Ухвала

від 29.01.2024 по справі 127/2203/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/2203/24

Провадження № 2/127/254/24

УХВАЛА

29 січня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Федик Ю.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З позовної заяви слідує, що позивач, посилаючись на ст. 60, 61 СК України як на підставу позову та обраний спосіб захисту, в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що під час перебування позивача у шлюбі у власність відповідача ОСОБА_2 було набуто житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому накладення арешту на все належне ОСОБА_3 майно у межах виконавчого провадження та звернення стягнення органом державної виконавчої служби стягнення на об`єкти нерухомого майна, на думку позивача, породжують невизначеність та незахищеність її майнових прав на спірне нерухоме майно, у зв`язку з чим і звертається до суду з цим позовом.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», позивач не зазначає жодних доказів на підтвердження обставин неможливості захисту своїх прав на спірне майно в позасудовому порядку шляхом визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Також слід звернути увагу, що згідно положень ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справ.

Позивачка звертаючись до суду зазначає, що учасником справи зі статусом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача є Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), обґрунтовуючи необхідність його залучення тим, що на виконанні останнього перебуває зведене виконавче провадження №70155469 у межах якого накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , та вказує на те, що у разі відсутності у боржника ОСОБА_2 достатніх коштів чи рухомого майна орган державної виконавчої служби зобов`язаний звернути стягнення на рухоме майно, тому рішення у справі впливатиме на права та обов`язки останнього.

Разом з тим варто зауважити, що позивачкою не залучено до участі у справі та не визначеного цивільно-процесуального статусу безпосередньо стягувачів за вказаним виконавчим провадженням.

Всупереч вимог п.п. 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До того ж відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ «Про судовий збір».

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подала клопотання про звільнення їївід сплати судового збору, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка обґрунтована річним доходом позивача.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ )особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить достатніх підстав, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України з урахуванням роз`яснень п. 29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на виключні обставини та надавали можливість звільнити позивача від сплати судового збору (позивачкою не надано повної інформації за попередній календарний рік на підтвердження відсутності у неї інших доходів, окрім пенсії), тому заявлене клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи надані докази щодо доходів позивача, суд вбачає за можливе розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду шляхом здійснення оплати його розміру двома частинами платежів, один з яких необхідно сплатити на момент подання даного позову до суду, а наступний платіж до ухвалення судового рішення по справі.

Як вбачається подана позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме визнання права власності на частину житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, а також на частину земельної ділянки.

При цьому загальна вартість майна становить 2355243,00 грн, що слідує із звіту про незалежну оцінку житлового будинку загальною площею 69,7 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 10.01.2024 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , а також звіту про експертну оцінку земельної ділянки площею 0,0554 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 10.01.2024 ТОВ «Вінекс». Таким чином половина вартості майна на яке претендує позивачка становить 1177621,50 грн.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за звернення до суду із заявленими позовними вимогами позивачу слід сплатити судовий збір в загальному розмірі 11776,21 грн (1177621,50 грн ? 1%).

Отже, зважаючи, що суд дійшов висновку про розстрочку судового збору позивачу слід сплатити в першому платежі частину судового збору в розмірі 5888,11 грн, а в наступному платежі іншу частину судового збору, а саме 5888,11 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за поданим позовом, розділивши його в платежах на дві частини, з яких: перша частина в розмірі 5888,11 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень одинадцять копійок) підлягає сплаті на момент подання позову, інша в розмірі 5888,11 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень одинадцять копійок) до ухвалення судового рішення по суті справи.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна