Постанова

від 23.01.2024 по справі 600/644/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/644/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

23 січня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,

представника відповідача: Гроссу Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 58 від 03.02.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення" у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №44 о/с від 09.02.2023 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 з 09.02.2023;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2023;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.02.2023 по день ухваленні рішення по справі.

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 21.03.2002 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по 05.01.2019 та з 28.09.2020 по момент звільнення, на посаді оперуповноваженого зонального сектору №4 відділу кримінальної поліції Чернівецького РУ поліції ГУНП в Чернівецькій області з 21.01.2021. За період служби заохочувався 11 разів, до дисциплінарної відповідальності притягувався 18 разів (діючих стягнень не має). Стаж служби в поліції становить: 20 років 02 місяці 07 днів.

Як вбачається із матеріалів справи, відносно позивача спеціально створеною комісією, на підставі наказу ГУНП від 03.01.2023 № 6 (наказом ГУНП від 17.01.2023 № 69, продовжено на 15 діб) було розпочато службове розслідування.

Підставою для його проведення стала інформація щодо перевищення службових повноважень позивачем, а саме 03.01.2022 до ГУНП в Чернівецькій області надійшло звернення громадянки ОСОБА_2 , медсестри Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради (далі - ЦСПРД), про те, що 31.12.2022 поліцейський ГУНП в Чернівецькій області Коломійчук О.М., перевищивши покладені на нього службові обов`язки, самовільно, без її дозволу, як законного представника вихованців Центру та органів опіки та піклування, забрав з ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" неповнолітніх вихованок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у психлікарні проходили курс стаціонарного лікування у зв`язку із спробою суїциду, що, у подальшому, як зазначено ОСОБА_2 , створило умову вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дій, що призвели до загрози їхньому життю та здоров`ю.

Аналогічне за змістом звернення ОСОБА_2 також надійшло з Урядової "гарячої лінії".

Результати службового розслідування оформлені висновком службового розслідування, який затверджений 01.02.2022 начальником ГУНП в Чернівецькій області Р.Дударцем.

У вказаному висновку зазначено, що відомості, які стали приводом до призначення службового розслідування щодо позивача є такими, що підтвердились.

За грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні Присяги поліцейського, порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1), 2), 6) ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 9 п. 1 розділу II (із врахуванням п. 3 розділу IV) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пп. 2 п. 4 розділу IX Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 4.3. розділу IV Про вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям, затвердженого наказом МОЗ України від 18.05.2013 № 400, до оперуповноваженого зонального сектору № 4 ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

03.02.2022 начальником ГУНП в Чернівецькій області Р. Дударцем видано наказ №58, яким у відповідності до висновку службового розслідування, керуючись вимогами статей 11, 12, 13, 19, 20, 22, 26, 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", яким наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" відповідачем 09.02.2023 прийнято наказ №44о/с, яким підполковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого зонального сектору №4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області наказано звільнити з 09.02.2023 за п. 6 ч. 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України/

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Поняття "службова дисципліна" включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В силу частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Таким порядком є Порядок № 893.

В силу ч. 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Вимогами ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Приписами частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

За правилами ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Тобто, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Так, за змістом ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У відповідності до ч. 3 ст. 29 Дисциплінарного статуту протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

Згідно з ч. 4 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було складено 01.02.2023 висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженими ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_1 .

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що під час службового розслідування встановлено наступне.

Так, 22.12.2022 позивач, виконуючи службові обов`язки у складі СОГ ВП №5 (смт. Глибока), обслуговував виклик про замах на суїцид, що вчинили ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . При цьому, на місці події було встановлено, що зазначена неадекватна поведінка ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (нанесення порізів передпліччя, прикладання уламку скла до шиї) була наслідком перебування їх у стані сильного алкогольного сп`яніння, та вимагала примусового поміщення останніх до спеціалізованого медичного закладу, що і було здійснено 23.12.2022. Позивач достеменно знаючи те, що приводом до госпіталізації ОСОБА_5 та ОСОБА_4 послугувало вчинення ними дій, які загрожували їхньому життю та здоров`ю, піддався умовлянням останніх та, з надуманих причин, 31.12.2022, використавши свою приналежність до Національної поліції України, переконав медперсонал психлікарні передати йому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . При цьому, позивач проігнорував те, що курс стаціонарного лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тривав та було відсутнє комісійне рішення лікарів-психіатрів щодо їх виписки. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , скориставшись менш суворим контролем в СЗІПІ, ніж у психлікарні, о 18 год. 30 хв. самовільно покинули територію інтернату та, до 23 год. 20 хв., вживали алкогольні напої з малознайомими дорослими особами, довівши себе до безпорадного неадекватного стану, чим наражались на небезпеку. 31.12.2022 позивач, отримавши о 18 год. 30 хв. від законного представника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інформацію про їх втечу з інтернату, у встановленому порядку дане звернення в органі поліції не зареєстрував, легковажно сподіваючись на розв`язання ситуації без участі поліції, що не відповідало особливостям поведінки неповнолітніх, схильних до асоціальної поведінки та вживанню алкогольних напоїв, та суперечить вимогам Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами приводом до призначення службового розслідування щодо позивача є такими, що підтвердились.

У зв`язку з зазначеним дисциплінарною комісією було запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд не погоджується із висновками відповідача, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься стенограма відеозапису пояснень однієї з неповнолітніх вихованок, ОСОБА_4 , яке проводилось 05.01.2023 в дитячому відділенні Чернівецької обласної психіатричної лікарні.

В своїх поясненнях ОСОБА_4 вказує на те, що позивач «пообіцяв спробувати відпросити нас, щоб нас забрали до інтернату та вказала, що позивач говорив по телефону із завідувачем відділення, яка на момент розмови була присутня, що підтверджується стенограмою відеозапису».

З матеріалів справи встановлено, що дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування не з`ясувала, яким чином позивач забрав неповнолітніх вихованок, не опитав персонал лікарні, зокрема, лікуючого лікаря та завідувача відділення, де перебували неповнолітні вихованці.

При цьому, згідно листа генерального директора ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" від 27.04.2023 встановлено, що госпіталізація неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проводилась в супроводі працівника поліції ОСОБА_1 та працівника служби у справах дітей.

При огляді і обстеженні дітей в стаціонарі у них було діагностовано непсихотичний психічний розлад: змішаний розлад поведінки та емоцій. Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками. Внаслідок проведеного медикаментозного лікування та психологічної корекції стан дітей був компенсований, психотичних порушень не відмічалось, підстав для подальшого перебування в психіатричному стаціонарі на той час не було, планувалась виписка орієнтовно - 02.01.2023.

31.12.2023 виписка зі стаціонару ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була здійснена через працівника Глибоцького РОВД ОСОБА_1 з метою доставки їх в школу інтернат. При поверненні в школу інтернат неповнолітня ОСОБА_4 в компанії підлітків вживала алкогольні напої, вела себе агресивно і повторно ввечері 31.12.2022 була доставлена в Чернівецьку обласну психіатричну лікарню, факт її виписки був скасований, вона продовжила лікування до 20.01.2023.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повторно проходили лікування в дитячому відділенні Чернівецької обласної психіатричної лікарні з 23.01.2023 по 14.02.2023 з діагнозом змішаний розлад поведінки та емоцій, внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками.

З викладеного вище, слідує, що позивач взяв на себе відповідальність відвезти неповнолітніх вихованок з психлікарні до школи - інтернату, але його відповідальність наступила з моменту отримання неповнолітніх вихованок до моменту передачі їх до вихователя ОСОБА_2 , яка є їх законним представником і яка не заперечила того факту, що позивач привіз неповнолітніх вихованок до школи - інтернату, де вони і знаходились раніше.

Сторонами не заперечувався факт, що за цей період часу, орієнтовно з 10.00 год. до 14.00 год. 31.12.2022 з неповнолітніми вихованцями нічого не трапилось, а, навпаки, діти були нагодовані та їм придбано засоби індивідуальної гігієни за кошт позивача.

Також, слід звернути увагу що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були виписані зі стаціонару, оскільки внаслідок проведеного медикаментозного лікування та психологічної корекції стан дітей був компенсований, психотичних порушень не відмічалось, підстав для подальшого перебування в психіатричному стаціонарі на той час не було, що підтверджується листом генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня».

Чинним законодавством визначений порядок притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. При цьому, звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Слід зауважити, що згідно з вимогами Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення критеріям обґрунтованості та пропорційності, суд зазначає про те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинен застосовуватись у виняткових випадках і за вчинення особливих дисциплінарних проступків.

В свою чергу відповідач, усупереч вказаному, належним чином не обґрунтував необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції, виду дисциплінарного стягнення, при тому, що останній за місцем роботи характеризується загалом позитивно; обставин, які обтяжують відповідальність позивача, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав кваліфікувати виявлене порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатнє для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Відтак, відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваних наказів - не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Не надано таких доказів, - і під час розгляду даної справи.

Суб`єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Разом з тим, відповідачем не враховано ні тяжкість проступку, ні не настання негативних наслідків, ні те, що позивач не має не знятих дисциплінарних стягнень та застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який не є співмірним із учиненим діянням.

Отже, з врахування викладеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №58 від 03.02.2023 та №44о/с від 09.02.2023.

Верховний Суд у Постанові від 25 серпня 2020 року у справі №826/19766/16 зауважував, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.

Таким чином, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого зонального сектору №4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

Стосовно стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.02.2023, слід зазначити наступне.

За змістом частин 2, 3 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У частині 6 цієї правової норми зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Період вимушеного прогулу позивача з 10.02.2023 (наступний день після звільнення) по 31.10.2023 (останній день вимушеного прогулу) 264 календарних днів.

Згідно наданої відповідачем довідки про доходи №72 від 05.04.2023 загальна сума доходу позивача протягом 2 місяців, що передували місяцю звільнення зі служби, позивачу нараховано та виплачено за грудень 2022 р. та січень 2023 р. 28993,42 грн. Сукупна кількість календарних днів за цей період складає 62 дні. Середньоденне грошове забезпечення позивача складає 467,63 грн (28993,42:62). У зв`язку із чим розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу складає 123454,32 грн (467,63х264).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 31 січня 2024 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.