Постанова

від 18.01.2024 по справі 921/258/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. Справа №921/258/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" №16/10/23 від 16.10.2023 (вх. суду від 20.10.2023 №01-05/3254/23)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2023 (повний текст рішення складено 06.10.2023)

у справі №921/258/23 (суддя Н.О. Андрусик)

за позовом: Приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ", м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС", м. Київ

про стягнення 99 991,79 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

13.04.2023 Приватне підприємство РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства СМБ-ПЛЮС про стягнення збитків у сумі втраченого податкового кредиту в розмірі 99 991,79грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем як орендарем в період з 01.02.2021 по 31.12.2021 надавалися позивачу як суборендарю послуги з оренди майна на підставі договору суборенди приміщень без номеру від 01.02.2021 на загальну суму 599 950,75грн про що свідчать підписані сторонами без зауважень та заперечень Акти наданих послуг. Позивачем надані відповідачем послуги з оренди оплачені в повному розмірі, про що свідчать копії платіжних доручень та не заперечується відповідачем.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі №921/258/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства СМБ-ПЛЮС на користь Приватного підприємства РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ 99 991,79грн збитків та 2 684,00грн в повернення сплаченого судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 99 991,79 грн котрі обґрунтовані з посиланням на вчинення останнім порушення зобов`язання, встановленого податковим законодавством, зокрема в частині складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних, відтак суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально доведеними та правомірними, відповідно такими, що підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погодившись з вказаними рішенням, Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №16/10/23 від 16.10.2023 (вх. суду від 20.10.2023 №01-05/3254/23) у якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 921/258/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на на відсутність у нього можливості здійснити реєстрацію податкових накладних, оскільки не знав індивідуального номеру позивача-платника ПДВ, який є обов`язковим реквізитом при складанні та заповненні податкової накладної. З цих підстав вважає, що позивачем не доведено вини підприємства щодо бездіяльності у заподіянні збитків позивачу. На думку відповідача, у разі оскарження позивачем бездіяльності ПП СМБ-ПЛЮС щодо реєстрації податкових накладних до органів податкового контролю та підтвердження вини останнього, у позивача б виникли підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Утім така скарга позивачем подана до податкового органу не за місцезнаходженням відповідача, а за місцезнаходженням орендованого нерухомого майна. Відповідач вважає, що належним доказом наявності його вини може бути Акт перевірки податкового органу, в якому буде встановлено допущенні відповідачем порушення, однак такого Акту позивачем не було подано у суді першої інстанції.

Також відповідач вважає, що даний спір не є спором щодо нерухомого майна, і це виключає можливість застосування правил виключної підсудності по розгляду даного спору судом за місцем знаходження майна; даний спір також не виник з факту невиконання договірних зобов`язань, а спір стосується виконання положень Податкового кодексу України, зокрема в частині виникнення у відповідача обов`язку з реєстрації податкових накладних у м. Києві, місцезнаходження якого теж є м. Київ, а тому вважає, що спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

28.11.2023 від Приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" надійшов відзив б/н від 27.11.2023 (вх. №01-04/7757/23) на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що згідно статей 198, 201 ПК України відповідач повинен був скласти податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, цей обов`язок відповідач не виконав та не зареєстрував податкових накладних за даними господарськими операціями. Оскільки податкові накладні не складені та не зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), позивач не має правових підстав для включення сплачених ним відповідно до платіжних доручень сум ПДВ в розмірі 99 991,79грн до податкового кредиту, у зв`язку з чим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі неотриманого податкового кредиту.

Також, позивач заперечує доводи відповідача про відсутність у нього даних про індивідуальний податковий номер позивача як платника ПДВ як обставину, що унеможливила заповнення всіх необхідних реквізитів податкової накладної зазначивши, що така інформація є загальнодоступною.

07.12.2023 апелянтом подано доповнення вих.№4/12/23 від 04.12.2023 до апеляційної скарги. З приводу подання вказаної заяви судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізом поданих скаржником письмових пояснень встановлено, що такі містять доводи та обґрунтування апеляційних вимог, які не зазначалися в поданій апеляційній скарзі, а відтак за своїм правовим змістом є доповненням до раніше поданої апеляційної скарги.

Враховуючи те, що скаржником пропущено встановлений строк на доповнення апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про залишення таких без розгляду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 справу №921/258/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 (колегією суддів у складі: Бонк Т.Б. (головуючий суддя), Бойко С.М., Якімець Г.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" №16/10/23 від 16.10.2023 (вх. суду від 20.10.2023 №01-05/3254/23). Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Як вказує позивач, і це підтверджується відповідачем у справі, між сторонами виникли орендні правовідносини внаслідок укладення договору суборенди нежитлових приміщень (складське приміщення, офісні приміщення, гаражні бокси, стоянка), що розташовані по вул. Поліська, 14 в м. Тернопіль. До даного договору відповідач просив внести зміни шляхом надіслання проекту додаткової угоди від 01.01.2022 в частині зміни Суборендаря, що свідчить про існування між сторонами у справі орендних правовідносин.

Дані обставини відповідачем не заперечувалися в ході з`ясування обставин справи та дослідження доказів. За матеріалами справи судом встановлено, що з 01.02.2021 Приватне підприємство РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ користувалося орендованими приміщеннями та отримувало супутні комунальні послуги в період з 01.02.2021 по 31.12.2021, що підтверджується підписаними Актами наданих послуг, а саме: №50 від 26.02.2021 на суму 20959,92грн, №109 від 31.03.2021 на суму 24119,50грн, №108 від 31.03.2021 на суму 35429,32грн (позивачем повідомлено суду, що цей складено за послуги, надані в лютому 2021 року), №136 від 31.03.2021 на суму 24035,50грн, №135 від 30.04.2021 на суму 35817,52грн, №161 від 31.05.2021 на суму 19106,65грн, №162 від 31.05.2021 на суму 36563,34грн, №205 від 30.06.2021 на суму 11645,00грн, №206 від 30.06.2021 на суму 36715,25грн, №265 від 31.07.2023 на суму 10835,00грн, №237 від 31.07.2021 на суму 37052,44грн, №278 від 31.08.2021 на суму 36948,44грн, №279 від 31.08.2021 на суму 11442,50грн, №319 від 30.09.2021 на суму 36554,95грн, №320 від 30.09.2021 на суму 11888,00грн, №360 від 30.10.2021 на суму 36445,87грн, №361 від 30.10.2021 на суму 15769,70грн, №424 від 30.11.2021 на суму 37356,98грн, №425 від 30.11.2021 на суму 23776,50грн, №469 від 31.12.2021 на суму 37984,45грн, №470 від 31.12.2021 на суму 35529,22грн, а також Акт наданих послуг від 01.04.2021 на суму 34974,70грн, який як стверджує позивача, втрачено, утім факт надання послуг та їх оплата на суму, вказану в акті, відповідач не заперечує. Таким чином позивачу було надано послуг з оренди на загальну суму 610950,75грн.

Зі змісту Актів виконаних робіт вбачається, що такі містять нарахування пені в розмірі 11000,00грн за весь період оренди, відтак, загальна сума наданих послуг, без урахування суми нарахованої пені складає 599950,85грн (з ПДВ).

На оплату наданих послуг відповідачем виставлено рахунки: №93 від 01.03.2021 на суму 24119,50грн, №92 від 01.03.2021 на суму 35429,32грн, №136 від 31.03.2021 на суму 24035,50грн, №130 від 01.04.2021 на суму 35817,52грн, №162 від 01.05.2021 на суму 19106,65грн, №163 від 01.05.2021 на суму 36563,34грн, №266 від 01.07.2021 на суму 10835,00грн, №240 від 29.07.2021 на суму 37052,44грн, №278 від 02.08.2021 на суму 36948,44грн, №279 від 02.08.2021 на суму 11442,50грн, №326 від 01.09.2021 на суму 36554,95грн, №327 від 01.09.2021 на суму 11888,00грн, №366 від 01.10.2021 на суму 326445,87грн, №367 від 01.10.2021 на суму 15769,70грн, №426 від 01.11.2021 на суму 37356,98грн, №427 від 01.11.2021 на суму 23776,50грн, №465 від 01.12.2012 на суму 37984,45грн, №466 від 01.12.2021 на суму 35529,22грн.

Приватним підприємством РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ, в свою чергу, здійснено оплату наданих послуг на загальну суму 610950,75грн, що підтверджується фільтрованою випискою від 10.03.2023 по банківському рахунку позивача, відкритому у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", за період з 01.02.2021 по 01.02.2022, а також засвідченими копіями платіжних інструкцій №2328 від 11.02.2021 на суму 10000,00грн, №2328від 17.02.2021 на суму 15000,00грн, №2328 від 22.02.2021 на суму 5000,00грн, №2328 від 23.02.2021 на суму 5000,00грн, №2328 від 23.02.2021 на суму 5000,00грн, №2365 від 25.02.2021 на суму 5000,00грн, №2369 від 26.02.2021 на суму 600,00грн, №2369 від 01.03.2021 на суму 10334,62грн, №2369 від 11.03.2021 на суму 5000,00грн, 32369 від 12.03.2021 на суму 10000,00грн, №2369 від 18.03.2021 на суму 5000,00грн. №2369 від 19.03.2021 на суму 10000,00грн, №2369 від 24.03.2021 на суму 10000,00грн, №2445 від 29.03.2021 на суму 19548,82грн, №2457 від 30000,00грн, №2420 від 16.04.2021 на суму 1500,000грн, №2432 від 20.04.2021 на суму 47853,02грн, №2430 від 20.04.2021 на суму 10000,00грн, №2367 від 1000,00грн, №2367 від 21.05.2021 на суму 5669,99грн, №2367 від 24.05.2021 на суму 4000,00грн, №2367 від 25.05.2021 на суму 5000,00грн, №2367 від 25.05.2021 на суму 1000,00грн, №2432 від 07.05.2021 на суму 30000,00грн, №2311 від 11.06.2021 на суму 20000,00грн, №2313 від 14.06.2021 на суму28360,25грн, №2313 від 20.07.2021 на суму 20000,00грн, №2313 від 30.07.2021 на суму 20000,00грн, №2315 від 04.08.2021 на суму 7887,44грн, №2456 від 13.08.2021 на суму 20000,00грн, №2456 від 20.08.2021 на суму 10000,00грн, №2456 від 26.08.2021 на суму 5000,00грн, №2456 від 28.08.2021 на суму 13390,94грн, №2456 від 14.09.2021 на суму 10000,00грн, №2486 від 17.09.2021 на суму 10000,00грн, №2520 від 24.09.2021на суму 10000,00грн, №2919 від 12.10.2021 на суму 10000,00грн, №2529 від 30.09.2021 на суму 184442,95грн, №2997 від 22.10.2021на суму 10000,00грн, №2998 від 22.10.2021 на суму 10000,00грн, №3129 від 28.10.2021 на суму 10000,00грн, №3144 від 01.11.2021 на суму 5000,00грн, №3146 від 01.11.2021 на суму 7215,57грн, №3224 від 12.11.2021 на суму 10000,00грн, №3295 від 18.11.2021 на суму 12000,00грн, №3328 від 23.11.2021 на суму 10000,00грн, №3365 від 30.11.2021 на суму 29133,48грн, №3437 від 17.12.2021 на суму 30000,00грн, №3498 від 24.12.2021 на суму 43513,67грн. де в графі "призначення платежу" вказано : "оплата за оренду згідно рахунку".

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що позивачем проведено оплату відповідачу за надані послуги з оренди на підставі виставлених рахунків в загальному розмірі 610950,75грн, з яких пеня - 11000,00грн, що становить без штрафних санкцій 599950,85грн, а саме:

- за лютий 2021 року згідно рахунку №50 від 01.02.2021 та Акту наданих послуг від 26.02.2021 на суму 20959,92грн, Акту наданих послуг на суму 34974,70грн проведено оплату 01.03.2021 на суму 10334,62грн, 26.02.2021 на суму 600,00грн, 25.02.2021 на суму 5000,00грн, 23.02.2021 на суму 5000,00грн, 23.02.2021 на суму 5000,00грн, 22.02.2021 на суму 5000,00грн, 17.02.2021 на суму 15000,00грн, 11.02.2021 на суму 10000,00грн. Всього перераховано 55934,62грн;

- за березень 2021 року згідно рахунків на оплату №93 від 01.03.2021 на суму 24119,50грн, №92 від 01.03.2021 на суму 35429,32грн та Актів №109 від 31.03.2021 та №108 від 31.03.2021 оплату здійснено 29.03.2021 в розмірі 19548,82грн, 24.03.2021 - 10000,00грн, 19.03.2021 - 10000,00грн, 18.03.2021 - 5000,00грн, 12.03.2021 - 10000,00грн, 11.03.2021 - 5000,00грн. Всього - 59548,82грн;

- за квітень згідно рахунків на оплату №130 від 01.04.2021 на суму 35817,52грн та №136 від 31.03.2021 на суму 24035,50грн, Актів №135 від 31.03.2021, №136 від 31.03.2021 оплату здійснено 20.04.2021 на суму 14853,02грн, 16.04.2021 на суму 15000,00грн, 12.04.2021 на суму 30000,00грн. Всього - 59853,02грн;

- за травень 2021року згідно рахунків №162 від 01.05.2021 на суму 19106,65грн та №163від 01.05.2021 на суму 36563,34грн, Актів №161 від 31.05.2021 та №162 від 31.05.2021 оплату здійснено 25.05.2021 на суму 15000,00грн, 24.05.2021 на суму 4000,00грн, 21.05.221 на суму 15669,99грн, 07.05.2021 на суму 30000,00грн. Всього - 55669,99грн;

- за червень 2021 року згідно Актів №206 від 30.06.2021 на суму 36715,25грн та №205 від 30.06.2021 на суму 11645,00грн оплату здійснено 14.06.2012 на суму 28360,25грн та 11.06.2021 на суму 20000,00грн. Всього - 48360,25грн;

- за липень 2021року згідно рахунків на оплату №266 від 01.07.2021 на суму 10835,00грн та №240 від 29.07.2021 на суму 37052,44грн, Актів №265 від 31.07.2021 та №237 від 31.07.2021 оплату здійснено 04.08.2021 на суму 7887,44грн, 30.07.2021 на суму 20000,00грн, 20.07.2021 на суму 20000,00грн. Всього - 47887,44грн;

- за серпень 2021 року згідно рахунків на оплату №278 від 02.08.2021 на суму 36948,44грн, №279 від 02.08.2021 на суму 11442,50грн та Актів №278 від 31.08.2021, №279 від 31.08.2021 оплату здійснено 28.08.2021 на суму 13390,94грн, 26.08.2021 на суму 5000,00грн, 20.08.2021 на суму 10000,00грн, 13.08.2021 на суму 20000,00грн. Всього - 48390,94грн;

- за вересень 2021року згідно рахунків на оплату №326 від 01.09.2021 на суму 36554,95грн №327 від 01.09.2021 на суму 11888,00грн та Актів №319 від 30.09.2021, №320 від 30.09.2021 оплату здійснено 30.09.2021 на суму 18442,95грн, 24.09.2021 на суму 10000,00грн, 17.09.2021 на суму 10000,00грн, 14.09.2021 на суму 10000,00грн. Всього - 48442,95грн;

- за жовтень 2021року згідно рахунків на оплату №366 від 01.10.221на суму 36445,87грн, №367 від 01.10.2021 на суму 15769,70грн та Актів №360 від 30.10.2021, №361 від 30.10.2021 оплату здійснено 01.11.2021 на суму 12215,57грн, 28.10.2021 на суму 10000,00грн, 22.10.2021 на суму 20000,00грн, 12.10.2021 на суму 10000,00грн. Всього - 52215,57грн;

- за листопад 2021року згідно рахунків на оплату №426 від 01.11.2021 на суму 37356,98грн, №427 від 01.11.2021 на суму 23776,50грн та Актів №424 від 30.11.2021, №424 від 30.11.2021 оплату здійснено 30.11.2021 на суму 29133,48грн, 23.11.2021 на суму 10000,00грн, 18.11.2021 на суму 12000,00грн, 12.11.2021 на суму 10000,00грн. Всього - 61133,48грн;

- за грудень 2021 року згідно рахунків на оплату №465 від 01.12.2021 на суму 37984,45грн, №466 від 01.12.2021 на суму 35529,22грн та актів №470 від 31.12.2021, №569 від 31.12.2021 оплату здійснено 17.12.2021 на суму 30000,00грн та 24.12.2021 на суму 43513,67грн. Всього - 73513,67грн.

У грудні 2021року орендовані приміщення було звільнено та повернуто ПП "СМБ-ПЛЮС", однак надісланий для підписання Акт прийому-передачі відповідачем не було підписано з невідомих причин, тому позивач згідно рекомендованого поштового відправлення №4600603119470 від 06.03.2023 з описом вкладення направив відповідачу для підписання Акт прийому-передачі (повернення) об`єкта оренди від 31.12.2021 (супровідний лист без номера від 06.03.2021), який не було повернуто.

Незважаючи на оплату позивачем наданих послуг згідно договору суборенди від 01.02.2021, відповідачем, всупереч п.187.1 ст.187 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не було зареєстровано жодної податкової накладної за здійсненими господарськими операціями. Позивач вказує, що оскільки відбулося зарахування грошових коштів, сплачених ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ, то відповідач був зобов`язаний скласти податкові накладні та зареєструвати їх у ЄРПН протягом 15-ти календарних днів, наступних за датою цих накладних (виникнення податкових зобов`язань), але не зробив цього по даний час.

20.09.2022 ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України подано Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за серпень 2021 року (заява прийнята контролюючим органом - ГУ ДПС в Тернопільській області, що підтверджується Квитанцією №2 додаток №7 до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.106108,том 1)), до якої додатково надано на 20-ти аркушах копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг (супровідний лист без номера від 20.09.2021 отримано ГУ ДПС - 28.09.2022).

16.03.2023 ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ повторно звернулося до ГУ ДПС в Тернопільській області із заявою від 16.03.2021, в якій повідомило контролюючий орган про невиконання ПП СМБ-ПЛЮС обов`язку із складання та реєстрації податкових накладних.

27.03.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у Київській області із адвокатським запитом про надання інформації чи ПП СМБ-ПЛЮС було зареєстровано податкові накладні по контрагенту ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ.

У листі-відповіді ГУ ДПС у м. Києві №27801/6/26-15-07-05-07-07 від 10.04.2023, зазначено, що відповідно до інформаційно-комунікаційних систем, ПП СМБ-ПЛЮС за період з 01.02.2021 по 07.04.2023 не реєструвало податкових накладних в ЄРПН по господарських операціях з ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ.

Долучені позивачем у суді першої інстанції до справи Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №№143173, 143174, 143175, 143176, 143177, 143178, 143179, 143180, 143181, 143182, 143183, 143184, 143185, 143186, 143188, 143187, 143189, 143190, 143388, 143191, 143192, 143200, 143194, 143195, 143196, 143197, 143198, 143199, 143232, 143233, 143234, 143235, 143236, 143237, 143238, 143239, 143240, 143241, 143242, 143243, 143244, 143245, 143246, 143247, 143248, 143391, 143249, 143250, 143251, 143252, 143389, 143253, 143254, 143255, 143256, 143257, 143258, 143259, 143260, 143292, 143293, 143294, 143295, 143296, 143297, 143298, 143299, 143300, 143301, 143302, 143303, 143304, 143305, 143306, 143307, 143308, 143312, 143313, 143314, 143315, 143316, 143317, 143318, 143319, 143320, 143321 від 03.07.2023 підтверджують невиконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних по господарських операціях, здійснених з ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ, котрі останнім оплачені. Даний факт відповідачем не заперечується.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

Спір у цій справі стосується стягнення з відповідача збитків у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних на суму 99991,79 грн в ЄРПН, що, призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, відповідач після підписання Актів та отримання від позивача коштів мав скласти податкові накладні та внести їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України. Податкова накладна зареєстрована в ЄРПН є підставою для включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За покупцем - одержувачем товарів/послуг зберігається право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК У країни).

Згідно із вищевказаним, продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Це створює обґрунтоване очікування контрагента щодо виконання цього зобов`язання, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування можуть бути враховані у складі податкового кредиту.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із матеріалами справи, в період з лютого 2021 по грудень 2021 відповідач надав, а позивач прийняв послуги з оренди на загальну суму 599 950,75грн (з ПДВ) та оплатив їх. Отже, відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Також, судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні за наслідками операцій, здійснених між ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ та ПП "СМБ-ПЛЮС" на підставі договору суборенди від 01.02.2021 на суму 599950,75грн, відповідачем не складалися та не зареєстровані по цей час (лист ГУ ДПС у м. Києві № 27801/6/26-15-07-05-07-07 від 10.04.2023).

Відповідно до п.80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у чинній редакції, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень'' протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Строк у 1095 календарних днів для можливості включення суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем права на податковий кредит. Таким чином, порушення відповідачем вимог ст.201 ПК України, позбавили позивача права включити суми ПДВ у розмірі 99991,79грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму.

Враховуючи встановлений судом першої інстанції факт невиконання ПП "СМБ-ПЛЮС" зобов`язання з реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість, сплаченого ПП РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ як оплату за оренду приміщень, стоянки, комунальних послуг за протягом лютого-грудня 2021 року на загальну суму 599950,85грн, що за обставин даної справи підтверджує доводи з приводу неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 99 991,79грн.

Щодо тверджень апелянта про розгляд справи за територіальною підсудністю.

Згідно положень частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас, статтею 30 ГПК України врегульовано питання виключної територіальної підсудності справ та наведено перелік категорій справ, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 Господарського процесуального кодексу України.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

У частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків, заподіяних не реєстрацією податкових накладних за послугами з оренди нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14. Тобто спір у даній справі стосується інших прав та обов`язків учасників справи, які виникли з орендних правовідносин щодо нерухомого майна, яке не є безпосереднім об`єктом спірного матеріального правовідношення.

Отже, в даному випадку застосуванню підлягають саме правила виключної підсудності справи, встановлені ст.30 ГПК України, а саме справа підлягає розгляду Господарським судом Тернопільської області, на що правомірно звернув увагу суд першої інстанції.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі №921/258/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" №16/10/23 від 16.10.2023 (вх. суду від 20.10.2023 №01-05/3254/23) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі №921/258/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець