Ухвала

від 24.01.2024 по справі 761/18645/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18645/22

Провадження № 1-кп/761/1647/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені 06.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000360 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовнино, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, з огляду на відповідність його положенням ст. 291 КПК України та підсудності Шевченківському районному суду м. Києва.

Захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з огляду на те, що він не відповідає вимогам КПК України, оскільки з обвинувального акту неможливо встановити час закінчення злочину, сума завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення встановлена на момент його виявлення. Крім того, предмет злочину в обвинувальному акті містить різні назви, зокрема, по тексту обвинувального акту сторона обвинувачення вказує про переміщення за вказівкою обвинуваченого «СТАТУЕТКИ ОРЛА", а пошкодження, спричинено щодо "СКУЛЬПТУРИ "ПОЛІТ СОКОЛА". Просив клопотання задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора та просив задовольнити, зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, та перешкоджає стороні захисту реалізувати своє право на з`явлення клопотання в порядку ст. 284 КПК України, про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на його необґрунтованість.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора, вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, з огляду на те, що він відповідає вимогам КПК України та підсудний Шевченківському районному суду м. Києва.

Окрім того, представником потерпілого заявлено цивільний позов, а стороною захисту подано ряд скарг в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України та клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, враховуючи подані стороною захисту заяви, клопотання та скарги, з огляду на приписи ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає, насамперед вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України, як першочергове.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

За змістом ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду. Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 зазначені суперечливо та містять розбіжності між собою обов`язкові складові формулювання обвинувачення, які мають містити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідати наведеній стороною обвинувачення правовій кваліфікації.

Так, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.

Формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_5 містить виклад в обвинувальному акті службових обов`язків, які мав ОСОБА_5 будучи службовою особою, обіймаючи посади начальника першого відділу управління з питань управління активами, виконувача обов`язків начальника управління активами, начальника управління з питань управління активами та начальника управління менеджменту активів АРМА. Разом з тим, як вбачається зі змісту обвинувального акту сторона обвинувачення по-різному зазначає предмет злочину та відносно чого ОСОБА_5 допущена службова недбалість та що, було пошкоджено, на сторінках 23, 24, 25, 26, 31, 32, 33 обвинувального акту сторона обвинувачення зазначає про те, що надавались вказівки, перевозилась та поверталась "СТАТУЕТКА ОРЛА", проте на сторінках 26, 27, 34, 35 обвинувального акту зазначається про пошкодження "СКУЛЬПТУРИ "ПОЛІТ СОКОЛА"). При цьому, як свідчать відомості реєстру матеріалів досудового розслідування стороною обвинувачення взагалі не вчинялись жодні процесуальні дії стосовно "СТАТУЕТКИ ОРЛА", як про це в обвинувальному акті зазначається стороною обвинувачення, водночас у позиції № 68 йдеться про те, що стороною обвинувачення в якості речового доказу визнавалась інше майно, а саме скульптура птаха "Політ Сокола".

Разом з тим, захисник ОСОБА_6 зазначає, що сторона захисту позбавлена можливості заявити клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Як вбачається з обвинувального акту у грудні 2018 року-січні 2019 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_5 , усвідомлюючи наявність ризиків пошкодження активу, який виготовлений зі скла, самостійно перемістив вказану статуетку орла зі свого службового кабінету № 213 до кабінету № 110 на першому поверсі приміщень АРМА за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1. В першій декаді січня 2019 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_5 , знаходячись в кабінеті № 110 на першому поверсі будівлі АРМА, у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з необережності, здійснив пошкодження даної статуетки, а саме ОСОБА_5 зачепив ногою вказану статуетку, яка стояла на підлозі в цьому кабінеті, внаслідок чого вона впала та була пошкоджена шляхом розламу елементів статуетки після контакту з твердою поверхне.

Разом з тим, вартість скульптури «Політ Сокола» (без пошкоджень) станом на 22.10.2019 складала 38035 (тридцять вісім тисяч тридцять п`ять) євро, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 22.10.2019 складає 1 022 783,6 грн. Тобто, сторона обвинувачення в обвинувальному акті посилається на те, що завдана внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкода встановлена момент його виявлення, а саме 22.10.2019 року, в той же час, службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка у 100 i більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (ч. 1 ст. 367 КК), чи тяжких наслідків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів 1 громадян (ч. 2 ст. 367 КК).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права (статті 367 КК України) викладені у постановах Верховного суду від 23.05.2023 по справі № 761/33475/16-к та від 26.06.2023 по справі № 730/902/21.

Водночас, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не вказано чіткої дати коли було завершено вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення пов`язує момент завершення ОСОБА_5 , вчинення кримінального правопорушення саме з 22.10.2019 тобто з моменту виявлення кримінального правопорушення.

Суд погоджується з доводами сторони захисту про не можливість реалізувати своє право та заявити клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, а суд в свою чергу позбавлений можливості перевірити підстави закриття кримінального провадження відповідно до вимог ст. 49 КК України, виходячи з формулювання обвинувачення, наведеного у обвинувальному акті щодо часу вчинення кримінального правопрушення.

Отже, враховуючи викладене, суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що обвинувачення в цій частині є не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.

Всі ці обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому у даному випадку суд погоджується з доводами захисника про те, що сторона захисту позбавлена можливості належним чином підготуватися до захисту в судовому засіданні, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України.

Вирішуючи питання щодо повернення обвинувального акту прокурору, окрім вказано вище, суд враховує і наступне.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому, потерпіла особа. Вказаний принцип корелюється і з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 348 КПК України на суд покладено обов`язок роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення, відтак воно не може бути формальним та містити неточності та протиріччя.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи.

Таким чином, фактично навелені вище недоліки обвинувального акта, є істотним недоліком обвинувального акту, істотно впливає на визначеність обвинувачення та його межі, є порушенням права учасників кримінального провадження на захист та права на справедливий суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 06.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000360 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1