Окрема думка

від 05.01.2024 по справі 278/1523/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

05 січня 2024 року

м. Київ

справа № 278/1523/15-ц

провадження № 61-5389св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Житомирського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та судового збору змінив: виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови; абзац третій резолютивної частини викласти у такій редакції: «в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № HCL-ОВС/001/2006 від 30 жовтня 2006 року у загальному розмірі 2 789 026,89 грн, з яких: 2 384 041,28 грн - заборгованість за кредитом, 404 985,61 грн - проценти за користування кредитом та за договором про надання кредитної лінії № CrL-SMЕ010/046/2008 від 29 січня 2008 року у загальному розмірі 1 298 176,78 грн, з яких: 1 055 832,51 грн - заборгованість за кредитом, 243 344,27 грн - проценти за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки, належний на праві власності ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 658,6 кв. м, житловою площею 153,2 кв. м та земельну ділянку площею 5,9437 га, розташовану на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області кадастровий номер 1822082500:01:000:0001 шляхом проведення прилюдних торгів із зазначенням ціни, не нижчої за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій». Стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 30 373,73 гривень.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 278/2290/20 (61-20956св21) зазначено, що: «кредитор у порядку статті 1050 ЦК України звернувся до суду з позовом до позивачів у цій справі про дострокове стягнення кредитної заборгованості у гривнях, в зв`язку з чим змінив не лише строк виконання основного зобов`язання, а й валюту зобов`язання. У рішенні Житомирського районного суду Житомирської області від 27 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 08 липня 2015 року, у справі № 278/4213/14-ц, задоволено позов кредитора та у резолютивній частині рішення суду стягнуто з ОСОБА_2 62 499,72 грн, як і просив кредитор у позові, а не у доларах, як було зазначено у кредитному договорі, чи в еквіваленті до долара. Тобто кредитор сам визначив заборгованість за кредитним договором у валюті України».

Не можу погодитися із висновками, зробленими в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 278/2290/20 (61-20956св21) та їх застосуванням в цій справі з таких мотивів.

1. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша, друга статті 533 ЦК України).

1.1. Традиційним в доктрині приватного права та судовій практиці є розмежування валюти боргу та валюти платежу як елементів грошового зобов`язання. Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 755/9348/15-ц (провадження № 61-30272св18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

2. Іпотечний договір повинен містити, зокрема, такі умови: зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 18 Закону України «Про іпотеку»).

2.1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина перша та друга статті 651 ЦК України).

2.2. У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «зміна договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою зміну договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. Односторонню відмову від договору, яка стосується зміни договору, в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на зміну цивільних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 761/13409/15-ц (провадження № 61-31920св18).

2.3. Зміна договору призводить до зміни зобов`язання в частині, зокрема, предмета, місця, строків виконання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року в справі № 541/2246/16-ц (провадження № 61-18545св18).

3. Слід розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо) (див, зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року в справі № 201/15310/16 (провадження № 61-547св21).

3.1. У пункті 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц (провадження № 14-208цс21) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду підтримує висновок, згідно з яким слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки (близький за змістом висновок див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 442/7773/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 754/16764/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 201/15310/16, від 30 червня 2022 року у справі № 947/25785/19, від 19 жовтня 2022 року у справі № 712/19272/12, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 205/2480/19, від 2 листопада 2022 року у справі № 344/19567/19, від 1 лютого 2023 року у справі № 522/9497/14-ц)».

3.2. Обміркувавши викладене, варто зауважити, що:

слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem);

валюта зобов`язання сторонами визначається у кредитному договорі, і в іпотечному договорі, який вчиняється задля забезпечення зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору;

звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту не призводить до зміни кредитного договору та іпотечного договору щодо валюти зобов`язання.

3.4. Тому колегії суддів необхідно було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку із необхідністю відступу від висновку, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 278/2290/20 (61-20956св21).

Суддя В. І. Крат