Ухвала

від 22.01.2024 по справі 904/1688/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/1688/23

За позовом Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080)

про стягнення 192 821 грн. 36 коп.

Представники:

від позивача: Хоптій М.В. - представник (адвокат) (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) про стягнення 192 821 грн. 36 коп. - задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) на користь Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 168 003 (сто шістдесят вісім тисяч три) грн. 30 коп. - заборгованості з орендної плати, 10 417 (десять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 39 коп. - відшкодування заборгованості за комунальні послуги, 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 99 коп. - відшкодування плати за водопостачання та 2 736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) грн. 22 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Позивач у заяві (вх.№358/24 від 03.01.2024) просить стягнути з відповідача - Акціонерного товариства "Акцент-Банк" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 500 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 призначено розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни (вх.№358/24 від 03.01.2024) щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 500 грн. 00 коп. на 22.01.2024 о 15:00 год.

Позивач у заявах (вх.№1111/24 від 09.01.2024 та вх.№1943/24 від 12.01.2024) про винесення додаткового рішення, просить, винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 500 грн. 00 коп.

Також позивач у клопотанні (вх.№1556/24 від 11.01.2024) про проведення засідання в режимі відеоконференції, просить, судове засідання призначене на 22.01.2024 року у справі №904/1688/23 проводити в режимі відеоконференції, для забезпечення проведення відеоконференції залучити Господарський суд Івано-Франківської області м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Кухтарук Наталії Яровлавівни (вх.№1556/24 від 11.01.2024) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 12.01.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши заяви позивача про винесення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем разом з заявою (вх.№1943/24 від 12.01.2024) про винесення додаткового рішення в якості доказів понесених судових витрат надано:

- копію договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (т.3,а.с.23);

- копію акту від 12.10.2023 про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (т.3,а.с.25);

- копію акту від 27.10.2023 про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (т.3,а.с.24);

- копію платіжного доручення від 16.01.2023 №106 про сплату згідно договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (т.3,а.с.26);

- копію платіжного доручення від 01.03.2023 №106 про сплату згідно договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (т.3, а.с.27).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу у справі, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Кухтарук Наталією Ярославівною, як клієнтом і адвокатським бюро "Хоптій та Партнери", в особі адвоката Хоптія Ярослава Васильовича було укладено договір від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги визначено, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу, складати необхідні процесуальні документи щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м., в Акціонерного товариства "Акцент Банк", завданих невиконанням умов договору збитків та здійснювати представництво в судах.

В подальшому, на виконання договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги сторонами було складено акти від 12.10.2023 та від 27.10.2023 про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги, а також позивачем на виконання умов вказаного Договору було проведено сплату за надані послуг.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши надані позивачем докази понесених судових витрат у справі №904/1688/23 суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяв позивача про винесення додаткового рішення з наступних підстав.

Як вбачається, предметом договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги є зобов`язання надати юридичну допомогу, складати необхідні процесуальні документи щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018, тоді як предметом спору у справі №904/1688/23 є стягнення заборгованості за договором суборенди приміщення від 02.11.2018.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 зазначено, що матеріали справи містять листування сторін щодо розірвання договору від 01.07.2018 оренди нежитлового приміщення (а.с.20-24), а також копію акту прийому-передачі від 05.03.2021, підписаного позивачем, який не містить посилання на договір суборенди приміщення від 02.11.2018 (а.с.22-25).

Крім того, суд у рішенні звернув увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія Договору від 16.01.2023 №16/01-01 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем, як клієнтом, та Адвокатським бюро "Хоптій та Партнери", як виконавцем, за яким клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу, складати необхідні процесуальні документи щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018 (а.с.40).

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу саме у справі №904/1688/23 за позовом Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) про стягнення 192 821 грн. 36 коп. за договором суборенди приміщення від 02.11.2018.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяв позивача про винесення додаткового рішення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяв Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (вх.№358/24 від 03.01.2024, вх.№1111/24 від 09.01.2024, вх.№1943/24 від 12.01.2024) про винесення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили - 22.01.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано - 30.01.2024.

Суддя Т.В. Загинайко