Рішення

від 25.10.2024 по справі 600/644/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/644/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 58 від 03.02.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення" у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 44 о/с від 09.02.2023 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 з 09.02.2023;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2023;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2024 по день ухваленні рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини, які мають значення по справі, що призвело до неправильного та передчасного висновку, і як наслідок, до незаконного звільнення зі служби в поліції. Крім того, відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів не було враховано обставин, які пом`якшують відповідальність, а саме: попередню поведінку, характеристику та відсутність діючих у нього дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування не вияснила, яким чином він забрав неповнолітніх вихованок, не опитав персонал лікарні, зокрема, лікуючого лікаря та завідувача відділення, де перебували неповнолітні вихованці, хоча повинна була це зробити. З урахуванням інформації з психіатричної лікарні позивач вважає, що службове розслідування в цій частині носить формальний характер, оскільки дисциплінарна комісія не з`ясувала яким чином неповнолітні вихованці були передані йому, адже він не міг самовільно забрати неповнолітніх вихованок з психіатричної лікарні, а лише з дозволу завідувача відділенням ( ОСОБА_2 ), яка не заперечує факту розмови з ним, що підтверджується стенограмою відеозапису, так само як не з`ясовано його статус - оперуповноваженого працівника поліції чи фізичної особи.

Позивач вважає, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність саме його вини і така відповідальність носить індивідуальний характер. На думку позивача, оскаржувані накази є протиправними та такими, що складені з грубим порушенням норм матеріального права.

У додаткових поясненнях позивач зазначав, що в нього є досвід роботи на посаді старшого оперуповноваженого у групі кримінальної поліції у справах дітей Глибоцького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області у період з 05.09.2002 по 09.03.2006.

Ухвалою суду 29.04.2024 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справа призначено за правилами загального позовного провадження.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у неналежному дотриманні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службового розслідування.

У додаткових поясненнях відповідач також зазначав, що дисциплінарний проступок позивача полягає в неповідомленні органу поліції про факт втечі неповнолітніх дітей, схильних до вживання алкоголю та суїциду зі школи інтернату у вечері Нового Року, та є таким, що компрометує його як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому. При цьому повідомлення про таку подію іншою особою не звільняє працівника поліції від виконання цього обов`язку.

Ухвалою суду від 31.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Після виступу із вступним словом, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ст. 194 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 21.03.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 09.02.2023 в органах Національної поліції України, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 та послужним списком (Т. 2 а.с. 185-190, 199-201).

03.01.2023 до ГУНП в Чернівецькій області надійшло звернення громадянки ОСОБА_3 , медсестри Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради (далі - ЦСПРД), про те, що 31.12.2022 поліцейський ГУНП в Чернівецькій області Коломійчук О.М., перевищивши покладені на нього службові обов`язки, самовільно, без її дозволу, як законного представника вихованців Центру та органів опіки та піклування, забрав з ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" неповнолітніх вихованок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проходили курс стаціонарного лікування у зв`язку із спробою суїциду та психічними розладами, тим самим поставив під загрозу життя та здоров`я дітей (Т.1 а.с. 37 на звороті, а.с. 118).

На підставі вказаного звернення, 03.01.2023 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 6 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", яким призначено службове розслідування відносно позивача (Т. 1 а.с. 40, а.с. 75 на звороті - 76, а.с. 123, а.с. 182-183).

17.01.2023 наказом начальником ГУНП в Чернівецькій області продовжено строк проведення дисциплінарною комісією службове розслідування відносно позивача (Т. 1 а.с. 40 на звороті, а.с. 124).

За результатами проведеного службового розслідування, 01.02.2023 комісією складено висновок, який затверджено того ж дня начальником ГУНП в Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 26 36, 95 - 115).

За наслідками проведеного службового розслідування, комісією запропоновано за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1), 2), 6) ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 9 п. 1 розділу II (із врахуванням п. 3 розділу IV) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пп. 2 п. 4 розділу IX Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 4.3. розділу IV Про вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям, затвердженого наказом МОЗ України від 18.05.2013 № 400, до оперуповноваженого зонального сектору № 4 ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування, наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області № 58 від 03.02.2023 Про застосування дисциплінарного стягнення до оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (Т. 1 а.с. 91 - 92, а.с. 207 - 208, 214 - 215).

З вказаним наказом ознайомлено позивача, що підтверджується його підписом від 07.02.2023 (Т. 1 а.с. 215 на звороті).

09.02.2023 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 44 о/с "По особовому складу", яким, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 09.02.2023. Стаж служби в поліції на день звільнення: 20 років 02 місяці 07 днів (Т. 1 а.с. 216).

Як зазначав позивач та не заперечувалося відповідачем, з оскаржуваним наказом від 09.02.2023 № 44 о/с останній ознайомився 13.02.2023, що підтверджується його підписом (Т.1 а.с. 216).

Не погоджуючись із звільнення зі служби з поліції, позивач звернувся до суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Чернівецькій області № 58 від 03.02.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення" у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №44 о/с від 09.02.2023 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 з 09.02.2023.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2023.

Стягнуто з ГУНП в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 123454,32 грн з відрахуванням податків та зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення з посади оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2023 та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця допущено до негайного виконання.

На підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 600/644/23-а, наказами ГУНП в Чернівецькій області № 282 о/с від 08.11.2023 та № 29 о/с від 30.01.2024, поновлено позивача на посаді оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2023, а також скасовано наказ № 44 о/с від 09.02.2023 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції. Виплачено позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 123454,32 грн (а.с. 211 на звороті, 212).

Постановою Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 600/644/23-а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задоволено. Скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2024 у справі № 600/644/23-а, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі постанови Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 600/644/23-а, 17.04.2024 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ По особовому складу № 101 о/с, яким скасовано накази ГУНП в Чернівецькій області від 08.11.2023 № 282 о/с та від 30.01.2024 № 29 о/с, а також наказано вважати позивача звільненим зі служби з поліції наказом ГУНП в Чернівецькій області від 09.02.2023 № 44 о/с з 09.02.2024 (Т.2 а.с. 179).

Вказаний наказ позивачем отримано 17.04.2024, про що свідчить його підпис у наказі (Т.2 а.с. 202).

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно із ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

До основних принципів діяльності поліції належать верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість, політична нейтральність, взаємодія з населенням на засадах партнерства, безперервність.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Закону № 580-VIII).

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону № 580-VIII).

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Пунктом 1 Розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 4 Розділу II Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поряд з цим, ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу VI Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дослідженням наказу ГУНП в Чернівецькій області № 44 о/с По особовому складу від 09.02.2023 встановлено, що підполковника поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, з 09.02.2023.

Перевіряючи обґрунтованість звільнення позивача, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з наступного.

Суд зауважує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування 01.02.2022, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно з даним висновком дисциплінарною комісією встановлено, допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1), 2), 6) ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 9 п. 1 розділу II (із врахуванням п. 3 розділу IV) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пп. 2 п. 4 розділу IX Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 4.3. розділу IV Про вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям, затвердженого наказом МОЗ України від 18.05.2013 № 400.

Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Позивач склав присягу працівника поліції, що підтверджується матеріалами справи (Т.1 а.с. 90).

Як зазначалося вище, за приписами п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Так, згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства внутрішніх справи України № 1179 від 09.11.2016, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Абзацами 1, 2, 1, ІІ Правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

Абз. 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Тобто, законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, в умовах воєнного стану від 27.03.2022 № 385, наказом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради від 05.12.2022 № 91 уповноважено медсестру центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради ОСОБА_3 виконувати повноваження законного представника дітей (Т.1 а.с. 128).

16.09.2022 головою Чернівецької обласної державної адміністрації (начальника військової адміністрації) ОСОБА_6 видано наказ № 128 Про розміщення та утримання дітей вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Донецької області та супроводжуючих їх осіб в КЗ Карапчівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, яким наказано Департаменту освіти та науки обласної державної адміністрації, а також Службі у справах дітей обласної державної адміністрації вжити заходів щодо розміщення дітей вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Донецької області та супроводжуючих їх осіб в КЗ Карапчівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (далі - СЗШІ), а саме: Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради в кількості 22 дитини та 1 супроводжуючу їх особу (Т.1 а.с. 41 на звороті - 42, 42 на звороті, 126-127, 128).

22.12.2022 о 23 год. 13 хв. на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області, звернулася диспетчер ОКНП Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги Вірозуб щодо спроби самогубства неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Дана подія зареєстрована в єдиному обліку відділення поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області від 22.12.2022 за № 3765 (Т.1 а.с. 80 на звороті, 135 - 136, 137).

На дане повідомлення, 22.12.2022 було направлено інспекторів СЮП ВП Чернівецького РУП капітана поліції Урсу В М., лейтенант поліції ОСОБА_8 та слідчо-оперативну групу, у складі якої, в якості відповідального та оперативного працівника, перебував оперуповноважений Чернівецького РУП підполковник поліції ОСОБА_1 . Вказана обставина не заперечується учасниками процесу та підтверджується графіком чергування та книгою нарядів відділення поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області (Т.2 а.с. 9, 10-14).

При цьому, на місці події було встановлено, що зазначена неадекватна поведінка ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (нанесення порізів передпліччя, прикладання уламку скла до шиї) була наслідком перебування їх у стані сильного алкогольного сп`яніння.

23.12.2022 Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради надано згоду на огляд та госпіталізацію дітей вихованки центру ОСОБА_7 , яка має статус дитини позбавленої батьківського піклування (Т.1 а.с. 142).

23.12.2022 Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради надано згоду на огляд та госпіталізацію дітей вихованки центру ОСОБА_5 , яка має статус дитини-сироти (Т.1 а.с. 143).

Після отримання направлень, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 каретою швидкої медичної допомоги, у супроводі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , було доставлено до ОКНП Чернівецька обласна психіатрична лікарня, де лікар-психіатр провів їх медичний огляд та прийняв рішення про госпіталізацію до відділення № 6 на стаціонарне лікування до 03-04.01.2023.

Як зазначено у висновку службового розслідування, 31.12.2022 у проміжок часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. позивач особисто приїхав до ОКНП Чернівецька обласна психіатрична лікарня та після телефонної розмови з завідувачкою відділення № 6, на лікуванні в якому перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , забрав їх з лікарні та відвіз їх до інтернату СЗШІ (с. Карапчів).

31.12.2022 о 21 год. 16 хв. на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області звернулась ОСОБА_3 про те, що з території школи-інтернату, що у с. Карапчів Чернівецького району, близько 18 год. 50 хв., зникло троє дітей: ОСОБА_11 , АДРЕСА_2 років (ЄО ВП № 5 (смт. Глибока) № 3852 від 31 12.2022.

На дане повідомлення, до інтернату прибули ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , СОГ, наряд СРПП, а також ОСОБА_1 , який виявив втікачів у с. Карапчів та повернув їх до інтернату. При цьому, як зауважив ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , за зовнішніми ознаками перебували у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). У зв`язку із цим, було прийнято рішення про надання ОСОБА_12 та ОСОБА_5 невідкладної психіатричної допомоги, у зв`язку із чим, їх було доставлено до ОКНП Чернівецька обласна психіатрична лікарня та, за результатами медичного огляду, поміщено до відділення № 6. Також, надаючи пояснення, ОСОБА_9 зазначив, що на даний час уповноваженими особами ЦСПРД Добропільської міської ради вирішується питання щодо поміщення на стаціонарне лікування до ОКНП Чернівецька обласна психіатрична лікарня ОСОБА_13 , оскільки вона схильна до дій, що можуть завдати шкоди її життю та здоров`ю та (або) іншим вихованцям закладу.

Згідно листа генерального директора ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" від 27.04.2023 встановлено, що госпіталізація неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проводилась в супроводі працівника поліції ОСОБА_1 та працівника служби у справах дітей. При огляді і обстеженні дітей в стаціонарі у них було діагностовано непсихотичний психічний розлад: змішаний розлад поведінки та емоцій. Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками. Внаслідок проведеного медикаментозного лікування та психологічної корекції стан дітей був компенсований, психотичних порушень не відмічалось, підстав для подальшого перебування в психіатричному стаціонарі на той час не було, планувалась виписка орієнтовно - 02.01.2023.

Окрім того, у висновку зазначено, що 31.12.2022 виписка зі стаціонару ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була здійснена через працівника Глибоцького РОВД ОСОБА_1 з метою доставки їх в школу-інтернат. При поверненні в школу інтернат неповнолітня ОСОБА_5 в компанії підлітків вживала алкогольні напої, вела себе агресивно і повторно ввечері 31.12.2022 р. була доставлена в Чернівецьку обласну психіатричну лікарню, факт її виписки був скасований, вона продовжила лікування до 20.01.2023.

Як повідомив ОСОБА_1 під час відібрання у нього пояснень дисциплінарною комісією, вранці 31.12.2022, будучи після добового чергування, він повідомив ОСОБА_9 , що їде до психлікарні, щоби забрати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , оскільки обіцяв їм, що на Новий рік вони будуть в інтернаті. У свою чергу, ОСОБА_9 на дану інформацію ні схвально, ні заперечно, не відреагував. Прибувши до психлікарні, ОСОБА_1 підійшов до медсестри та запитав, чи може він забрати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на що отримав відповідь, що з даного питання необхідно спілкуватися із заввідділенням ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 - завідувачка відділення № НОМЕР_2 ЧОПС). Під час спілкування у телефонному режимі, ОСОБА_15 не заперечила забрати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з психлікарні, однак при цьому, жодних документів про виписку неповнолітніх, ОСОБА_1 не отримав. При цьому ОСОБА_1 визнав, що він розумів всі ризики, що можуть виникнути з перебуванням ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в інтернаті, враховуючи їхню схильність до вживання алкогольних напоїв та суїцидальні прояви. До того ж, як зауважив ОСОБА_1 , що ОСОБА_7 , як і обіцяла, поводила себе чемно, розпорядку дня та правил внутрішньої дисципліни. ОСОБА_1 також повідомив про те, що отримавши від ОСОБА_3 інформацію про втечу з інтернату неповнолітніх, він його у встановленому порядку на реєстрацію до органу поліції не надав, оскільки вважав, що таке звернення вже зареєстровано (Т. 1 а.с. 73 на звороті - 75).

Як убачається з висновку службового розслідування, комісією, зокрема, встановлено, що при здійснені виписки неповнолітніх з ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" позивач використовував свій службовий статус, про який було достеменно відомо працівникам психіатричної лікарні. При цьому, ОСОБА_1 проігнорував те, що курс стаціонарного лікування ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тривав та було відсутнє комісійне рішення лікарів-психіатрів щодо їх виписки. В подальшому, 31.12.2022 ОСОБА_1 , отримавши о 18 год. 30 хв. від законного представника ОСОБА_7 та ОСОБА_5 інформацію про їх втечу з інтернату, у встановленому порядку дане звернення в органі поліції не зареєстрував, легковажно сподіваючись на розв`язання ситуації без участі поліції.

Суд погоджується з висновками відповідача, що вищевказані обставини беззаперечно свідчать про наявність в діях та бездіяльності позивача складу дисциплінарного проступку, який не може бути охарактеризований як незначний.

В даному випадку бездіяльність позивача, яка полягає в неповідомленні органу поліції про факт втечі неповнолітніх дітей, схильних до вживання алкоголю та суїциду зі школи інтернату у вечері Нового Року є такою, що компрометує його як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.

При цьому можливі протиправні дії та/або бездіяльність інших осіб (працівників медичного закладу, представника неповнолітніх дітей) ніяким чином не можуть виправдовувати вчинені позивачем дії спрямовані на незаконну виписку неповнолітніх дітей, схильних до вживання алкоголю та суїциду.

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повторно проходили лікування в дитячому відділенні Чернівецької обласної психіатричної лікарні з 23.01.2023 по 14.02.2023 з діагнозом змішаний розлад поведінки та емоцій, внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками.

З пояснення ОСОБА_3 встановлено, що після поміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до психлікарні, вона з ними до 31.12.2022 не спілкувалась. Однак, вказаного числа, близько 12 год. 00 хв., їх до інтернату привіз ОСОБА_1 , який, як зазначила ОСОБА_3 , до неї, як до відповідальної за дітей особи, не підійшов, а був випадково виявлений в холі інтернату однією з виховательок.

Надаючи пояснення, ОСОБА_3 вказала, що зі спілкування з лікарями заввідділення № 6, їй було відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мали перебувати у лікарні до 03-04.01.2023. До того ж, у ОСОБА_3 , як у законного представника, ніхто дозволу забирати дітей з психлікарні не отримував, і вона на це нікого не уповноважувала. Запитавши ОСОБА_1 про підстави вчиненого ним, отримала нього відповідь, що дівчатам так буде краще та вони будуть себе добре поводити, після чого надав ОСОБА_3 номер свого мобільного телефону та покинув інтернат.

На підстав наведеного, у висновку службового розслідування зазначено, що позивач достеменно знаючи те, що приводом до госпіталізації ОСОБА_7 та ОСОБА_5 послугувало вчинення ними дій, які загрожували їхньому життю та здоров`ю, піддався умовлянням останніх та, з надуманих причин, 31.12.2022, використавши свою приналежність до Національної поліції України, переконав медперсонал психлікарні передати йому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_1 проігнорував те, що курс стаціонарного лікування ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тривав та було відсутнє комісійне рішення лікарів-психіатрів щодо їх виписки. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , скориставшись менш суворим контролем в СЗШІ, ніж у психлікарні, о 18 год. 30 хв. самовільно покинули територію інтернату та, до 23 год. 20 хв. вживали алкогольні напої з малознайомими дорослими особами, довівши себе до безпорадного неадекватного стану, чим наражались на небезпеку.

31.12.2022 ОСОБА_1 , отримавши о 18 год. 30 хв. від законного представника ОСОБА_7 та ОСОБА_5 інформацію про їх втечу з інтернату, у встановленому порядку дане звернення в органі поліції не зареєстрував, легковажно сподіваючись на розв`язання ситуації без участі поліції, що не відповідало особливостям поведінки неповнолітніх, схильних до асоціальної поведінки та вживанню алкогольних напоїв, та суперечить вимогам Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні. Вчинені ОСОБА_1 безвідповідальні дії (допущена бездіяльність), що створили реальну загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , стали можливими внаслідок його особистої недисциплінованості та самовпевненості, а також ігнорування ним настання можливих негативних наслідків. Визначаючи рівень небезпеки, на яку 31.12.2022 наражались ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та передумови якої своїми діями створив ОСОБА_1 , уповноваженою дисциплінарною комісією взято до уваги, що 23.01.2023, вказані неповнолітні особи, вкотре перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повторно вчинили спробу самогубства та вчергове були примусово госпіталізовані до психлікарні.

Зазначені факти підтверджуються матеріалами службового розслідування, копії яких містяться в матеріалах справи.

Тобто, службовим розслідуванням встановлено всі обставини, що призвели до дисциплінарного проступку та кваліфіковано провину позивача, із застосуванням відповідного дисциплінарного стягнення пропорційно допущеним порушенням з урахуванням їх тяжкості.

На підставі висновку службового розслідування, оскаржуваними наказами позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби з поліції.

Водночас приймаючи оскаржувані накази, відповідач врахував тяжкість проступку, обставини за яких його скоєно та підвищені вимоги нормативно-правових актів щодо поведінки позивача.

Судом встановлено, що посадові (функціональні обов`язки) обов`язки оперуповноваженого зонального сектору № 4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 визначені посадовою інструкцією, яка затверджена 17.10.2022 начальником ЗС № 4 ВКП Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області. З вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомився 17.10.2022 (Т.1 а.с. 87 на звороті 89, 204 - 205).

Згідно п. 2 вказаної посадової інструкції позивач: забезпечує у межах наданої компетенції застосування чинного законодавства щодо правоохоронної діяльності на території, яка обслуговується підрозділом; здійснює відповідні заходи, спрямовані на їх ефективне використання. Відпрацьовує організаційні та практичні заходи щодо запобігання та виявлення злочинної діяльності за напрямом діяльності підрозділу; забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням; здійснює заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості; використовуючи технічні засоби, здійснює комплекс оперативно-розшукових заходів із залученням можливостей спеціалізованих підрозділів у взаємодії з іншими силовими структурами; забезпечує документування виявлення відповідних видів злочинної діяльності; у рамках своєї компетенції здійснює оперативний зв`язок з органом внутрішніх справ вищого рівня під час виконання своїх службових обов`язків; виконує інші функції згідно з дорученням керівництва у межах повноважень структурного підрозділу; підпорядковується безпосередньо начальнику відповідного структурного підрозділу.

Розглядом справи по суті встановлено, що позивач перебував на чергуванні 30.12.23 на добовому чергуванні, що підтверджується графіком чергування та книгою нарядів відділення поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області за грудень 2022 року з наявними записами щодо чергувань ОСОБА_16 .

Із змісту листа відділення полії № 5 ЧРУП Головного управління Національної поліції в Чернівецької області від 04.04.2024 видно, що о 08 год. 30 хв. 30.12.2022 ОСОБА_1 заступив на добове чергування в складі слідчо-оперативної групи та відповідно о 08 год. 30 хв. 31.12.2022 від здав зброю до кімнати озброєння і в подальшому покинув приміщення відділення поліції. Впродовж робочого дня 31.12.2022 ОСОБА_1 на службі не перебував (Т.2 а.с. 8, 9, 10-14).

Отже, позивач після добового чергування, о 08:30 31.12.2022 покинув приміщення відділення поліції. Тобто, жодних вказівок від керівництва ЧРУП Головного управління Національної поліції в Чернівецької області чи наказів стосовно переміщення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з психіатричної лікарні до інтернату матеріали справи не містять, в оперативній групі 31.12.2022, позивач не перебував.

Згідно ст. 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на уповноважені підрозділи органів Національної поліції.

У відповідності до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.12.2017 № 1044, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.2018 за № 686/32138, відповідними уповноваженими підрозділами є підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України.

Суд зауважує, що позивач не працював станом на 31.12.2022 у підрозділах ювенальної превенції органів поліції.

Стосовно посилань позивача на те, що в нього є досвід роботи, оскільки він в період з 05.09.2002 по 09.03.2006 працював у групі кримінальної міліції у справах неповнолітніх Глибоцького районного відділу УМВС, суд ставиться критично, адже вказана обставина не спростовує його поведінку.

Отже, позивач за внутрішнім переконаннях та без наданих відповідних повноважень, без залучення їх законного представника або працівника ювенальної юстиції здійснив самовільне переміщення з лікарні до інтернату дітей, з числа осіб позбавлених батьківського піклування та сиріт, які потребують особливої уваги лікарів та психологів.

Позивачем не враховано рівень небезпеки, на яку 31.12.2022 наражались ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та передумови які своїми діями він створив, а також ним не враховано схильність дітей до самогубства, вживання алкогольних напоїв.

Відтак, всупереч абз. 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки позивач, як поліцейський, не контролював свою поведінку, почуття та емоції, та дозволив особистим дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Суд погоджується із доводами відповідача, що вчинені позивачем безвідповідальні дії (допущена бездіяльність), що створили реальну загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , стали можливими внаслідок його особистої недисциплінованості та самовпевненості, а також ігнорування ним настання можливих негативних наслідків,

Суд також погоджується з висновком відповідача, що вказані обставини свідчать про те, що стягнення обране керівником органу поліції позивачу в повній мірі відповідає та є пропорційним характеру і тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, та з врахуванням тяжких наслідків до яких він призвів.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що відповідачем дотримано процедуру та порядок проведення службового розслідування, зокрема вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена в ході службового розслідування та підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, відповідач правомірно прийняв оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби.

Стосовно не здійснення позивачем обов`язку інформування про факт втечі дітей зі школи інтернату на спеціальну лінію 102, суд зазначає наступне.

Дисциплінарною комісією встановлено, що позивачем не здійснено інформування про факт втечі дітей зі школи інтернату на спеціальну лінію 102.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2019 за № 223/33194, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції 102 і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Отже, наведена норма містить імперативний характер, та вказує на обов`язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції 102.

Згідно листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернівецькій області від 09.01.2023, відповідно до відомостей Інформаційно комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції 22.12.2022 о 23:13 год., на спецлінію 102 ГУНП в Чернівецькій області, звернулася диспетчер ОКНП Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги Вірозуб щодо спроби самогубства неповнолітніми за адресою: вул. Паркова, буд. 1, с. Карапчів, Чернівецького району, Чернівецької області. Дана подія зареєстрована в єдиному обліку відділення поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області від 22.12.2022 за № 3765 та електронній картці Подія 102 за № 95265406. Крім того, в листі зазначено, що за період з 22.12.2022 по 03.01.2023 з будь-яким повідомленнями на гарячу лінію не звертався (Т.1 а.с. 79 на звороті).

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивачем не було здійснено інформування про факт втечі дітей зі школи-інтернату на спеціальну лінію 102.

Суд зазначає, що інформація про факт втечі дітей зі школи-інтернату неповнолітніх з неповідомленням про це за скороченим номером екстреного виклику поліції 102 є такою, що компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.

Посилання представника позивача, що не може бути поставлено у вину позивачу не повідомлення ним, як працівником поліції, на спеціальну лінію 102 інформації про факт втечі неповнолітніх, з огляду на те, що на лінію "102" про зазначену подію надійшло повідомлення від законного представника, суд вважає помилковим та необґрунтованим, оскільки повідомлення про факт втечі дітей зі школи-інтернату неповнолітніх іншою особою не звільняє працівника поліції від виконання цього обов`язку.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду від 25.11.2022 у справі №600/1167/22-а.

Суд погоджується із доводами відповідача, що про тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку позивачем свідчить той факт, що він, будучи представником влади, усупереч покладеним на нього обов`язкам та функціям, з великим досвідом роботи в поліції (більше 20 років) усвідомлював свої дії та цілеспрямовано їх вчинив.

Тобто, позивач, як правоохоронець, метою якого є служіння закону, усвідомлюючи соціальну значущість своєї діяльності та її результатів, розуміючи, що його служба є публічною та відображається на формуванню іміджу поліції в цілому в очах громадськості, ігноруючи свою високу відповідальність, вчинивши зазначені вище дії, поставив під сумнів довіру громадян до представників органів правопорядку.

Окрім цього, допущене позивачем порушення службової дисципліни стало можливим внаслідок його низьких морально-ділових та професійних якостей, ігнорування ним вимог щодо дотримання службової дисципліни.

За наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено порушення позивачем службової дисципліни.

Матеріалами службового розслідування встановлено (доведено) наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, було визначено, які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до негативних наслідків, а відтак доведено факти порушення ним Присяги та етичних норм поведінки.

Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Суд зазначає, що службове розслідування проведено з додержанням вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а матеріали справи не містять жодного доказу порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно позивача.

Таким чином, на переконання суду, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого його звільнено зі служби, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів.

Решта доводів позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів суд відхиляє, оскільки вони не спростовують вчинення ним грубого порушення службової дисципліни.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних наказів стосовно позивача, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, а також за відсутності понесених витрат відповідачем, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 73 - 77, 90, 241 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.К. Левицький