Ухвала

від 31.01.2024 по справі 639/4006/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 639/4006/21

провадження № 61-701 ск 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, Кленівська сільська рада Богодухівського району Харківської області (нині Богодухівська міська рада Харківської області) про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

3. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4. Скаржником до касаційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 2 000,00 грн, а також у касаційній скарзі заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до розміру, сплаченого нею.

5. Обґрунтовуючи зазначене клопотання скаржник вказує на те, що вона є багатодітною матір`ю, що підтверджується відповідним посвідченням, і саме така сума судового збору є для неї прийнятною та не покладе значного навантаження на її бюджет.

6. Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

7. Також частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

8. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

9. Водночас, Верховний Суд зазначає, що зменшення розмір судового збору є правом суду, а не обов`язком, який, вирішуючи таке питання, враховує майновий стан сторони.

10. Крім цього, суд критично оцінює будь-які відомості про відсутність доходу у фізичної особи чи її низький рівень.

11. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практику якого, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, суди застосовують, як джерело права, в рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» та в рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» зазначив, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

12. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії».

13. Отже обґрунтування підстав для зменшення розміру судового збору, а також подання відповідних доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі, покладається на особу, яка подає скаргу.

14. З доданих до касаційної скарги документів неможливо встановити реальний розмір доходів скаржника, наявність або відсутність у неї рухомого чи нерухомого майна перебування на її утриманні непрацездатних членів сім`ї тощо, що позбавляє Верховний Суд розглянути питання про зменшення розміру судового збору, який необхідно сплатити скаржнику за подання касаційної скарги.

15. Таким чином ОСОБА_1 має надати до суду докази того, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 639/4006/21 у повному розмірі без надмірного фінансового навантаженням.

16. Крім цього підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

17. Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

18. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом у червні 2021 року, заявивши вимогу майнового характеру.

19. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, не дозволяють встановити ціну позову у цій справі.

21. Таким чином, скаржнику також необхідно самостійно визначити ціну позову у справі № 639/4006/21 з урахуванням вартості спірного спадкового майна (1/2 частини будинку), підтвердивши його розмір належними доказами.

22. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

23. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, Кленівська сільська рада Богодухівського району Харківської області ( нині Богодухівська міська рада Харківської області) про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визнання права на спадщину залишити без руху.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /т В. В. Пророк