Ухвала

від 31.01.2024 по справі 506/84/24

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/84/24

Провадження № 2/506/84/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31.01.2024 року смт Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали позову Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Подільської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки, -

В с т а н о в и в:

30.01.2024 року прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , Подільської РДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ «Окнянський колос» про усунення перешкод державі в особі Одеської ОДА у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 0,2242 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615. Крім того, позивач просить суд визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на| землю №ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001, виданий Гавиноською сільською радою| народних депутатів, ОСОБА_1 , а також скасувати рішення державного реєстратора Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області Заїки Л.О. від 18.11.2016, індексний номер 32431256, про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 2,98 га, розташовану на території Гавиноської селищної ради Окнянського району Одеської області з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

У частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 3, абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Разом з тим, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Таким чином, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, позивачем, зокрема, не надано доказів визначення компетенції Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону для звернення до суду з даним з позовом. Також позивачем в повній мірі не обґрунтовано які дії вживалась Одеською обласною державною адміністрацією щодо розпорядження земельною ділянкою уздовж лінії державного кордону.

Крім того, відповідачем по справі єта процесуальнаособа,яка надумку позивача,своєю діяльністю(діямиабо бездіяльністю)порушила йогоправа тадо якоїпозивач направляєсвої позовнівимоги (свійпозов)звернувшись прицьому досуду.Разом зтим, у позовній заяві не наведено обґрунтування якими чином Подільська районнадержавна адміністраціяОдеської областіпорушила права позивача, оскільки як вбачається з наданих матеріалів Державний акт видавався Гавиноською сільською радою.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів, конкретизувавши порушення кожного з них.

Слід також звернути увагу, що до матеріалів позову додано лист-відповідь № 9587/7/01-46/9633/2-23 від 3.09.2023 та 539/7/01-46/931/2-24 від 24.01.2024 року Одеської обласної державної адміністрації, згідно якого дана установа висвітлює всіляку готовність сприяти прокуратурі, щодо недопущення порушень інтересів держави у сфері земельних відносин. Що не може свідчити про не здійснення або здійснення неналежним чином своїх повноважень органом державної влади.

Крім того, за змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 Цивільно-процесуального кодексу України в позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У ст. 5 ЦПК України визначені способи судового захисту. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить ефективний розгляд справи.

При цьому, позивач, в порушення ст. 175 ЦПК України, не обґрунтував зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Більш того, позовні вимоги сформульовані незрозуміло та нечітко.

Слід також звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Слід також звернути увагу, що згідно заявлених позовних вимог, а саме в пункті 1, 2 та 3 прохальної частини позову, сторона позивача просить суд залучити як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрацію Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» як, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Разом з тим, діючий ЦПК України не передбачає залучення нового учасника судом до відкриття провадження у справі.

Крім того, представник позивача у вступній частині позовної заяви, самостійно зазначає учасників по справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» як, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, однак, в прохальній частині позову, просить суд залучити цих же учасників, в такому ж процесуальному статусі.

Тобто, позивачу необхідно уточнити прохальну частину позову або, у разі наявності бажання залучити інших учасників по даному провадженню, підготувати позов у новій редакції з дотриманням вимогЦПК України, та додати відповідні копії позовної заяви та матеріали у кількості осіб, які приймають участь у справі, а не покладати це на суд, котрий залучає нових учасників підчас судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження по справі.

Згідно ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175і ст.177цьогоКодексу,протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022585, адреса місце знаходження: проспект Шевченка,4, м. Одеса, 65032) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрована за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Гавиноси), Подільської районної державної адміністрації Одеської області (ЄДРПОУ 04057161, адреса місце знаходження: проспект Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеської області, 66300), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 00034039, адреса місце знаходження: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601), НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321825, адреса місце знаходження: вул.. Армійська, 21, м. Подільськ, 66301), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» (ЄДРПОУ 40368756, адреса місце знаходження: вул. Центральна, 275, с. Гавиноси, Подільського району, Одеської області, 67912), про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки - залишити без руху.

Повідомити позивачапро необхідність усунути вказані недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснити, що в іншому випадку позовбуде вважатися неподанимта повернутийпозивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Бурдинюк