Рішення

від 30.01.2024 по справі 610/1281/23

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/1281/23

Провадження №2/610/297/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючогосудді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Балаклія Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 610/1281/23 (провадження № 2/610/297/2024) за позовом ОСОБА_1 до Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2023 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 у якій позивач просить визначити йому додатковий строк в три місяці, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області.

Ухвалою від 12.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, а саме: земельні ділянки, а також квартира та дачний житловий будинок. Спадкоємцем першої черги за законом є лише позивач. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки 24.02.2022 російська федерація здійснила військову агресію до України, з 02.03.2022 по 08.09.2022 м. Балаклія Ізюмського району Харківської області було окуповано російськими військами. Він перебуває на службі в органах Національної поліції України та виконує свої посадові та функціональні професіональні обов`язки служби в Національній поліції України у тому числі з надання відсічі військовій агресії російським військам. Весь цей час він перебував у м. Харкові. Про наявність заповіту батька він дізнався випадково коли знайшов в особистих документах батька, які збереглися у квартирі, яка знаходиться у м. Балаклія, під час окупації міста.

Коли звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено в зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяця для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Ухвалою судді від 03.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.12.2023 замінено первісного відповідача - Територіальну громаду в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області у вказані справі на належного відповідача Балаклійську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області; замінено первісного відповідача - Територіальну громаду в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, належним відповідачем - Савинську селищну військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області.

Ухвалою суду від 12.01.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2024.

Позивач подав заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідачів Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до суду не з`явились, відзиву не надали, заяв або клопотань від них не надходило.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено відповідними документами: копією паспорта, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про смерть (а.с. 9-10, 12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дід позивача ОСОБА_5 (а.с. 15, 16).

Після смерті батька позивача ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі й квартири, яка розташована у АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_2 , площею 0,1 га; дачного житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 4,8054га, розташованої на території Балаклійської міської ради Харківської області (а.с. 17-24).

11.12.2006 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на випадок своєї смерті склав заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Скляр О.М., відповідно до якого заповів все належне йому майно своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25).

Відповідно до довідки від 06.10.2023, ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України та з 11.06.2019 перебуває на посаді ст.інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області (а.с. 27).

Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Бовдуй О.О. від 14.09.2023 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він заяву про прийняття спадщини після його смерті в нотаріальну контору в установлений законом строк не подав та на момент його смерті зареєстрованим з померлим не був (а.с. 28, 29).

Загальними засадами цивільного законодавства у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У даному випадку, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, позивач мав звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 10.08.2022.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Територія м. Харкова та Харківської області з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває під обстрілами. М. Балаклія з 02.03.2022 по 08.09.2022 перебувало в окупації. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.

Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на 10.08.2022, тобто на період окупації м. Балаклія та проведення на території м. Харкова та Харківської області активних бойових дій.

На переконання суду, введення воєнного стану на території України, окупація м. Балаклія та постійний обстріл міста Харкова та Харківської області у період з 24.02.2022, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті батька за місцем її відкриття.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи те, що закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини (10.08.2022) припало на період активних бойових дій у м. Харкові та Харківської області внаслідок збройної агресії російської федерації, окупації м. Балаклія, відсутність інших спадкоємців за законом та за заповітом, незначний пропуск позивачем визначеного ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, б.18.

Відповідач: Савинська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64270, смт Савинці Ізюмського району Харківської області, вул. Соборна, 49.

Головуючий: В.М. Тімонова