Ухвала

від 30.01.2024 по справі 519/1190/23

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/1190/23

2/519/180/24

У Х В А Л А

30.01.2024 року м. Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації «Украгропромбуд», Фонду Державного майна України, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,

У С Т А Н О В И В :

В провадження судді Южного міського суду Одеської області Барановської З.І. надійшли матеріали цивільної справи №519/1190/23 провадження №2/519/180/24 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації «Украгропромбуд», Фонду Державного майна України, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Головуючий у справі суддя Барановська З.І. заявила самовідвід з огляду на наступне.

З матеріалівсправи вбачається,що існуютьпідстави длясамовідводу відрозгляду даноїсправи узв`язкуз тим,що впровадженні слідчогосудді Южногоміського судуОдеської областіБарановської З.І.знаходилась нарозгляді справа№519/360/22за скаргою ОСОБА_1 проскасування постановидізнавача СДВП №4Одеського РУП№2ГУНП вОдеській областіпро частковезадоволення клопотанняпредставника потерпілогоу кримінальномупровадженні №12021163330000317від 21.08.2021,справа №519/701/22за скаргою ОСОБА_1 проскасування постановидізнавача СДВП №4Одеського РУП№2ГУНП вОдеській областіпро частковувідмову узадоволенні клопотанняпредставника потерпілогоу кримінальномупровадженні №12021163330000317від 21.08.2021,справа №519/1061/22за скаргою ОСОБА_1 набездіяльність слідчогоВП №4Одеського РУП№2ГУНП вОдеській областіщодо нерозгляду клопотання у кримінальномупровадженні №12019163330000435від 08.04.2019,справа №519/1062/22за скаргою ОСОБА_1 набездіяльність слідчогоВП №4Одеського РУП№2ГУНП вОдеській областіщодо нерозгляду клопотанняу кримінальнихпровадженнях №12019163330000317від 21.08.2021та №12019163330000435від 08.04.2019, справа №519/273/23 за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Згода Олексія Олександровича на бездіяльність слідчого ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо не розгляду клопотання у кримінальному провадженні №12019163330000435 від 08.04.2019.

Позовна заява по справі № 519/1190/23 виникає із правовідносин та стосується розгляду заяв та скарг ОСОБА_1 у рамках кримінальних проваджень №12019163330000317 від 21.08.2021 та №12019163330000435 від 08.04.2019 об`єднанні в одне кримінальне провадження №12019163330000435, яке було предметом розгляду у вищевказаних справах.

Частиною другою ст.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтями 36, 37 ЦПК передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно із ч.1, 2, 9 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України».

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Дані принципи покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Також, як слідує з практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах "Фей проти Австрії" від 24.02.1993, "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен бути відведений або брати самовідвід.

Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Підставою заявлення суддею самовідводу, згідно із заявою судді є намір уникнення подальших сумнівів у сторін у неупередженості судді Барановської З.І.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Южного міського суду Одеської області Барановської З.І. свідчать про неможливість прийняття до свого провадження та розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.

З метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, уникнення подальших сумнівів у сторін у неупередженості судді Барановської З.І., суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді.

Керуючись ст.36, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Южного міського суду Одеської області Барановської З.І. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації «Украгропромбуд», Фонду Державного майна України про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити.

Цивільну справу №519/1190/23 провадження №2/519/180/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Виробнича фірма «Агроцентренерго» корпорації «Украгропромбуд», Фонду Державного майна України, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора - передати до канцелярії Южного міського суду Одеської області на повторний автоматичний розподіл, згідно вимог ч.1 ст.33 ЦПК України, для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Южного міського суду Одеської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З. І. Барановська