Ухвала

від 31.01.2024 по справі 420/10959/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №420/10959/23

адміністративне провадження №К/990/1841/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка діє через представника - адвоката Павлишина Юрія Миколайовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №420/10959/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка №000934 виданого 06.01.2023 та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати лісорубний квиток №000934, виданий 06.01.2023 року Філією «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» на проведення вибірково-санітарної вирубки у 26 кварталі 6 та 14 відділах Северинського лісництва.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, позовну заяву задоволено.

15.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, в якій заявник просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Щодо строку на касаційне оскарження

Заявник у касаційній скарзі просить поновити пропущений процесуальний строк.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску процесуального строку, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Суд встановив, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалена 28.11.2023 (повний текст судового рішення складено 30.11.2023). Вперше заявник звернувся до Верховного Суду в межах встановленого процесуального строку - 21.12.2023. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2023, яку заявник отримав 29.12.2023, касаційну скаргу було повернуто заявнику, після чого заявник повторно звернувся до Верховного Суду 29.12.2023. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2024, яку заявник отримав 12.01.2024 касаційну скаргу вдруге повернуто заявнику. Після чого, в той же день, 12.01.2024 заявник звернувся до Верховного Суду з даною касаційною скаргою.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи, активну процесуальну поведінку заявника та те, що право на повторне звернення реалізоване без зайвих зволікань, в найкоротші строки, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення.

Однак, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, така подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що в такому випадку обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У поданій касацій скарзі, заявниця покликається на приписи пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування ч. 4 ст. 9 КАС України, ч. 1, 3, 4 ст. 90 КАС України, ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, ч. 1, 2, 3, 4 ст. 123 КАС України, п. 2, 3 ч. 4 ст. 246 КАС України. Крім того, зазначає про неповноту дослідження доказів та з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що, за визначених законом умов, є окремою підставою касаційного оскарження судових рішень.

Щодо посилань заявниці на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги з вказаної підстави, скаржник повинен чітко вказати норму права, що регулює спірні правовідносини, щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд звертає увагу скаржника, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а і визначення норми (норм) права, якими врегульовано спірні правовідносини, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Необхідно зауважити, що посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм не є прийнятними, оскільки такі норми КАС України не є спеціальними нормами, що регулюють спірні правовідносини.

Необхідно зазначити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Стосовно посилань заявниці на неповноту дослідження доказів та з`ясування обставин справи, Суд зазначає, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, що у касаційній скарзі відсутнє.

Крім того, касаційна скарга містить посилання на постанови Верховного Суду, що також не є належним викладом підстави касаційного оскарження, оскільки системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого викладу обставин справи та оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.

Крім того, відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, не вказано підстави звільнення від сплати, за умови наявності таких.

Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) в редакції станом на дату подання позову, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на дату подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізично особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становив 2684,00 гривні. Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру.

Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI, в редакції станом на подачу касаційної скарги, визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою даної статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає (2684*200%)*0,8=4294,4.

Для усунення недоліків касаційної скарги скаржниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4294,40 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Таким чином, скаржниці необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно уточнити підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України); сплатити судовий збір або зазначити підстави звільнення від його сплати, за наявності таких.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка діє через представника - адвоката Павлишина Юрія Миколайовича строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №420/10959/23.

Касаційну скаргу Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка діє через представника - адвоката Павлишина Юрія Миколайовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №420/10959/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка №000934 виданого 06.01.2023 та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець