Рішення

від 09.01.2025 по справі 127/2203/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2203/24

Провадження № 2/127/254/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Федик Ю.Ю.,

представника відповідача - адвоката Хейніса О.Г.,

представника третьої особи Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) Білана П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Федик Ю.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя. Позов мотивовано тим, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебувають зареєстрованому шлюбі з 16 березня 1970 року. В період перебування в шлюбі ОСОБА_2 29.12.1998 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С., зареєстровано реєстрі за №4242. Земельна ділянка площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, на якій розташований вказаний будинок, набута ОСОБА_2 у власність на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №825492, виданого Вінницькою міською радою 03 листопада 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500101191. 03.07.2000 відповідно до акту №291 прийому до експлуатації прибудов до житлових будинків та господарських споруд, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради №1035 від 27.07.2000 до експлуатації прийнято прибудову до будинку по АДРЕСА_2 .

10 лютого 2022 року ОСОБА_2 було укладено договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до яких він подарував житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , своїй доньці ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 08.30 год по вул. Київській в м. Хмільнику сталася ДТП за участі водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було доставлено до КНП "Хмільницької ЦРЛ ХРР», де під час надання медичної допомоги ОСОБА_7 померла.

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 червня 2022 року в справі №149/628/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання зі визначенням іспитового строку. Також, цим вироком задоволено цивільні позови до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 496800,00 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 8000 грн понесених судових витрат, та на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 500000,00 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди. Вироком Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у справі №149/628/22 вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 червня 2022 року в частині призначеного покарання був скасований з ухваленням нового вироку з призначенням іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, в іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів дарування від 10 лютого 2022 року земельної ділянки, загальною площею 0,0554 га, кадастровий №051010000:02:020:0048, та житлового будинку, загальною площею 69,7 кв.м, розташованих по АДРЕСА_2 , скасування рішень про державну реєстрацію за індексними №63365406 та №63364660 від 10 лютого 2022 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.10.2023 по справі №127/5490/23, яке залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 26.12.2023 позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0554 га з кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, заресстрований в реєстрі за №201. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63365406, винесене 10 лютого 2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0554 га з кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, заресстрований в реєстрі за №200. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний №63364660, винесене 10 лютого 2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , відповідач по справі, наразі відбуває покарання в Державній установі «Городоцький виправний центр №131».

25 жовтня 2022 року та 02 листопада 2022 року Хмільницьким ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (правонаступником якого є Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) відкриті виконавчі провадження НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 по виконавчих листах, які видані за результатом розгляду вищевказаної справи №149/628/22, та 02 листопада 2022 року постановою державного виконавця ці провадженні об`єднані в одне та присвоєно номер НОМЕР_12.

Постановою від 26.10.2022 у ВП НОМЕР_7 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 .

Між сторонами не досягнуто згоди щодо визначення часток у спільно нажитому майні шляхом укладання відповідного договору в позасудовому порядку, на даний час договір про визначення часток у праві власності на спільне майно не укладено, отже між позивачкою та відповідачем наявний спір з приводу визначення частки позивачки у спільно нажитому майні. З огляду на викладене, позивач просила визнати за нею право власності на частки житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами №2 , а також право власності на частки земельної ділянки площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 112-119).

23.01.2024 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відмовлено в задоволенні заяви адвоката Федик Ю.Ю., поданої в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про забезпечення позову (а.с. 102-104).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 120-121).

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Рябовим Д.С. надано до суду відзив на позовну заяву(вх. №21163 від 12.03.2024) за змістом якого відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, вказуючи, що житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , було придбано ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя від продажу приватизованої квартири, яка належала на праві власності відповідачу та позивачу (а.с. 150-151).

Представником третьої особи Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано до суду письмові пояснення (вх. №19032 від 05.03.2024), із яких слідує, що на виконанні Хмільницького відділу державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження за АСВП НОМЕР_10 з виконання виконавчих листів по справі №149/628/22 від 12.10.2022, виданих Хмільницьким міськрайонним судом. У межах виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено на виконання до ТОВ «Санаторій «Березовий Гай» та ДУ «Городоцький виправний центр №131». За повідомленням останніх ОСОБА_2 18 жовтня 2022 року звільнений з ТОВ «Санаторій «Березовий Гай», а в установі не працює. За актом державного виконавця від 08 листопада 2022 року майно, яке належить боржнику та на яке можна звернути стягнення за адресою: АДРЕСА_3 , не виявлено, будинковолодіння за цією адресою належить дружині боржника. Нерухомого майна на яке можна звернути стягнення не виявлено.Станом на 05.05.2023 на депозитний рахунок Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області не надходило жодного перерахування коштів від боржника ОСОБА_2 також не надавалось жодних підтверджуючих документів щодо виплат коштів на рахунки потерпілих. За період з 01.07.2023 по 01.02.2024 з пенсії боржника стягнуто та перераховано на рахунок стягувача моральну шкоду в загальні сумі 52537,66 грн. За результатами проведення електронного аукціону (торгів) щодо реалізації арештованого майна боржника автомобіль марки ВАЗ 210700-20, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_2 , на картковий рахунок стягувача перераховано моральна шкода в сумі 38399,90 грн. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.10.2023 року по справі №127/5490/23, яке залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду 26.12.2023 позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0554 га за кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 10.02.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі №201 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63365406, винесене 10.02.2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0554 га за кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 10.02.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №200 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63364660, винесене 10.02.2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Однак згідно інформації з ДРРПНМ від 28.02.2024 вище вказане нерухоме майно не зареєстроване за ОСОБА_2 на яке можливо звернути стягнення для реального виконання рішення суду. Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною не виконано рішення суду, щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вищевказаного майна. Згідно відповіді на запит Міністерства внутрішніх справ України у боржника відсутні зареєстровані транспортні засоби. Заборгованість станом на 28.02.2024 по зведеному виконавчому провадженню за АСВП НОМЕР_11 складає 1564138,06 грн (а.с. 133-139).

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 своїм правом на надання письмових пояснень не скористалися.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с. 213).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федик Ю.Ю. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, судові витрати просила залишити за позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хейніс О.Г. у судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву щодо визнання позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) Білан П.О. не заперечував щодо поділу майна подружжя.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.03.1970 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.03.1970 (а.с. 13).

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 29.12.1998, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С., ОСОБА_2 купив цілий жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 14-15).

Згідно з актом №291 прийомки до експлуатації прибудов до житлових будинків та господарських споруд від 03.07.2000 приймальною комісією було оглянуто житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 , до якого прибудовано: прихожу-/І-І/- пл. 10,8 кв.м, ванну кімнату -/І-6/- пл. 4,2 кв.м, кухню -/І-7/- пл. І4,3 кв.м, туалет -/І-5/- пл. 1,6 кв.м, погріб б-«п/а», комісією вирішено пред`явлені до здачі будівлі прийняти до експлуатації (а.с. 18).

Крім того, 03.11.2005 ОСОБА_2 набув у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, яка розташована по АДРЕСА_2 , на підставі рішення Вінницької міської ради від 12.04.2005 №1125, про що 03 листопада 2005 року Вінницькою міською радою видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №825492, яким посвідчено набуття ОСОБА_2 у приватну власність вказаної земельної ділянки в порядку приватизації (а.с. 14).

10 лютого 2022 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_6 договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Г. В., зареєстрований в реєстрі за №201, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняла у дар земельну ділянку загальною площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в межах згідно плану (а.с. 35-38).

В цей же день ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_6 договір дарування житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Г. В., зареєстрований в реєстрі за №200, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняла у дар житловий будинок загальною площею 69,7 кв. м. з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_2 (а.с. 30-33).

Право власності ОСОБА_6 на вказане вище нерухоме майно було зареєстровано 10 лютого 2022 року, про що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Г.В. винесені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63365406 та №63364660 відповідно, що підтверджується інформаційними довідками №298864195 та №298859851 від 10.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 34, 39).

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 червня 2022 року в справі №149/628/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання зі визначенням іспитового строку. Також, цим вироком задоволено цивільні позови до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 496800,00 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 8000 грн понесених судових витрат, та на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 500000,00 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди (а.с. 19-23).

Вироком Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у справі №149/628/22 вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 червня 2022 року в частині призначеного покарання був скасований з ухваленням нового вироку з призначенням іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, в іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 24-29).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.01.2023 вирок Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

25 жовтня 2022 року та 02 листопада 2022 року Хмільницьким ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкриті виконавчі провадження НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 по виконавчих листах, які видані Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області 12 жовтня 2022 року за результатом розгляду вищевказаної справи №149/628/22 (а.с. 140-145).

Постановою про арешт майна боржника ВП НОМЕР_7 від 26 жовтня 2022 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 , про що внесено запис про обтяження №48250581 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 65, 146).

02 листопада 2022 року постановою державного виконавця вказані вище виконавчі провадження зведено в одне виконавче провадження НОМЕР_13 (а.с. 66).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2023 у справі №127/5490/23, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 26.12.2023, позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганни Вікторівни, про визнання недійсним договорів дарування земельної ділянки та житлового будинку, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0554 га з кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №201. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63365406, винесене 10 лютого 2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0554 га з кадастровим номером 0510100000:02:020:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №200. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №63364660, винесене 10 лютого 2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павліченко Ганною Вікторівною, про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 69,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40-61).

Згідно вищевказаного рішення суду право власності на земельну ділянку, площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, та житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, який розташований на цій земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №395020682 від 16.09.2024 (а.с. 204).

Встановленим судом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України зокрема, в частині щодо права спільної сумісної власності подружжя, здійснення останнім цього права, способів та порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таку ж норму містить стаття 368 ЦК України.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, а також земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Отже, норми статей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17-ц.

Відповідно до ст. 372 ЦК України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суд звертає увагу, що наразі сторони перебувають в шлюбі, однак вказана обставина не є перешкодою для вирішення питання про поділ майна з огляду на положення ст. 69 СК України і особа вправі реалізувати своє право.

Згідно з ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Аналізуючи наведені вище норми сімейного законодавства України, можна дійти висновку, що майно, яке набуте подружжям під час перебування у шлюбі та є об`єктом права спільної сумісної власності цього подружжя у випадку вирішення питання про його розподіл підлягає поділу між сторонами у рівних частках.

Водночас за наявності обставин, передбачених частинами другою, третьою статті 70 СК України, які стосуються неналежного виконання одним із подружжя батьківських обов`язків та неналежного матеріального забезпечення сім`ї, частку іншого з подружжя у такому майні може бути збільшено.

Доказів, які б давали підстави стверджувати про відступлення від рівності часток, матеріали справи не містять.

Спірний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , придбано у період шлюбу сторін, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Вказана обставина також визнається і відповідачем у справі.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування статті 71, статті 365 ЦК України суд визначає ідеальні частки подружжя в майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, якщо один із подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій. При цьому визнання права на ідеальну частку у майні без його виділу в натурі є поділом майна подружжя у розумінні частини першої статті 71 СК України (див. постанову Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі №691/1240/18).

Окрім того, як встановлено судом ОСОБА_2 в порядку безоплатної приватизації отримав у власність спірну земельну ділянку на підставі рішення Вінницької міської ради від 12.04.2005 №1125.

Відповідно до статті 61 СК України в редакції, чинній станом на 12.04.2005, не належать до об`єктів права спільної сумісної власності приватизовані одним із подружжя земельні ділянки.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п`ятою такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Зазначена норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України від 17 травня 2012 року № 4766 «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності 12 червня 2012 року.

Отже, з урахуванням наведених змін до СК України, правовий режим приватизованого державного земельного фонду змінювався.

При цьому лише в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із державного земельного фонду, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності дружини або чоловіка, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №504/3831/19, від 12 серпня 2020 року у справі №626/4/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №442/6318/17, від 15 вересня 2021 року у справі №158/1378/20-ц, від 31 січня 2023 року у справі №587/2739/20.

Вирішуючи спір у частині поділу земельної ділянки, на якій розташований спірний житловий будинок, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

За змістом статті 120 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності іншої особи, відбувається одночасний перехід права власності на земельну ділянку.

Системний аналіз змісту статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року в справі №689/26/17 дійшла висновку, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, необхідно враховувати те, що норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства».

У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №686/9580/16 зроблено висновок, що земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи наведені положення норм матеріального права та зважаючи на те, що спірна земельна ділянка і набута у власність ОСОБА_2 в порядку безоплатної приватизації, однак оскільки на ній знаходиться будинок, який є спільною власністю подружжя та який підлягає поділу, то до ОСОБА_1 переходить право власності на земельну ділянку у розмірі частки права власності спільного будинку відповідно до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що спірні будинок та земельна ділянка є об`єктами спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між ними в рівних частках, а позов підлягає задоволенню. Так, у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя слід визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, а також право власності на частки земельної ділянки, загальною площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Щодо розподілу судових витрат, позивач просила залишити судові витрати за нею.

Керуючись ст. 60, 69-71 СК України, ст. 325, 368, 372 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 142, 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0554 га, кадастровий номер 0510100000:02:020:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34849258, місцезнаходження: вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 26, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область;

третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 13 січня 2025 року.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна