Ухвала

від 31.01.2024 по справі 917/1449/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/1449/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (вх. №2801 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваземлеустрій", м. Полтава,

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ, в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство", с. Мала Кохнівка, Кременчуцький район, Полтавська область,

про стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ філії 45108331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваземлеустрій" (код ЄДРПОУ 36324770) 106411,73 грн основного боргу, 3990,88 грн інфляційних нарахувань, 1644,28 грн - 3 % річних та 2684,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" звернулось засобами поштового зв`язку 11.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ 2801 П/2 від 19.12.2023), в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 по справі 917/1449/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтаваземлеустрій'' (36040, м. Полтава, провул. Хоткевича Гната, 4, кв. 29, код ЄДРПОУ 36324770) до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (39618, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Лісова 17 А, код ЄДРПОУ філії 45108331) про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваземлеустрій" (36040, м. Полтава, провул. Хоткевича Гната, 4, кв. 29, код ЄДРПОУ 36324770) 106 411,73 грн основного боргу, 3 990,88 грн інфляційних нарахувань, 1 644,28 гри - 3 % ріпних та 2 684,00 грн судового збору - скасувати з одночасним ухваленням нового рішення.

Водночас, заявник апеляційної скарги просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі ч.2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення представником філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" отримано лише 20.11.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1449/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (вх. №2801 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

03.01.2024 матеріали господарської справи №917/1449/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 залишено без руху апеляційну Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (вх. №2801 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23 на підставі частини 2, 3 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України після закінчення строків на апеляційне оскарження, а підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом апеляційної інстанції неповажними; також в порушення пункту 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України апеляційна скарга подана за відсутності належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Крім того, на виконання вимог частини другої статті 258 ГПК України, вказано про необхідність уточнити вимоги апеляційної скарги шляхом зазначення вимог стосовно того, які повноваження суд апеляційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 08.01.2024 була доставлена Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в Електронний кабінет 09.01.2024 о 03:11, що підтверджується довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, сформованої в програмі Діловодство спеціалізованого суду.

Враховуючи п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України та встановлений судом апеляційної інстанції десятиденний строк згідно ухвали суду від 08.01.2024, останнім днем строку для надсилання (подання) заяви про усунення недоліків є 19.01.2024.

18.01.2024, в межах встановленого строку, засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 скаржником надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №1238), до якої додано уточнену апеляційну скаргу, в якій заявник просить суд рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 по справі №917/1449/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Полтаваземлеустрій'' (36040, м. Полтава, провул. Хоткевича Гната, 4, кв. 29, код ЄДРПОУ 36324770) до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (39618, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Лісова 17 А, код ЄДРПОУ філії 45108331) про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваземлеустрій" (36040, м. Полтава, провул. Хоткевича Гната, 4, кв. 29, код ЄДРПОУ 36324770) 106 411,73 грн основного боргу, 3 990,88 грн інфляційних нарахувань, 1 644,28 гри - 3 % ріпних та 2 684,00 грн судового збору - скасувати з одночасним ухваленням нового рішення про закриття провадження у справі.

До поданої заяви про усунення недоліків апеляційної скарги також додано: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду (вх.№1239); докази доплати судового збору у розмірі 1342,00 грн.; копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; опис вкладення до цінного листа щодо надіслання заяви про усунення недоліків із додатками позивачу у справі.

Крім того, заявником апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про долучення документів до матеріалів справи (копії довіреності директора філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", копії довіреності юрисконсульта 1 категорії філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") (вх.№1240).

Додатково обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, заявник в поданому клопотанні вказує на те, що рішення суду від 24.10.2023 по справі 917/1449/23 було отримано представником філії 20.11.2023. Виходячи з вищевикладеного останній день подання апеляційної скарги за твердженням апелянта припадає на 10.12.2023 (вихідний день) та відповідно приписів частини 4 статті 116 ГПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день - 11.12.2023 відповідно. Також заявник зазначив, що філія "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" позбавлена доступу до Електронного кабінету Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", відтак отримання паперового рішення від 24.10.2023 по справі 917/1449/23 був єдиним можливим способом ознайомлення із його змістом.

Надаючи оцінку вказаним твердженням заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 24.10.2023, а отже, строк подання апеляційної скарги згідно вимог ч.1 ст. 256 ГПК України сплив 13.11.2023.

Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою засобами поштового зв`язку 11.12.2023, що підтверджується інформацією на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду та відомостями сайту АТ «Укрпошта».

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

Проте, підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги подане разом із апеляційною скаргою, судом апеляційної інстанції були визнані неповажними, з огляду на таке.

Так, скаржник обґрунтовував своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема тим, що копію оскаржуваного рішення від 24.10.2023 представником філії "Кременчуцьке лісове господарство" ДП "Ліси України" отримано лише 20.11.2023.

Зі змісту положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23 було доставлене Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в Електронний кабінет 24.10.2023 о 19:15, що підтверджується довідкою Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа, сформованої в програмі Діловодство спеціалізованого суду (а.с. 42).

Відповідно до частин 4 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 5 ст. 6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 ст. 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

З урахуванням викладеного вище, суд зазначив, що оскільки оскаржуване рішення суду від 24.10.2023 було належним чином доставлено в «Електронний кабінет» Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 24.10.2023 о 19:15, то вважається врученим відповідачу 25.10.2023.

Отже, строк звернення до суду з апеляційною скаргою, із правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно ч. 2 ст. 256 ГПК України, у відповідача сплив 14.11.2023.

Крім того, частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В межах справи №917/1449/23 позовні вимоги ТОВ "Полтаваземлеустрій" звернуті до відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 45108331).

Апеляційну скаргу в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" подано за підписом Валентина Свириденка, як директором філії "Кременчуцьке лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", який діє на підставі довіреності від 28.12.2022 (зареєстрована в реєстрі за №2960), виданої в особі Генерального директора Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Лицура І.М., копію якої додано до апеляційної скарги.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є юридичною особою.

Натомість згідно п. 3.1 Положення про Філію "Кременчуцьке лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

В апеляційній скарзі представник Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" в якості підстав для поновлення строків звернення до суду також зазначив, що філія не отримувала ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2023 про відкриття провадження та посилається на ч. 1 ст. 254 ГПК України (учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції).

Проте вказане спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвала Господарського суду Полтавської області про відкриття провадження у справі від 15.08.2023 направлялась судом як на адресу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", так і на адресу філії, і була вручена 21.08.2023 та 23.08.2023 відповідно (а.с. 32, 33).

Доводи апелянта про отримання саме представником філії "Кременчуцьке лісове господарство" оскаржуваного рішення лише 20.11.2023 також суперечать матеріалам справи, оскільки рішення суду було отримано 20.11.2023 юрисконсультом І категорії Шайдуком В.О. на підставі довіреності №453 від 02.11.2023 виданої за підписом Генерального директора Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Болоховця Ю.В. (а.с. 42).

Натомість в матеріалах справи та апеляційної скарги відсутні докази того, що Шайдук В.О. є працівником філії "Кременчуцьке лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" отримало копію оскаржуваного рішення в Електронний кабінет 24.10.2023 та 20.11.2023 представник зазначеної юридичної особи за дорученням отримав копію рішення безпосередньо в суді першої інстанції.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не наведено обставин щодо необізнаності юридичної особи відповідача зі змістом оскаржуваного рішення з огляду на отримання копії рішення в Електронний кабінет (яке вважається врученим 25.10.2023) та неможливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою з урахуванням цих обставин, у зв`язку із чим суд визнав наведені апелянтом підстави для поновлення строку неповажними, що стало підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 08.01.2024.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 заявником апеляційної скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, в якому повторно зазначено про обставини того, що рішення суду від 24.10.2023 по справі 917/1449/23 було отримано представником філії лише 20.11.2023.

На підтвердження обставин того, що юрисконсульт І категорії Шайдук В.О. (який отримав 20.11.2023 копію рішення суду в суді першої інстанції) є працівником саме філії, скаржником надано наказ за підписом директора філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 29.09.2023 №84к про прийняття Шайдука В.О. на роботу.

Також додатково заявником апеляційної скарги надано до суду апеляційної інстанції довіреність №518 від 20.12.2023, видану за підписом Генерального директора Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Болоховця Ю.В. на представництво юрисконсультом філії "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Шайдуком В.О. інтересів юридичної особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Посилаючись на ч. 2 ст. 256 ГПК України, апелянт наполягав на тому, що оскільки представник філії отримав копію рішення суду 20.11.2023, останнім днем строку подання апеляційної скарги є 11.12.2023 (з урахуванням приписів ст. 116 ГПК України).

Однак, колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги фактично наведені ті ж самі обставини щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду із апеляційною скаргою (отримання працівником філії копії рішення 20.11.2023), натомість не зазначено будь яких обґрунтованих доводів поважності причини пропуску строків звернення до суду з урахуванням тих обставин, що оскаржуване рішення суду було належним чином доставлено в Електронний кабінет Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 24.10.2023 о 19:15 (вважається врученим відповідачу 25.10.2023) та неможливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою з урахуванням цих обставин.

Так, наданий до суду апеляційної інстанції наказ від 29.09.2023 №84к про прийняття на роботу до філії юрисконсульта І категорії Шайдука В.О., з урахуванням наданої довіреності №518 від 20.12.2023 виданої за підписом Генерального директора Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Болоховця Ю.В. на представництво Шайдуком В.О. інтересів юридичної особи - відповідача, жодним чином не спростовує висновки суду, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" отримало копію оскаржуваного рішення в Електронний кабінет 24.10.2023 та 20.11.2023 представник зазначеної юридичної особи за дорученням отримав копію рішення безпосередньо в суді першої інстанції.

Також не відповідають дійсності доводи скаржника про те, що отримання паперового рішення від 24.10.2023 по справі 917/1449/23, є єдиним можливим способом ознайомлення із його змістом, оскільки, як зазначалось вище, оскаржуване рішення доставлено до Електронного кабінету відповідача 24.10.2023, та, крім того, було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.10.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/114389259, а тому сторони мали можливість ознайомитись із його змістом у вільному доступі.

Натомість апелянт звернувся із апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду лише 11.12.2023.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника про те, що філія "Кременчуцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" позбавлена доступу до Електронного кабінету Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", зводяться до внутрішньої організації роботи юридичної особи відповідача, отже вказане не залежить від об`єктивно непереборних обставин, а тому зазначені обставини не можуть вважатись перешкодою для своєчасного звернення з апеляційною скаргою у межах встановлених законом строків.

Інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку, скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, - не подано.

Натомість приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення. Правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника апеляційної скарги.

Таким чином заявником апеляційної скарги не наведені додаткові причини, які можуть вважатися такими, що дійсно перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою у передбачений законом строк, з урахуванням наведених судом апеляційної інстанції в ухвалі суду від 08.01.2024 висновків щодо відсутності у клопотанні доводів стосовно обізнаності юридичної особи відповідача зі змістом оскаржуваного рішення, з огляду на отримання копії рішення в Електронний кабінет (яке вважається врученим відповідачу 25.10.2023), та неможливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою з урахуванням цих обставин.

Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження в даному випадку.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перевіривши доводи скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" не наведено належних обґрунтованих причин, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки обставини, що спричинили порушення вказаного строку, не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження рішення суду. Відтак, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. (Такі висновки викладені постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21).

З огляду на викладене, враховуючи, що підстави викладені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство" (вх. №2801 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі №917/1449/23.

3. Матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами повернути Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Кременчуцьке лісове господарство".

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель