Ухвала

від 29.01.2024 по справі 495/9444/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/9444/19

№ провадження 1-кс/495/142/2024

УХВАЛА

Про розгляд заяви про відвід судді

"29" січня 2024 р. м.Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання представника потерпілої про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № ЄРДР за № 12019160000000713 за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № ЄРДР за № 12019160000000713 за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

23 січня 2024 року на адресу суду від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_3 у кримінальному провадження № 495/9444/19.

Свою заяву обґрунтовує тим, що під час розгляду справи суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області під час розгляду зазначеної справи допущені порушення норм процесуального права, що викликають сумнів у їх неупередженості і відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу.

Суддями протягом тривалого часу фактично не проведено жодного повноцінного засідання з причини неявки підсудного ОСОБА_4 і не надана оцінка факту неповідомлення самим підсудним причини своєї відсутності, і відповідно судом йому не обраний запобіжний захід, який би сприяв швидкому провадженню у справі, у зв`язку з чим обвинувачений 4 роки не несе ніякої відповідальності.

Таким чином, за думкою потерпілої сторони, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області є упередженими особами і у цій справі не можуть винести справедливого, об`єктивного рішення.

Від адвоката потерпілої - ОСОБА_5 29.01.2024 року надійшла заява, відповідно до якої просить суд відвести суддю Білгоро-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 від розгляду справи № 495/9444/19.

Від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява, відповідно до якої просила суд розглядати заяву представника потерпілої за її відсутності. Проти задоволення заяви про відвід судді заперечувала та просила суд відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги заяву представника потерпілої про відвід судді ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.

При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

З матеріалів справи вбачається, що, як на підставу для відводу головуючої судді ОСОБА_3 , представник потерпілої посилається на те, що суддя ОСОБА_3 є упередженою і у цій справі не може винести справедливого рішення.

Факти та обставини, на які посилається представник потерпілої не є підставами для відводу в розумінні діючого кримінально-процесуального законодавства та є суб`єктивною думкою обвинуваченого.

Віповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.

Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною.

Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду клопотання про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_3 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення головуючою суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, а доводи заявника є його суб`єктивною думкою, що не може бути підставою для відводу згідно діючих норм кримінально-процесуального законодавства, тому у задоволенні клопотання про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.75,80, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника потерпілої про відвід головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29 січня 2024 року.

Суддя: