Ухвала

від 30.01.2024 по справі 755/9674/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9674/23

Провадження №: 1-кс/755/374/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000061 від 14.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей і документів у рамках цього провадження, у зв`язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст. 91 КПК України при наявності передумов визначених ст.ст. 132, 163 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва надійшло звернення громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про вчинення кримінального правопорушення за фактом незаконної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221483001:01:033:0055 площею 2,3135 га, що розташована на території села Здорівка Обухівського району Київської області.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3221483001:01:033:0055 площею 2,3135 га була утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3221483001:01:033:0013 площею 1,75 га та 3221483001:01:033:0006 площею 0,5635 га.

Разом з тим, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 15.06.2021, індексний номер 58745790, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221483001:01:033:0006 площею 0,5635 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2385331432214.

Підставою для прийняття ОСОБА_5 рішення про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на вказану вище земельну ділянку став державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100987, виданий 22.08.2003 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому у реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна 2385331432214, вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №708.

Проте, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 №1000-10-0.331-12179/2-23 від 22.12.2023 в наявних у Відділі 6 Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 року записи про реєстрацію державних актів на ім`я гр. ОСОБА_6 та державного акту на право власності на землю серії І-КВ №100987 не виявлено.

Крім того, згідно вказаного листа в ІНФОРМАЦІЯ_5 наявні другі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема серії РІ №229859 зареєстрований за №708 від 15.04.2003 року площею 0,212 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_7 .

Разом з тим, у подальшому, 04.08.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована: Київська область, Обухівський район, село Здорівка, площею 0,5635 га, кадастровий номер 3221483001:01:033:0006, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 166.

Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи відсутність у неї права власності на вказану земельну ділянку з метою створення ілюзії правомірності набуття права власності на неї розпорядилася нею шляхом укладення договору купівлі менше ніж через два місяці.

Пунктом 7 ст. 92 Конституції України визначено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.

Правомочності власника землі на території міста Васильків від імені територіальної громади здійснює ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка відповідно до ст. ст. 9, 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями (ст. 122 Земельного кодексу України) щодо розпорядження землями територіальної громади міста, зокрема, щодо передачі комунальних земельних ділянок у власність чи користування громадянам та юридичним особам відповідно до Земельного кодексу України.

Таким чином, спірні земельні ділянки розташовані на території міста Васильків, а отже, належать до комунальної власності територіальної громади міста Васильків, в силу норм Закону (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України) через їх територіальне розташування в межах цього населеного пункту, а тому право власності на земельну ділянку, а відповідно і право з розпорядження нею, у тому числі щодо розгляду та вирішення питання про передачу її у власність або користування, відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України належить саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеномучастиною першою статті 128цього Кодексу.

Згідно ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Разом з тим, як вже було зазначено, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 №1000-10-0.331-12179/2-23 від 22.12.2023 в наявних у Відділі 6 Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 року записи про реєстрацію державних актів на ім`я гр. ОСОБА_6 та державного акту на право власності на землю серії І-КВ №100987 не виявлено, а тому вказаний державний акт не може бути законною правовою підставою для набуття ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку та його подальшої державної реєстрації, яка відповідно, не породжує правових наслідків.

За приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як то передбачено нормами ст. 319 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Більш того, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Ця правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Таким чином, сама по собі державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна не може підтверджувати набуття права власності на них.

Більш того, за нормами ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, при проведенні досудового слідства, виникла необхідність у доступі до оригіналів документів, що перебувають у володінні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , якою 04.08.2021 прийнято рішення, індексний номер 59662254 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221483001:01:033:0006 площею 0,5635 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2385331432214, та відображено перехід права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_8 .

Зазначений тимчасовий доступ необхідний для призначення та проведення почеркознавчої експертизи, що має важливе доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 3 п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів, а тому, з метою проведення почеркознавчої експертизи виникла необхідність в отриманні саме оригіналів документів, що стали підставою для прийняття приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , рішення від 04.08.2021, індексний номер 59662254 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221483001:01:033:0006 площею 0,5635 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2385331432214.

Слідчий Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі.

Володілець речей і документів про час та місце розгляду клопотання слідчого повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. За таких підстав, слідчий суддя вважає необхідним розглянути клопотання слідчого без участі сторін.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і тимчасовий доступ до речей і документів, регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 15 - тимчасовий доступ до речей і документів Кримінального процесуального кодексу України.

А саме, у випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

При цьому, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів з розпорядженням про можливості їх вилучення за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів (ч. 5 та ч. 7 ст. 163 КПК України).

Такий доступ здійснюється в порядку визначеному законом, а саме на підставі ухвали слідчого судді (ч. 1 ст. 132, ч. 2 ст. 159, ст. 164 КПК України).

Також, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо надання тимчасового доступу (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Як вбачається з цього клопотання, тимчасовий доступ до документів вказаних у ньому обумовлений заявником тим, що відображені у них дані, на думку автора клопотання, підтверджують необхідність надання тимчасового доступу, з метою встановлення відомостей визначених ст. 91 КПК України, у даному кримінальному провадженні та виконання завдань визначних ст. 2 КПК України.

Самі ж документи перебувають (можуть перебувати) у володінні відповідної особи вказаної у клопотанні, останні, як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Є наявною можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та вказують паралельно на неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Таким чином, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що згідно ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування та за своєю суттю в цілому відповідає вимогам ч. 6 ст. 132, ст. 160 КПК України, обставин, регламентованих п. п. 1-3 ч. 3 ст. 132, ст.ст. 161, 163 КПК України, не встановлено.

Порушень вимог Глави 10 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування, та Глави 15 КПК України - тимчасовий доступ до речей і документів, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 4 ст. 132, ч. 6 ст. 163 КПК України), забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з`ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, кореспондуються з вимогами ст. 132 КПК України, а тому воно підлягає задоволенню.

З цих підстав слідчий суддя, керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України,

постановив

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000061 від 14.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Надати розпорядження (забезпечити) слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , ОСОБА_3 тимчасовий доступ до документів, які стали підставою для прийняття приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ) рішення індексний номер 59662254 щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221483001:01:033:0006 площею 0,5635 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2385331432214, зареєстрований у реєстрі за №166, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , з можливістю вилучення оригіналів документів.

Строк дії ухвали не може перевищувати два місяці з дня її постановлення.

Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов`язана пред`явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді. На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя