Ухвала

від 29.01.2024 по справі 905/2130/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

29 січня 2024 року м. Харків Справа № 905/2130/20

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр, м. Київ (вх.№209 Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/2130/20 (повний текст складено 11.12.2023, суддя Паляниця Ю.О.)

за позовом Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр, м.Київ

до Комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради, м.Авдіївка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління з розвитку міського господарства військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості за договором підряду №04-09/195НБ від 09.06.2020 в розмірі 1 188 000,00 грн та вартості експертизи в розмірі 51832,03 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Судовий будівельно-експертний центр звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду №04-09/195НБ від 09.06.2020 в розмірі 1 188 000,00 грн та вартості експертизи в розмірі 51832,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на розробку проектно-кошторисної документації №04-09/195НБ від 09.06.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1 188 000,00 грн. Крім того, позивач зазначав, що п.2, ч.28 додатку 1 до договору, передбачено, що замовник (відповідач) зобов`язаний сплатити вартість експертного звіту в розмірі 51832,03 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/2130/20 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр (04205, м.Київ, просп.Оболонський 23-А, код ЄДРПОУ 32706226) на користь Комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради (86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Молодіжна 3, код ЄДРПОУ 32270664) суму витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 102966,00 грн.

15.01.2024 через систему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також апелянт просить відстрочити оплату судового збору до моменту винесення судового рішення у справі; витрати пов`язані із проведенням експертизи в суді першої інстанції на загальну суму 102 966,00 грн покласти на відповідача; витрати, пов`язані із повторною експертизою покласти на відповідача.

Одночасно в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що повний текст рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/2130/20 отримано на електронну пошту та до особистого кабінету електронного суду 26.12.2023, тому останнім днем на подання апеляційної скарги 15.01.2024.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює її розгляд, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/2130/20; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; постановлено копію ухвали надіслати апелянту та Господарському суду Донецької області.

23.01.2024 матеріали справи №905/2130/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи повний текст оскаржуваного рішення складено 11.12.2023, отже, двадцятиденний строк на подання апеляційної скарги в розумінні ч. 1 ст. 256 ГПК України закінчився 31.12.2023. З матеріалів справи вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.236-241. Прийняття судового рішення" від 30.11.23 по справі № 905/2130/20 (суддя Паляниця Юлія Олександрівна) було надіслано одержувачу Державне підприємство "Судовий будівельно-експертний центр" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 26.12.23 21:20.

Таким чином, в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України судове рішення вручено апелянту 27.12.2023. Оскільки апеляційну скаргу подано апелянтом через підсистему «Електронний суд» 15.01.2024, тобто протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, суд вважає, що ДП Судовий будівельно-експертний центр має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України Про судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Зважаючи на те, що вимоги позовної заяви мають майновий характер, а саме, стягнення заборгованості за договором підряду №04-09/195НБ від 09.06.2020 в розмірі 1 188 000,00 грн та вартості експертизи в розмірі 51832,03 грн, судовий збір, що підлягав сплаті до суду першої інстанції становить 18 597,48 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить: 18597,48 грн х 150% = 27 896,22 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Апеляційну скаргу подано скаржником через підсистему «Електронний суд».

Відповідно, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі: 27 896,22 грн х 0,8 (понижуючий коефіцієнт) = 22 317,00 грн.

При поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, натомість надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» до моменту винесення судового рішення.

Клопотання обґрунтовано тим, що Державне підприємство «Судовий будівельно-експертний центр» відповідно до Статуту є комерційним підприємством, яке засноване на державній власності. На сьогоднішній день основними напрямками діяльності підприємства є надання послуг з експлуатації та обслуговування адміністративних споруд та приміщень судів, установ й органів судової влади України. З 24.02.2022 відбулася військова агресія Російської Федерації, яка не припинена по сьогоднішній день. Зазначені обставини призвели до значного погіршення стану державних фінансів в Україні та суттєвого зниження ділової активності у галузі будівництва. Державне підприємство «Судовий будівельно-експертний центр» в основному надає послуги для судів, установ й органів судової влади України, а вони в свою чергу є отримувачами бюджетних коштів і в умовах введеного воєнного стану та запровадженого карантину мають дефіцит коштів на здійснення видатків.

З огляду на означене, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі у зв`язку із урахуванням майнового стану державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр».

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи той факт, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20, від 28.07.2022 у справі № 908/704/21.

Апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим (подібний висновок наведений в ухвалі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року по справі №904/454/22).

Крім того, запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також, закон не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі №910/6306/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 910/26972/14 та від 16 січня 2023 року у справі № 910/11002/21.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, приписами ч. 6 ст. ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч.7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

З матеріалів справи вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з розвитку міського господарства військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка (код ЄДРПОУ 40865843) є юридичною особою на яку, в силу вимог ч.6 ст.6 ГПК України, покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

Дослідженням даних КП Діловодство спеціалізованого суду, а також довідкою №460677, що долучена до матеріалів справи, підтверджуєтеся відсутність зареєстрованого Електронного кабінету у вказаного учасника справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана скаржником до суду через підсистему Елктронний суд, у третьої особи у справі відсутній зареєстрований Електронний кабінет, Державне підприємство Судовий будівельно-експертний центр звільняється від обов`язку надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управлінню з розвитку міського господарства військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка (код ЄДРПОУ 40865843).

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту має усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 22 317,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству Судовий будівельно-експертний центр про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства Судовий будівельно-експертний центр на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/2130/20 залишити без руху.

3. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 22 317,00 грн.

грн. Докази усунення недоліків надати суду.

4. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза