ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про повернення заяви
м. Київ
29.01.2024Справа № 910/9943/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали
за заявою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ"
про забезпечення позову
у справі № 910/9943/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (просп. Перемоги 121, корп. В, каб. 401, м. Київ, 03115)
до Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" (вул.Дегтярівська,53-а, м. Київ, 03113)
про стягнення 4 986 245,80 грн.
Представники учасників справи: не викликалися.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" про стягнення 5 924 752,88 грн., а саме 4 986 245,80 грн. попередньої оплати, 838 782,17 грн. пені, 99 724,91 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки товару № НАС 248/08/21 від 12.08.2021 року в частині своєчасної та повної поставки товару відповідно до умов договору та здійсненої передплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі вартості непоставленого товару, за наявності якої позивачем нарахована пеня та штраф.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9943/22, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі частини 3 статті 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 року прийнято відмову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 838 782,17 грн. та штрафу в сумі 99 724, 91 грн., закрито провадження у справі № 910/9943/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" до Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" в частині стягнення пені в сумі 838 782, 17 грн. та штрафу в сумі 99 724, 91 грн. у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог, підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 року у справі № 910/9943/22 позовні вимоги ТОВ «Агро-НВ» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" 4 986 245,80 грн. боргу та судовий збір у розмірі 74 793,69 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року у справі № 910/9943/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юг Агролідер" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 року у справі № 910/9943/22 з доданими документами повернуто заявникові без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" задоволено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року у справі № 910/9943/22 скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення, в іншій частині додаткове рішення залишене без змін. Викладено резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮГ Агролідер" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-а, код ЄДРПОУ 36265658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (03115, м. Київ, просп. Перемоги 121, корп. В, каб. 401, код ЄДРПОУ 32015568) 75000 (сімдесят п`ять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу».
Матеріали справи № 910/9943/22 повернуто до суду першої інстанції.
На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року, а також додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року видано відповідні накази від 25.01.2024 року.
Поряд із цим судом встановлено, що через систему "Електронний суд" позивачем 08.01.2024 року подано заяву б/н від 08.01.2024 року про забезпечення позову, в якій згідно ст. 137 ГПК України позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно (рухоме і нерухоме) та грошові кошти боржника - ПП "Юг Агролідер".
Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Як визначено ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч. 4 ст. 139 ГПК України).
При цьому у відповідності до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно ч.1 ст.1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 грн.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Нормами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Відтак, заявник, звертаючись до суду в січні 2024 року з заявою про забезпечення позову, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1514,00 грн. (3028,00 грн. х 0,5) та відповідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Проте, як встановлено судом, до заяви ТОВ "Агро-НВ" про забезпечення позову не додано жодних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Поряд із цим слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
Як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Тобто, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її повернення.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику.
З огляду на вищенаведені обставини, оскільки заява ТОВ "Агро-НВ" про забезпечення позову не відповідає приписам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про повернення вказаної заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявнику.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" б/н від 08.01.2024 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/9943/22 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 01.02.2024 |
Номер документу | 116637037 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні