Постанова

від 28.05.2024 по справі 904/1688/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1688/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання:Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від скаржника: Хоптій М.В., представник ФОП Кухтарук Н.Я.;

відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року у справі №904/1688/23 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080)

про стягнення 192 821,36 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Кухтарук Наталія Ярославівна звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Акцент-Банк", в якому, з урахуванням заяви про уточнення, просила стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та комунальних платежам в розмірі 192 821,36 грн, в тому числі за період з вересня 2021 року по 19.02.2021 року орендну плату в розмірі 168 003,30 грн, заборгованість за водопостачання в розмірі 3 993,99 грн, заборгованість за комунальні послуги на суму 10 417,39 грн за період листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року; 10 406,68 грн понесених витрат, пов`язаних зі сплатою комунальних платежів за період з березня 2016 року по жовтень 2020 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 року у даній справі позовні вимоги фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни 168 003,30 грн - заборгованості з орендної плати, 10 417,39 грн - відшкодування заборгованості за комунальні послуги, 3 993,99 грн - відшкодування плати за водопостачання та 2 736,22 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач звернулась до суду з заявою від 03.01.2024 року, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 22.01.2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Суд дійшов висновку, що надані позивачем докази надання їй професійної правничої допомоги не стосуються спірного договору, за яким було заявлено позовні вимоги у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа - підприємець Кухтарук Наталія Ярославівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500,00 грн.

Зазначає в обгрунтування скарги, що суду було надано договір про надання правової допомоги №16/01-01 від 16.01.2023 року, акти про передачу-прийняття наданих послуг від 12.10.2023 року та від 27.10.2023 року, докази оплати. Адвокат позивача приймав участь у справі на підставі вказаного договору та представляв інтереси позивача лише по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає на необгрунтованість доводів скаржника, недоведеність понесених нею витрат на професійну правничу допомогу саме у даній справі та неспівмірність заявленого розміру правових послуг з ціною позову.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін як законну та обгрунтовану.

В судове засідання з`явився представник апелянта.

Представник відповідача до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Після проведення судового засідання (28.05.2024 року з 12год 34 хв. до 12 год.45 хв.) о 14 год.26 хв. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 року у даній справі про часткове задоволення позовних вимог оскаржено відповідачем та справа переглядається Центральним апеляційним господарським судом в письмовому провадженні, без виклику сторін. На час проведення судового засідання 28.05.2024 року оскаржуване рішення не набрало законної сили.

Однак, враховуючи, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України переглядається на предмет її обгрунтованості відповідно до тих доказів, що були наявні на час її прийняття судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду цієї справи та очікування розгляду апеляційної скарги на рішення суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, дослідивши докази, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивач просила суд, крім іншого, судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на відповідача.

До позову надано договір про надання правової допомоги №16/01-01 від 16.01.2023 року.

За умовами вказаного договору Фізична особа-підприємець Кухтарук Наталія Ярославівна ( надалі - клієнт) та Адвокатське бюро "Хоптій та Партнери" в особі адвоката Хоптій Мирослава Васильовича, який діє на підставі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 228 (надалі - виконавець) уклали цей договір про наступне:

- клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу, складати необхідні процесуальні документи щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018 року, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м., в Акціонерного товариства "Акцент-Банк", завданих невиконанням умов договору збитків, та здійснювати представництво в судах.

За змістом позовних вимог та доводів рішення суду першої інстанції від 21.12.2023 року у даній справі, позивач зазначала, що за двома договорами оренди від 22.02.2012 року, який діяв до 01.11.2018 року, та від 02.11.2018 року відповідачу було передано в оренду приміщення за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м.

З наведеного вбачається, що юридична допомога була надана Фізичній особі-підприємцю Кухтарук Н.Я. щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування приміщенням, яке є предметом спору у даній справі - вул.Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м. в м.Івано-Франківськ.

Суд допустив до участі у справі як представника позивача адвоката Хоптій М.В. саме на підставі договору про надання правової допомоги №16/01-01 від 16.01.2023 року.

В той же час, всупереч цій обставині, суд в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про те, що вказаний договір не підтверджує надання адвокатом послуг у справі, що переглядається, оскільки договір містить посилання про надання правничої допомоги адвокатом клієнту щодо стягнення заборгованості на підставі іншого договору від 01.07.2018 року, який не був предметом позовних вимог.

Колегія суддів акцентує увагу, що суд першої інстанції при розгляді позовних вимог чітко встановив, що з 22.02.2012 року і по день звернення позивача до суду приміщення за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м. перебувало в оренді відповідача згідно договору оренди, спочатку від 22.02.2012 року, потім від 02.11.2018 року і будь-яких інших договорів щодо вказаного приміщення сторони не укладали.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про неналежне з`ясування судом обставин справи при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням вказаних вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено вище, позивач заявив про компенсацію витрат на правничу допомогу в позовній заяві.

Рішення суду було ухвалено частково на користь позивача.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500,00 грн.

Позивачем разом з заявою (вх.№1943/24 від 12.01.2024 року) про винесення додаткового рішення в якості доказів понесених судових витрат надано:

- копію договору від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги;

- копію акту від 12.10.2023 року про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги;

- копію акту від 27.10.2023 року про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги;

- копію платіжного доручення від 16.01.2023 року №106 про сплату згідно договору від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги;

- копію платіжного доручення від 01.03.2023 року №106 про сплату згідно договору від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу у справі, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Як вказано вище, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Кухтарук Наталією Ярославівною (клієнтом) і адвокатським бюро "Хоптій та Партнери", в особі адвоката Хоптій Мирослава Васильовича (виконавець) було укладено договір від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги визначено, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу, складати необхідні процесуальні документи щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018 року, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 38/1 площею 87,9 кв.м., в Акціонерного товариства "Акцент Банк", завданих невиконанням умов договору збитків та здійснювати представництво в судах.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що:

- з огляду на предмет заявленого спору,

- відсутність доказів того, що щодо спірного орендованого майна позивачем було укладено ще і договір від 01.07.2018 року,

- участь представника позивача адвоката Хоптій М.В. у даній справі саме на підставі вказаного договору від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги і відсутність заперечень щодо цього у суду при розгляді позову по суті в порядку позовного провадження, про що свідчать протоколи судового засідання від 24.10.2023 року, 08.11.2023 року, 28.11.2023 року, наданий позивачем договір є договором про надання позивачу адвокатом Хоптій М.В. правничої допомоги адвоката у даній судовій справі.

Вирішуючи питання щодо розміру належної до стягнення суми витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне:

Згідно акту від 12.10.2023 року про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги, виконавець надав замовнику юридичні послуги, ознайомився та вивчив матеріали справи, ознайомився з судовою практикою, підготував позовні матеріали, підготував та направив клопотання, які суд розглянув, підготував заяву про долучення доказів відповідно до вказаного договору, а замовник прийняв вказані послуги.

Вартість послуг за період з 16.01.2023 року по 12.10.2023 року становить 16 000,00 грн.

Жодних претензій сторони одна до одної не мають.

Згідно акту від 27.10.2023 року про прийняття-передачу наданих послуг за договором від 16.01.2023 року №16/01-01 про надання правової допомоги, виконавець надав замовнику юридичні послуги, підготовку письмових пояснень, представництво інтересів позивача у судових засіданнях відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року №16/01-01, а замовник прийняв надані послуги.

Вартість послуг за період з 12.10.2023 року по 27.10.2023 року становить 14 500,00 грн.

Жодних претензій сторони одна до одної не мають.

Колегія суддів враховує заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, також враховує докази оплати позивачем адвокату вказаних в актах сум, всього 30 500,00 грн. Однак, вважає заявлену суму неспівмірною зі складністю даної справи, обсягом виконаної адвокатом роботи і враховуючи принцип пропорційності, дійшла висновку про часткову компенсацію понесених позивачем витрат в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року у справі №904/1688/23 скасувати.

Заяву Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) на користь Фізичної особи - підприємця Кухтарук Наталії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков