Постанова

від 26.01.2024 по справі 392/1727/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 392/1727/19

провадження № 51-4315км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_6 ,

у режимі відеоконференції:

засудженої ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - СК «ПЗУ Україна») - адвоката ОСОБА_8 , на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000158, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів у кримінальному провадженні.

Цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково.

Постановлено стягнути: із СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_9 94 656,27 грн відшкодування витрат на поховання, 3240 грн у рахунок витрат на професійну правничу допомогу та 25 038 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди;

на користь ОСОБА_10 - 150 228 грн у зв`язку зі втратою годувальника, 25 038 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 4082 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» постановлено стягнути на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 500 000 грн кожній у рахунок відшкодування моральної шкоди і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 960 грн та 11 618 грн відповідно.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 20 червня 2019 року приблизно о 09:45, керуючи автомобілем марки «KIA Sorento» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), рухаючись по автодорозі Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка зі сторони м. Умані Черкаської області в напрямку м. Кропивницького на 645-му кілометрі плюс 196 метрів автодороги М-12, порушила вимоги пунктів 1.2, 1.5, підпунктів «б», «д» п. 2.3, пунктів 10.1 та 11.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме проявила необережність, недбалість та особисту неуважність, рухаючись на спуск, не вибрала безпечної швидкості руху, своєчасно не відреагувала на зміну напрямку дороги праворуч, виїхала на смугу зустрічного руху й допустила зіткнення свого автомобіля з лівим переднім і заднім колесами причепа-платформи «KRONE AZW 18» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що був у складі автопоїзда з вантажним контейнеровозом марки «DAF FX 95.430» (реєстраційний номер НОМЕР_3 ). Після зіткнення з причепом-платформою на смузі зустрічного руху її автомобіль зіткнувся з автомобілем марки «Mersedes-Benz 208D» (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), а потім на смузі зустрічного руху сталося лобове зіткнення її автомобіля з автомобілем марки «Geely CK» (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) під керуванням ОСОБА_11 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля «Geely CK» - потерпілий ОСОБА_11 , отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону й неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення в частині вирішення цивільних позовів стосовно СК «ПЗУ Україна» та постановити нове судове рішення, за яким позовні вимоги всіх цивільних позивачів до страхової компанії задовольнити частково і стягнути з неї страхові відшкодування в межах ліміту страхового відшкодування - 200 000 грн.

Суть доводів касаційної скарги адвоката зводиться до того, що суди попередніх інстанцій допустили переліміт сум страхового відшкодування за одним полісом та неправильно вирішили розмір витрат на поховання.

ОСОБА_8 зазначає, що стягнуте судом на користь потерпілих ( ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ) страхове відшкодування на загальну суму 294 960,27 грн із СК «ПЗУ Україна» перевищує встановлений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності за шкоду, завдану здоров`ю, який становить 200 000 грн.

Також, за твердженням представника, суди, порушуючи п. 27.4 ст. 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-VI «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) вийшли за межі субліміту відповідальності страхової суми під час визначення витрат на поховання.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник цивільного відповідача ОСОБА_6 , надавши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 частково підтримала касаційну скаргу, зазначала про необхідність зменшення суми витрат на поховання.

Засуджена ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення касаційної скарги, у разі наявності до того законних підстав.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 433Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції за ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом, а також правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 286 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині представник не оскаржує.

Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Верховний Суд зазначає, що ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати приписам ст. 370 КПК.

У статті 419 КПК наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та на кожен доречний і важливий аргумент сторони дати вичерпну відповідь у своєму рішенні.

Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався наведених положень процесуального закону з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ході вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, з`ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

За змістом норм статей 23, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв`язку зі смертю членів її сім`ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди.

За правилами ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ст. 979 ЦК (у редакції на час виникнення правовідносин) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (дружина і матір загиблого в результаті ДТП ОСОБА_11 відповідно) заявили цивільний позов до ОСОБА_7 , ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» (товариство, якому належить автомобіль, котрим керувала засуджена і з яким перебувала в трудових відносинах) та страхової компанії, з якою як зі страхувальником було укладено товариством договір відповідно до Закону № 1961-IV, про відшкодування моральної і матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

На обґрунтування поданих позовів до суду ОСОБА_10 зазначила, що внаслідок ДТП загинув її чоловік ОСОБА_11 , що стало для неї важкою психологічною травмою через втрату близької людини, а тому просила стягнути на її користь: із СК «ПЗУ Україна» 25 038 грн відшкодування моральної шкоди та 150 228 грн як одноразову виплату через втрату годувальника; ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» 500 000 грн відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_7 15 700 грн витрат на професійну правничу допомогу;

ОСОБА_9 вказувала, що смерть сина завдала їй моральних страждань та фінансових витрат, пов`язаних із його похованням, просила стягнути на її користь: із ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 36 634,27 грн (поминальні обіди) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 200 грн; ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» 500 000 грн відшкодування моральної шкоди; СК «ПЗУ Україна» 25 038 грн відшкодування моральної шкоди й матеріальну шкоду - на похорон і ритуальні витрати 18 602 грн та на встановлення надгробного пам`ятника 39 420 грн.

За результатом судового розгляду місцевий суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих та постановив стягнути, зокрема, зі СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_10 (дружини) 150 228 грн у зв`язку з втратою годувальника, 25 038 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 4082 грн витрат на професійну правничу допомогу; а на користь ОСОБА_9 (матері) - 94 656,27 грн у рахунок відшкодування витрат на поховання, 3240 грн витрат на професійну правничу допомогу та 25 038 грн на відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, представник цивільного відповідача СК «ПЗУ Україна» подав апеляційну скаргу, в якій указував на необґрунтоване визначення місцевим судом розміру витрат на поховання, що необхідно стягнути зі страхової компанії, та, посилаючись на ст. 1194 ЦК, зазначав про перевищення розміру цих витрат над сумою страхового відшкодування.

Апеляційний суд визнав висновок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову законним і обґрунтованим, а тому залишив вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - без задоволення.

Однак Верховний Суд не може погодитися з цим висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п. 1 ст. 9 Закону № 1961-ІV).

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 4 ст. 9 зазначеного Закону). Порядок і розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23 - 25 Закону.

Місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, стягнув зі СК «ПЗУ Україна» на користь потерпілих 294960,27 грн страхового відшкодування, тоді як відповідно до наявного в матеріалах справи поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.125552814 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200 000 грн.

Згідно зі ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК (у редакції на час виникнення правовідносин) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного вище суд стягнув із СК«ПЗУ Україна» страхове відшкодування у більшому розмірі, ніж страхова сума установлена в полісі, таким чином, неправильно вирішив цивільний позов.

Водночас суд, визначаючи розмір відшкодування витрат на поховання, не дотримався вимог Закону № 1961-IV.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_9 в частині відшкодування витрат на поховання, місцевий суд зазначив, що заподіяна матеріальна шкода в розмірі 94 656, 27 грн потерпілою підтверджено належними й допустимим доказами, а тому цивільний позов у цій частині задовольнив у повному обсязі.

Однак такий висновок суду є необґрунтованим.

Так, відповідно до п. 27.4 ст. 27 вказаного Закону № 1961-IV страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Розмір мінімальної заробітної плати на день ДТП становив 4173 грн. Таким чином, загальний розмір витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, що могло бути стягнено, становить 50 076 грн (4173?12), а не 94 656, 27 грн, як визначив суд.

Крім того, вирішуючи цивільний позов у цій частині, суд до суми, яка підлягала стягненню, зарахував і витрати на проведення поминальних обідів, які відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної в постановах від 19 березня 2020 року у справі № 185/687/18 (провадження № 51-4995км19), від 09 жовтня 2019 року у справі № 753/23826/16-к (провадження № 51-3002км19), не належать до витрат, пов`язаних із похованням.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження в порядку апеляційної процедури, не звернув належної уваги на вказані порушення, внаслідок чого вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову безпідставно залишив без змін.

Беручи до уваги особливості касаційного розгляду, визначені в ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вказані порушення.

За викладених вище обставин касаційна скарга адвоката ОСОБА_8 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, усунути зазначені недоліки та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - адвоката ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2023 року стосовно ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3