Постанова

від 25.01.2024 по справі 876/56/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 876/56/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 (суддя Коваль Л.А.)

у справі №876/56/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд"

про часткове скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 26.05.2023 у справі №14/59К-22

за позовом Приватного підприємства "Спеціндустрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд"

про стягнення 852851,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про скасування рішення третейського суду

1. Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" (далі - Третейський суд) від 26.05.2023 у справі №14/59К-22 (далі - Рішення) задоволено позов Приватного підприємства "Спеціндустрія" (далі - Позивач), стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (далі - Відповідач) 724199,88 грн основного боргу з оплати виконаних підрядних робіт, 14499,23 грн пені, за порушення строку оплати виконаних підрядних робіт, 11917,17 грн 3% річних та 102235,12 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором субпідряду №20-21 СП від 01.06.2021 (на поточний ремонт, далі - Договір), а також 8528,51 грн витрат, пов`язаних із вирішенням спору третейським судом.

2. 12.07.2023 Відповідач подав заяву про скасування Рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 704695,20 грн основного боргу за Договором, 10698,65 грн пені, 8793,41 грн 3% річних, 69334,93 грн інфляційних втрат (далі - Заява).

3. Заяву мотивовано тим, що строк дії Договору закінчився 28.02.2022 та не був продовжений, тому Третейський суд мав право розглядати спір про стягнення заборгованості лише за актом №1-1 від 17.01.2022 на суму 204250,80 грн, роботи за яким виконані в межах строку дії Договору, а заборгованість за яким становить 19504,68 грн, пені - 3800,58 грн, інфляційній втрати - 32900,19 грн, 3% річних - 3123,76 грн. На думку Відповідача, спір щодо стягнення заборгованості щодо оплати робіт згідно з актами прийняття виконаних підрядних робіт №1 від 25.03.2022 на суму 241790,40 грн, №1-03 від 31.03.2022 на суму 224700,00 грн, №32 від 31.07.2022 на суму 238204,80 грн, а також нарахованих на ці суми пені, 3% річних, інфляційних втрат не обумовлено третейською угодою у вигляді третейського застереження в Договорі, оскільки відповідні роботи виконані після закінчення строку дії Договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. 01.06.2021 між Відповідачем (генпідрядник) та Позивачем (субпідрядник) укладено Договір, за умовами якого Відповідач доручив, а Позивач зобов`язався на свій ризик виконати роботи на виконання Відповідачем договору №431-05-10 від 02.03.2021 з поточного ремонту будівель та споруд цехів комбінату ПрАТ "ЦГЗК" у 2021 році, оздоблювальних та покрівельних робіт.

5. Відповідно до пункту 14.2 Договору у випадку, якщо спори та розбіжності, які виникають у зв`язку з виконанням даного Договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду.

6. У пункті 14.6 Договору передбачено, зокрема, що третейська угода діє протягом строку дії Договору, а також після його закінчення, якщо зобов`язання сторін залишились невиконаними - протягом трирічного строку позовної давності за зобов`язаннями сторін Договору.

7. Згідно з пунктом 15.4 Договору він діє до 28.02.2022. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) по Договору.

8. 10.01.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою, зважаючи на виробничу необхідність, у зв`язку з доповненням об`ємів робіт, дійшли згоди збільшити вартість робіт за Договором на 464678,40 грн з ПДВ.

9. 01.07.2022 сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору, якою, зважаючи на виробничу необхідність, у зв`язку з доповненням об`ємів робіт, дійшли згоди збільшити вартість робіт за Договором на 240000,00 грн з ПДВ.

10. Сторони визначили, що зазначені додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору.

11. Крім того, сторони підписали з посиланням на Договір акти приймання виконаних підрядних робіт: №1-1 від 17.01.2022 на суму 204250,80 грн, №1 від 25.03.2022 на суму 241790,40 грн, №1-03 від 31.03.2022 на суму 224700,00 грн, №32 від 31.07.2022 на суму 238204,80 грн.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції

12. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відмовлено у задоволенні Заяви, а Рішення залишено без змін.

13. Ухвалу мотивовано встановленням обставин, які свідчать про наявність підстав для застосування викладеного в Договорі третейського застереження Третейським судом під час розгляду відповідної справи.

Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника

14. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву шляхом скасування Рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 704695,20 грн основного боргу за Договором, 10698,65 грн пені, 8793,41 грн 3% річних, 69334,93 грн інфляційних втрат.

15. Апеляційну скаргу мотивовано наявністю передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 2 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" підстави для скасування Рішення.

16. Відповідач зазначає, що сторони Договору у встановленому законом порядку не вносили до нього зміни щодо продовження строку його дії, тому Договір припинив свою дію 28.02.2022, а також наголошує, що посилання в актах виконаних підрядних робіт на Договір не зумовлює його пролонгацію.

17. Водночас додаткова угода №2 від 01.07.2022, на думку Відповідача, є окремою домовленістю сторін про виконання робіт, не є частиною Договору та не регулюється його умовами, оскільки підписана після закінчення строку дії Договору.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

18. Позивач у встановлений судом термін відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позиція Верховного Суду

19. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.

20. З огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

21. Предметом розгляду в цій справі є заява про скасування рішення третейського суду.

22. Відповідно до частин 1, 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди".

23. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі №870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.

24. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

25. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

26. Положеннями пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів передбачено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі.

27. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").

28. Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про третейські суди" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина 1). Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (частина 4). Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору (частина 6).

29. При цьому за вимогами частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

30. Як вбачається з Рішення, предметом спору у відповідній справі є вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості (з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних) за роботи, виконані на підставі Договору. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди".

31. При вирішенні зазначеного спору Третейський суд виходив з того, що Позивач і Відповідач уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в пункті 14.2 Договору.

32. За змістом наведеного пункту Договору сторони погодили третейське застереження щодо розгляду Третейським судом усіх спорів та розбіжностей, які виникають у зв`язку з виконанням Договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності.

33. З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з моменту укладення Договору між Позивачем і Відповідачем діє третейське застереження, що визначає порядок розгляду спорів, що витікають з Договору.

34. Водночас оскільки в додаткових угодах, якими погоджено додаткову вартість робіт, сторони послались на Договір, який містить третейські застереження; вважали додаткові угоди невід`ємною частиною основного договору; акти виконаних робіт підписані з посиланням на Договір, суд першої інстанцій з огляду на положення статті 12 Закону України "Про третейські суди" та частину 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано виснував про відсутність підстав вважати, що спірні у третейській справі №14/59К-22 роботи виконані на інших умовах, ніж передбачено Договором, та сторони не передбачили вирішення спорів щодо таких робіт у Третейському суді.

35. Відповідач у апеляційній скарзі заперечує проти таких висновків, наголошуючи на тому, що спір щодо оплати робіт, прийнятих за актами прийняття виконаних підрядних робіт №1 від 25.03.2022 на суму 241790,40 грн, №1-03 від 31.03.2022 на суму 224700,00 грн, №32 від 31.07.2022 на суму 238204,80 грн, не охоплюється третейським застереженням, що міститься у пункті 14.2 Договору, адже посилання в таких актах на Договір не зумовлює його пролонгацію.

36. Верховний Суд відхиляє такі аргументи Відповідача, зважаючи на те, що висновок про поширення третейського застереження на правовідносини за вказаними актами ґрунтується не лише на наявності посилань на Договір у актах, але й на тому, що при узгодженні додаткових обсягів робіт, збільшенні їх вартості сторони у додаткових угодах №1 від 10.01.2022 і №2 від 01.07.2022 визначили, що такі додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору.

37. Тобто сторони при укладенні додаткових угод №1 від 10.01.2022 і №2 від 01.07.2022 здійснили посилання на Договір, який містить третейське застереження, саме таким чином, що передбачає їх невід`ємний взаємозв`язок, як це передбачено частиною 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди".

38. Водночас наявність розбіжностей і неточностей щодо узгодження сторонами 10.01.2022 і 01.07.2022 додаткових обсягів робіт тощо за Договором без внесення змін до пункту 15.4 Договору щодо строку його дії відповідно до вимог частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України повинні тлумачитися на користь дійсності та чинності третейського застереження, викладеного в пункті 14.2 Договору, яке на час розгляду Заяви не визнано недійсним у встановленому законом порядку.

39. Верховний Суд зауважує на положеннях пункту 14.6 Договору, що передбачають дію третейської угоди не лише протягом строку дії Договору, а й після його закінчення, якщо зобов`язання сторін залишилися невиконаними. А надані учасниками справи докази не надають підстав вважати, що спірні у третейській справі №14/59К-22 зобов`язання з оплати виконаних робіт не є невиконаними зобов`язаннями сторін саме за Договором. Зокрема, твердження Відповідача про те, що додаткова угода №2 від 01.07.2022 є окремою домовленістю сторін про виконання робіт, не є частиною Договору та не регулюється його умовами, спростовується змістом зазначеної додаткової угоди.

40. Також суд першої інстанції слушно зазначив про те, що відповідно до положень статей 530, 599, 610, 612, 629, 631 Цивільного кодексу України закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, що лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору, адже договір є обов`язковим для виконання сторонами, а закінчення його строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, натомість зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

41. Верховний Суд також враховує відсутність підстав вважати, що склад третейського суду, яким прийнято Рішення, не відповідав вимогам закону, або третейським судом вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

42. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні Заяви, оскільки Відповідач не довів відповідно до вимог господарського процесуального законодавства наявність передбачених частиною 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" правових підстав для скасування оскаржуваного ним Рішення, зокрема, обставин вирішення Третейським судом у Рішенні питань, які виходять за межі третейської угоди між сторонами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

43. Звертаючись з апеляційною скаргою, Відповідач не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.

44. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

45. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку судові витрати покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №876/56/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков