УХВАЛА
30 січня 2024 року
Київ
справа № 200/18489/21
адміністративне провадження № К/990/1858/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2023, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 200/18489/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» до Донецької митниці про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
15.01.2024 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», направлена через підсистему «Електронний суд» 12.01.2024. Касаційна скарга подана через електронний кабінет адвоката Будкевича Віталія Андрійовича з його кваліфікованим електронним підписом. До касаційної скарги долучено ордер Серії АІ № 1492692.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обґрунтування зазначеної підстави зводиться до цитування висновків Верховного Суду, здійснених за результатами розгляду конкретної справи. Тим більш, у таких справах Верховний Суд скасував судові рішення, а справи направив на новий судовий розгляд.
Позивач же в касаційній скарзі просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову. Здебільшого доводи касаційної скарги полягають в тому, що позивач не погоджується з посиланням апеляційного суду, що він відмовився здійснювати переклад документа. Відсутність же перекладу такого документа, за позицією скаржника, свідчить про неналежне дослідження судами доказів у справі.
Такі доводи за своїм змістом кореспондуються з передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою для касаційного оскарження судових рішень, яку, однак, скаржник не визначає.
Крім того, зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, чому на переконання скаржника, саме Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є тим нормативно-правовим актом, який врегульовує спірні правовідносини по суті спору, правильне застосування якого за позицією позивача є підставою для задоволення позовних вимог.
Суд звертає увагу, що правовий аналіз частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що передбачені пунктами 1, 2, 3 цієї норми підстави для касаційного оскарження судових рішень стосується тільки висновку щодо застосування норми матеріального права у спорі, що виник між сторонами, за відсутності заперечень особи, яка подає касаційну скаргу, щодо встановлених у справі обставин. Водночас, якщо у касаційній скарзі ставиться питання про неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, коли певні обставини, які істотно впливають на умови застосування норми матеріального права, залишилися не встановленими, а докази на їх підтвердження не дослідженими, такі доводи мають ознаки порушення норм процесуального права. Таким доводам частина четверта статті 328 КАС України передбачає самостійну підставу для касаційного оскарження - пункт 4, однак, з певними особливостями. Зокрема, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Такі доводи є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, суд звертає увагу, що до касаційної скарги додано ордер Серії АІ № 1492692 від 10.11.2023. Цей же ордер (згідно з відомостями електронної справи) подавався адвокатом разом з апеляційною скаргою. Водночас ці ордери мають відмінності, а саме: в ордері, доданому до апеляційної скарги, у графі «назва органу, у якому надається правова допомога, зазначено лише Перший апеляційний адміністративний суд, однак, в ордері, доданому до касаційної скарги - Перший апеляційний адміністративний суд, Верховний Суд.
Згідно з пунктом 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого у новій редакції рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення №41) бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Підпунктом 12.14 пункту 12 Положення № 41 встановлено, що такий реквізит ордера як його серія і порядковий номер генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Відповідно до пункту 15 Положення № 41 відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.
З поданих матеріалів касаційної скарги неможливо встановити причини внесення друкованих змін у вже сформований станом на 10.11.2023 ордер шляхом його доповнення органами, у яких надається правова допомога.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2023, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 200/18489/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» до Донецької митниці про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116651269 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні