Постанова

від 10.12.2024 по справі 506/84/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7019/24

Справа № 506/84/24

Головуючий у першій інстанції Бурдинюк О. С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Волкової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2024 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Бурдинюк О.С., у цивільній справі за позовом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересахдержави вособі Одеськоїобласної державноїадміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Окнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ «Окнянський колос» про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю №ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001р., виданого Гавиноською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_1 та зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Одеської ОДА, за актом прийому передачі земельної ділянки площею 0,2242 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615 та просив суд скасувати рішення державного реєстратора Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області Заїки Л.О. від 18.11.2016 року, індексний номер 32431256, про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею2,98га,розташованою натериторії Окнянськоїселищної територіальноїгромади Подільськогорайону Одеськоїобласті (кадастровий номер земельної ділянки 5123180600:01:001:0615).

18 липня 2024 року представник Одеської обласної державної адміністрації звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження, в якому просив зупинити провадження у справі на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку з проведенням медіації.

07 серпня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження, в якому просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2024 року у задоволення клопотання Одеської обласної державної адміністрації про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації відмовлено.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Роз`яснено сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до яких, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Не погодившись з ухвалою суду про закриття провадження, керівник Одеської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду про закриття провадження, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що «оскільки відповідач ОСОБА_1 добровільно відмовився від права власності на спірну частину земельної ділянки шляхом добровільного розподілу своєї земельної ділянки площею 2,9800 га та виділення з її масиву земельної ділянки площею 0,2247 га для утворення необхідної частини для облаштування захисної прикордонної служби шириною 50 метрів від лінії кордону, суд вважає, що предмет спору на даний час відсутній».

Ухвала суду в частині відмови у зупиненні провадження у справі учасниками справи не оскаржується та судом не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволені апеляційної скарги, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

В судове засідання, призначене на 10 грудня 2024 року представники Одеської обласноїдержавної адміністрації,Окнянської селищноїради Подільськогорайону Одеськоїобласті,Адміністрації Державноїприкордонної службиУкраїни, НОМЕР_1 прикордонного загонуДержавної прикордонноїслужби України,ТОВ «Окнянськийколос» не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 158-163 т. 2).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Щура Є.І., Дадерко А.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу в частині закриття провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач ОСОБА_1 добровільно відмовився від права власності на спірну частину земельну ділянки шляхом добровільного розподілу своєї земельної ділянки площею 2,9800 га та виділення з її масиву земельної ділянки площею 0,2247 га для утворення необхідної частини для облаштування захисної прикордонної слуги шириною 50 метрів від лінії кордону, суд вважає, що предмет спору на даний час відсутній.

Однак, з такими висновками колегія суддів не погоджується за наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересахдержави вособі Одеськоїобласної державноїадміністрації звернувся до суду з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки.

Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю №ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001, виданого Гавиноською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_1 ; скасування рішення державного реєстратора Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області Заїки Л.О. від 18.11.2016, індексний номер 32431256, про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 2,98 га, розташовану на території Окнянської селищної територіальної громади Подільського району Одеської області (кадастровий номер земельної ділянки 5123180600:01:001:0615) та усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 0,2242 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615.

Як на підставу свого позову, позивач посилався на те, що частина земельної ділянки площею 0,2242 га земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , знаходиться впритул та має спільну межу з землями Республіки Молдова, що безумовно свідчить про її знаходження уздовж лінії шириною 30-50 метрів державного кордону України, та в силу вимог ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України має бути надана в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону.

Водночас, після відкриття провадження у справі № 506/84/24 державним реєстратором на підставі звернень ОСОБА_1 було здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615 площею 2,98 га на земельні ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0847 площею 0,2247 га та 5123180600:01:001:0847 площею 2,7553 га відповідно.

Зокрема, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з заявою про здійснення державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна земельної ділянки, площею 0,2247 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з добровільною відмовою від вищезазначеного майна.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2024 року, державним реєстратором внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав про відмову ОСОБА_1 від права власності на об`єкт речових прав, земельну ділянку площею 0,2247 га.

Крім того, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.05.2024 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо земельних ділянок від 07.05.2024 року ФОП ОСОБА_2 , 09.05.2024 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2247 га, з кадастровим номером 5123180600:01:001:0847, в результаті поділу кадастровий номер 5123180600:01:001:0615 скасовано.

Також державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 іншої земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0846 площею 2,7553 га на підставі, зокрема, того ж Державного акту на право приватної власності на землю №ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001, виданого Гавиноською сільською радою народних депутатів, на площу 2,98 та, який є предметом спору у справі № 506/84/24.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття провадження по справі, виходячи з того, що ОСОБА_1 добровільно відмовився від права власності на спірну частину земельну ділянки шляхом добровільного розподілу своєї земельної ділянки площею 2,9800 га та виділення з її масиву земельної ділянки площею 0,2247 га, а тому суд прийшов висновку, що між сторонами відсутній предмет спору.

Колегія суддів вважає даний висновок таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, щосуд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу в частині закриття провадження у справі не взяв до уваги, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,2247 га з кадастровим номером 5123180600:01:001:0847 (утворена в результаті поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123180600:01:001:0615 на 2 ділянки), на час прийняття судом оскаржуваного рішення все ще належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Разом з тим, сам по собі поділ під час розгляду справи в суді спірної земельної ділянки на дві частини (з яких одна площею 0,2247 га так і не повернута державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації), присвоєння їм нових кадастрових номерів, при цьому із залишенням чинним державного акту на право приватної власності на всю площу 2,98 га, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Так, на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001 року, виданого Гавиноською сільською радою народних депутатів (правонаступником якої на теперішній час є Окнянська селищна територіальна громада Подільського району Одеської області згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №720-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області»), ОСОБА_1 безоплатно виділено земельну ділянку площею 2,98 га, розташовану на території Гавиноської селищної ради Окнянського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером земельної ділянки 5123180600:01:001:0615 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1088419751231).

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність предмет спору, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги, що дії ОСОБА_3 щодо добровільної відмови від права власності на спірну частину земельну ділянки шляхом добровільного розподілу своєї земельної ділянки площею 2,9800 га та виділення з її масиву земельної ділянки площею 0,2247 га для утворення необхідної частини для облаштування захисної прикордонної слуги шириною 50 метрів від лінії кордону не призвели до повернення у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації за актом прийому-передачі земельної ділянки площею 0,2242 га, а оспорюваний Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку №ІІІ-ОД044184 від 27.10.2001 року, виданий Гавиноською сільською радою народних депутатів є дійсним.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала на підставі п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 353 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК.

Таким чином, розподіл судових витрат, сплачених заявником за подання апеляційної скарги, має бути здійснено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону задовольнити.

Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 07 серпня 2024 року в частині закриття провадження скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу суду в частині зупинення провадження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 16 грудня 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

С.М. Сегеда