Постанова

від 31.01.2024 по справі 640/1595/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/1595/21

адміністративне провадження № К/990/14372/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства об`єднання громадян «Поступ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Шулежка В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Підприємство об`єднання громадян "Поступ" (далі - позивач, підприємство) звернулось у суд з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2020 №0006780704 та від 05.11.2020 №00003790704 та зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого підприємством об`єднання громадян «ПОСТУП» у розмірі 23 889 940,00 грн., відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем правомірно нараховано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, а висновки актів перевірки, на підставі яких винесено спірні податкові повідомлення-рішення, є помилковими та необґрунтованими.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позов задоволено.

3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.10.2020 №0006780704 та від 05.11.2020 №00003790704

3.2. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого підприємством об`єднання громадян «ПОСТУП» у розмірі 23 889 940,00 грн., у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки, на які звернув увагу контролюючий орган, не можуть розцінюватися як обставина, що беззаперечно свідчить про нереальність спірних господарських операцій, якщо за наслідками дослідження інших первинних документів та обставин справи у сукупності вбачається, що послуги було дійсно надано, а пов`язані із цим витрати - понесені.

4.1. З метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав позивача як зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого підприємством об`єднання громадян «ПОСТУП» у розмірі 23 889 940,00 грн.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №320/2332/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3,4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

8.2. Податковий орган указує, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України: неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

8.3. Податковий орган зазначає, що під час проведення інвентаризації неможливо було дослідити залишок товару на складі по періоду надходження, оскыльки складський облік на підприємстві ведеться за видами товару та за кількістю, а не по періодах надходження на склад, що унеможливлює підтвердження залишків товару, придбаного у січні, березні 2020 року, та встановити його належність саме позивачу.

Оскільки неможливо ідентифікувати наявний на складі товар, то встановити фактичний залишок товару, придбаного у лютому 2020 року та січні, березні 2020 року, суми ПДВ з придбання якого включено до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року та липень 2020 року відповідно, на складі неможливо.

8.4. Відповідач наголошує, що надані товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне:

- в ТТН не зазначено автомобільний перевізник, отже не можливо встановити, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення, також не відомо чому і вантажовідправником та вантажоодержувачем значиться ПОГ «ПОСТУП», не вказано суму у графі «Усього відпущено на загальну суму», у графі «Здав (відповідальна особа вантажовідправника)» та графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) зазначено директора ОСОБА_2

- у графі «Пункт навантаження» зазначена адреса АДРЕСА_1 , хоча не відомо яке відношення дана адреса Позивача чи ТОВ «ПРОМО ТРЕЙД»

- у графі «Пункт розвантаження» значиться адреса АДРЕСА_2 . Проте, працівниками ГУ ДФС у м. Києві було здійснено виїзд за вказаною адресою та було допитано у якості свідка гр. ОСОБА_3 , що є власником приміщень за вказаною адресою, який повідомив, що з початку 2019 року за вказаною адресою ніхто не працював, відсутні будь які виробничі потужності, жодних працівників не встановлено, вантажний транспорт на вказану адресу не потрапляє.

Усього надано 11 ТТН, у той час коли ТОВ «ПРОМО ТРЕЙД» на адресу ПОГ «ПОСТУП» було виписано 23 видаткові накладні, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги.

8.5. Також відповідач посилається також на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження, обґрунтовуючи її тим, що суди попередніх інстанцій не врахували доводів податкового органу, а також доказів на їх підтвердження, які засвідчують невідповідність досліджуваних господарських операцій їх дійсному економічному змісту та виключну спрямованість останніх на отримання податкової вигоди.

Відповідач звертає увагу на те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві отримано листи управління ОРД ГУ ДФС у м. Києві від 01.09.2020 №7920/9/26-97-04-0508 та лист ОВС СВРОВКП СУ ГУ ДФС у м.Києві від 10.08.2020 №6758/9/26-97-03-0216 згідно яких «...допитано в якості свідка співзасновника громадянина ОСОБА_4 про непричетність до реєстрації та здійснення фінансово - господарської діяльності ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ КИЇВЩИНИ (код ЄДРПОУ 38337357), яка є засновником ПОГ «ПОСТУП».».

Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яке підлягає обов`язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

9. Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.08.2020 року №5039, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства об`єднання громадян «ПОСТУП» (код 38491823) достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року (податкова декларація з ПДВ від 17.07.2020 року №9170760497), за результатами якої складено акт від 17.09.2020 року №109/26-15-04-04-01/38491823.

11. Проведеною перевіркою встановлено, зокрема порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року у розмірі 11 510 560,00 грн.

12. На підставі висновків акту перевірки, 21.10.2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0006780740, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за червень 2020 року у розмірі 11 510 560,00 грн.

13. Крім того, відповідачем на підстав наказу від 15.09.2020 року №6193, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства об`єднання громадян «ПОСТУП» (код 38491823) достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року (податкова декларація з ПДВ від 12.08.2020 року №9197100370), за результатами якої складено акт від 15.10.2020 року №207/26-15-07-04-01/38491823.

14. Проведеною перевіркою встановлено, зокрема порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року у розмірі 12 379 380,00 грн.

15. На підставі висновків акту перевірки, 05.10.2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00003790704, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за липень 2020 року у розмірі 12 379 380,00 грн.

16. За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 22.05.2020 року №16971/6/99-00-08-05-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.10.2020 року №0006780704 та від 05.11.2020 року №00003790704, а скаргу позивача - без задоволення.

17. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

20. Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

21. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

22. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

23. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

24. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

25. Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

26. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

27. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

28. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

29. Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

30. Пунктом 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

31. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

32. Абзацом 1 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

33. Згідно з матеріаліалами справи, контролюючим органом відмовлено позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за червень та липень2020 року у розмірі 23 889 940,00 грн.

34. Зазначені суми були заявлені позивачем до відшкодування на поточний рахунок в додатку 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2020 року.

35. У ході розгляду справи установлено, що спірна сума бюджетного відшкодування у розмірі 23 889 940,00 грн. сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.

36. Так, між позивачем (комітент) та ТОВ «ЛЕОПЛЮС» (комісіонер) укладено договір комісії від 01.08.2019 №0108, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену цим договором винагороду так дії, як придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей; укладати імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару; збереження та транспортування товару; укладати необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

37. Крім того, між позивачем (покупець) та Фірмою SHPOLA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Poland (постачальник) укладено контракт від 23.09.2019 №SHPOLA/2019, за умовами якого продавець поставить покупцеві продукцію в асортименті, у кількості та й за цінами, що визначені в інвойсі до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною даного контракту, а покупець одержить і оплатить товар, відповідно до перерахованих умов даного контракту.

38. На підтвердження виконання умов вказаного товару позивачем надано копії митних декларацій.

39. Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ПРОМО ТРЕЙД» (продавець) укладено наступні договори:

від 03.01.2020 №55, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця взуття та одяг, що був у використанні перелік, кількість та вартість яких визначено у специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, визначеною даним Договором;

від 03.02.2020 №56, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця взуття, перелік, кількість та вартість якого визначено у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, визначеною даним Договором.

40. На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано специфікацію №1 до Договору від 03.01.2020 №55, специфікацію №1 до Договору від 03.02.2020 №56, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та виписки по рахункам.

41. Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем доведено реальність господарських операцій із контрагентами, та, відповідно, обґрунтованість заявлених сум до бюджетного відшкодування за червень-липень 2020 року.

42. Однак такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними з огляду на таке.

43. Суд зауважує, що повнота встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, є обов`язковою складовою судового процесу та має бути дотримана судами у будь-якому спорі.

44. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

45. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що з`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

46. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

47. У ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій були досліджені договори, митні декларації, видаткові накладні, заключні виписки та платіжні доручення.

48. Фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач.

49. Проте в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, судами попередніх інстанцій не було досліджено факт надходження, приймання та зберігання ТМЦ на складі позивача.

50. Доводи відповідача в цій частині були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна правова оцінка не надавалася.

51. Крім того, відповідач зауважував, що за результатом проведених перевірок контролюючим органом не вдалося встановити наявність залишків ТМЦ на складському приміщенні, на підставі яких позивачем заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування.

52. Позивачем не було надано до перевірки жодних документів складського обліку, довіреностей на отримання ТМЦ, які б давали змогу ідентифікувати, що товар, який зберігається на складі, належить позивачу та саме той, що заявлений позивачем як залишки ТМЦ.

53. Такі доводи відповідача також не були проаналізовані судами попередніх інстанцій.

54. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

55. Оскільки вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність їх висновків в цілому по суті спору.

56. Щодо заявленої позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого підприємством об`єднання громадян «ПОСТУП» у розмірі 23 889 940,00 грн., у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, то колегія суддів Верховного Суду звертає увагу у цій частині на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18 (адміністративне провадження №К/9901/1786/20).

57. Так, Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18 сформульовано висновок, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.

58. У зазначеній постанові Верховний Суд визнав передчасним заявлення позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві платника податку (позивача у зазначеній справі) про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою, з огляду на положення пункту 200.15 статті 200 ПК України, які зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

59. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що у відповідача ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві підприємства об`єднання громадян «ПОСТУП» у розмірі 23 889 940,00 грн. як такої, що є узгодженою.

60. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

61.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

63. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

64. Водночас відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому ця справа направляється на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

65. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

66. На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №640/1595/21-скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко