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Полтавської обласної ради № 21-в від 20.03.2023 заступника голови Полтавської обласної ради ОСОБА_7 відряджено до міста Бидгощ Республіки Польща терміном на 21 день з 21.03.2023 по 10.04.2023 з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини.

Розпорядження № 21-в від 20.03.2023 про відрядження ОСОБА_7 до міста Бидгощ Республіки Польща було підготовлене на підставі листа (запрошення) компанії PARTNER LEASING PRACOWNICZY SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Республіка Польща), що зареєстрований у Полтавській обласній раді за вхідним № 25/1174 від 17.03.2023, а також заяви компанії PARTNER LEASING PRACOWNICZY SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA від 23.02.2023, які надійшли на електронну адресу Полтавської обласної ради та надходження яких на адресу Полтавської обласної ради забезпечив ОСОБА_7 .

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 22.03.2023 о 11:30 год. виїхав з території України в напрямку Республіки Польща потягом сполученням «Київ-Перемишль» та 09.04.2023 о 12:20 год. в`їхав в Україну з Республіки Польща потягом сполученням «Київ-Перемишль».

ОСОБА_7 виїхав з території України спільно із своєю дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також під час розслідування встановлено, що ОСОБА_7 після виїзду з території України до Республіки Польща, 23.03.2023 о 06:40 год. авіарейсом FR 4023 сполученням «Краків-Лісабон» спільно із дружиною ОСОБА_9 та дочкою ОСОБА_10 полетів в особистих цілях до Республіки Португалія, де перебував до 08.04.2023 включно.

08.04.2023 о 17:30 год. ОСОБА_7 авіарейсом FR 4024 сполученням «Лісабон-Краків» спільно із дружиною ОСОБА_9 та дочкою ОСОБА_10 із Республіки Португалія полетів до Республіки Польща, куди прибув 08.04.2023.

Таким чином, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про вищевказані обмеження щодо його можливості вільного виїзду з території України в особистих справах в період дії воєнного стану в Україні, організував внесення недостовірних відомостей до офіційних документів про його нібито службове відрядження до міста Бидгощ Республіки Польща на 21 день з 21.03.2023 по 10.04.2023 з метою участі у зустрічах з представниками українців, які тимчасово перебувають у Польщі, для консультацій і вирішення питань щодо забезпечення житлом осіб, які прибули з Полтавщини, що не відповідало дійсності, оскільки насправді він із своєю сім`єю полетів до Португальської Республіки в особистих цілях, які не пов`язані із його службовим відрядженням та виконанням службових обов`язків.

Також під час розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 володіють нерухомістю у Республіці Португалія, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , де можливо і перебували зазначені особи у вищевказаний період часу.

Також встановлено, що ОСОБА_7 зупинявся у готелях у місті Лісабон Республіки Португалія у період з 06.04.2023 по 08.04.2023 (можливо у готелі Altis Suites Apartamentos Turisticos).

Крім того, встановлено, що 29.03.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в офісі, розташованому за адресою: Rua da Quinta do Bispo, n.?31, 8500-729 Portimao, видано довіреність на ім`я громадянки Республіки Португалія ОСОБА_11 , картка громадянина НОМЕР_12, видана Республікою Португалія та чинна до 03.08.2031, податковий номер платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .? АДРЕСА_3 .

Під час розслідування кримінального провадження 21.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2023 проведено обшук в житлі ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено речі, предмети і документи, дозвіл на відшукання і вилучення яких було надано вказаною ухвалою слідчого судді.

Приймаючи до уваги, що вказанні у клопотанні речі мають значення для досудового розслідування, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій, та підпадають під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, 29.12.2023 у вказаному кримінальному провадженні визнано речовими доказами, про що винесена відповідна постанова, яка на даний час не скасована.

На даний час, в ході досудового розслідування з метою застосування заходів кримінального провадження, що передбачені ст. 131 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані у клопотанні речі та майно. Зокрема, з метою забезпеченням його схоронності.

Ухвалою слідчого судді задоволено вищенаведене клопотання та накладено арешт у кримінальному провадженні № 62022000000000619 на майно, вилучене 21.09.2023 під час проведення обшуку в житлі ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме:

-документ іноземною мовою, у правому куті якого наявний напис «Millennium», з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Autorizacao de consulta de dados do(s) clients (s)» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Contrato de prestacao de Servicos» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою № НОМЕР_2 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою із заголовком «Comprovativo do pedido de registo» на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 09.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 06.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 09.05.2022 на 1 арк.;

-план-схема приміщення на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 03.04.2023 №5857732 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою, схожий на фіскальний чек, від 03.04.2023 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 31.05.2022 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 31.05.2022 на 1 арк.;

-квитанція іноземною мовою від 13.06.2022 на 1 арк.;

-копія довіреності іноземною мовою від 29.03.2023 на 3 арк.;

-документ іноземною мовою від 28.02.2023 №2023/002 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою з банківськими реквізитами від 27.05.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.03.2023 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - декларація про доходи на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - декларація від 23.02.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - сертифікат №2 від 11.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - сертифікат № НОМЕР_3 від 07.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - виписка по рахунку від 11.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою - виписка по рахунку від 06.04.2022 на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.05.2022 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-документ іноземною мовою від 27.03.2023 з банківськими реквізитами на 1 арк.;

-копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 24.05.2022 з перекладом, всього на 4 арк.;

-копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 24.05.2022 з перекладом, всього на 2 арк.;

-документ іноземною мовою з перекладом на українську мову, всього на 4 арк.;

-документ іноземною мовою від 06.04.2022 на 2 арк., на звороті яких рукописні заяви ОСОБА_12 від 23.05.2022 про надання відпустки;

-копія виписки по рахунку ОСОБА_7 НОМЕР_6 (картка № НОМЕР_7 ) за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 на 3 арк.;

-пластикова картка у паперовому чохлі з написом «Garden Square hotel»;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_7 № НОМЕР_8 від 10.11.2008;

-мобільний телефон ОСОБА_7 марки «Iphone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 із сім-карткою з номером НОМЕР_11 .

На ухвалу слідчого судді представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29.01.2024 про накладення у кримінальному провадженні № 62022000000000619 арешту на майно, вилучене 21.09.2023 під час проведення обшуку в житлі ОСОБА_7 із забороною відчуження, розпорядження, користування даним майном. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про арешт майна, вилученого 21.09.2023 під час проведення обшуку в житлі ОСОБА_7 із забороною відчуження, розпорядження, користування даним майном.

В обґрунтування апеляційних вимог, адвокат вказує, що при прийнятті рішення слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова порушено вимоги КПК України та не враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що сам факт перебування власника майна із родиною за кордоном, не може розцінюватись як правопорушення, адже у своєму традиційному прояві свобода пересування є правом людини на вільне переміщення у країні, виїзд за кордон і повернення назад.

Звертає увагу, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався, має бездоганну ділову репутацію а також є інвалідом 2 групи.

Стверджує, що ухвалою порушено п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки власник арештованого майна ОСОБА_7 не є підозрюваним у кримінальному провадженні №62022000000000619, а в матеріалах клопотання немає жодних відомостей про повідомлення про підозру. Вважає, що оскаржувана ухвала не містить об`єктивно з`ясованих в судовому засіданні обставин з підтвердженням належними та допустимими доказами, які б свідчили про те, що вилучені у ОСОБА_7 речі та документи є доказом в кримінальному провадженні та пов`язані із злочинною діяльністю.

Адвокат вказує, що вказані речі і документи не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України та не містять будь-яких ознак, слідів, відомостей про обставини кримінального правопорушення.

На вказану апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_8 подав заперечення, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29.01.2024 про арешт майна відмовити. Та розглянути справу за відсутності прокурора з урахуванням заперечень.

Обгрунтовує свої заперечення тим, що за фактом неправомірних дій ОСОБА_7 до ЄРДР внесено відповідні відомості, які досліджуються у межах кримінального провадження №62022000000000619, тому твердження апелянта про непричетність ОСОБА_7 до досліджуваних у кримінальному провадженні фактів не відповідає дійсності.

Прокурор зазначає, що під час обшуку було виявлено та вилучено речі, предмети і документи, дозвіл на відшукання і вилучення яких був прямо наданий ухвалою слідчого судді, зазначені речі та документи кваліфікувались як вилучене майна, оскільки, якщо вилучене під час обшуку майно було включено до переліку майна, щодо якого проводився обшук, у такому випадку такі речі та документи не можуть вважатись тимчасово вилученим майном, а вважають вилученим майном. Таким чином, обов`язок, встановлений абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, на вилучене у даному випадку майно не поширювався.

Звертає увагу, що за ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Та вказує, що постановою слідчого від 29.12.2023 речі та документи, вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, думку представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає оскаржуване судове рішення законним та мотивованим, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Провівши системний аналіз матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскарженої ухвали, слідчим суддею належним чином дотримано вказаних вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається, що групою слідчих першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000619 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 і ч.3 ст. 209 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 звернулася з клопотанням про накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також зазначену у клопотанні мету: забезпечення збереження речових доказів.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя також вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна.

Колегія суддів звертає увагу, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_7 наразі внесено відповідні відомості, які досліджуються у межах кримінального провадження №6202200000000619. Тому твердження апелянта про непричетність ОСОБА_7 до досліджуваних у кримінальному провадженні фактів нічим не підтверджена та не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Згідно з постановою слідчого від 29.12.2023, речі та документи, вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів кримінальному провадження.

Доводи апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на майно, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані апелянтом обставини належать до фактичних обставин кримінального провадження, а тому такі мають досліджуватися, у випадку, якщо кримінальне провадження надійде до суду, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Що стосується оцінки сукупності доказів - з точки зору вагомості, належності, достатності та взаємозв`язку, то така буде надана судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, апеляційні доводи, на які покликається представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , не спростовують висновків слідчого судді та не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З огляду на наведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, та обґрунтованим, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, тому апеляційна скарга з викладених в ній доводів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2024 року про накладення арешту на майно - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3