Ухвала

від 31.01.2024 по справі 922/256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

31 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/256/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" про забезпечення позову (вх. №256 від 29.01.2024) та уточнену заяву про забезпечення позову (вх. №2751 від 31.01.2024) по справі

за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" (64207, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, буд. 52) до Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Центральна, буд. 16) про визнання договору продовженим.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" до відповідача - Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області, в якій позивач просить суд визнати продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану договір тимчасового безоплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади укладений 01 січня 2022 року між Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 34329096) та релігійною організацією "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви".

Крім того, просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх. №256 від 29.01.2024), відповідно до вимог якої, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Балаклійській міській військовій адміністрації або Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області вживати будь-які дії з примусового виселення чи вивезення майна релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" з нежитлових приміщень загальною площею 146,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52, де фактично знаходиться православна церква Успіння Пресвятої Богородиці, до набрання законної сили рішення по даній справі. Також, у вказаній заяві, позивач просить розглянути заяву про забезпечення позову без участі сторін у справі до 31.01.2024 включно.

Разом з тим, 31.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано уточнену заяву про забезпечення позову (вх. №2751), в якій позивачем уточнено подану раніше заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Балаклійській міській військовій адміністрації або Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області вживати будь-які дії з передачі третім особам в оренду, користування нежитлових приміщень загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., міста Балаклія, вул. Соборна, 52, а також дій з примусового виселення чи вивезення майна релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці м. Балаклія Ізюмської єпархії Української Православної Церкви", до набрання законної сили рішення по даній справі.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у даній справі в порядку статті 136, 137 ГПК України, позивач вказує, що 01.01.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір тимчасового безоплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади строком до 31.12.2023. Передумовою укладення договору було рішення ХХ сесії УІІ скликання Балаклійської міської ради від 16.12.2021 про надання згоди на передачу в тимчасове безоплатне користування Релігійній організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці м. Балаклія Ізюмської єпархії Української Православної Церкви" нерухоме майно, що належить до комунальної власності Балаклійської територіальної громади Харківської області, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52 з 01.01.2022 по 31.12.2023 року.

Більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору, 24.11.2023 настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці протоієрей Діонісій Мілов звернувся з листом до начальника Балаклійської міської військової адміністрації Карабанова В.Ю., в якому просив надати дозвіл на продовження терміну дії договору шляхом укладення додаткової угоди, однак у відповідь листом № 04-08/5266 від 22.12.2023 повідомлено, що продовжувати дію цього договору не вбачається можливим, оскільки Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області має намір використовувати вищезазначені приміщення для власних потреб. До листа надано копію повідомлення про припинення дії договору від 25.12.2023 №1262, яке у своєму змісті має посилання на розпорядження начальника Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Віталія Крабанова від 22.12.2023 №3895 "Про припинення договору тимчасового безплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади Харківської області від 01.01.2022 на нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52".

Так, зазначене повідомлення містить попередження про звільнення позивачем до 31.01.2024 включно вказаних нежитлових приміщень та передачу їх балансоутримувачу. Також в попередженні про звільнення мається застереження, що "якщо в день закінчення строку дії договору користувач не вивезе все своє майно з нежитлових приміщень загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., місті Балаклія, вул. Соборна, 52 балансоутримувач буде мати право на свій розсуд перемістити майно користувача або його частину з вказаних нежитлових приміщень, не несучи при цьому відповідальності перед користувачем за його втрату або пошкодження, а користувач приймає на себе всі витрати, понесені у зв`язку з таким переміщенням і зберіганням".

Крім того, у поданій заяві позивач зазначає, що повторне звернення позивача від 26.12.2023 про порушення відповідачем п. 5 Постанови КМУ "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634, згідно якого договори оренди державного та комунального майна строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, а також що для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються, а також лист керівника Ізюмської єпархії Української Православної Церкви єпископа Ізюмського і Куп`янського Іоанна (Терновецького) від 25.12.2023 залишено без уваги, зазначеним у листах доводам не надано жодної юридичної оцінки, лише повторно направлене попередження про звільнення нежитлових приміщень та відсутності наміру продовжувати орендні відносини оформлені договором тимчасового безоплатного користування.

Водночас позивач звертає увагу, що у відповідь на лист керуючого Ізюмською єпархією, заступник начальника Балаклійської міської військової адміністрації у листі від 05.01.24 за № 04-08/62 повідомив, що саме начальнику Балаклійської міської військової адміністрації надані повноваження Балаклійської міської ради Харківської області, її виконавчого комітету, Балаклійського міського голови. Відповідно до п. 2 ч. 1 Постанови ВРУ №2777 апарат Балаклійської міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи, комунальні підприємства, установи та організації Балаклійської міської територіальної громади Харківської області підпорядковуються начальнику Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, чим фактично підтверджено одноособовість прийняття рішення начальника військової адміністрації та реальний намір протиправно виселити позивача із займаних приміщень всупереч положенням означеної Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 р.

Отже, на переконання позивача, вказані обставини ставлять під реальну загрозу порушення прав позивача на продовження дії укладеного договору тимчасового безплатного користування нерухомим майном, а у разі фактичного примусового виселення позивача на підставі вказівки чи іншого розпорядження (для чого у Балаклійської міської військової адміністрації не має жодних перешкод через повноту влади в м. Балаклія у воєнний час) шляхом зламання замків та вивезення коштовних ікон, книг й іншого дорогоцінного церковного інвентаря, позивач фактично втратить можливість виконати рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, позивачем наголошено про те, що вищезазначені та перелічені обставини вимагають негайного юридичного реагування на ці явні правопорушення та на ті, що досі готуються, з метою упередження та можливості виконати рішення в разі задоволення позовних вимог.

Отже, позивач вказує про необхідність забезпечити позов шляхом заборони Балаклійській міській військовій адміністрації або Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області вживати будь-які дії з примусового виселення чи вивезення майна позивача, а також заборонити передавати в оренду, користування нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., міста Балаклія, вул. Соборна, 52, оскільки фактичне виселення, передача в оренду, користування унеможливить виконання в подальшому рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача через необхідність звернення з іншим позовом про вселення та усунення перешкод в користуванні майном.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен не лише обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а й надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен належним чином обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду належні, допустимі, достатні та переконливі докази, що вказують про наявності фактичних обставин, з якими пов`язується важливість та доцільність застосування певного заходу забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у даній справі, позивачем вказано, 01.01.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір тимчасового безоплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади строком до 31.12.2023. Передумовою укладення договору було рішення ХХ сесії УІІ скликання Балаклійської міської ради від 16.12.2021 про надання згоди на передачу в тимчасове безоплатне користування Релігійній організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці м. Балаклія Ізюмської єпархії Української Православної Церкви" нерухоме майно, що належить до комунальної власності Балаклійської територіальної громади Харківської області, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52 з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Матеріалами заяви про забезпечення позову свідчать, що 01.01.2022 між позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (користувачем) було укладено договір тимчасового безоплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади, відповідно до умов пункту 1.1. якого балансоутримувач передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування майно комунальної власності Балаклійської територіальної громади Харківської області: нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в користування згідно з рішенням XX сесії Балаклійської міської ради VIII скликання від 16 грудня 2021 року №995-VIII "Про надання згоди на передачу в тимчасове безоплатне користування нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна, 52, балансоутримувачем яких є управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області" для розміщення Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" з метою здійснення статутної діяльності користувача.

Умовами пункту 8.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі майна та діє з дати підписання до 31 грудня 2023 року. Після закінчення строку дії договору, він може бути пролонгований за згодою сторін на новий термін шляхом укладення додаткової угоди.

Із матеріалів заяви також слідує, що 24.11.2023 настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці протоієрей Діонісій Мілов звернувся з листом до начальника Балаклійської міської військової адміністрації Карабанова В.Ю., в якому просив надати дозвіл на продовження терміну дії договору шляхом укладення додаткової угоди, однак у відповідь листом №04-08/5266 від 22.12.2023 р. повідомлено, що продовжувати дію цього договору не вбачається можливим, оскільки Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області має намір використовувати вищезазначені приміщення для власних потреб. До листа надано копію повідомлення про припинення дії договору від 25.12.2023 №1262, яке у своєму змісті має посилання на розпорядження начальника Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Корбана В.Ю. від 22.12.2023 №3895 "Про припинення договору тимчасового безплатного користування майном комунальної власності Балаклійської територіальної громади Харківської області від 01.01.2022 на нежитлові приміщення загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52".

Крім того, із змісту зазначеного листа слідує попередження про необхідність звільнення до 31.01.2024 включно вказаних нежитлових приміщень та передачу їх балансоутримувачу. Також в попередженні про звільнення мається застереження, що "якщо в день закінчення строку дії договору користувач не вивезе все своє майно з нежитлових приміщень загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., місті Балаклія, вул. Соборна, 52 балансоутримувач буде мати право на свій розсуд перемістити майно користувача або його частину з вказаних нежитлових приміщень, не несучи при цьому відповідальності перед користувачем за його втрату або пошкодження, а користувач приймає на себе всі витрати, понесені у зв`язку з таким переміщенням і зберіганням".

Разом з тим, у поданій заяві позивач зазначає, що повторне звернення позивача від 26.12.2023 про порушення відповідачем п. 5 Постанови КМУ "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634, згідно якого договори оренди державного та комунального майна строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, а також, що для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються, а також лист керівника Ізюмської єпархії Української Православної Церкви єпископа Ізюмського і Куп`янського Іоанна (Терновецького) від 25.12.2023 залишено без уваги, зазначеним у листах доводам не надано жодної юридичної оцінки, лише повторно направлене попередження про звільнення нежитлових приміщень та відсутності наміру продовжувати орендні відносини оформлені договором тимчасового безоплатного користування.

Матеріали заяви також свідчать, що у відповідь на лист керуючого Ізюмською єпархією, заступник начальника Балаклійської міської військової адміністрації у листі від 05.01.2024 за №04-08/62 повідомив, що саме начальнику Балаклійської міської військової адміністрації надані повноваження Балаклійської міської ради Харківської області, її виконавчого комітету, Балаклійського міського голови. Відповідно до п. 2 ч. 1 Постанови ВРУ №2777 апарат Балаклійської міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи, комунальні підприємства, установи та організації Балаклійської міської територіальної громади Харківської області підпорядковуються начальнику Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.

Суд зауважує, що необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 зазначила, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку між змістом порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

За таких обставин, суд виснує про те, що повідомлені позивачем в заяві обставини знаходять своє документальне підтвердження, тому суд доходить висновку про те, що у даному конкретному випадку невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до необхідності заявлення позивачем нових вимог та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в межах даної справи, у разі якщо буде встановлено, що вони порушені.

Разом з тим, суд вважає, що цілком співмірним, виправданим та потрібним є саме застосування заходів забезпечення позову, ніж не застосування, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для заявника.

Водночас суд вважає, що в даному конкретному випадку застосування вказаного вище заходу забезпечення позову дійсно є належним та ефективним у даному конкретному випадку заходом забезпечення, який цілком відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття таких заходів.

При цьому, судом враховано, що вжиття вказаних заходів забезпечення даного позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, перешкоджання завдання шкоди заявнику.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73, 74, 77, 79, 136, 137, 139, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в м. Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" про забезпечення позову - задовольнити.

2. Заборонити Балаклійській міській військовій адміністрації та Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області вживати будь-які дії з передачі третім особам в оренду, користування нежитлових приміщень загальною площею 146,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, 52, а також дій з примусового виселення чи вивезення майна релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці м. Балаклія Ізюмської єпархії Української Православної Церкви" до набрання законної сили рішення по справі.

3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з "31" січня 2024 р., підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до частини 1 статті 144 ГПК України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" в строк до "01" лютого 2027 р. включно.

Стягувач за даною ухвалою є:

Релігійна організація "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці в місті Балаклія Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" (64207, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Соборна, буд. 52, код ЄДРПОУ 25863966)

Боржниками за даною ухвалою є:

1. Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Центральна, буд. 16, код ЄДРПОУ 34329096)

2. Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області (64207, м. Балаклія, вул. Жовтнена, буд. 18, код ЄДРПОУ 44663704)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та у відповідності до положень ст. 256, 257 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалу підписано 31.01.2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.