Постанова

від 30.01.2024 по справі 300/5239/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5239/23 пров. № А/857/21242/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГлушка І.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Боршовський Т.І. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/5239/23 за адміністративним позовом Керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому зобов`язати Гвіздецьку селищну раду привести захисну споруду № 33842, розташовану за адресою: вулиця Пстрака, 7, село Гвіздець, Гвіздецька ТГ Коломийського району, у готовність до використання за призначенням.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на балансі відповідача перебуває захисне укриття № 33842, що знаходиться в будівлі Гвіздецької районної лікарні за адресою: вулиця Пстрака, 7, село Гвіздець, Гвіздецька ТГ Коломийського району. Вказана захисна споруда перебуває у непридатному для експлуатації стані, що підтверджується актом проведеної за участю представників Коломийського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 28.08.2022.

Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Зобов`язано Гвіздецьку селищну раду Коломийського району Івано-Франківської області привести захисну споруду цивільного захисту № 33842, що знаходиться за адресою: вулиця Пстрака, 7, село Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, у готовність до використання за призначенням.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Керівник Коломийської окружної прокуратури наділений повноваженнями на звернення в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до суду з цим позовом, а тому доводи представника відповідача про наявність підстав для залишення цього позову без розгляду є безпідставними. Разом з цим, згідно акту № 32842 від 28.08.2022, проведеної за участю представника Коломийського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 33842, таке укриття перебуває у непридатному для експлуатації стані, що свідчить про неналежне виконання Гвіздецькою селищною радою обов`язків з утримання зазначеної захисної споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту № 33842 до стану готовності суперечить інтересам Держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не зазначив закону, яким органам ДСНС надано право на звернення до суду із цим позовом. Крім цього вважає, що у прокуратури були відсутні підстави для подання позову в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що згідно облікової картки захисної споруди цивільного захисту за № НОМЕР_1 , за адресою: вулиця Пстрака, 7, село Гвіздець, Гвіздецька ТГ Коломийського району, знаходиться сховище (протирадіаційне укриття), загальною площею 160,2 кв.м., розташоване для укриття 200 осіб, введено в експлуатацію 30.11.1973 (а.с. 36).

10.04.2012 складено технічний паспорт захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття № 33842 33842 (а.с. 21-25).

28.08.2022 за результатом проведеної комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту сховища № 33842, складено акт (а.с. 36-38).

Згідно вказаного акту комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту сховища № 33842 від 28.08.2022 встановлено, що загальний стан захисної споруди: технічний - аварійний, санітарнийнезадовільний, загальний стан приміщення захаращені, сухі, сховище станом на 28.08.2022 не готове до використання за призначенням, підлягає капітальному ремонту. Рекомендовано балансоутримувачу забезпечити оснащення відповідно до додатків 19, 20, 21 наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Вказаний акт складений заступником селищного голови Гвіздецької селищної ради, керуючим справами виконавчого комітету Гвіздецької селищної ради, провідним інспектором СОППР Коломийського РУ ГУ ДСНС в області та завідувачем господарства Гвіздецької селищної ради.

Захисна споруда цивільного захисту № 33842 належить Гвіздецькій селищній раді на праві комунальної власності, яка є її балансоутримувачем. Вказане також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.11.2022 № 313862035, згідно якої право комунальної власності зареєстровано за Гвіздецькою селищною радою 12.05.2021 (а.с. 32-33).

Рішенням оперативної наради у Генерального прокурора від 06.07.2022 зобов`язано окружні прокуратури вжити заходи представницького характеру на захист інтересів держави за фактами незаконного відчуження або надання в оренду захисних споруд цивільного захисту, незабезпечення їх збереження за функціональним призначенням та утримання у стані, що не відповідає встановленим вимогам і стандартам.

Коломийською окружною прокуратурою надіслано лист № 09.53-57-463вих-22 від 27.02.2023 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з інформацією про факт неготовності протирадіаційного укриття за адресою: АДРЕСА_1 до використання за призначенням, а також з проханням надати акти оцінок стану готовності захисної споруди за минулі роки (а.с. 35-37).

Головне управління ДСНС в Івано-Франківській області листом від 13.03.2023 № 54 01-2240/54 082 надало інформацію, що для здійснення контролю за станом готовності захисних споруд цивільного захисту Коломийським районним управлінням ГУ ДСНС України в області було направлено лист голові Гвіздецької селищної ради з метою повторного проведення оцінки стану готовності протирадіаційного укриття самостійно або у разі звернень із залученням працівників ДСНС. З метою вивчення стану готовності захисних споруд цивільного захисту, що знаходяться на території області направлялись листи балансоутримувачам щодо проведення оцінки стану готовності. Крім того направлено листа до Коломийської районної військової адміністрації з метою організації проведення комісійної оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту. До Головного управління та Коломийського районного управління не направлялись акти оцінки стану готовності вищевказаних протирадіаційного укриття складених без участі представників ДСНС України. Також, Головне управління вказало, що ним у судовому порядку не вживались заходи з метою зобов`язання балансоутримувачів протирадіаційного укриття щодо приведення їх у готовність до використання за призначенням.

Згідно інформації, наданої Головним управлінням ДСНС в Івано- Франківській області від 13.03.2023, у минулі роки, до 2022 року, контролюючим органом не проводилися оцінки стану захисних споруд. Жодного разу ДСНС не зобов`язувало власників/балансоутримувачів захисних споруд ні провести оцінки, ні привести у належний стан ці захисні споруди, у тому числі протирадіаційного укриття у селищі Гвіздець.

Головне управління також посилається на той факт, що утримання захисних споруд цивільного захисту повинне здійснюватися власниками/балансоутримувачами за власний кошт, але контроль за цим Головне управління ДСНС в Івано-Франківській області відповідно до своїх повноважень жодного разу не здійснювало. Зокрема до листа Управління додає лист № 1-49/18-23 від 17.05.2021, направлений балансоутримувачам захисних споруд цивільного захисту Коломийським міськрайонним відділом, із проханням надіслати до ДСНС копії актів, складених за результатом оцінки. Проте інформації про проведення таких оцінок, згідно листа від 13.03.2023, у ДСНС немає.

12.04.2023 Коломийською окружною прокуратурою направлено лист № 09.53-57-937вих-23 до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з проханням повідомити, чи усунуто селищною радою недоліки з метою приведення протирадіаційного укриття № 32842 (за обліковою документацією № 33842) у готовність до використання за призначенням, та долучити відповіді Гвіздецької селищної ради на лист ДСНС від 07.03.2023. Також прокуратурою висловлювалося прохання вказати, чи вживались ДСНС заходи з метою усунення виявлених порушень, у тому числі у судовому порядку із зобов`язанням Гвіздецької селищної ради привести споруду цивільного захисту до належного стану та готовності до використання за призначенням у тому разі, якщо радою не вчинено жодних дій з метою усунення недоліків на підставі акту від 28.08.2023 або не надано жодної відповіді на листи ДСНС (а.с. 41).

ГУ ДСНС в Івано-Франківській області листом № 5401-3436/54082 від 18.04.2023 повідомило прокуратуру, що до Головного управління та його структурних підрозділів не надходила інформація щодо усунення недоліків та приведення у готовність протирадіаційного укриття № 32842. Крім того Головним управлінням у судовому порядку не вживались заходи з метою зобов`язання балансоутримувача захисної споруди щодо приведення її у готовність до використання за призначенням.

Під час направлення відповідних запитів до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області Коломийською окружною прокуратурою 24.02.2023 також направлено листа № 09.53-57-436 вих-23 до Гвіздецької селищної ради з проханням надати копії паспорта та протирадіаційного укриття № 32842 (номер протирадіаційного укриття за Актом від 28.08.2022).

Гвіздецька селищна рада, надаючи копії паспорта та облікової картки, листом № 290/02.2-21 від 10.03.2023 повідомила, що вказане протирадіаційне укриття обліковується у будівлі колишньої Гвіздецької районної лікарні № 2, яку передано на баланс Гвіздецької селищної ради. У жовтні 2022 року Гвіздецькою селищною радою розпочато ремонт цього приміщення, у ході якого буде відремонтовано протирадіаційне укриття № 33842 (а.с. 44).

Коломийська окружна прокуратура направила листа № 09.53-57-630 вих-23 від 13.03.2023 з проханням надати копію договору та додатків до нього (кошторису на ремонтні роботи, дефектного акту тощо), що стосуються ремонтних робіт будівлі по вул. Пстрака, 7, смт. Гвіздець.

Гвіздецька селищна рада листом № 114/02.2-20 від 23.03.2023 надала копії договору № 181/22 від 18.10.2022 та локального кошторису на будівельні роботи (а.с. 46-51). З огляду на зміст вказаних документів, кошторисом не передбачено жодного спеціального розділу на ремонт протирадіаційного укриття № 33842 та приведення у готовність до призначення споруди відповідно до додатків 19, 20, 21 наказу МВС України № 579 від 09.07.2018.

12.06.2023 Коломийською окружною прокуратурою повторно надіслано листа № 09.53-57-1448 вих-23 до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з проханням повідомити, чи відомо Управлінню про усунення Гвіздецькою селищною радою недоліків з метою приведення ПРУ № 33842 у готовність до використання за призначенням, або якщо радою не вчинено жодних дій з метою усунення недоліків на підставі Акту від 28.08.2022 або не надано жодної відповіді на листи ДСНС, то чи службою вживалися заходи з метою зобов`язання Гвіздецької селищної ради привести протирадіаційне укриття до належного стану (а.с. 52-53).

ГУ ДСНС в Івано-Франківській області листом № 54 01-5217/54 082 від 16.06.2023 повідомило Коломийську окружну прокуратуру, що ним не вживалися в судовому порядку заходи з метою зобов`язання Гвіздецької селищної ради щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у готовність до використання за призначенням. Також до листа додано копію відповіді Гвіздецької селищної ради № 277/02.2-20 від 14.06.2023, адресованої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, у якій зазначається, що в будівлі колишньої лікарні смт. Гвіздець, вул. Пстрака, 7, проводяться ремонтні роботи для тимчасового проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб. У даній будівлі обліковується протирадіаційного укриття № 33842, яке у ході проведення ремонтних робіт буде відремонтовано.

27.06.2023 Коломийською окружною прокуратурою направлено листа № 09.53-57-1588 вих-23 до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з проханням надати інформацію про захисні споруди цивільного захисту на території Коломийського району, які на даний час за результатом проведення оцінки стану готовності захисних споруд визнані як «неготові», «обмежено готові» або «готові» до використання за призначенням, та чи проводилася оцінка укриттів упродовж 2023 року (а.с. 56).

З листа ГУ ДСНС в Івано-Франківській області № 5401-5669/54 082 від 30.06.2023 встановлено, що на момент надання відповіді за інформацією ДСНС протирадіаційне укриття № 33842 залишається зі статусом - захисна споруда «неготова» (а.с. 57-58).

Зважаючи на те, що ГУ ДСНС в Івано-Франківській області до суду із позовною заявою про зобов`язання Гвіздецьку селищну раду привести захисну споруду № 33842 у готовність до використання за призначенням, згідно вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи воєнний стан в Державі, з метою забезпечення захисту в умовах збройної агресії, зокрема, захисту життя та здоров`я людей, Керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області звернувся до суду з цим адміністративним позовом до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, в якому просить суд: зобов`язати Гвіздецьку селищну раду привести захисну споруду № 33842, розташовану за адресою: вулиця Пстрака, 7, село Гвіздець, Гвіздецька ТГ Коломийського району, у готовність до використання за призначенням.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Разом з цим, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що як згадувалось вище, доводи в апеляційній скарзі зводяться виключно до того, що скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позивача наявне право на звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до ч. 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Абзацами 1 та 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 65 Кодексу цивільного захисту (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом ч. 2 ст. 65 КЦЗ України визначено, що у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Статтею 66 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ України встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною 1 ст. 69 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, у випадках передбачених цією статтею.

Колегія суддів зазначає, що наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Положеннями п. 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» (далі Порядок № 138), передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється ix балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

3гідно п. 10 того ж самого розділу Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п. 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09.07.2018 № 579 (далі - Наказ № 579).

Згідно п. 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДСНС в Івано-Франківській області листом № 54 01-5217/54 082 від 16.06.2023 повідомило Коломийську окружну прокуратуру, що ним не вживалися в судовому порядку заходи з метою зобов`язання Гвіздецької селищної ради щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у готовність до використання за призначенням. Також до листа додано копію відповіді Гвіздецької селищної ради № 277/02.2-20 від 14.06.2023, адресованої ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, у якій зазначається, що в будівлі колишньої лікарні смт. Гвіздець, вул. Пстрака, 7, проводяться ремонтні роботи для тимчасового проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб. У даній будівлі обліковується протирадіаційного укриття № 33842, яке у ході проведення ремонтних робіт буде відремонтовано.

27.06.2023 Коломийською окружною прокуратурою направлено листа № 09.53-57-1588вих-23 до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області з проханням надати інформацію про захисні споруди цивільного захисту на території Коломийського району, які на даний час за результатом проведення оцінки стану готовності захисних споруд визнані як «неготові», «обмежено готові» або «готові» до використання за призначенням, та чи проводилася оцінка укриттів упродовж 2023 року (а.с. 56).

З листа ГУ ДСНС в Івано-Франківській області № 5401-5669/54 082 від 30.06.2023 встановлено, що на момент надання відповіді за інформацією ДСНС протирадіаційне укриття № 33842 залишається зі статусом - захисна споруда «неготова» (а.с. 57-58).

Таким чином, виходячи з акту оцінки колегією суддів встановлено, що захисна споруда цивільного захисту протирадіаційного укриття № 33842 знаходиться у неналежному стані та не готова до використання за призначенням, через що нездатна забезпечити належний захист цивільного населення та не можлива для використання за призначенням, що створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Разом з цим, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, прокуратурою був направлений лист до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 24.07.2023 № 09.53-67-1839ВИХ-23, де повідомлено, що так як Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до суду із позовною заявою з даного приводу не зверталось, згідно вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська буде заявлено до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Гвіздецької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний стан та готовність до укриття населення. (а.с. 59, 60)

Таким чином прокуратурою було дотримано порядку звернення з позовом до суду.

Щодо доводів апелянта про відсутність повноважень у органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій для звернення до суду з такими позовами, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», який набрав чинності 29.10.2022, внесено зміни до ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких Центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертається до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування, також з інших підстав, визначених законом.

Зокрема, п. 48 ч. 2 ст. 17-1 КЦЗ України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2655-IX від 06.10.2022 передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Тобто, у розумінні ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

В свою чергу, доводи апелянта щодо відсутності повноважень в органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення з такою категорією позовів, і, як наслідок, відсутність у прокурора процесуальної можливості здійснювати захист державних інтересів в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень був обґрунтований з посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 справа № 260/4120/22, проте колегія суддів зазначає, що зазначений висновок викладений Верховний Суд у справі, де позовні вимоги пред`явлені до 29.10.2022, а саме до внесення змін у п. 48 ч. 2 ст 17-1 КЦЗ України Законом № 2655-IX від 06.10.2022.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, до повноважень зазначеного органу, серед інших, віднесено організацію здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечення разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю цих споруд до використання за призначенням, ведення загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту.

З аналізу наведених нормативно-правових актів, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, маючи повноваження на звернення до суду з позовом до Гвіздецької Селищної ради протягом тривалого часу, не зважаючи на те, що захисна споруда № 33842 не приведена у стан готовності і, як наслідок, унеможливлює розміщення в ній осіб, не звернулося до суду з відповідною позовною заявою про зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, колегія суддів враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке:

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади».

Відтак, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області було обізнане про необхідність захисту інтересів держави та мало відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вживало, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 у справі № 300/5239/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко З. М. Матковська