Рішення

від 29.01.2024 по справі 322/1532/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

29 січня 2024 рокуСправа № 322/1532/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «ПРОМАВТОІНВЕСТ»

про визнання права власності за набувальною давністю.

Короткий зміст позовних вимог, рух справи.

26 вересня 2023 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивачка просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила таке.

8 червня 1992 року житловий будинок АДРЕСА_1 згідно типового договору було передано чоловіку позивачки як члену колгоспу. В зазначеному будинку позивачка проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З`ясувалося, що цей будинок до цього часу зареєстрований за колгоспом Мічуріна . Весь цей час позивачка вважала, що чоловік оформив право власності на будинок після того, як було сплачено необхідну суму. Документів, які б вказували на протилежне не було вдома. Питань, щодо права власності ніколи не виникало.

Згідно з наданої ТОВ «Гайчур» інформації (касова книга на 1992 рік колгосп ім. Мічуріна) ОСОБА_2 сплатив за житловий будинок у травні 1992 року - 8000 грн + 2799,62 грн. За умовами договору про передачу працівнику у власність індивідуального житлового будинку балансова вартість будинку 19791 руб.00 коп. Якщо в колгоспі працює 2 працездатних члена сім`ї, то він передається за 50 відсотків його балансової вартості. До припинення діяльності колгоспу, позивачка також працювала в ньому.

Позивачка майже 30 років проживає в цьому будинку і весь цей час вважала його своїм, оскільки думала, що він належав її покійному чоловіку і не квапилась оформлювати спадкові права. Лише зараз з`ясувалося, що останній право власності за собою не зареєстрував при житті.

Діяльність ТОВ «Мічуріна» припинено саме тому відповідачем у справі зазначено орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться житловий будинок - Тернуватська селищна рада Запорізького району Запорізької області (далі первинний відповідач).

Як підставу для позиву посилається на положення ст.41 Конституції України, ст.ст.15, 317, 319, 321, 328, 344, 392 ЦК України і висновки викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014.

Ухвалою судді від 29.09.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк на подачу відзиву.

Первинним відповідачем відзив на позовну заяву не подано, натомість подана заява у якій останній просив розглянути справу без представника селищної ради, заперечень щодо задоволення позову не має.

Ухвалою суду від 28.11.2023 за клопотанням позивачки замінено неналежного відповідача, Тернуватську селищну раду Запорізького району Запорізької області на належного - ПРАТ «Промавтоінвест»; встановлено відповідачу строк на подачу відзиву.

14.12.2023 відповідачем подано відзив, зі змісту якого випливало, що останній не має прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

17.01.2024 відповідачем подана заява про розгляд справи без представника відповідача.

Ухвалою суду від 18.01.2024 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

23.01.2024 від позивачки надійшла заява у якій останні просила розглянути справу без її участі, в разі задоволення позовних вимог не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

Житловий будинок АДРЕСА_1 згідно з довідкою Новомиколаївського БТІ від 14.07.2023 №80, є власністю колгоспу ім. Мічуріна (інформація станом на 01.01.2023, а.с.8).

8 червня 1992 року вказаний житловий будинок колгоспом ім. Мічуріна, як члену згаданого колгоспу передано ОСОБА_2 , що підтверджується типовим договором (далі Договір, а.с.9).

Згідно з п.1 Договору балансова вартість будинку, дорівнює 19791 руб 00 коп.

Відповідно до п.2(а) типового договору, якщо в колгоспі працює 2 працездатних члена сім`ї - він передається за 50 відсотків його балансової вартості.

ОСОБА_2 сплатив за житловий будинок у травні 1992 року - 8000,00 руб + 2799,62 руб, що підтверджується довідкою ТОВ «Гайчур» і копією касової книги (а.с.12 - 17).

До припинення діяльності колгоспу, позивачка також працювала в ньому (що не ставиться під сумнів сторонами).

Згідно з архівною довідкою від 24.11.2022 №06-07/Д-1310 (а.с.18) на підставі рішення загальних зборів уповноважених членів колгоспу імені Мічуріна від 28 березня 1992 р., рішення виконкому Новомиколаївської районної Ради від 8 квітня 1992 р. та наказу Генерального директора виробничого об`єднання «АвтоЗАЗ» - «Комунар» від 14 квітня 1992 р. №223, колгосп імені Мічуріна вийшов зі складу Новомиколаївського управління сільського господарства Новомиколаївського району Запорізької області та вступив у пряму підпорядкованість Запорізького виробничого Об`єднання «АвтоЗАЗ» - «Комунар» на правах підсобного сільського господарського виробництва.

На підставі загальних зборів учасників, протокол від 25 лютого 1999 р. №2, складений установчий договір «Про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю - «Мічуріна».

На підставі розпорядження голови Новомиколаївської райдержадміністрації від 20 серпня 1999р. №172 «Про перереєстрацію сільськогосподарства імені Мічуріна, відкритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ» на товариство з обмеженою відповідальністю» і Положення «Про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740, сільгосппідприємство імені Мічуріна ВАТ «АвтоЗАЗ» перереєстровано на товариство з обмеженою відповідальністю «Мічуріна».

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Мічуріна», протокол від 29 лютого 2000 р. №2, створено колективне сільгосппідприємство імені Мічуріна.

На підставі рішення загальних зборів членів колективного сільгосппідприємства імені Мічуріна від 30 березня 2000 р., на виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р., воно реорганізовано шляхом перетворення колективного сільгосппідприємства імені Мічуріна на товариство з обмеженою відповідальністю «Мічуріна», яке є його правонаступником.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мічуріна» припинено 12.09.2006, правонаступником є ВАТ «Запорізький автомобільний завод» (а.с.24 - 25).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с.34 - 43).

ОСОБА_2 до моменту смерті проживав у згаданому будинки із своєю дружиною ОСОБА_1 , а остання проживає у цьому будинку і по нинішній день, що підтверджується довідками Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 25.07.2023 №417 (а.с.87) і від 11.08.2023 №441 (а.с.38).

Факт перебування ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у шлюбі підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.7).

26.12.2016 ВАТ «Запорізький автомобільний завод» змінено назву і тип акціонерного товариство, а саме на ПРАТ «Промавтоінвест», що випливає із змісту відзиву (а.с.58 - 59), а також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26 - 27).

Постановою приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Дмітрієвою Н.П. від 08.09.2023 за №405/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка - ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності на вказаний будинок (а.с.19).

Згідно з доданим відповідачем актом прийому-передачі житлові будинки в смт Тернувате, зокрема і спірний будинок не передавався у власність ВАТ «Запорізький автомобільний завод» (а.с.71 - 77).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності, не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З роз`яснень, викладених в п.9 та п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року №5, випливає, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема таке: 1) володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; 2) володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; 3) володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

За змістом правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 серпня 2018 року у справі №201/12550/16-ц (провадження №1-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі №175/2338/16-ц (провадження №61-2017св18) для набуття права власності за набувальною давністю необхідна сукупність обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Набуття права власності за набувальною давністю є можливим лише за наявності усіх вказаних умов. Зокрема, добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніви щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позивачкою доведено, що вона не могла знати того, що її померлий чоловіком не оформив належним чином право власності на спірний будинок, що з 1992 року вона спільно з чоловіком добросовісно і відкрито володіла цим будинком, а після смерті останнього продовжує до нинішнього часу безперервно володіти ним.

Згідно з п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси третіх осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, з огляду на подану позивачкою заяву, у якій остання просить не стягувати судові витрати з відповідача на її користь, суд вважає можливим понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяві віднести на її рахунок.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «ПРОМАВТОІНВЕСТ» про визнання права власності за набувальною давністю, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Реквізити учасників справи:

- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Приватне Акціонерне Товариство «ПРОМАВТОІНВЕСТ», 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, ідентифікаційний код 05808563

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 29.01.2024.

Суддя Р.О. Губанов