Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/6095/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/6095/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ємець А.Ю.

від відповідача: Костін К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023

у справі № 910/6095/23 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна"

про розірвання договору та стягнення 246 021,70 грн

В С Т А Н О В И В:

19.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна" про розірвання договору та стягнення 246 021 грн 70 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6095/23 позов задоволено частково. Розірвано договір № 177/172 від 28.10.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" 234830 грн 00 коп попередньої оплати, 6 575 грн 24 коп пені, 1 080 грн 86 коп відсотків річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 321 грн 29 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" витрати на правничу допомогу у розмірі 19 712, 58 грн.

Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд виходив з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю, та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при ухвалення додаткового рішення були порушені норми процесуального права, а саме ст.ст. 2, 7, 11, 13, 244 ГПК України.

Зокрема, апелянт посилається на те, що:

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, об`ємом та часом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- деякі документи, надані позивачем до суду на підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу датовані або датою прийняття основного рішення або датою після його прийняття, зокрема це копії: акта здачі-приймання наданих послуг від 11.09.2023, рахунку-фактури №05/04/23 від 05.04.2023, рахунку-фактури №07/09/23 від 07.09.2023, платіжної інструкції від 05.04.2023 та платіжної інструкції №247 від 07.09.2023. Зі змістом цих документів відповідач був позбавлений ознайомитись, оскільки справу було розглянуто без виклику сторін.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 30.11.2022 відповідач зазначив, що додаткове рішення вважає цілком законним та обґрунтованим, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене додаткове рішення без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6905/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

02.11.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Оскільки, апеляційна скарга подана в межах двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення без розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Естар Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 910/6095/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.12.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.12.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.12.2023.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а додаткове рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване додаткове рішення скасувати.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами розгляду справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано:

- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеного між Адвокатським бюро "Адвокат Ємець Артем Юрійович" (Бюро або Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електроіндустрія" (Клієнт) від 13.03.2023;

- копію додатка № 1 до договору про надання правової допомоги від 13.03.2023;

- копію акту здачі-приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 11.09.2023;

- копію рахунка-фактури № 05/04/23 від 05.04.2023;

- копію рахунка-фактури № 07/09/23 від 07.09.2023;

- копію платіжної інструкції б/н від 05.04.2023;

- копію платіжної інструкції № 247 від 07.09.2023.

Зі змісту Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2023 слідує, що Бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнтові у справі по захисту прав і законних інтересів Клієнта у судах всіх рівнів та юрисдикцій.

В п. 4.1. та 4.2. сторони домовились, що умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в Додатку №1 до цього Договору.

За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати та авансу.

В Додатку №1 до Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2023 сторони погодили, що вартість послуг Бюро за даним договором становить 20 000,00 грн.

Порядок оплати послуг: 100% попередня оплата або 50% попередня оплата, залишок до винесення рішення суду у справі.

11.09.2023 сторони підписали Акт здачі-прийняття наданих послуг до зазначеного договору, яким підтверджують, що послуги надані адвокатом клієнту в повному обсязі у сумі 20 000,00 грн.

Вказаний Акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Факт оплати підтверджують додані до матеріалів справи копії платіжних інструкцій №NOTPROVIDE від 05.04.2023 та №247 від 07.09.2023 (а.с. 107-108, т. 1).

З врахуванням викладеного, вбачається, що позивачем було надало суду належні докази понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, а тому, в порядку статті 129 ГПК України, такі витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія вважає, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції складають 20 000,00 грн.

В той же час, колегія враховує, що позивачем заявлено вимоги про стягнення 246 021,70 грн, з яких 242 486,10 задоволено судом. А тому, витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 19 712, 58 грн, що є справедливим з урахуванням пропорційності, складності, обґрунтованості, співмірності та розумності їхнього розміру до предмета спору, що господарським судом було враховано при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Твердження апелянта про те, що вартість заявлених послуг значно завищеною та неспівмірною із складністю справи, що не відповідає критеріям розумності, колегія відхиляє, як необґрунтовані.

Апелянтом не доведено належними та допустимими доказами порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного винесення оскаржуваного додаткового рішення.

Колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях суду попередньої інстанції під час винесення оскаржуваного додаткового рішення місцевого суду.

Колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що документи, надані позивачем до суду на підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу, датовані або датою прийняття основного рішення або датою після його прийняття виходячи із наступного.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення у справі було ухвалено 07.09.2023 без виклику сторін.

11.09.2023, у строк встановлений законом, позивачем подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучено копії: акта здачі-приймання наданих послуг від 11.09.2023, рахунку-фактури №05/04/23 від 05.04.2023, рахунку-фактури №07/09/23 від 07.09.2023, платіжної інструкції від 05.04.2023 та платіжної інструкції №247 від 07.09.2023.

Додані до заяви докази надання професійної правничої допомоги позивач належним чином направив відповідачу 11.09.2023 (а.с. 109-110, т. 1).

Аргументи скаржника про те, що він був позбавлений можливості ознайомитись з доданими до заяви доказами, колегія відхиляє як безпідставні.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі №910/6095/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 30.01.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков