Рішення

від 18.01.2024 по справі 925/1442/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1442/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Кушнір С.В. - адвокат за ордером;

від відповідача: Кравчук С.І. - адвокат за ордером;

від третьої особи ОСОБА_1 : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_2 (м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" (с. Орловець, Черкаський район, Черкаська область) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси - Дніпро Агро" № 12/10/22 від 12.10.2022 про підтвердження факту припинення права оренди та суборенди на земельні ділянки відповідно до договорів про розірвання, укладених 01.12.2021 з ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро", зі згоди Загальних зборів учасників.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В ході розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки ухвалення спірного рішення відбулося у відповідності до вимог законодавства, Статуту товариства, при відсутності зацікавленості позивача у роботі товариства та управлінні ним, про що надано відзив на позов (а.с. 47-51).

Ухвалою від 25.10.23 суд задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , як другого учасника товариства-відповідача, який надав пояснення про підтримання позиції відповідача у справі.

Також відповідачем заявлено до стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. за результатами вирішення спору, з яких остаточно просив стягнути лише 3000 грн.

Заявою від 03.11.2023 (а.с. 61-63) відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всі документи, які подавалися в справу її учасниками на всіх стадіях розгляду, суд приєднав до матеріалів справи та оцінив в якості доказів, керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Заслухавши доводи та заперечення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Позивач є засновником ТОВ "Черкаси Дніпро Агро" (частка 25% статутного капіталу) на час виникнення спірних відносин та на час вирішення спору, що сторонами не заперечується.

12.10.2022 відбулися загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Дніпро Агро" в с. Орловець Черкаської області, що підтверджується протоколом № 12/10/22 (а.с. 11).

Участь у загальних зборах взяв лише учасник товариства ОСОБА_4 , який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 75,00% - 150 000,00 грн.

На зборах присутній директор товариства ОСОБА_5 .

В протоколі вказано, що відповідно до п. 12.37 Статуту збори є правомочними та можуть приймати рішення з будь-яких питань порядку денного.

На загальних зборах було вирішено підтвердити факт того, що припинення права оренди на земельні ділянки, відповідно до договорів про розірвання укладених 01.12.2021 з товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаси - Дніпро Агро" було зі згоди Загальних Зборів Учасників, а саме дострокове розірвання за взаємною згодою сторін договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120384000:02:001:0019, 7120384000:02:001:0532, 7120384000:02:001:0157, 7120384000:02:001:0156, 7120384000:02:001:0244, 7120384000:02:001:0227, 7120384000:02:001:0277, 7120384000:02:001:0226, 7120384000:02:001:0361, 7120384000:02:001:0206, 7120384000:02:001:0544, 7120384000:02:001:0006, 7120384000:02:001:0018, 7120384000:02:001:0251, 7120384000:02:001:0252, 7120384000:02:001:0533, 7120384000:02:001:0349, 7120384000:02:001:0138, 7120384000:02:001:0199, 7120384000:02:001:0041, 7120384000:02:001:0182, 7120384000:02:001:0341, 7120384000:02:001:0545, 7120384000:02:001:0487, 7120384000:02:001:0231, 7120384000:02:001:0169, 7120384000:02:001:0168, 7120384000:02:001:0362, 7120384000:02:001:0345, 7120384000:02:001:0263, 7120384000:02:001:0036, 7120384000:02:001:0210, 7120384000:02:001:0354, 7120384000:02:001:0431, 7120384000:02:001:0233, 7120384000:02:001:0172, 7120384000:02:001:0200, 7120384000:02:001:0065, 7120384000:02:001:0071, 7120384000:02:001:0067, 7120384000:02:001:0452, 7120384000:02:001:0271, 7120384000:02:001:0097, 7120384000:02:001:0504, 7120384000:02:001:0104, 7120384000:02:001:0111, 7120384000:02:001:0130, 7120384000:02:001:0382, 7120384000:02:001:0271 суборенда з ФГ "Наумець", 7120384000:02:001:0097 суборенда з ФГ "Наумець", 7120384000:02:001:0504 суборенда з ФГ "Наумець", 7120384000:02:001:0104 суборенда з ФГ "Наумець", 7120384000:02:001:0111 суборенда з ФГ "Наумець", 7120384000:02:001:0130 суборенда з ФГ "Наумець, 7120384000:02:001:0382 суборенда з ФГ "Степок".

Як вказує позивач, про скликання та проведення 12.10.2022 загальних зборів учасників Товариства-відповідача, позивача ніхто не повідомляв, відповідно він не міг взяти участь в загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, внести свої пропозиції до порядку денного, висловити думку, зареєструватись для участі у загальних зборах та проголосувати відповідно до свого волевиявлення з відповідними аргументами та задати відповідні питання щодо необхідності прийняття такого рішення та його обґрунтованості.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі, як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи, відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

4. Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Частинами першою та другою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників визначено статтями 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

За змістом ч.ч. 1, 2, 5-9 ст. 31 вказаного Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

За правилами ст. 34 цього ж Закону, рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно ст. 35 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально. Голос учасника товариства зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю щодо безумовного голосування за чи проти відповідного рішення з питання порядку денного. Такий документ долучається до протоколу загальних зборів учасників та зберігається разом із ним.

Сторонами не заперечується, що питання, яке було вирішено на загальних зборах 12.10.2022 року (а.с. 11), потребувало простої більшості голосів всіх учасників товариства.

Такою більшістю голосів (75%) володіє інший учасник товариства ОСОБА_4 .

Так, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників Товариства створено статутний капітал у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) (п. 5.1. статуту).

Відповідно до п. 5.2. статуту розмір частки і склад вкладу в статутному капіталі:

- ОСОБА_4 , частка розміром 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), що складає 75,00% (сімдесят п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків;

- ОСОБА_2 , частка розміром 50000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), що складає 25,00% (двадцять п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків.

Вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства (п. 12.1 статуту).

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного ( п. 12.2 статуту).

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства (п.п. 12.3 статуту).

В частині 2 ст. 16 ЦК України перелічено способи захисту цивільних прав та інтересів та сказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Отже визнання недійсним рішення загальних зборів товариства є передбаченим законом належним способом захисту порушеного права.

Суд погоджується із доводами представника позивача, що участь учасника ТОВ у загальних зборах не обмежується лише голосуванням, а полягає також у реалізації його прав висловитися щодо питань порядку денного, змісту запропонованих проектів рішень, може виражатися у впливі на голосування, переконанням інших учасників у власній точці зору.

Третя особа ОСОБА_6 у поясненнях від 02.11.2023 (а.с. 41) вказав, що позивач тривалий час не цікавився взагалі діяльністю товариства, участі у зборах не приймав, не з`являвся за місцем знаходження товариства та не вимагав жодних звітів з приводу майнового стану ТОВ. Тому ОСОБА_4 , як учасник із 75% голосів, вважає, що участь позивача у спірних загальних зборах на прийняття рішення ніяк би не вплинула, тому порушення прав у позивача не має місця.

Представник відповідача зауважив у відзиві на позов (а.с. 47), що прийняте зборами рішення від 12.10.2022 не потребувало одностайності голосів, воно було прийнято більшістю голосів, якими володів інший присутній на зборах учасник ОСОБА_4 .

Згідно п. 12.17 Статуту ТОВ "Черкаси Дніпро-Агро" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладення або врученням повідомлення під розпис.

Суд вважає, що саме такі докази повідомлення є належними і допустимими та не можуть бути замінені іншими доказами.

З цих підстав суд не приймає доводи відповідача, що позивач знав про скликання зборів 12.10.2022 зі слів свого сина, що вбачається з протоколу його допиту у кримінальному провадженні (а.с. 64).

Тому суд приходить до висновку, що в справі немає належних доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів на 12.10.2022 року, що є порушенням прав учасника на участь в управлінні товариством.

Однак суд враховує і наступні обставини.

З огляду на положення ст. 4 ГПК України (у редакції, чинній на момент звернення позивачки з цим позовом) і ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Позивач обрав захист свого порушеного права у спосіб визнання недійсним рішення загальних зборів товариства-відповідача від 12.10.2022, яке оформлено протоколом № 12/10/22.

Даним рішенням (а.с. 11) вирішено одне питання порядку денного: про підтвердження факту припинення права оренди та права суборенди на земельні ділянки відповідно до договорів про розірвання, укладених 01.12.2021 року.

Судом з пояснень обох сторін з`ясовано, що 01.12.2021 року за участі ТОВ "Черкаси Дніпро-Агро" (Орендар) було достроково за згодою сторін розірвано укладені цим товариством договори оренди земельних ділянок, які перелічені у спірному рішенні зборів. В результаті права оренди земельних ділянок у відповідача припинилися і спірним рішенням Загальних зборів було підтверджено, що таке припинення права оренди відбулося зі згоди Загальних зборів учасників ТОВ.

На вимогу суду сторонами було подано для прикладу договори оренди та додаткові угоди про їх розірвання.

За доводами відповідача, прийняття спірного рішення зборів від 12.10.22 було необхідно для подання його державному реєстратору для подальшого припинення права оренди у відповідача та внесення відповідних записів до Реєстру речових прав.

Судом також з`ясовано, що оскаржуючи спірне рішення Загальних Зборів від 12.10.2022 про підтвердження факту припинення права оренди та суборенди по договорах про розірвання від 01.12.2021, позивач в той же час ніяким чином не заперечує та не оскаржує самі договори від 01.12.2021 про розірвання укладених відповідачем договорів оренди та суборенди землі.

За своїм правовим змістом підтвердження спірним рішенням зборів факту припинення права оренди та суборенди є лише констатацією події, що відбулася в минулому та має своє юридичне вираження в укладенні додаткових угод про розірвання договорів, які можуть бути окремо оспорені в установленому порядку.

Тому скасування рішення Загальних зборів про підтвердження події навіть з уточненням, що вона відбулася саме за рішенням (волевиявленням учасників) Зборів, саму подію не скасовує.

Такі наслідки, при збереженні чинності угод про розірвання договорів оренди землі, на права позивача і на положення відповідача як сторони у договорах оренди землі, ніякого впливу не мають і нічого не змінюють.

Оскільки позивач володіє часткою 25% у статутному капіталі товариства, то у відповідності до п. 12.7.2. Статуту ТОВ "Черкаси Дніпро-Агро" він за своєю ініціативою може скликати нові позачергові збори учасників товариства з метою належного реагування на прийняте зборами спірне рішення від 12.10.2022 та для розгляду питання щодо порушення або не порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників).

Також в даному випадку належним способом захисту права позивача, як учасника юридичної особи, може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 54 ГПК власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

Також позивач вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішеннями загальних зборів учасників товариства щодо розірвання договорів оренди йому було завдано збитки.

Зі свого боку представник відповідача пояснив дії другого учасника ТОВ "Черкаси Дніпро-Агро" по проведенню загальних зборів 12.10.2022 і прийняттю спірного рішення крайньою необхідністю з огляду на економічну ситуацію, в якій опинилося товариство.

Позивачем 17.01.2024 надано у справу письмовий звіт директора ТОВ "Черкаси Дніпро-Агро" за 2021, 2022 роки та 9 місяців 2023 року з якого вбачається, що у 2021 році на товаристві працювало 56 працівників, у 2022 році працювало 46 працівників і станом на 01.01.2024 їх залишилося 14 через призов на військову службу.

Постійне зменшення кількості орендованих ділянок у пайовиків протягом 2021-2023 років від 1187 до 249 пайовиків представник відповідача пояснив неможливістю обробітку землі через зменшення кількості працівників ТОВ.

У товариства протягом 2021 та 2022 років лише збільшилася дебіторська заборгованість до 53 018 тис. грн. при тому ж розмірі чистого прибутку (в середньому 12 000 тис грн. за ці роки) і зменшенні кредиторської заборгованості від 29 976 тис. грн. до 10 906 тис. грн.

Також у звіті вказано, що дострокове розірвання договорів оренди землі з пайовиками обумовлено наміром Товариства змінити напрямок своєї діяльності, бо позивач лише систематично ініціює судові позови до товариства, ніколи не бравши участь у діяльності товариства.

З урахуванням цих обставин на запитання суду представник позивача не пояснив і не підтвердив доказами, яким чином він хотів вплинути на спірні рішення Загальних зборів товариства, якими аргументами він хотів переконати другого учасника не приймати спірне рішення, якби йому була забезпечена можливість з`явитися на збори 12.10.2022.

У постанові від 28.10.2020 року у справі № 924/641/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням індивідуальних прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16.

Також свою правову позицію у спорах про оскаодження рішень зборів з підстав неповідомлення учасника про проведення таких зборів указав КГС у постанові від 01.09.2023 (справа №909/1154/21).

Суд розділив порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, на:

такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними в силу закону;

такі, які хоч і вчиняються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства довів не лише факт його неповідомлення, але й:

існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

факт, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах;

прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства,

прийняті з порушенням порядку голосування та визначення кворуму;

рішення стосуються безпосередньо його індивідуальних прав та інтересів та порушують їх.

інший спосіб захисту порушеного права для його відновлення відсутній

В п. 2.1 статуту метою (ціллю) діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торгівельною діяльністю і задоволення на цій основі соціально-економічних потреб засновників (учасників) та членів трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є, зокрема вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві ( п. 2.2. статуту).

Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також будь-яких інших та нематеріальних цінностей, вартість яких відображено в балансі Товариства та його структурних підрозділів (п. 3.5. статуту).

Товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу;

- продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

- продукції власного виробництва;

- одержаних доходів;

- іншого майна , набутого на підставах, що не заборонені законом.

Кожний з учасників Товариства має право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим Статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом; вийти з товариства у визначеному цим Статутом порядку; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість ( п. 4.1. статуту).

Судом вже обґрунтовано, що з урахуванням збереження чинності договорів про дострокове розірвання договорів оренди землі із пайовиками, обраний позивачем спосіб захисту прав у вигляді самого лише визнання недійсним рішення загальних зборів щодо підтвердження припинення факту права оренди за вказаними договорами саме за рішенням Загальних зборів, не призводить ні до захисту, ні до відновлення порушеного права позивача.

Такий спосіб захисту є неефективним, на відміну від передбаченого законом права позивача, як учасника, скликати нові збори для прийняття іншого рішення з того ж питання, на подання позову про стягнення збитків з керівника товариства на користь ТОВ і на вихід учасника з товариства чи стягнення збитків на користь самого позивача, як вже було обґрунтовано судом.

Обрання неефективного способу захисту порушеного права є самостійною відмовою в задоволенні позову.

У відповідності до п.8 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Відповідачем 08.11.2023 в справу подано заяву про застосування термінів позовної давності до позовних вимог, за якою відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач зі свого боку вказав на те, що у відповідності до п.19 Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже у суду немає підстав вважати, що строк позовної давності за заявленим позовом було пропущено.

Крім того, відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За умовами ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулися до суду з позовом.

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.

Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак, правила про позовну давність відповідно до ст. 267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, або коли обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Отже за результатами вирішення спору суд приходить до висновку, що позивачем обрано неефективний, а тому неналежний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідачем у відзиві на позов (а.с. 51) заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У клопотанні про долучення доказів від 18.01.2024 відповідач просить остаточно стягнути з позивача лише 3000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка надана відповідачу іншим адвокатом Троян Ю.О. (ордер а.с. 58).

Позивач просить у задоволенні цієї вимоги відмовити, при цьому не подаючи клопотання про зменшення цих витрат через їх не співмірність.

З даного питання судом встановлено наступне:

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, до яких згідно ст. 123 ГПК відносяться витрати на професійну правничу допомогу, при відмові в позові покладаються на позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: копію договору № 13 про надання правничої допомоги від 03.11.2023 між відповідачем та першим адвокатом у справі Троян Ю.А.; Акт № 1 від 03.11.2023 про приймання-передачу послуг із надання правничої допомоги на суму 3000 грн. (а.с. 56,57); ордер на адвоката Троян Ю.О. (а.с. 58)

За правилами ст. 126 ГПК України відшкодуванню підлягають як сплачені адвокату кошти за надання правничої допомоги, так і ті, що лише підлягають сплаті.

Акт № 1 наданих послуг правничої допомоги від 03.11.2023 підписано його сторонами без зауважень.

Актом підтверджено, що адвокатом Троян Ю.О. надано відповідачу послуги в межах Договору від 03.11.2023 № 13 при розгляді даної справи у вигляді написання відзиву на позовну заяву у справі. Це підтверджується і матеріалами справи (а.с. 47).

Така вартість послуги обумовлена п. 4.2.1. Договору № 13 від 03.11.2023.

Всі інші послуги із представництва інтересів відповідача надано у справі адвокатом Кравчук С.І. за ордером особисто, який брав участь у судових засіданнях, подавав документи з процесуальних питань і докази, виконував всі вимоги суду для забезпечення швидкого та об`єктивного вирішення спору.

Адвокат відповідача Кравчук С.І. підтримує клопотання свого довірителя про стягнення витрат на послуги попереднього адвоката Троян Ю.О.

Позивач проти неспівмірності гонорару адвоката у розмірі 3000 грн. заперечень та доводів суду не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відповідність та обґрунтованість заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України, послуга з правничої допомоги у вигляді складення відзиву на позов надана, вона є обґрунтовано необхідною для відповідача, тому суду не вбачає підстав для її зменшення як необґрунтованої чи такої, що не стосується спору у справі.

Таким чином, заявлена відповідачем до позивача вимога, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному розмірі 3000 грн.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, при відмові в позові судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Голуба Олександра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" (код 38833440, с. Орловець, Черкаський район, Черкаська область, вул. Цвітківська, 44) - 3000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 30 січня 2024

Суддя Н.М. Спаських