Рішення

від 30.01.2024 по справі 620/430/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/430/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Коропець І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: третій відділ Прилуцького районного центру комплектування та соціальної підтримки, Прилуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 (далі також позивач) з позовом до Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: третій відділ Прилуцького районного центру комплектування та соціальної підтримки, Прилуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування постанови, у якому просить:

визнати протиправними дії головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни, що виразились у незаконному відкритті виконавчого провадження № 73649449 від 21.12.2023 року про стягнення з позивача заборгованості;

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 73649449 від 21.12.2023 року на підставі адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, прийняту Варвинським відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галина Володимирівна щодо примусового виконання постанови № 3/62 від 21.08.2023 року за справою про накладення штрафу начальником Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Черняком Іваном Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;

визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73649449 від 21.12.2023 року, прийняту Варвинським відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галиною Володимирівною щодо примусового виконання постанови № 3/62 за справою про накладення штрафу начальником Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Черняком Іваном Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;

визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 73649449 від 21.12.2023 року, прийняту Варвинським відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галиною Володимирівною щодо примусового виконання постанови № 3/62 за справою про накладення штрафу начальником Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Черняком Іваном Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;

визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 73649449 від 21.12.2023 року, прийняту Варвинським відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галиною Володимирівною щодо примусового виконання постанови № 3/62 за справою про накладення штрафу начальником Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Черняком Іваном Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні постанови є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства Прилуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку з чим уповноважена особа виконавчого органу повинна була повернути виконавчий документ без виконання.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: третій відділ Прилуцького районного центру комплектування та соціальної підтримки, Прилуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування постанови залишено без руху.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судових засідань № 9 на 30 січня 2024 року об 11:00 год.

У строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву та пояснення третіх осіб щодо позову до суду не надійшло. Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.

Представник позивача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, проте суд вважає, що розгляд справи можливий без участі представника позивача, за наявними у справі документами, зважаючи на десятиденний строк розгляду справи відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає таке.

21.08.2023 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 3/62 (а.с.7 та її зворот).

26.12.2023 через застосунок «Дія» позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження згідно з постановою головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 ВП №73649449 з примусового виконання постанови № 3/62 від 08.12.2023, виданої Прилуцьким районним ТЦК та СП про стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6800,00 грн (а.с.8).

Також, головним державним виконавцем Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галиною Володимирівною, у межах виконавчого провадження ВП №73649449 винесено наступні постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП № 73649449 у розмірі 369,00 грн від 21.12.2023; про стягнення виконавчого збору по ВП № 73649449 у розмірі 680,00 грн від 21.12.2023; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.12.2023 (а.с. 9-11).

Вважаючи вищезазначені постанови протиправними та такими, що підлягають оскарженню позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі також Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження`виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

За змістом статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченогостаттею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною третьою статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у добровільному порядку штраф позивачем сплачений не був, а тому стягувачем було звернуто виконавчий документ до примусового виконання.

Згіднозі статтею 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Також, за правиламистатті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із статтею 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та видивитрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частина друга статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановив суд, постанова про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення № 3/62 від 21.08.2023 набрала законної сили 30.08.2023 року, строк пред`явлення постанови до виконання тривав до 21.11.2023 року включно.

Суд зазначає, що станом на дату відкриття відповідачем виконавчого провадження № 73649449 та винесення у межах даного виконавчого провадження постанов про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у останнього були відсутні підстави для примусового виконання відповідного виконавчого документа, оскільки строк пред`явлення до виконання постанови № 3/62 становив до 21.11.2023.

Під час виконання судових рішень, поряд з нормами Закону №1404-VIII, застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон №1404-VIII має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року по справі № 923/971/19.

Тобто стаття 303 КУпАП є спеціальною нормою, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 3/62 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, видана 21.08.2023, а тому така постанова могла бути звернута до виконання у строк до 21.11.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галиною Володимирівною не було підстав для відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 № 73649449 та винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.12.2023 по ВП № 73649449, постанови про стягнення виконавчого збору від 21.12.2023 по ВП № 73649449, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 3/62 від 21.08.2023 пред`явлено до виконання з пропуском встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Таким чином, на підставі статті 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених таттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи (а.с. 26) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 4294,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 4294,40 грн

Керуючись статтями 139, 227, 241-243,246,250,255,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: третій відділ Прилуцького районного центру комплектування та соціальної підтримки, Прилуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 по ВП № 73649449 з примусового виконання постанови № 3/62 від 21.08.2023, виданої начальником Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковником Черняком Іваном Леонідовичем про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.12.2023 по ВП № 73649449 у розмірі 369,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни про стягнення виконавчого збору від 21.12.2023 по ВП № 73649449 у розмірі 680,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леоненко Галини Володимирівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.12.2023 по ВП № 73649449.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4294,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Варвинський відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вул. Пилипенка, 3-А, смт. Варва, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, 17600, код ЄДРПОУ 34287219.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Третій відділ Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул.Зарічна, буд.70, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 09807520.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Прилуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вул. Київська, буд. 369, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 09807520.

Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА