Ухвала

від 30.11.2023 по справі 367/9156/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9156/18

Провадження №2/367/583/2023

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - суддіКравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Стародубець О.І.,

представника позивача Корчевного А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені під час підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , до Закритого акціонерного товариства Фірма «Київінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київінвестбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради Північне бюро технічної інвентаризації, треті особи: Приватний нотаріус Коткова Ольга Анатоліївна, Фонд державного майна України, Орган самоорганізації населення міста Ірпінь «Дружний квартал» про визнання недійсними правочинів щодо табору «Дружба», -

ВСТАНОВИВ:

Законний представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Фірма «Київінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Київінвестбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради Північне бюро технічної інвентаризації, треті особи: Приватний нотаріус Коткова Ольга Анатоліївна, Фонд державного майна України, Орган самоорганізації населення міста Ірпінь «Дружний квартал» про визнання недійсними правочинів щодо табору «Дружба».

Позивач просить:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.08.1996, укладений між продавцем АТЗТ фірма «Київінвест» та покупцем ЗАО компанія «Київінвестбуд» в м. Київ щодо «Дитячого оздоровчого табору в м. Ірпінь Києво-Святошинського району на загальній ділянці 2,7 га» та скасувати державну реєстрацію права власності №4379468 від 15.01.2004 у реєстрі прав власності на нерухоме майно на АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 2234,3, Площа земельної ділянки (кв.м):31562, Технічний опис майна: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору, самовільно побудована насосна станція «Т1» за Закритим акціонерним товариством «Компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ: 39012259;

-визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №210 від 07.09.2004 «Про оформлення правовстановлювальних документів на об`єкт нерухомого майна дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » за ТОВ «Київінвест-Олімпія» та визнати недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія» від 23.09.2004 на Дитячий оздоровчий табір «Дружба», Київська область, м. Ірпінь, вул. Толстого, 24;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.11.2006 між ТОВ «Київінвест-Олімпія» та ТОВ «Розбудова» щодо будівель та споруд дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого в АДРЕСА_1 , а також скасувати державну реєстрацію права на це нерухоме майно;

-повернути нерухоме майно будівлі та споруди Дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Піонерський табір «Дружба») в місті Ірпінь, Київської області, вул. Толстого, 24, у державну власність в особі Фонду державного майна України або визнати майно безхазяйним та передати у комунальну власність громади в особі Органу самоорганізації населення міста Ірпінь «Дружний квартал», скорочена назва ОСН «Дружний квартал», місцезнаходження 08201, вул. Толстого, 36, м. Ірпінь, Київської області, код ЄДРПОУ 41971027.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2017 у справі №911/3017/16 задоволено позов заступника прокурора Київської області до Ірпінської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Розбудова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Київінвест-Олімпія, Комунальне підприємство Ірпінське земельно-кадастрове бюро, Відокремлений підрозділ Київська обласна філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру, Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, про вчинення певних дій: визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1321-39-ІУ «Про надання земельної ділянки в оренди ТОВ «Київінвест-Олімпія» за адресою: м. Ірпінь, вул. Толстого, 24 для обслуговування житлово-оздоровчого комплексу»; визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 27.07.2007 року № 725-24-У «Про дозвіл ТОВ «Розбудова» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки для обслуговування дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 »; визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 22.04.2008 року № 1616-45-У «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 27.07.2007 №725-24-У «Про дозвіл ТОВ «Розбудова» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки для обслуговування дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 »; визнано незаконним та скасоване рішення Ірпінської міської ради від 27.05.2008 року № 1816-47-У «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки для обслуговування житлово-оздоровчого комплексу в АДРЕСА_1 та укладення договору оренди з ТОВ «Розбудова»; визнано незаконним та скасоване рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2013 року № 3390-49-УІ «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки ТОВ «Розбудова» в АДРЕСА_1 »; визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 18.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розбудова» та Ірпінською міської радою щодо оренди земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 площею 3,2903 га для обслуговування житлово-оздоровчого комплексу; витребувано з незаконного користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею.3,2903 га за договором оренди від 18.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розбудова» та Ірпінською міської радою; визнано недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 18.06.2008, який зареєстрований у Ірпінському міському відділі №2 РФ Центру ДЗК згідно запису від 25.06.2008 за №040834000052.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі №911/3017/16 касаційні скарги першого заступника прокурора Київської області та ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №911/3017/16, скасовано, а рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2017, залишено в силі.

Позивач вказує, що у процесі розгляду справи №911/3017/16 в якості третьої особи, позивач довідався про обставини незаконного привласнення, відчуження відповідачами соціального майна піонерського табору «Дружба» (Дитячого оздоровчого табору «Дружба»), який знаходиться у АДРЕСА_1 , а також незаконного забезпечення цим майном боргових зобов`язань. Враховуючи, що в результаті оспорюваних незаконних правочинів, а особливо першого спірного правочину від 12.08.1996 суспільство було позбавлене важливого соціально значного об`єкту, який забезпечував реалізацію прав позивача, інших дітей на відпочинок (ч.1 ст.31 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.1991), та всіх мешканців міської громади на безпечні умови довкілля, розвиток галузі захисту дитячого здоров`я в м. Ірпінь та сусідніх районах, то позивач вважає можливим застосування не лише ст. 28 ЦК України, а також ст.29 ЦК України до наслідків визнання недійсною вказаної угоди.

30 січня 2019 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 03 березня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу №367/9156/18 після повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку.

12 січня 2022 року та 17 травня 2023 року до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» Лєбєдєва Т.В. надійшли клопотання про закриття провадження у справі. Обґрунтовуючи подані клопотання, представник відповідача вказує, що позовні вимоги неповнолітньої дитини обґрунтовані тим, що укладаючи оспорювані господарські договори купівлі-продажу нерухомого майна, сторони цих договорів, окрім іншого, порушили вимоги ст.ст. 224, 225 ЦК України (в редакції 1963 року), а тому оспорювані договори є недійсними і такими, що порушують права позивача, також, позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні оспорюваних договорів його сторони порушили вимоги Закону України «Про приватизацію державного майна». Представник відповідача зазначає, що з огляду на суб`єктивний склад сторін, предмет позову, зміст позовних вимог та нормативне обґрунтування позовних вимог можна дійти висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк законом не віднесений до юрисдикції загальних судів. Так, обидва оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна від 12.08.1996 та 03.11.2006 укладені між юридичними особами в ході здійснення ними господарської діяльності, при цьому справи у спорах, що виникають при укладанні таких правочинів, відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України, відносяться до юрисдикції господарських судів. Також, за твердженням представника відповідача, до юрисдикції господарських судів віднесені справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Враховуючи викладене, представник відповідача просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти заявленого клопотання, вказуючи, що спершу, до подання позову у даній справі позивач у листопаді 2018 року звернувся із аналогічним позовом до тих же сторін на тих же підставах та з тими ж позовними вимогами до Господарського суду Київської області, проте Господарський суд Київської області ухвалою від 29.11.2018 відмовив позивачу у прийнятті позовної заяви, мотивувавши відмову тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах України та належить до юрисдикції місцевого загального суду як суду першої інстанції. Враховуючи таку позицію господарського суду, позивач з цим позовом у грудні 2018 року звернувся до Ірпінського міського суду Київської області, де й було відкрито провадження у справі. Представник позивача зазначає, що задоволення заяви відповідача призведе до двох взаємовиключних рішень, що недопустимо, зокрема, з огляду на ст. 32 ЦПК України, де зазначено, що спори між судами про підсудність не допускаються, також закриття провадження у справі призведе до порушення права позивача на доступ до правосуддя, яке гарантоване ст. 55 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у вищевказаній справі необхідно закрити, виходячи з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Також, відповідно до п.2 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач просив суд : визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.08.1996, укладений між продавцем АТЗТ фірма «Київінвест» та покупцем ЗАО компанія «Київінвестбуд» в м. Київ щодо «Дитячого оздоровчого табору в м. Ірпінь Києво-Святошинського району на загальній ділянці 2,7 га» та скасувати державну реєстрацію права власності №4379468 від 15.01.2004 у реєстрі прав власності на нерухоме майно на Дитячий оздоровчий табір, Київська область, м. Ірпінь, вул. Толстого, 24, загальна площа (кв.м): 2234,3, Площа земельної ділянки (кв.м):31562, Технічний опис майна: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору, самовільно побудована насосна станція «Т1» за Закритим акціонерним товариством «Компанія «Київінвестбуд», код ЄДРПОУ: 39012259; визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №210 від 07.09.2004 «Про оформлення правовстановлювальних документів на об`єкт нерухомого майна дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » за ТОВ «Київінвест-Олімпія» та визнати недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія» від 23.09.2004 на Дитячий оздоровчий табір «Дружба», Київська область, м. Ірпінь, вул. Толстого, 24; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.11.2006 між ТОВ «Київінвест-Олімпія» та ТОВ «Розбудова» щодо будівель та споруд дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого в АДРЕСА_1 , а також скасувати державну реєстрацію права на це нерухоме майно; повернути нерухоме майно будівлі та споруди Дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Піонерський табір «Дружба») в міст Ірпінь, Київської області, вул. Толстого, 24, у державну власність в особі Фонду державного майна України або визнати майно безхазяйним та передати у комунальну власність громади в особі Органу самоорганізації населення міста Ірпінь «Дружний квартал», скорочена назва ОСН «Дружний квартал», місцезнаходження 08201, вул. Толстого, 36, м. Ірпінь, Київської області, код ЄДРПОУ 41971027.

У відповідності до ч. 1ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно до ч. 2ст. 4 ГПК Українипередбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсними договорів, укладених між юридичними особами, визння неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №210 від 07.09.2004 «Про оформлення правовстановлювальних документів на об`єкт нерухомого майна дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » за ТОВ «Київінвест-Олімпія», визнання недійсним свідоцтва про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія» від 23.09.2004 на Дитячий оздоровчий табір «Дружба», повернення нерухомого майна у комунальну власність.

Зміст і підстави поданого позову свідчать про те, що фізична особа звернулася до суду щодо оспорення як договору укладеного між двома юридичними особами, для здійснення юридичними особами своєї господарської діяльності, так і наслідками для оспорення такого договору позивачем, щодо сторони такого договору - юридичної особи.

Тобто між позивачем та відповідачами існує спір щодо правочинів про набуття права власності на об`єкт нерухомості, сторонами яких є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно за наведеними приписамиГосподарського процесуального кодексу України(аналогічна правова позиція викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2529/18).

Також, судом враховується і правова позиція Верховного Суду викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі №454/1675/16, згідно із якою зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованихЦК,ГК, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статею 2 ГКпередбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під діюст.4 ГПК.

Таким чином, виходячи з суб`єктного складу сторінучасників оспорюваних правочинів, як суб`єкта владних повноважень та юридичних осіб, предмету позову, що стосується підстав та набуття права власності за договором укладеним між двома юридичними особами на здійснення господарської діяльності, а тому встановлено що заявлені позовні вимоги не підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства, так як пов`язані із господарською діяльністю відповідачів.

З урахуванням наведених норм процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі в частині зазначених вище позовних вимог є господарсько-правовими, тому спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд не погоджується з посиланням представника позивача про те, що закриття провадження у даній справі призведе до порушення прав позивача на доступ до правосуддя, оскільки ухвала Господарського суду Київської області від 29 листопада 2018 року про відмову у прийнятті позовної заяви та її повернення позивачем не оскаржувалася, а відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із приписами статі 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Отже, оскільки позивач оспорив господарські договори між юридичними особами, а також з урахуванням предмету спору і наведених положень ЦПК України, ГПК України, з урахуванням позицій Верховного Суду, приписів статті 263 ЦПК України, такі позовні вимоги підлягали розгляду в порядку господарського судочинства, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що дає підстави для застосування положень пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, позивачу необхідно звернутися з даним спором до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.255,259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження усправі запозовом ОСОБА_1 ,законним представникомякого є ОСОБА_2 ,до Закритогоакціонерного товаристваФірма «Київінвест»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Компанія Київінвестбуд»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Розбудова»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Київінвест-Олімпія»,Виконавчого комітетуІрпінської міськоїради,Комунального підприємстваКиївської обласноїради Північнебюро технічноїінвентаризації,треті особи:Приватний нотаріусКоткова ОльгаАнатоліївна,Фонд державногомайна України,Орган самоорганізаціїнаселення містаІрпінь «Дружнийквартал» провизнання недійснимиправочинів щодотабору «Дружба» закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук